Успішні атаки на місця базування чорноморського флоту РФ дозволяють Україні поступово налагоджувати експорт зернових

Економічна ситуація

На минулому тижні Світовий банк покращив свій прогноз щодо зростання української економіки. Згідно з оновленим прогнозом зростання реального ВВП України у 2023 р. та 2024 р. очікується на рівні 3.5% та 4% відповідно, що на 1.5 та 0.5 в.п. вище оцінок середини 2023 р. Згідно з оцінками Світового банку основними ризиками для України залишаються безпека, руйнування інфраструктури та логістики, зростання цін на енергоносії. Водночас підтриманню відновлення сприяють стабільніше електропостачання, збільшення державних витрат, велика зовнішня допомога та вищий, ніж очікувалося, урожай. Основним припущенням прогнозу залишається тривалість активної фази бойових дій. Згідно з базовим сценарієм суттєве зменшення безпекових ризиків передбачається з ІІ половини 2024 р. Як наслідок економічне зростання за підсумками 2025 р. очікується на рівні 6.5%.

Також була опублікована інформація про те, що у разі вступу України до ЄС, вона може отримати з бюджету ЄС близько 186 млрд євро впродовж перших семи років членства. Левова частка (96 млрд євро) цих коштів мала би бути спрямована на субсидії для с/г, решта на "підтягування" інфраструктури до середнього рівня серед країн членів. Хоча зазначені цифри видаються значними, фінансові потреби України у відбудові є значно суттєвішими. За останніми оцінками в рамках проєкту оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією рф "Росія заплатить" загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення росії, зросла до 151 млрд дол США (з яких інфраструктура 37 млрд дол США). Ця сума вже співставна з потенційними надходженнями завдяки вступу до ЄС, але потрібна значно раніше ніж впродовж семи років після вступу.

Успішні атаки на місця базування чорноморського флоту рф у тимчасово окупованому Криму дозволяють Україні поступово налагоджувати експорт зернових через тимчасові коридори для торгівельних суден. Станом на початок жовтня таким коридором скористалося вже понад 20 суден. Це знижує потенційні ризики для експорту нового врожаю, що через сприятливі погодні умови виявиться вищим ніж прогнозувалося раніше.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 10.10.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 10,5 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17,40% до 19,19%, а також 286,3 млн. доларів США на 1 рік із середньозваженою дохідністю 4,78%. Найбільший обсяг коштів у гривні (9,2 млрд гривень) було запозичено за більш довгими інструментами (1,5 та 3 роки), попит на які перевищував обсяг виставлених на продаж паперів. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 18,65%.

Крім того, на минулому тижні Верховна Рада України підтримала у другому читанні та в цілому проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань". Цим законом видатки на сектор безпеки та оборони у 2023 році буде збільшено на 302,6  млрд гривень, з яких 224,5 млрд –кошти на виплату грошового забезпечення військовослужбовців, 78,1 млрд – видатки для закупівлі спецтехніки, військового обладнання та забезпечення харчування військових, оплату комунальних послуг та інших необхідних витрат. У розрізі міністерств та відомств найбільше збільшено видатки для Міноборони – на 211 млрд, для системи МВС – на 79,2 млрд, для Служби безпеки – на 4,2 млрд, для Головного управління розвідки Міноборони – на 2,5 млрд, для Служби зовнішньої розвідки – на 0,5 млрд, для Управління державної охорони – на 0,2 млрд, Мінстратегпрому – на 4,4 млрд гривень, Адміністрації Держспецзв’язку – 0,6 млрд грн.

Валютний ринок

Суттєве зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків після оголошення Національного банку про перехід до керованої гнучкості обмінного курсу гривні обумовило збільшення потреби в інтервенціях Національного банку з продажу іноземної валюти. Чистий продаж іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку минулого тижня становив 1152 млн доларів США, що майже удвічі більше, ніж тижнем раніше (617 млн доларів США). Водночас це дозволило зберегти обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку на рівні близькому до його попереднього фіксингу (36,59 грн/ долар США).

Водночас міжнародні резерви України, які за попередніми даними станом на 1 жовтня 2023 року становили 39,7 млрд доларів США, залишаються достатніми для фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту. У вересні вони знизилися на 1,7% за рахунок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України та здійснення боргових виплат держави, які не повною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів. Так, у вересні 2023 року чистий продаж Національним банком іноземної валюти становив 2,7 млрд доларів США, а за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті Уряд України ви платив 465 млн доларів США, Україною на користь МВФ – 882 млн доларів США. Водночас на валютні рахунки Уряду в Національному банку надійшло 3,3 млрд доларів США, з яких 1,6 млрд доларів США – макрофінансова допомога від ЄС; 1,25 млрд доларів США –  грант від Сполучених Штатів через трастовий фонд Світового банку; 386,4 млн доларів США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики; 100,0 млн доларів США – від Світового банку під гарантію Великої Британії.

Фінансовий сектор

Обсяг банківського кредитування у вересні збільшився на 0,5% за рахунок гривневого кредитування корпоративного сегменту (на 1,9% за місяць), що підтримується державними програмами. Натомість  обсяг кредитів, наданих банками підприємствам в іноземній валюті – навпаки, скоротився за місяць на 1,4%. Гривневі кредити домогосподарствам у вересні зменшилися на 0,3%.

Водночас обсяг ресурсної бази банків у формі депозитів клієнтів у вересні залишався приблизно на рівні попереднього місяця – збільшення гривневих коштів на рахунках корпорацій (+0,8% за місяць) було компенсовано зменшенням залишків на корпоративних рахунках в іноземній валюті (-5,1% за місяць). При цьому, кошти домогосподарств в банках зростали як у гривні (+2,5% за місяць), так і в іноземній валюті (+2,1%).

Відображаючи вплив зниження ключової ставки, ставки банків за кредитами та депозитами клієнтів також розпочали зниження. Вартість гривневих кредитів для компаній знизилася у вересні на 0,5 в. п., для домогосподарств – на 0,1 в. п. Ставки за гривневими депозитами компаній у вересні знизилися на 0,9 в. п., домогосподарств – залишалися на рівні минулого місяця.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) скоротився до 658 млрд грн, з яких 466 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником скорочення банківської ліквідності минулого тижня виступали масштабні інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти на тлі помірних витрат з Єдиного казначейського рахунку Уряду.

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 213 пільгових кредитів на загальну суму 0,9 млрд грн, у тому числі близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 38,9 тис. на загальну суму 150,9 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Окрім того, за програмою доступної іпотеки від держави єОселя минулого тижня банками було видано 167 кредитів на придбання житла на суму 266 млн грн. Загалом, з початку дії програми було надано понад 3,8 тис пільгових іпотечних кредитів на суму 5,4 млрд грн. Більшість отримувачів кредитів є військовослужбовцями або працівниками силових відомств. Кредити за програмою переважно використовуються для купівлі житла на вторинному ринку, найбільше – у Києві та Київській області.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.