55 років з дня, як війська Варшавського договору ввійшли до Чехословаччини

21 серпня 1968 року розпочалась окупація Чехословаччини військами так званого Варшавського договору. Того дня на терени Чехословаччини увірвалось 6300 танків і тисячі радянських військових, багато з яких не знали, до якої країни і з якою метою вони прибули

Зміст

Загарбники діяли вільно, адже їх до Чехословаччини "запросили". Радянський генсекретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв отримав "лист-запрошення", під яким серед п’яти підписів стояв і підпис Василя Біляка – тоді секретаря компартій Чехословаччини. Один з найвідданіших чехословацьких комуністів у листі просив товариша з СРСР: "Надати дієву допомогу всіма засобами... Тільки з вашою допомогою можливо витягнути ЧРСР із загрозливої небезпеки контрреволюції".

Радянський військовий літак Ан-12 в аеропорту Прага-Рузине

Фото: Міністерство оборони Чехії

Лист був знайдений лише 15 липня 1992 року в архіві президента СРСР й датований 25 вересня 1968 року, що, найімовірніше, і є датою, коли він був покладений до папки. Саме вторгнення відбулося 21 серпня 1968 року, і його підготовка зайняла досить багато часу. Секретність була дуже вдалою, оскільки західні країни були повністю захоплені зненацька стрімким розвитком подій. Василь Біляк, який з самого початку виступав проти реформаторів у партії, у своїй книзі спогадів зізнається, що знав про заплановане вторгнення.

Автентичність підписів на листі-запрошенні, була підтверджена графологічною експертизою, яка відбулася в Москві, оскільки росіяни відмовилися видати або навіть позичити оригінал до Праги. Сам факт відправки листа був зрадою не тільки за сучасними, але, швидше за все, і за тодішніми законами. Проте, жоден з п'яти підписантів не був засуджений за це.

Радянські бронетранспортери БТР-152 і танк Т-55 на мосту Яна Сверми в Празі

Фото: Міністерство оборони Чехії

Автори листа також просили "максимально приховати" зміст листа, та й місцеперебування цього документа довго було таємницею. Сам Костянтин Черненко – тоді генсек ЦК КПРС – наказав лист сховати до архіву політбюро і без дозволу його не відкривати.

Демонстрація перед будівлею Центрального комітету Комуністичної партії

Фото: Міністерство оборони Чехії

Протести проти окупації України та Чехословаччини

Акції протесту проти окупації Чехословаччини тривали безперестанку, чехи спілкувались з окупантами плакатами, які розміщували на вулицях і площах: "Окупанти, йдіть додому!", "Назад додому!".

Плакат російською мовою "Окупанти, йдіть додому!" на вулиці чеського міста Плзень у день вторгнення в Чехословаччину військ країн Варшавського договору, 21 серпня 1968 року

Фото: Пресслужба посольства України в Чеській Республіці

Водночас в Україні також прокотилася хвиля протестів. Першим був українець Василь Макух, який 5 листопада 1968 року з вигуками "Хай живе вільна Україна!", "Геть з окупованої Чехословаччини!" підпалив себе в Києві на Хрещатику.

Макух Василь Омелянович

Фото: Український інститут національної пам'яті

Довідка

Василь Макух народився 14 листопада 1927 року в селі Карів Сокальського району Львівщини. Виховувався у місцевому осередку "Просвіта", знання здобував у читальні товариства, яке очолював його брат Іван Дужий. У 1944 Василь Макух пішов до лав Української повстанської армії. Під псевдо «Микола» діяв у військовій розвідці УПА. У 1946 році отримав поранення і непритомним потрапив у руки НКВС. Був засуджений до 10 років каторги і відбув покарання у Дубровлазі Мордовської АРСР.

5 жовтня 1968 року Василь Макух вчинив самоспалення на Хрещатику у Києві й помер від опіків наступного дня. Після акту самоспалення рідних Василя Макуха переслідували. Сестру Параску катували, після чого вона невдовзі померла.

Василь Макух став першим, хто вчинив у Європі самоспалення, протестуючи проти тоталітаризму та агресії.

2026, середа

22 липня