У Росії потенціал набору військових - 1,5 млн осіб, але ніхто не хоче бути м'ясом. Колонка Сергія Згурця

Протимінні дрони від Британії для ЗСУ

Українські Військово-морські сили нарешті отримають нові зразки безпілотної техніки для виконання завдань у Чорному морі. Міноборони Британії повідомило, що передає Україні підводні дрони для пошуку мін, якими РФ намагається блокувати акваторію Чорного моря. Навчання операторів зі складу ЗСУ уже почалося, і йдеться про 6 підводних апаратів, з яких 3 передадуть ВМС Британії, а ще три будуть замовлені у виробника. Дрон має назву Remus​-100, він важить 37 кг, має доволі помірні розміри – до двох метрів і може занурюватися на глибину до 100 метрів і шукати міни за допомогою гідролокатора впродовж 10 годин. Він не призначений для пошуку підводних човнів, хоча я думаю, що треба далі думати над тим, як виявляти ворожі човни, які агресор використовує для запуску крилатих ракет з акваторії Чорного моря і знищувати їх.

Кількість російських військ в Україні та їхнє розміщення по фронту

За твердженням представника ГУР Вадима Скібіцького, зараз чисельність окупаційних військ на нашій землі становить 160 тис. військовослужбовців без урахування Росгвардії. Вони розкидані в межах 110 батальйонно-тактичних груп (БТГ).

Угруповання військ в районі Харкова, Ізюма, Слов’янського напрямку – це десь 20 БТГ. Найбільше військ на фронті – на лінії від Сіверська до Мар’їнки. Вона охоплює лінію Сіверськ — Соледар — Бахмут і найскладнішу ділянку на Донецькому напрямку Авдіївка –Мар'їнка. Тут перебуває близько 60 БТГ, майже половина російських військ. Таке накопичення військ є ознакою пріоритетності завдання для рашистів – вийти на кордон Донецької області. І, нарешті, Південь, де ми тримаємо під вогневим контролем угруповання ворога на правому березі Дніпра (це десь 150 х 60 км) – там перебуває на Херсонщині та Запоріжжі 30 БТГ. Ми розуміємо, що це не ті групи, які були на самому початку.

Чи готова Росія до довгої війни

Дослідження британського центру RUSI – інституту вивчення оборони та безпеки щодо можливості ведення Росією довготривалої війни є змістовним і ґрунтовним. Вони намагалися максимально точно передати всі аспекти стосовно політичних, матеріально-технічних моментів і армії. Перший аспект – політичний. Вони зазначають, що автократичне суспільство найбільш стійке, щоб проводити тривалі військові дії. Це дійсно так: політична система РФ може довго триматися при тривалих бойових діях, але ми маємо розуміти, що у кремлі є окремі башти. З одного боку, це спецслужби – СЗР. Є ще ФСБ, ГУР, міноборони. Кожна з них по-своєму оцінює ситуацію. Як тільки буде великий програш в рамках війни – не слід виключати, що якась з башт може організувати внутрішній переворот. Я згоден, що автократичне суспільство більш стійке до довготривалих війн, але з іншого боку, не слід виключати внутрішній переворот.

Наступний момент  стосується оборонно-промислового комплексу. Дослідження певно не каже, наскільки ОПК витримає тривалі дії. Там кажуть, що все залежить від тривалості боїв. Якщо військово-політичне керівництво РФ хоче швидко провести бойові дії та змусити армію піти в атаку і перемогти в короткостроковій перспективі – то це не можна забезпечити за допомогою ОПК. Якщо це буде певне відтягування процесу, коли Росія спробує затягти війну до весни та літа наступного року, то ОПК зможе спробувати впоратися, але коштом імпортозаміщення та можливості через треті руки щось купувати. Важливо наголосити, що RUSI вважає, що якщо Китай вирішить допомогти оборонній промисловості Росії, то вона може впоратися. Станом на зараз, Китай відсторонений від цієї пропозиції та намагається бути максимально нейтральним.

Третій момент – це особовий склад. Це те, наскільки Росія буде здатна набрати резервів – посилити свої війська та угруповання підготовленим персоналом.  RUSI каже про те, що потрібно розуміти, що потенціал, який може залучити РФ – це 1,6 млн людей. Це резервісти, військові, які закінчують навчання, військовослужбовці, які проходять навчання в закладах, які готують сержантський склад. Потенціал великий, але ми бачимо промахи керівництва щодо набору цього персоналу. Бойову армійську систему не вдалось сформувати, як хотілось. Ексвійськові не хочуть іти до війська, тому що знають, що таке російська армія, і розуміють, що РФ воює, закидаючи м’ясом. Ніхто не хоче бути ним.

Нам вигідніше, щоб ми максимально швидко витіснили РФ і не дали можливості їм реанімуватися. Тільки в цьому випадку може бути перемога, бо інакше Росія спробує максимально наростити людський персонал, зробити так, щоб ОПК працював в режимі воєнного часу, і максимально адаптуватися, щоб деякі комплектуючі могли виробляти самостійно, дещо імпортувати з боку третіх країн. Для РФ найбільші можливості пов’язані з тими країнами, які не приєдналися до режиму санкцій і перебувають в умовно нейтральному статусі. Це Латинська Америка, Близький Схід, Азія. Там можуть закуплятися і цивільні технології для ракет, авіації та високоточної зброї.