Вибори у світі – 2024: де відбулися найважливіші для України голосування

Вибори до Європарламенту

На початку червня 2024 року країни-члени ЄС голосували на виборах до Європейського парламенту, обираючи представників на наступні кілька років.

Попри високу активність в окремих країнах, зокрема й Німеччині та Франції, ультраправим партіям у результаті не вдалося порушити вже традиційну центристську більшість в Європарламенті.

Найбільшу кількість місць отримала правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), очільницею якої є Урсула фон дер Ляєн. Відповідно вона стала найбільшою політичною групою в новому скликанні Європарламенту.

На другому місці опинився Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D). А третьою в рейтингу стала політична група Renew Europe, яка підтримує вступ України до ЄС та надання військової підтримки Києву. 

Тим часом ультраправі партії, ставлення яких до підтримки України здебільшого негативне або неоднозначне, хоч і збільшили частку своєї присутності у Європарламенті, однак все вони ж не отримали такого значного зростання підтримки, яке прогнозувала частина експертів у Європі.

Для України у цих виборах було надважливим збереження власне проукраїнського як керівництва Європарламенту, так і його кістяка. Що зрештою і сталось у фіналі. Як відзначали експерти, збільшення кількості представників правих сил не є безпосередньою загрозою для інтересів України, але все ж використання і транслювання російських наративів, чим грішать ультраправі, у довшій перспективі може мати вплив на певне пониження рівня як військової підтримки, так і загальної.

Вибори у США

За цими виборами стежив увесь світ, адже їхній вплив на глобальну політику применшувати точно не варто. Тож, вибори відбулися 5 листопада після запеклої  боротьби двох кандидатів та їхніх передвиборчих кампаній – Камали Гарріс та Дональда Трампа.

До останнього моменту кандидати йшли на рівних, а результати у семи ключових штатах коливались у межах статистичної похибки. Проте все змінив ранок середи, 6 листопада. За результатами голосування, Трамп отримав на виборах 277 голосів Колегії виборників із можливих 538. Щоб здобути посаду, достатньо було і 270 голосів, тож він набрав їх навіть з надлишком, оскільки республіканця підтримала низка хитких штатів, які відіграють важливу роль в отриманні результату. Тим часом кількість голосів Камали Гарріс становила попередньо 224.

Отож, американці обрали лідером країни на найближчі чотири роки республіканця Дональда Трампа. Його інавгурація відбудеться вже зовсім скоро, 20 січня 2025 року.

Чимало міжнародних та українських експертів, а також політиків, які презентують різні країни світу, сходяться на думці, що обрання президентом Дональда Трампа чаїть у собі небезпеки як для України зокрема, так і для Європи загалом. У світовій пресі оглядачі сходяться на тому, що президентські вибори в США будуть мати величезний вплив не лише на перебіг війни в Україні, але й на стосунки з Європою.

Перемога Трампа може принести за собою втрати для лідерів у Лондоні, Берліні та Парижі. Натомість європейські авторитарні та ультраправі лідери, такі як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та італійський прем'єр-міністр Джорджія Мелоні, сприйматимуть її як підтвердження своїх позицій.  

Трамп неодноразово кидався фразами про те, як закінчить війну в Україні "за 24 години". Він чимало разів вказував на те, що добре ладнав з російським диктатором Володимиром Путіним і начебто багато разів застерігав його від повномасштабного вторгнення в Україну. 

Тому, поки час до інавгурації новообраного президента ще залишився, теперішній очільник Білого дому Джо Байден намагається якнайповніше виконати попередні домовленості щодо військового постачання для України.

Вибори у Молдові

Восени 2024 року у Молдові відбулися президентські вибори та референдум щодо євроінтеграції. 

На референдумі прихильники євроінтеграції перемогли з мінімальним відривом. І трапилося це на тлі спроб Росії підкупити голоси виборців, аби максимально загальмувати шлях Молдови до ЄС, тоді поліція країни задокументувала інформацію про 520 осіб, причетних до схеми підкупу виборців. Проте проросійським силам не вдалося збити курс країни.

А вже згодом на виборах президента Мая Санду попри усі складнощі здобула перемогу над фаворитом Кремля Олександром Стояноглу. Свою поразку він визнав, але пообіцяв, що "не зупинятиметься".

Для України її перемога, а також результати референдуму щодо євроінтеграції були важливими, оскільки протилежна ситуація, тобто перемога проросійських сил, загрожувала б появою на мапі чергового полігону кремлівських провокацій, фактично на українських кордонах.

Вибори в Румунії

Румунія у 2024 році мала як президентські, так і парламентські вибори. 

Власне небезпеку для України становила перемога у першому турі президентських виборів проросійського кандидата Каліна Джорджеску, який називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. Він також заявляв, що коли стане очільником держави, припинить допомогу Україні.

Вже ось-ось мав стартувати другий тур, у ньому із проросійським кандидатом мала змагатися проєвропейська кандидатка Єлена Ласконі. Проте фактично напередодні його проведення Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру. Тому поставити крапку у цих виборах до кінця року не вдасться, епопея триватиме вже наступного, 2025 року.

Тим часом відбулися також парламентські вибори у країні. Перемогу у вигляді найбільшої кількості відсотків здобула Соціал-демократична партія (PSD) прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку. Наступним у списку лідерів став "Альянс за об'єднання румунів". Загалом творять новий парламент 7 партій. 

Тут варто зауважити, що на цих виборах чималий успіх здобули й привітні до росіян ультраправі партії, які матимуть можливість впливу на курс країни. Проте остаточно говорити про те, вдасться Румунії впоратися з ростом російського втручання чи ні, можна буде говорити лише після президентських виборів.

Вибори у Грузії

Цьогорічні парламентські та президентські вибори у Грузії викликали у країні хвилю масових протестів, які не вщухають і сьогодні, а лише продовжують наростати.

На парламентських виборах у Грузії, які відбулися 26 жовтня 2024 року вкотре перемогла правляча партія "Грузинська мрія", орієнтована на Росію. Партія дуже швидко заявила про зупинку переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до кінця 2028 року. Натомість державні пропагандисти активно заговорили у медіа тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури. Після закону про "іноагентів", який також викликав чимало демонстрацій, це стало спусковим гачком для потужних протестів на території усієї країни. 

Тим часом вибори президента у Грузії провели 14 грудня. І вперше голосували за майбутнього лідера країни не громадяни, а спеціальна колегія, в якій абсолютну більшість мала "Грузинська мрія". А відбувалося все на тлі продовження протестів громадськості. Оскільки правляча партія мала більшість у цій колегії, їм виявилося нескладно протягнути свого кандидата. Міхеїл Кавелашвілі назбирав 224 голоси.

Політичні експерти називають "обраного" Міхеїла Кавелашвілі ручною кандидатурою Іванішвілі. Колишній спортсмен, футболіст, не має вищої освіти та легко дозволяє собі висловлюватися на публіці нецензурно. Свого часу саме через відсутність вищої освіти він не зміг очолити федерацію футболу Грузії, проте для посади президента це не стало на заваді.

Щобільше, 29 грудня відбулася його інавгурація. Проте його легітимність й надалі не визнають ні п’ята президентка Саломе Зурабішвілі, ні опозиція, ні більшість західних партнерів, ні тисячі протестувальників. Зате сам Кавелашвілі вже встиг підписати низку спірних законодавчих ініціатив від парламенту.