Трамп хоче Нобелівську премію миру, а Путін – визнання з боку Вашингтона. Акценти світових ЗМІ 18 лютого

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 лютого.

Які мотиви зустрічі делегацій США та РФ у Саудівській Аравії 

Головною темою цього дня на якій сфокусовані чи не всі іноземні ЗМІ стала зустріч американської та російської дипломатичних делегацій в нейтральній Саудівській Аравії, що дало початок відновленню діалогу між Вашингтоном та Москвою на тлі бажання нового президента США знайти швидке дипломатичне рішення з припинення війни в Україні. 

"Зустріч у палаці Дірія в Ер-Ріяді знаменує собою ще один ключовий крок адміністрації Трампа щодо зміни політики США щодо ізоляції Росії та має на меті прокласти шлях до зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним", - кажуть у The New York Post. 

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров і радник Путіна Юрій Ушаков прибули до столиці Саудівської Аравії в ніч на понеділок. Ушаков зазначив, що переговори будуть "чисто двосторонніми" і не включатимуть українських офіційних осіб.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не прийме результату цих переговорів, якщо Київ не запросять до обговорення.

"Переговори знаменують значне розширення американсько-російських контактів майже через три роки війни, яка призвела до того, що зв’язки впали до найнижчого рівня за десятиліття. Лавров і тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен коротко поспілкувалися в кулуарах зустрічі G-20 в Індії майже два роки тому, а восени 2022 року американські та російські шпигуни зустрілися в Туреччині на тлі побоювань Вашингтона, що Москва може вдатися до ядерної зброї на тлі невдач на полі бою", - пишуть у The New York Post.

У Bloomberg додають, що за словами речниці Державного департаменту США Теммі Брюс, ця зустріч є способом "визначити, чи серйозно росіяни налаштовані, і чи вони на одній сторінці" зі США, коли йдеться про припинення війни в Україні.

Натомість у CNN наголошують на неоднозначності цих переговорів, адже Росія здійснила масштабну атаку безпілотників на Україну за кілька годин до зустрічі офіційних осіб США та Росії в Саудівській Аравії для переговорів, спрямованих на припинення війни Москви проти її сусіда.

Політичний аналітик та доцент кафедри національної безпеки в Університеті Нью-Гейвена Метью Шмідт сказав CNN, що виключення України з американсько-російських переговорів означає, що Києву доведеться грати за правилами Москви. Майкл Боцюрків, колишній речник Організації з безпеки та співробітництва в Європі, сказав CNN, що зараз Україна має "дуже мало важелів впливу" і покладається на США щодо "важливої ​​інформації", яка використовується на полі бою.

Також у CNN відзначають, що цей поспіх Трампа до угоди з Путіним "змушує Україну та Європу здригатися".

"Президент США жадає якнайшвидшого політичного тріумфу, щоб посилити свої претензії на Нобелівську премію миру. Але справедливе припинення конфлікту може не піддатися швидкому вирішенню, оскільки це створює екзистенційні проблеми для України та європейської безпеки", - наголошують у виданні. 

У BBC пишуть, що протягом багатьох років Путін шукав діалогу саме зі США – країною, яку він водночас звинувачує у розв’язанні війни в Україні та вважає єдиною рівноправною з Росією силою.

У Politico опублікували думку російських журналістів-розслідувачів, співробітниками Центру аналізу європейської політики, які написали, що Кремль розглядає дипломатичні кроки Трампа як "правильну відповідь на вимогу Москви поважати російського президента як рівноправного партнера". 

"Російський лідер може вважати себе більш досвідченим і вправним у цій тактичній грі, та насправді він набагато сприйнятливіший до раптових емоційних спалахів. Росія завжди визначала себе через свої відносини із Заходом, завжди вимагала поваги. Путін розпочав своє президентство у 2000 році, домагаючись саме цього від тодішнього президента США Джорджа Буша. Глибоко всередині він завжди шукає визнання з боку Вашингтона", - пояснюють вони внутрішні суперечності диктатора РФ. 

Європейці шукають спільного голосу та поки не можуть домовитися 

Також у Politico підкреслили цікаву деталь щодо понеділкового саміту у Парижі. У видані відзначають, що поки Європа бореться з найглибшою кризою безпеки з 1945 року, невелика група провідних держав континенту пішла на радикальний крок: вони відмовилися від традиційного прагнення до консенсусу 27 країн на самітах у Брюсселі та спробували самостійно розібратися в безладі. 

Цей мінісаміт президента Франції Еммануеля Макрона в Парижі в понеділок зібрав лідерів Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі, Данії та навіть Великої Британії, яка вийшла з Європейського Союзу п'ять років тому. Але не було запрошення для Віктора Орбана з Угорщини, Роберта Фіцо зі Словаччини чи інших осіб, які є надто прихильними до Москви, щоб бути корисними в надзвичайних ситуаціях. Менші країни ЄС, такі як Латвія та Естонія, також були виключені, хоча вони є одними з найбільш агресивних членів блоку у відносинах з Росією.

"Це не той спосіб, у який має проводитися політика ЄС, але Паризький формат оголює серйозність геополітичного шоку, який зараз охоплює континент. Спрощений саміт є ознакою того, що терпіння закінчується через роздратованість засіданнями Ради ЄС, де країни часто не можуть узгодити спільної позиції", - наголошують у Politico. 

Та як показав коментар прем’єра Польщі Дональда Туска після цієї наради – консенсусу досі немає. Туск написав, що безпека Польщі – це його єдиний орієнтир і "цьому служать і дії влади, і зусилля нашої дипломатії". Тобто він, як і Німеччина, не підтримав ідеї президента Макрона розмістити свої війська в Україні після припинення російського вогню, вважаючи, що це передчасне рішення.

У The Washington Post пишуть, що перспектива розгортання іноземних військ в Україні набула популярності серед деяких європейських лідерів останніми днями, оскільки адміністрація Трампа швидко рухається до початку прямих переговорів з Москвою. Однак європейські прихильники України борються за свою роль у переговорах, які просуваються без них, але можуть змінити безпековий ландшафт на континенті.

• Нагадаємо, у понеділок, 17 лютого, до Парижа на екстрений саміт прибули генеральний секретар НАТО Марк Рютте й інші лідери європейських країн і ЄС. Що сказали Рютте, Шольц, Туск і Стармер про мирну угоду для України – читайте у новині.