Війна в Україні — патова ситуація, але бойові дії триватимуть довго, а в українському суспільстві точаться дебати щодо президентських виборів. Акценти світових ЗМІ 27 листопада

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 27 листопада.

Війна в Україні — патова ситуація, але бойові дії триватимуть довго

Патова ситуація найкраще описує стан війни в Україні, пише колишній посол США в НАТО та генеральний директор Чиказької ради з глобальних питань Іво Далдер на електронних шпальтах Politico.

На його думку, жодна із країн, ймовірно, не досягне прориву ні цього року, ні навіть наступного. Але це не означає, що війна скоро закінчиться. Ні Росія, ні Україна не зацікавлені в переговорах про припинення війни або навіть у замороженому конфлікті. Бойові дії триватимуть ще довго", 

"Це означає, що реальність нинішнього патового стану має вплинути на стратегію Заходу щодо конфлікту. І замість того, щоб розраховувати на те, що Україна поверне собі більшу частину або всю свою територію військовим шляхом, фокус має бути зміщений на забезпечення майбутнього України на Заході", — пояснює Далдер.

Експерт наголошує на тому, що упродовж останніх 11 місяців частка поверненої території є меншою однієї п'ятої від 1% території України. У світовій спільноті, не лише в Україні, тривають розмови про те, чому це сталося і хто в цьому винен. Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний вважає, що сучасні технології сприяють обороні.

 "Як і в Першу світову війну, ми досягли такого рівня технологій, який ставить нас у глухий кут, — сказав він нещодавно і додав. — Без великого технологічного стрибка "глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде"".

Тим часом Володимир Зеленський стверджує, що ще занадто рано робити такі висновки.

"Побоюючись наступу фаталізму, український лідер дорікнув своєму командувачу, а його офіс звинуватив Залужного в "полегшенні роботи агресора"", — підкреслює Далдер.

Від деяких найпалкіших прихильників України на Заході також можна почути звинувачення у бік адміністрації президента США Джо Байдена щодо недостатньої кількості наданої зброї.

"Тим часом американські військові та аналітики, з якими я спілкувався, покладають провину на українську тактику і політичні рішення, які ускладнили досягнення військового прориву", — каже експерт.

За його словами, вони звинувачують два фактори. На думку аналітиків, якби Україна більш ефективно сконцентрувала свої бронетанкові сили, вона могла б прорватися через напрочуд щільні мінні поля — навіть попри те, що початкові втрати були високими, коли війська намагалися прорватися через них. 

Не менш проблематичним, на думку американських критиків, було рішення спробувати прорвати російську оборону в декількох точках, замість того, щоб сконцентрувати сили для одного вирішального прориву. 

Цілком ймовірно, що в усіх цих поясненнях є частка правди, вважає Далдер. Однак зараз важливо визнати, що навіть нинішня патова ситуація може призвести до остаточної поразки. 

"Здатність України стримувати Росію вирішальною мірою залежить від подальшої — і стійкої — підтримки з боку США та їхніх європейських союзників. Стабільний потік зброї, боєприпасів, розвідувальних даних і тренувань є життєво важливими для України, щоб утримати лінію фронту. Ось чому ті, хто стверджує, що патова ситуація робить додаткову допомогу марною, помиляються", — переконаний експерт.

Але навіть за умови продовження військової підтримки України з боку Заходу, Росія все ще має час на своєму боці. Вона намагатиметься випередити як Україну, так і тих, хто їй допомагає. Тому дуже важливо, аби США та їхні союзники переконали Росію, що насправді це не так.

На думку Далдера, найкращий спосіб зробити це — запропонувати Україні надійні гарантії безпеки, які дадуть зрозуміти Росії, що вона ніколи не зможе завоювати решту території країни. Лідери НАТО вже підтвердили, що "майбутнє України — в НАТО". Але вони не лише розходяться в думках щодо доцільності і часу надання країні членства, а й найімовірніше знадобляться роки, щоб просунути цей процес вперед, як зараз це можна побачити на прикладі Швеції.

"Тому Вашингтон і ключові європейські союзники повинні розглянути можливість надання Україні — або принаймні території, яку вона зараз контролює - негайних і обов'язкових двосторонніх гарантій безпеки для подолання розбіжностей. Це схоже на крок, який вони зробили після запрошення Фінляндії та Швеції до вступу в НАТО у 2022 році", — додає він.

Експерт вважає, що сенс такої угоди полягав би в тому, щоб заспокоїти Україну і разом із тим дати сигнал Росії про те, що безпека України має довгострокове значення для США та їхніх союзників.

"Війна в Україні більше стосується політичного майбутнього країни, ніж її території. Надання Україні відчутних гарантій безпеки дасть Росії зрозуміти, що вона ніколи не матиме права голосу у визначенні майбутнього України", — підсумовує Далдер.

В Україні точаться дебати щодо президентських виборів

Упродовж кількох місяців в Україні точаться палкі дебати щодо того, чи потрібно проводити президентські вибори в березні наступного року, як це було заплановано раніше, пише BBC.

Як підкреслює видання, багато хто в Україні обурений цією ідеєю, побоюючись, що голосування може відволікти націю від боротьби за виживання. Проте напруженість зменшилася після того, як у листопаді Володимир Зеленський заявив, що зараз "не найкращий час" для виборів.

"Але проблема, схоже, далека від вирішення, і розпалила політичне протистояння, небачене в країні з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, — зазначають у BBC і додають: — Однак одна з головних рушійних сил цього протистояння знаходиться не в Україні, а в США".

Як вважає голова правління Громадянської мережі спостереження за виборами "Опора" Ольга Айвазовська, дискусію про українські вибори частково підштовхують американські політики напередодні виборів у країні у 2024 році, зокрема, невелика група всередині республіканської партії. Деякі ультраправі республіканці використовують це питання, щоб виправдати свою вимогу заблокувати військову допомогу Україні.

"Хоча багато республіканців підтримують Україну, це не означає, що ультраправе крило цієї партії не використає цю тему проти України наступного року [під час] президентських виборів у США", — каже Айвазовська.

Вони вже це роблять: раніше цього місяця один із республіканських кандидатів у президенти Вівек Рамасвамі, заявив, що Україна "не є зразком демократії" і "погрожує не проводити вибори цього року, якщо США не виділить більше грошей".

Сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем мав на увазі ці голоси, коли під час свого серпневого візиту до Києва заявив, що Україна має провести президентські вибори у 2024 році.

І президент Зеленський розуміє, що йому потрібно реагувати на цю зростаючу риторику з боку США, вважають у BBC: ця країна є головним союзником України, і її військова допомога є життєво важливою для боротьби з російським вторгненням.

Проте, навіть якщо воєнний стан буде скасований, щоб дозволити вибори, існує багато перешкод для проведення голосування. Основна з них — це безпека. Інша — переміщене населення.

"Неможливо проводити вибори під час війни, коли мільйони наших громадян перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами, — цитує BBC нардепку і голову правлячої партії "Слуга народу" Олена Шуляк. — Коли ми не можемо гарантувати безпеку нашим громадянам, коли наші солдати... не можуть голосувати або бути висунутими кандидатами".

Серед інших проблем також є пошкоджені школи, які зазвичай використовуються як виборчі дільниці, застарілий реєстр виборців, обмеження прав в умовах воєнного стану та брак фінансування.

Тому експерти сходяться на думці, що за нинішніх обставин провести вільні та чесні вибори з конкурентним політичним процесом просто неможливо.

Стаття 108 Конституції України говорить, що чинний глава держави виконує свої обов'язки до вступу на пост новообраного президента.

"Але якщо війна затягнеться надовго, то в якийсь момент це може стати проблемою, і нам, можливо, доведеться вивчати можливості проведення виборів навіть в таких умовах", — каже нардепка і голова парламентського підкомітету з питань виборів і референдумів Аліна Загоруйко.

Водночас також більшість політиків та експертів сходиться на думці, що починати готуватися до післявоєнних виборів потрібно вже зараз.

Багато сіл і міст, таких як Бахмут чи Авдіївка, лежать у руїнах. Більшість їхнього населення або загинуло, або розкидане по всій країні та за її межами. Виборча інфраструктура зруйнована. Проведення виборів на цих територіях буде надзвичайно складним навіть у мирний час.

Інша проблема — виборці. Із 8 мільйонів українських біженців багато хто навряд чи швидко повернеться додому навіть після закінчення війни. Тому влада повинна домовитися з іноземними урядами про розширення виборчих дільниць за кордоном, вважає Олена Шуляк.

"Більшість українських партій та політичних груп, схоже, погоджується, що вони не можуть дозволити собі знову зануритися в політичні суперечки мирного часу, поки вони все ще воюють з Росією, — фіналізує BBC. — Але чим довше затягуватиметься війна, тим важче буде підтримувати цей консенсус, частково через внутрішню політику західних партнерів України".