Як відреагували західні ЗМІ на удар по дитячій лікарні та нові системи Patriot після саміту НАТО. Акценти світових ЗМІ 9 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 9 липня.

Одна з найгірших ракетних атак росіян на Київ

Фото: НДСЛ Охматдит

Головною темою багатьох заголовків світових ЗМІ стали трагічні події в Києві, зокрема, удар росіян по дитячій лікарні ОХМАТДИТ, який забрав життя як лікарів, так і дітей. Західні журналісти чітко писали про те, що удар здійснений росіянами й вина в цій трагедії лежить саме на владі Кремля.

У The New York Times написали, що "Росія завдала смертоносного удару по дитячій лікарні в Україні".

"Найбільша в Україні дитяча лікарня була зруйнована російською ракетою в понеділок, столицю Києва сколихнули зображення закривавлених і поранених дітей, і сотні людей кинулися на місце події, щоб допомогти розчистити покручений метал і розбитий бетон у відчайдушних пошуках тих, хто вижив", - пишуть американські журналісти.

Удар по лікарні був частиною серії бомбардувань Москви по всій країні, включно з одним із найбільш смертоносних нападів на Київ з перших місяців війни. По всій країні загинули десятки людей, та понад сотня отримали поранення. Українська авіація заявила, що збила 30 із 38 ракет, запущених Росією під час атаки, яка почалася опівдні.

Мати дитини, яка лікується в онкологічному відділенні лікарні, Ольга Мельник, якої на той момент там не було, розповіла, що перебуває в шоковому стані.

"Було так багато таких сімей, як ми, які вже мали особисту війну з онкологією", – сказала вона. "І знаєте, ці діти не можуть піти в підвал через під’єднанні трубки і лікування. Якщо вони це зроблять, лікування не буде взагалі, ви не можете переривати сеанс".

Рада безпеки Організації Об'єднаних Націй проведе екстрене засідання у вівторок, щоб розглянути питання про ці удари. Президент України Володимир Зеленський скликав зустріч, заявивши, що президент Росії Володимир Путін має бути притягнутий до відповідальності.

"На все, що з ним намагаються обговорити про мир, Росія відповідає ударами по будинках і лікарнях", - сказав він. "Тому ми можемо лише змусити Росію піти на мир".

Відео атаки, зняте киянином і перевірене The New York Times, показало, як ракета рухалася вниз на високій швидкості, перш ніж влучити в дитячу лікарню. Фабіан Хоффман, науковий співробітник Університету Осло, який спеціалізується на ракетних технологіях, ідентифікував зброю як російську крилату ракету Х-101.

За словами Хоффмана, тип зброї та її траєкторія свідчать про те, що Росія навмисно цілилася по лікарні. Він сказав, що траєкторія польоту ракети "здається контрольованою" і що вона, ймовірно, була запрограмована перед запуском.

Гоффман також зазначив, що ракета не була вражена українським ЗРК і була "повністю ціла, без видимих ​​пошкоджень фюзеляжу".

Служба безпеки України вилучила фрагменти ракети, яка, за її словами, влучила в лікарню, також ідентифікувала її як крилату ракету Х-101.

Військово-повітряні сили України заявили, що атаки в понеділок частково здійснили бомбардувальники, які діяли з глибини території Росії, де Україні заборонено використовувати західну зброю для нанесення ударів.

У The Washington Post відзначили, що Міністерство оборони Росії традиційно не взяло на себе провину, заявивши, що здійснило масштабний удар по Україні, але заперечили, що вони завдали удару по цивільній інфраструктурі, мовляв, це українська ППО.

У BBC написали, що в Україні оголошено день жалоби після "однієї з найгірших хвиль російських ракетних ударів за останні місяці", в результаті якої загинула щонайменше 41 людина та 166 отримали поранення.

Світові лідери, союзники України, засудили напад, у тому числі новий британський прем’єр-міністр сер Кейр Стармер. Він назвав "напад на невинних дітей – найрозпуснішим" і пообіцяв продовжити підтримку Києва після зміни влади у Великобританії. Назвавши удари "жахливим нагадуванням про жорстокість Росії", президент США Джо Байден заявив, що незабаром буде оголошено про додаткову підтримку систем ППО України.

Речник генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, заявив, що він рішуче засудив "особливо шокуючі" удари по дитячій лікарні, і Рада безпеки збирається у вівторок на прохання Британії, Франції, Еквадору, Словенії і США.

Цікаво те, що удари були завдані за день до запланованої зустрічі лідерів НАТО у Вашингтоні, де вони, як очікується, оголосять про нові зусилля щодо зміцнення протиповітряної оборони України.

Після саміту НАТО в України буде більше систем Patriot

Фото: Getty Images

Тож, після одного з найгірших російських ракетних ударів по Україні за останні місяці, лідери НАТО зберуться у Вашингтоні, щоб оголосити деталі важливого пакету допомоги, який включатиме ключові системи протиповітряної оборони, призначені для захисту українських міст.

Як пише The Guardian, пакет, висунутий країнами НАТО, був представлений як "історичний" і широко розглядається як спроба "забезпечити перспективність" продовження допомоги Україні, але він може не повністю задовольнити Київ, який стикається з безпрецедентними нападами на цивільні об’єкти та інфраструктуру.

Спостерігачі очікують, що наприкінці саміту цього тижня члени НАТО обіцяють передати Україні щонайменше чотири додаткові батареї ракет Patriot. Раніше Зеленський попросив у НАТО сім батарей, сказавши членам НАТО, що Путіна "потрібно спустити на землю, і наше небо має знову стати безпечним... І це повністю залежить від вашого вибору... вибору, чи ми справді союзники".

Очікується, що чотири ракетні системи Patriot, ймовірно, будуть доставлені США, Німеччиною, Румунією та багатонаціональними зусиллями під керівництвом Нідерландів. Іспанія, Греція та Польща також розміщують ракетні комплекси Patriot, але поки що не зобов’язалися постачати батареї Україні. Іншу систему міг би надати Ізраїль, який зараз використовує Залізний купол та інші системи ППО для захисту від ракетних атак.

"Очевидно, що союзники повинні активізуватись і забезпечити Україну додатковими системами протиповітряної оборони, саме для того, щоб мати можливість запобігти трагедіям, які ми бачили в понеділок, але, на жаль, ми спостерігали знову і знову, місяць після місяць з початку цієї жорстокої та безглуздої війни", – сказав старший директор у справах Європи Ради національної безпеки США Майкл Карпентер.

Очікується, що новий пакет військової допомоги Україні включатиме спільне зобов’язання членів НАТО витратити щонайменше 40 мільярдів євро (43 мільярди доларів) у 2025 році на допомогу Україні.

"З моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році члени Альянсу щорічно надають Україні 40 мільярдів євро військової підтримки", — заявив минулого місяця Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО. "Ми повинні підтримувати цей рівень підтримки як мінімум і стільки, скільки буде потрібно".

Столтенберг попросив 32 країни-члени НАТО дати багаторічні зобов'язання, але, схоже, вони ще не дійшли згоди напередодні саміту, відзначають у The Guardian.

"Великий помаранчевий слон у кімнаті для саміту НАТО полягає в тому, що все хороше, що буде сказано про Україну, супроводжується великим застереженням", — сказала Каміль Гранд, колишній помічник генерального секретаря НАТО. "Чи все це втримається, якщо Трампа оберуть?"

Також очікується, що члени НАТО оголосять про створення нового військового командування в німецькому місті Вісбаден, яке координуватиме військову допомогу та навчання для України, фактично замінивши контактну групу з оборони України під проводом США. Це перенесе тягар військових поставок в Україну з Пентагону на НАТО, що, за словами офіційних осіб США, стане "містком до членства", який готує країну до готовності працювати з Альянсом, коли її приймуть.

Натомість у Bloomberg описали більш песимістичну картину, назвавши статтю: "Внутрішні негаразди Байдена та Макрона можуть затьмарити саміт НАТО".

"Джо Байден і ще 31 лідер НАТО сподівалися, що їхній саміт цього тижня святкуватиме єдність проти Володимира Путіна і надішле попередження Китаю та доведе, що Альянс такий же сильний, як і колись. Натомість три дні показу, які розпочнуться сьогодні, будуть затьмарені внутрішніми негараздами в Альянсі, починаючи від спроби Байдена вгамувати хвилювання через його згубні виступи на дебатах і закінчуючи виборами у Франції, які підірвали владу президента Еммануеля Макрона. Канцлер Німеччини Олаф Шольц так само ослаблений після жахливих результатів його партії на виборах до Європейського парламенту", - відзначають у виданні, акцентуючи на політичних проблемах ключових союзників України.

Лідером, який прибув на зустріч у найсильнішій позиції, є новий прем’єр-міністр Лейбористської партії Великобританії Кір Стармер. Але навіть він посіяв сумніви щодо свого довгострокового зобов’язання, пообіцявши збільшити витрати на оборону до 2,5% валового внутрішнього продукту, "як тільки дозволять державні фінанси". Консерватори пообіцяли зробити це до 2030 року.

Хоча союзники обіцяють і надалі підтримувати Україну, плани щодо забезпечення довгострокової допомоги Києву "застопорилися", а сподівання президента Володимира Зеленського приєднатися до Альянсу залишаються далекими.

"Можливо, час спливає: Дональд Трамп, який лідирує в опитуваннях, колись погрожував вийти з НАТО та пообіцяв укласти угоду з Путіним, щоб припинити війну", - пишуть у Bloomberg.

Читайте також: Через 10 років – в НАТО? Чи справді Україні "світить" Альянс та до чого тут Трамп