Світ увійшов в епоху невизначеності, та як ЄС реагуватиме на зростання впливу Китаю. Акценти світових ЗМІ 8 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 січня

ЄС витратить десятки мільярдів доларів через загрози з боку Китаю та Росії

Фото: reuters

У Politico написали, що теперішнє дослідження геополітичних сценаріїв, проведене науковцями та офіційними особами ЄС, має надати інформацію про плани Європи щодо інвестування десятків мільярдів євро в науку та технології. Ці плани є попередженням, що Європі, можливо, доведеться використовувати гроші для захисту від геополітичних ризиків, таких як потенційний занепад США та піднесення Китаю чи Росії.

У звіті Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії описуються такі сценарії, як повернення США до ізоляціонізму, створення армії ЄС, зростання китайської військової присутності на околицях Європи та нове вторгнення Росії в Україну як потенційні події наступного десятиліття, до яких ЄС, можливо, доведеться підготуватися за допомогою цільових технологічних інвестицій.

"Це є відображенням високого рівня невизначеності, з яким ми стикаємося", — сказав в інтерв’ю Маттіас Вебер, провідний автор звіту. "Більше немає безпечних ставок, тому що є забагато невизначеності".

Дослідження, опубліковане минулого місяця, має на меті спрогнозувати, яким може бути світ у 2040 році, як орієнтир для витрат у рамках флагманської програми ЄС з досліджень і розвитку Horizon Europe на 2025–2027 роки. Його підготувала група академічних експертів і співробітники Європейської комісії, які розпочали роботу в січні 2022 року та завершили звіт у серпні, за місяці до його публікації.

Сфери, визначені у звіті як пріоритети досліджень для ЄС, включають штучний інтелект, зміну клімату, "трансгуманістичні" технології для продовження тривалості людського життя, водневе паливо та нанотехнології, або дослідження матеріалів, які загалом занадто малі, щоб бути видимими людським оком.

У заяві Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської комісії зазначено, що звіт "зробить суттєвий внесок" у стратегічний план ЄС щодо Horizon Europe, а також у його довгостроковий інвестиційний підхід.

"Висновки, зроблені в результаті цього дослідження, будуть важливими для визначення європейського підходу до науково-дослідної діяльності досліджень та інновацій у найближчі роки", — йдеться в повідомленні.

Обговорення в ЄС підкреслюють зростаючу увагу до міркувань безпеки в технологічних інвестиціях урядів у всьому світі в період відновлення воєн і суперництва, схожого на холодну війну. Сполучені Штати та Китай поспішають розробити технології наступного покоління, такі як ШІ та передові комп’ютерні чіпи, називаючи їх критично важливими для своїх військових ланцюжків поставок. Росія створює тисячі ударних безпілотників, щоб посилити своє вторгнення в Україну, а Вашингтон оголосив про власну програму прискорення виробництва малих безпілотників.

"Наукові показники Європи, можливо, повинні бути тісніше пов’язані з безпекою", – йдеться у звіті ЄС.

Українські бойові медики мають лише "золоту годину", щоб врятувати життя поранених бійців

Фото: facebook.com/mvs.gov.ua

У The New York Times написали репортаж про українських бойових медиків, які є "першою лінією" лікування солдатів, поранених на полі бою.

"Щоб врятувати життя, українські бойові медики мають залишитися живими. Тож у глибині позиції, яку солдати називають "чорним лісом" на сході України, намагається сховатися медичний корпус 63-ї механізованої бригади. Нульова лінія, де російські та українські війська розташовані в траншеях у межах видимості одне від одного, - лише за милю-дві", - розповідають американські журналісти.

Червоний хрест, намальований на борту броньованої машини команди, мало захищає від ворожого вогню. Насправді, кажуть солдати, це робить їх мішенню. Вони ретельно маскують машину, поки вона не знадобиться.

"Автомобіль перебуває на бойово-санітарному пункті. Часто це перша зупинка перед тим, як їх відправлять до стабілізаційних пунктів, розташованих далі від бойових дій, а потім до передових медичних центрів, де виконуються складніші процедури, наприклад ампутації", - говорять журналісти.

Медики на бойових заставах надають базову допомогу при травмах, включаючи вправлення кісток, накладення джгутів, введення знеболювальних препаратів і, в деяких місцях, переливання крові.

"Є лише два варіанти: або чергуєш, або відпочиваєш", – сказав 27-річний лікар-стоматолог лейтенант Андрій, який був мобілізований влітку 2022 року і зараз є головним медиком бригади. "Прокидаєшся вранці, збираєшся і йдеш без зайвих роздумів. Я не можу назвати це рутиною. Це наш обов'язок".

У той час як зброя, яка використовується для вбивства, еволюціонувала від мечів і мушкетів до безпілотних літальних апаратів, що вибухають, і термобаричних бомб, пишуть у The New York Times, солдати гинуть так само, як це було протягом століть: вони кровоточать, відмовляють органи, травми роблять неможливим вдих. Тому час стає ворогом медиків.

Медики зі стабілізації працюють за графіком "золотої години" — періодом часу, коли життя врятовано або втрачено. Простий шлях від бункера до нульової лінії й назад може зайняти від 30 хвилин до години, часто під сильним бомбардуванням, сказав лейтенант Андрій.

Іноді бої настільки запеклі, що медики не можуть дістатися до лінії фронту, щоб евакуювати поранених.

Українські військові не оприлюднюють детальної інформації про втрати чи статистику відновлення поранених, але близько 70% усіх загиблих і поранених українських військових є результатом російських артилерійських і ракетних обстрілів, повідомляє американська неурядова організація Global Surgical and Medical Support Group. Ця група надає хірургічну підтримку Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Передача заморожених російських активів Україні – це був би сигнал для всіх, хто хоче починати великі війни

Фото: gettyimages

У The Guardian опублікували думку двох поважних світових економістів Джозефа Стігліца та Ендрю Косенка, які вважають, що ЄС і США мають передати арештовані російські активи Україні. "Після того, як ЄС і США не змогли погодити пакети допомоги, ми повинні надіслати чітке повідомлення режимам, які ведуть війни", - кажуть вони і додають, що міжнародна допомога Україні має збільшуватися, а не зменшуватися.

У зв’язку з тим, що в грудні США і ЄС не спромоглися надати понад 100 мільярдів допомоги Україні, ідея арешту російських активів, заморожених західними країнами, знову виникла як потенційне рішення.

Хоча конфіскація цих активів підвищить моральний дух і фінанси України, політики по обидва боки Атлантики насторожені. Високопосадовці США побоюються, що створення такого прецеденту стримає інші країни від розміщення своїх коштів у Федеральному резерві Нью-Йорка або зберігання їх у доларах.

"Але занепокоєння щодо того, що інші уряди можуть побоюватися зберігання своїх коштів у США через страх конфіскацій у майбутньому, не враховує деяких ключових моментів. Арешт заморожених активів Росії не вплине на активи інших країн і не змінить стимулів урядів, які не планують великої війни. Щобільше, не конфіскуючи ці кошти, західні країни сигналізують, що уряди, які ведуть жорстокі агресивні війни, можуть порушувати міжнародне право та одночасно отримувати від цього вигоду, щоб уникнути наслідків своїх дій. Натомість лідери G7 повинні надіслати чітке повідомлення: жодна країна не може мати і те, і інше. Утримуючи інших зловмисників від порушення міжнародного права, такі конфіскації можуть діяти як захід з розбудови миру", – вважають економісти.

Вони відзначають, що передбачуваний негативний вплив арешту російських активів на готовність інших країн розміщувати кошти в США та Європі, якби він був реальним, став би очевидним, коли ці кошти було заморожено ще на початку 2022 року. Але примітно, що не було відтоку капіталу зі США або Європи. Частково це пояснюється тим, що існує небагато безпечних альтернатив.

"Якщо припустити, що уряди почнуть боятися зберігати свої активи в США, Європі чи Японії, - де ще вони збираються їх тримати? Навіть якщо вони відкинуть такі занепокоєння, як контроль над капіталом, чи почуватимуться вони безпечніше, тримаючи свої гроші, скажімо, у китайських установах?" - питають економісти, хоча і визнають, що деякі фінансисти можуть зіткнутися з утратами.