Тюлені дотримуються соціальної дистанції, аби уникнути поширення хвороб серед морських ссавців, - дослідження

Про це пише The Guardian.

У статті, опублікованій сьогодні Королівським товариством, дослідники, які проводять переписи сірих і морських тюленів, наводять нові докази того, що звичайні тюлені тримаються на більшій відстані від своїх сусідів, ніж сірі тюлені. На їхню думку, така поведінка може "відображати еволюційну реакцію на чутливість до вірусу".

Провідний автор звіту Йерун Хекендейк наголосив, що наразі вчені спостерігають катастрофічні показники пташиного грипу, які викликають серйозну занепокоєність дослідників з приводу поширення серед диких тварин. Автори звіту вважають, що виявлена ними поведінка може мати важливі наслідки для методів відстеження спалахів. 

Дослідники зазначають, що в минулому велика кількість морських тюленів стикалися з катастрофічними спалахами хвороби. Наприклад, вірус фоцинової (тюленячої) чуми спустошив популяції в 1988 і 2002 роках, скоротивши чисельність вдвічі, таакож близько 18 000 морських тюленів загинули від чуми у Великобританії та Європі під час спалаху 1988 року. Натомість сірі тюлені залишилися відносно неушкодженими.

За словами Хекендейка, багато сірих тюленів насправді також були інфіковані, проте не так сильно, як звичайні. Дослідники припускають, що це насправді могло сприяти поширенню вірусу — тварини переносять його, однак при цьому можуть вільно переміщатися. Також Хекендейк вказав на нещодавні докази того, що знижена сприйнятливість сірого кольору має "генетичне підґрунтя".

Як не дивно, можливо, соціальне дистанціювання, описане в новому звіті, є спогадом про ті серйозні спалахи.

"Інші дослідження показали, що сірі тюлені більш стійкі до респіраторних вірусів, ніж морські тюлені. Більші відстані між тваринами, які ми спостерігали для тюленів у нашому дослідженні, можуть бути реакцією, дуже схожою на нашу під час пандемії Covid", - додав Хекендейк.

• Науковці з Ліверпульського університету та Гарвардської медичної школи виявили, що препарат рілменідин може уповільнити старіння та збільшити у тварин тривалість життя.