Заяви польських політиків щодо Волинської трагедії вказують, що принаймні частина з них не хоче бачити Україну в незалежному майбутньому, - історик В'ятрович

Таку думку він висловив в етері Еспресо.

"Судячи з усього ця тема залишається, вибачте за такий термін, політично привабливою для польських політиків. Вони продовжують намагатися витискати з неї якійсь електоральний сік. Були сподівання, що після зміни влади, після перезавантаження влади цього стане менше, але ми бачимо стало не менше. Крім заяви міністра оборони, яка була більш-менш очікувана зважаючи на те, яку партію представляє він ("Польська селянська партія", - ред.). Мене набагато більше здивувало голосування цієї постанови в сеймі, де аж цілих сім голосів утрималися й абсолютна більшість "за". Постанову, яка цілком продовжує риторику ПіСу і попри те що нібито відбулося перезавантаження, зараз більшості в цьому парламенті ПіСу немає", - пояснив історик.

За словами В'ятровича, постанова Польського сейму про вшанування 81-ї річниці подій липня 1943 року на Волині є ще одним політичним кроком, який навряд чи буде сприяти нормалізації польсько-українських стосунків.

Читайте також: Денисенко про відсутність української історії Другої світової війни та Волинську трагедію

"У постанові йдеться про необхідність Україні засудити Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію, які, нагадаю, згідно з українським законодавством є учасниками боротьби за незалежність, засудити та припинити поширення її символіки. Нагадаю, що символіка Української повстанської армії вже є офіційною частиною символіки Збройних Сил України, мова йде про гімн і про вітання "Слава Україні", про частину нагородної системи, яка є у ЗСУ. Очевидно, що це навряд чи сприятиме якимось нормальним стосункам між Україною і Польщею. Тим паче, що польські колеги прекрасно розуміють, що навіть в цих аспектах вшанування Українського повстанської армії немає і ніколи не було нічого антипольського, що Українська повстанська армія для українців була, є і залишається прикладом боротьби за незалежність в першу чергу проти Росії, проти російської агресії", - наголосив науковець.

В'ятрович додав, саме тому популярність УПА зараз зростає, бо Україна знову бореться проти того самого ворога.

"Знаєте, ці тези, які звучать з боку польських політиків - відмовитися від тих, хто боровся за незалежність в минулому, мені, на жаль, говорить про те, що принаймні частина з них не хоче бачити Україну в незалежному майбутньому. Мене не дивує, що не знайшлося бодай якихось голосів, які б вступили в дискусію про неприпустимість такого роду кроків стосовно України. Сім голосів утрималось - це свідчить, що якихось підстав для оптимізму, що відбудеться якесь перезавантаження, поки що важко про це говорити. Далі є бажання цю тему політизувати й не відпустити її з рук політиків і не дай Боже, щоб вона потрапила до істориків", - підсумував він.

Довідково про Волинську трагедію

Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") – взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих.

Волинську трагедію в польській історіографії називають "Волинською різаниною". За постанову з нагоди 81-ї річниці проголосували 427 депутатів сейму, проти не було жодного голосу, тоді як утримались сім польських парламентарів. Варто відзначити, що у 2023 році документ схвалили одноголосно 440 польських депутатів.

"Еспресо.Захід" розповідало історичний контекст подій, причини цієї трагедії, та як зараз українці й поляки оцінюють цю трагічну спільну сторінку історії.