Замість "Рамштайну" Зеленський проведе турне столицями, а РФ може напасти на Швецію. Акценти світових ЗМІ 10 жовтня
У фокусі міжнародних видань – яким є теперішній план президента України Володимира Зеленського після перенесення важливого засідання у Німеччині, а також чи дійсно є загроза Балтійському морю, зокрема Швеції, від імперських бажань Кремля
Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 10 жовтня.
Замість саміту "Рамштайн", Зеленський вирушив у турне європейськими столицями
Фото: Getty Images
Світові ЗМІ звернули увагу на перенесення важливої зустрічі у форматі "Рамштайн", яка мала відбутися 12 жовтня, однак через мегаураган "Мілтон" в США американські лідери не змогли б його відвідати.
У The Guardian написали, що міжнародний саміт щодо України, на якому Володимир Зеленський збирався представити західним лідерам "план перемоги", формально перенесли – натомість український президент спробує організувати турне європейськими столицями.
"Українські джерела повідомили, що Зеленський поїде на зустріч із канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Берлін у п’ятницю – і, можливо, відвідає інших лідерів у рамках того, що джерела називають "європейським туром". Німецькі офіційні особи також пообіцяли, що незабаром відбудеться ще одна зустріч лідерів для обговорення України", - пишуть у виданні.
Відзначається, що саміт у "Рамштайні" мав стати центральною подією чотириденної поїздки президента Байдена до Німеччини, де Зеленський мав лобіювати використання ракет великої дальності по території Росії та отримання додаткових систем протиповітряної оборони в новій спробі відбити агресію Москви.
"Але це також була можливість для України представити пропозиції щодо припинення бойових дій – хоча незрозуміло, як цього можна досягти. Росія продовжує поступово завойовувати позиції на сході України, і Кремль сподівається, якщо Трамп переможе, мільярдна військова підтримка буде припинена. Були також припущення, що на зустрічі обговорюватимуться конкретні кроки щодо того, як Україна може зрештою стати членом НАТО", - кажуть у The Guardian.
У Politico пишуть, що Володимир Зеленський проведе переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі в четвер у рамках "екстремального туру" українського лідера по Європі, щоб заручитися більшою підтримкою у війні з Росією.
Зустріч стане можливістю "підтвердити рішучість Франції продовжувати надавати ... незмінну підтримку Україні", — йдеться в заяві для преси Єлисейського двору.
Також у четвер Зеленський вирушить до Великої Британії для переговорів із новим прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером, оскільки Україна продовжує наполягати на союзниках щодо збільшення військової підтримки у боротьбі проти Росії. Зеленський також зустрінеться з лідеркою Італії.
У The New York Times вважають, що затримка в проведенні саміту в "Рамштайні" є "невдачею для президента України Володимира Зеленського", який сподівався використати зібрання, щоб згуртувати західних союзників навколо свого "плану перемоги", стратегії, спрямованої на зміцнення позицій України на полі бою настільки, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів.
Україна може місяцями утримувати Курщину, а російська тактика – обмін військ за землю
Фото: скриншот з відео
У Bloomberg написали, Україна може утримувати територію Росії місяцями, принаймні так вважають у США. Захоплена територія під Курськом може стати фактором у переговорах із Москвою. Зараз українські сили отримують стабільне постачання боєприпасів.
За словами офіційних осіб, які поговорили з журналістами в середу на умовах анонімності, Україна наразі не зіткнулася з будь-якими значними проблемами з постачанням у район Курська, оскільки російські війська почали лише обмежені контратаки та зосередилися на просуванні на сході України. Стабільніше постачання снарядів частково пояснюються зусиллями союзників, зокрема ініціативою Чехії з доставки боєприпасів та зусиллями США та Франції щодо розвитку артилерійського потенціалу України в довгостроковій перспективі.
Високопоставлені американські чиновники заявили виданню, що Україна намагається визначити, як найкраще захистити себе протягом зими, але також починає планувати наступний рік, у тому числі з додатковими бригадами, оскільки вони збільшують набір та отримують краще обладнання та навчання.
Натомість у Politico відзначили, що за останні тижні Росія досягла повільних, але стабільних успіхів проти України, хоч і дорогою ціною — це був найкривавіший місяць у майже трирічній війні. Таку заяву зробили в середу офіційні особи США.
Втрати внаслідок наступальних дій на Донбасі збільшили загальну кількість загиблих і поранених у Росії до понад 600 000 осіб, повідомляють анонімні чиновники, які інформують журналістів у Пентагоні про хід війни. Оцінка втрат — більш ніж у 40 разів перевищує втрати Росії під час її десятирічного вторгнення в Афганістан у 1990-х роках та відповідає попереднім оцінкам України.
"Протягом останніх кількох місяців російські війська захопили територію на сході України, захопивши кілька ключових міст, які українці вперто утримували перед лицем масованих російських наступів. Російські наступальні дії з літа складалися з масованих артилерійських атак, за якими слідували великі переміщення військ, які стрімголов мчали до добре закріплених українських позицій, що призвело до тисяч втрат, оскільки московське командування, здається, вирішило застосувати стратегію обміну військ за землю", - пишуть у виданні та додають, що теперішні здобутки Росії є найбільш значними з моменту її першого вторгнення в лютому 2022 року.
РФ націлилася на Балтійське море
Фото: defence-ua.com
Також у Politico написали, що Росія може напасти на Швецію заради контролю над Балтійським морем, про це заявив у середу міністр оборони Стокгольма Пол Йонсон.
"Росія становить загрозу для Швеції, як і для решти НАТО. Ми не можемо виключити напад Росії на нашу країну", – сказав Йонсон в інтерв’ю польській газеті Rzeczpospolita.
Попри те, що сили Кремля "зав’язані в Україні", Москва продемонструвала, що "готова піти на серйозні військові та політичні ризики", додав він, оскільки російські військово-морські флоти все ще стоять у Санкт-Петербурзі та Калінінграді. Тому через російську загрозу Швеція "реалізувала амбітну програму розширення" свого флоту, сказав Йонсон.
Швеція подала заявку на вступ до НАТО невдовзі після повномасштабного вторгнення Москви в Україну на початку 2022 року та стала 32-м членом трансатлантичного військового альянсу в березні.
Протягом останніх років Росія неодноразово погрожувала НАТО та її союзникам. Перший дипломат московського режиму Сергій Лавров заявив минулого місяця, що Кремль "повністю готовий" до війни з арктичними членами Альянсу, одним з яких є Швеція. У травні Кремль також розкритикував країни Балтії та Північної Європи, запропонувавши в односторонньому порядку змінити свій кордон у Балтійському морі.
"Після початку російського вторгнення в Україну військове та торговельне значення Балтійського моря для Кремля зросло ще більше", — сказав Йонсон. Тому ми повинні враховувати агресивні наміри Росії в наших військових планах".
Читайте також: Збільшення кількості атак російських безпілотників на Україну: нові можливості Росії та способи протидії
- Актуальне
- Важливе