Українці прориваються у ще одну область РФ та для чого прем‘єр Індії їде в Київ. Акценти світових ЗМІ 22 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 22 серпня.

Що очікувати від візиту прем’єр-міністра Індії до України

Фото: reuters

У CNN написали, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрінеться з лідерами Польщі в четвер за день до свого очікуваного візиту в Україну – першого в історії цих країн. Поїздка Моді відбудеться через кілька тижнів після того, як він приїхав до Москви для переговорів із диктатором РФ Володимиром Путіним. Ця поїздка викликала критику з боку України.

Виступаючи перед представниками індійської діаспори у Варшаві після свого прибуття у вівторок, Моді сказав, що Індія наголошує на "дипломатії та діалозі".

" Погляд Індії абсолютно чіткий – це не епоха війни", – сказав Моді, додавши, що країна є "великим прихильником постійного миру в цьому регіоні".

"Настав час об’єднатися, щоб протистояти викликам, які становлять найбільшу загрозу для людства", — сказав він.

"Очікувані зустрічі Моді цього тижня – з лідерами Польщі, ключового члена НАТО, у четвер та з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю – відбуваються під час переломної точки у війні. Раніше цього місяця українські війська почали безпрецедентний наступ на територію Росії майже через два з половиною роки після вторгнення Москви", - відзначають у CNN.

Вони додають, що у Нью-Делі неодноразово закликали до припинення вогню в Україні, але утрималися від засудження нападу Росії, оскільки індійці прагнуть підтримувати відносини з Москвою – давнім партнером, якого вважають ключовим для збалансування напружених відносин з Китаєм.

Тож, у Польщі Моді зустрінеться з президентом Анджеєм Дудою та візьме участь у переговорах із прем’єр-міністром Дональдом Туском. Обговорення будуть зосереджені на зміцненні співпраці, а також на "регіональних і глобальних питаннях, що становлять взаємний інтерес", за словами міністерства закордонних справ Індії, яке повідомило, що це перший візит індійського прем’єр-міністра до східноєвропейської країни за 45 років.  

"Цей знаковий візит, звичайно, відбувається на тлі триваючого конфлікту в Україні, який також стане частиною дискусій", — сказала секретар міністерства у справах Заходу Танмая Лал під час брифінгу в понеділок.

Раніше Індія взяла участь у підтриманому Україною міжнародному мирному саміті у Швейцарії в червні, але, як і кілька великих економік Глобального Півдня, не схвалила спільного комюніке наприкінці зустрічі. Моді та Зеленський двічі зустрічалися на полях самітів G7 з початку війни, включно з червнем цього року в Італії.

Очікується, що під час свого візиту в Україну Моді зустрінеться із Зеленським і обговорить те, що міністерство закордонних справ Індії назвало "всією гамою двосторонніх відносин", включаючи економічні зв’язки, інфраструктуру та оборону.

Спроба ЗСУ прориватися у ще одну область РФ

У Der Spiegel написали, що за словами Росії, ті перешкодили вторгненню українських "диверсантів" у сусідню з Курською область.

"Росія каже, що зірвала просування українців до прикордонного з Росією району Брянська, який межує з Курськом.  Вторгненню "української розвідувально-диверсійної групи" запобігли сили російської спецслужби ФСБ і підрозділи російської армії, повідомив у середу губернатор Брянська Олександр Богомаз. Українських військових применшують як "диверсантів", - пишуть у німецькому виданні.

У Der Spiegel додають, що інший російський губернатор також повідомив про атаку безпілотників. У Волгоградській області на півдні Росії після атаки українців загорівся військовий об'єкт. Губернатор області Андрій Бочаров повідомив, що на об'єкт впав дрон. Жертв не було. Бочаров залишив незрозумілим, який військовий об'єкт постраждав. Однак він пояснив, що обстріл був спрямований на село Маринівка. Росія має там авіабазу.

Як Україна карає за колабораціонізм та чи справедливо всіх засуджують

Фото: pixabay

У BBC написали репортаж про те, як в Україні відбувають покарання колаборанти. У виданні зазначають, що злочини колабораціонізму варіюються в Україні від простого заперечення незаконності російського вторгнення або підтримки його особисто чи онлайн до виконання політичної, чи військової ролі на користь окупаційних держав. Покарання – до 15 років позбавлення волі.

З майже 9000 справ про співпрацю на сьогодні правозахисниця Тетяна Синюк та її команда проаналізували більшість вироків і кажуть, що вони стурбовані "надто широким законодавством" стосовно колабораціонізму.

"Тепер за цим законодавством відповідатимуть і люди, які надають життєво важливі послуги на окупованих територіях", – каже Синюк.

На її думку, законодавці повинні враховувати реальність життя та роботи в окупації за понад два роки повномасштабної війни.

"Я взагалі не заслуговую тут бути" – говорить Тетяна Потапенко, яка родом з Лиману і є однією з 62 засуджених колабораціоністів у в'язниці поблизу Дніпра, яку утримують ізольовано від інших ув'язнених.

Тетяна пояснює журналістам, що вона 15 років була волонтером, підтримувала зв’язки з місцевими чиновниками, але виконання цих обов’язків після прибуття росіян обійшлося їй дорого. Однак українська прокуратура стверджувала, що вона незаконно виконувала службові обов’язки в окупантів, зокрема роздавала допомогу.

"Зима закінчилася, у людей закінчилася їжа, комусь потрібно було виступати за їх захист", — каже вона. "Я не могла залишити тих старих людей. Я виросла серед них".

Коли нові російські правителі прийшли до влади, вона каже, що друг переконав її також співпрацювати з ними, щоб отримати вкрай необхідні ліки.

"Я не співпрацювала з ними добровільно", — каже вона. "Я пояснила, що люди з обмеженими можливостями не можуть отримати потрібні ліки. Хтось зняв мене на відео та виклав в інтернет, і українська прокуратура використала це, щоб стверджувати, що я працюю на них".

Після звільнення Лиману, суду показали підписані нею документи, які свідчать про те, що вона взяла на себе офіційну роль в окупаційній владі.

"У чому мій злочин? Боротися за свій народ?" - питає вона: "Я ніколи не працював на росіян. Я вижила і зараз опинилася у в'язниці".

У BBC додають, що закон про колабораціонізм 2022 року був розроблений для того, щоб люди не допомагали російській армії.

"Однак законодавство охоплює всі види діяльності, в тому числі й ті, що не завдають шкоди національній безпеці", – каже правозахисниця Тетяна Синюк.

У BBC відзначають, що на лаві підсудних часто опиняються за менш серйозні звинувачення, натомість тих, хто організовував фіктивні референдуми, здавав позиції українських військових, займався керівництвом разом з окупантами – їх судять здебільшого заочно.