Що за "вишки Бойка", які повернула Україна, і чому вони мають стратегічне значення в Чорному морі. Пояснюємо

Еспресо пояснить, що таке вишки "Бойка", їхнє значення та як саме вони повернулися під контроль України.

Про що у тексті:

• Що таке вишки "Бойка"  та їхнє значення для України
• Скандальна історія появи станцій та звідки отримали назву "вишки Бойка"
• Рейдерство на морі: як країна-агресор захопила багатомільйонні вишки
• Платформи "Петро Годованець" та "Україна": ситуація під час повномасштабного вторгнення
• Повернення "вишок Бойка" під український контроль

Що таке вишки "Бойка" та їхнє значення для України

"Вишки Бойка" – це нафтовидобувні та газові бурові платформи, що розташовані у Чорному морі.

Бурові платформи, що розташовані в Чорному морі, володіють важливим стратегічним, економічним та безпековим значенням як для України, так і для російських окупантів. Вони надають можливість здійснювати контроль за морською та частково повітряною обстановкою на півдні регіону.

Установки до окупації знаходились на відстані близько ста кілометрів до материкової частини України та більш ніж ста п’ятдесяти кілометрах до Криму. Являють собою дві платформи: В312 – "Петро Годованець" та В319 – "Україна" ("Незалежність"), побудовані в 2010 та 2012 роках відповідно. Після розробки нових родовищ в шельфовій частині Чорного моря, вони мали в рази збільшити видобуток природного газу та нафти. 

"Вишки Бойка" – це не лише станції для видобування цінних вуглеводнів, вони мають важливе стратегічне значення, адже вражають універсальністю свого використання як: розвідувальна база, дозаправна станція, майданчик для вертольотів, склад для боєприпасів, та навіть місце для розміщення реактивних систем дальнього радіусу дії. За допомогою цих вишок відбувався контроль за островом Зміїний, Кримом і загальний моніторинг акваторії Чорного моря.

Фото: Espreso.tv

Скандальна історія появи станцій та звідки отримали назву "вишки Бойка"

Історія придбання морських бурильних установок на той час викликала серед суспільства великий резонанс і неабияке обурення, адже йшлося про розкрадання державних коштів на мільйони доларів. З того часу інцидент отримав свою назву у засобах масової інформації як "вишки Бойка". 

За час роботи Юрія Бойка на посаді керівника Міністерства енергетики України, а саме – у 2011 році, підконтрольний міністерству "Чорноморнафтогаз", що є дочірнім підприємством НАК "Нафтогаз України", придбало морську платформу, виготовлену в Сінгапурі, не у безпосереднього виробника, а через посередника - британську компанію "Highway Investments Processing", на що було витрачено 400 мільйонів доларів. Ця сума виявилась дорожчою на 150 млн доларів, ніж у заводу-виробника. Другу бурову установку аналогічним чином було куплено через посередника "Ризька судноверф" з приблизною такою ж переплатою. 

Згодом, вже в 2014 році Генпрокуратура України відкрила Кримінальне провадження по справі про зловживання невідомими особами, які діяли від імені посадових осіб ДАТ "Чорноморнафтогаз", державними коштами на суму більш ніж 300 млн дол. Правопорушення було кваліфіковане як порушення ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яке стосується незаконного заволодіння майном внаслідок зловживання службовим становищем у великих розмірах або організованою групою. Тоді, всі підозри звелись до Януковича, Бакуліна, Арбузова групі людей з "Нафтогазу", "ЧНФ" та ін.

Згідно з матеріалами справи, при закупівлі було допущено грубі порушення тендерних процедур. Сам Юрій Бойко у 2015 році проходив свідком, того ж року було відкрито ще одну справу - розкрадання 60 млн доларів на закупівлю буксирів для транспортування вишок. Але якогось логічного фіналу немає, оскільки більшість фігурантів давно залишили Україну.

Рейдерство на морі: як країна агресор захопила багатомільйонні вишки

Після анексії Криму росія почала активно здійснювати рейдерські операції в Чорному морі. Тодішній міністр енергетики України Юрій Продан 19 березня 2014 року оголосив про те, що група озброєних осіб незаконно захопила бурові споруди відомої української компанії "Чорноморнафтогаз" включаючи "вишки Бойка". 

Міжнародна спільнота "InformNapalm" провела ряд розслідувань щодо незаконного захоплення двох самопідйомних плавучих бурових установок і виявила, що в цьому захопленні брали участь військовослужбовці 104-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії ПДВ РФ.

Державна прикордонна служба України у 2015 році провела перевірку інформації про переміщення платформ "Петро Годованець" та "Україна", у ході якої виявили, що установки відвели подалі від материкової частини України в супроводі конвою в напрямку Каркінітської затоки Кримського півострова на Голіцинське родовище.

Згодом, стало відомо, що росіяни вимкнули на платформах транспондери, що передають дані про судна в радіоефірі. З того часу захоплені українські нафтогазові вежі на Чорноморському шельфі стали військовими об'єктами. На них були встановлені засоби радіотехнічної розвідки, які повністю контролювали рух через українські морські порти.

Фото: Крим.Реалії

Платформи "Петро Годованець" та "Україна": ситуація під час повномасштабного вторгнення

20 червня 2022 року ЗСУ ймовірно нанесли ракетний удар по "вишках Бойка". Таку інформацію оприлюднив у своєму Telegram-каналі український депутат Олексій Гончаренко. Підтвердження пожежі на бурових установках можна було побачити зі знімків NASA. 

Хоча плавучі бурові установки перебували у виключній (морській) економічній зоні України, але ця ділянка вважається дуже небезпечною через самі родовища. Саме таку інформацію озвучила керівниця прес центру Сил оборони "Південь" Наталія Гуменюк під час ефіру телемарафону: "Газоконденсатні родовища – це небезпечний район, де застосування зброї може мати дуже потужні наслідки. Тому більше там відбувалися перемовини, погрози, провокації загальним маневруванням тощо. Але вогневих протистоянь не відбувалося саме через небезпеку району".

Повернення "вишок Бойка" під український контроль

Головне управління розвідки МОУ 11 вересня 2023 року відзвітувало, що Україна повернула під свій контроль платформи "Петро Годованець", "Україна", а також "Таврида" та "Сиваш" після 8 років окупації. 

Про деталі секретної спецоперації та унікальні кадри бою повідомила прес-служба ГУР. Незважаючи на несприятливі штормові умови в морі, бійці все ж досягли цілі: зачистили територію, демонтували все розвідувальне обладнання на вишках , зокрема радіолокаційну станцію "Нива". Дана установка відслідковувала всі події у Чорному морі. Бонусом виявилось захоплення запасів некерованих авіаційних ракет, які бійці знайшли в машинному відділі.

Фото: Головне управляння розвідки

Розвідники проводи операцію в декілька етапів, пересуваючись до станції на швидкісних гумових катерах. Нажаль, під час одного з бойових виходів, спецпризначенні все ж таки стикнулися з ворожим бойовим винищувачем Су-30. Під час бою наші воїни вели вогневе ураження противника з всього наявного озброєння і з ПЗРК їм таки вдалося підбити літак ворога, тож йому довелось відступити.

Фото: Головне управління розвідки

Один із спецпризначенців на позивний "Конон" під час бою на воді опинився за бортом. Лише через дві годин його вдалось знайти за допомогою безпілотника. Але через постійні маневрування російських військових, дістати з води захисника вдалось не одразу. Загалом, він пробув у відкритому морі понад 14 годин, виявивши неабияку міць та витривалість.

Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук розповів, що берегові ракетно-артилерійські війська ВМС вже понад рік повністю контролюють частину Чорного моря, де встановлені так звані вишки Бойка. Тому російські військові кораблі припинили туди заходити після того, як у червні 2022 року вдалося потопити корабель "Василь Бех".

Як стверджує ГУР, Росія таким чином ще більше втрачає контроль над зерновим коридором, а Україна невеликими, але дуже суттєвими кроками наближає повернення Криму та нашу перемогу!