Аннелі Кольк: Кожна війна закінчується угодою, але Україну треба зміцнювати, щоб переговори з РФ були на її умовах

Україну відвідав прем'єр-міністр Естонської Республіки Кріш'ян Міхал. У межах візиту він зустрівся з українськими посадовцями та лідерами. Які ключові теми обговорювалися, і яких важливих результатів вдалося досягти?

Так, дійсно, прем'єр-міністр Естонії перебував в Україні два дні — 9 і 10 грудня. Його програма була надзвичайно насиченою. Він провів зустрічі з прем'єр-міністром, президентом, міністром оборони, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим і директором Інституту нафти і газу Олександром Литвиненком.  

Також ми відвідали Трипілля, щоб продемонструвати руйнівні наслідки російських ракетних атак та їхній вплив на Україну. Окрім цього, прем'єр-міністр відкрив Естонсько-український кібер- та цифровий бізнес-форум. Тож це був дійсно інтенсивний і продуктивний візит.

Давайте поговоримо про допомогу та підтримку, яку ми отримуємо від Естонії. Ваша країна доволі невелика, я б навіть сказав, дуже маленька, але водночас надає вагому допомогу відносно свого ВВП. Як вам вдається досягати такого рівня підтримки?

Так, наша підтримка розпочалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим і частину українських територій. Уже тоді Естонія стала ініціаторкою санкційної політики в Європейському Союзі та докладала всіх можливих зусиль, щоб допомогти Україні. З початком повномасштабної війни наша допомога значно посилилася.  

Аннелі Кольк,фото: gettyimages

Ми насправді невелика країна, але маємо великі серця, як і український народ. Наші народи пов’язані спільною історією — і Україна, і Естонія пережили радянську окупацію. Ми добре знаємо, наскільки жорстоким може бути ворог. Саме тому від перших днів агресії ми робили все можливе, щоб допомогти Україні. У перші тижні й місяці війни ми передали все, що було доступно на наших складах.  

Сьогодні народ Естонії разом із урядом і парламентом продовжує підтримувати Україну, докладаючи максимум зусиль. Ця допомога є щирою, теплою та від серця. Ми пишаємося можливістю бути поруч із вами в цей непростий час.

Тепер давайте поговоримо про спільного сусіда, якого ви вже згадали. Обидві наші країни мають східний кордон із Росією, яка брутально вторглася в Україну у 2022 році, а раніше, у 2014 році. Як країна, що безпосередньо межує з Росією, як Естонія оцінює безпекову ситуацію в регіоні та поточні виклики, з якими стикається Україна?

Розумієте, географію не зміниш. Ми завжди жили і будемо жити поруч з Росією...

Сусідів не обирають. 

Саме так, ми не можемо обирати собі сусідів.

Ми завжди були обережними, починаючи з моменту відновлення незалежності у 1991 році. Вторгнення Росії в Грузію у 2008 році стало для нас тривожним сигналом, що Путін і його режим мають агресивні та небезпечні наміри. Після подій 2014 року наша стурбованість лише зросла, адже стало очевидно, на що здатен наш сусід.  

На сьогодні ми почуваємося впевнено завдяки зусиллям, спрямованим на зміцнення власної безпеки, і тісній співпраці з нашими сусідами. Ми пишаємося тим, що є частиною НАТО, і розраховуємо на підтримку альянсу.  

Ми щиро сподіваємося, що в недалекому майбутньому й Україна приєднається до сім’ї НАТО. Разом, як союзники, ми зможемо ще ефективніше протистояти будь-яким загрозам і відстоювати наші спільні цінності.

Ми всі щиро сподіваємося, що Україна стане членом НАТО. Хоча, наскільки я розумію, це питання не вирішиться в найближчі кілька років, я вірю, що цей момент обов’язково настане в майбутньому.  

Оскільки ми вже торкнулися теми НАТО та безпеки, давайте обговоримо ще один важливий аспект. Нещодавно активно заговорили про можливість мирних домовленостей між Україною та Росією, особливо після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.  

Як Естонія оцінює перспективи завершення війни? Якою є позиція естонського уряду щодо потенційних переговорів між Україною та Росією?

Як показує історія, кожна війна чи акт агресії зрештою завершується переговорами та укладанням певної мирної угоди. Отже, у підсумку повинна бути досягнута домовленість, у якій братимуть участь Україна, її союзники та держава-агресорка.  

Проте ми твердо стоїмо на позиції, що жодне рішення не може бути ухвалене без участі України. Так само, жодне питання, яке стосується Європи, не може вирішуватися без європейських держав за столом переговорів. Ми рішуче підтримуємо Україну в її прагненні відстояти свої права, адже розуміємо, що агресор, на жаль, реагує лише на силу.  

Саме тому ключовим є зміцнення позицій України, щоб вона могла вести переговори з Росією на своїх умовах.  

Однак не можна забувати про фундаментальну несправедливість ситуації: одна країна жорстоко вторгається в іншу мирну державу, змушуючи її захищатися. За таких обставин, про які переговори може йти мова?  

Росія повинна повністю залишити всю територію України, відновивши кордони 1991 року. Крім того, вона зобов’язана виплатити репарації за всі завдані Україні збитки.  

Аннелі Кольк,фото: gettyimages

І, безумовно, необхідний міжнародний трибунал. Винуватці кожного злочину, включаючи ті, що скоєні керівництвом держави-агресорки, мають бути справедливо покарані. Тільки так можна досягти справедливості й запобігти повторенню подібної агресії в майбутньому.

Чи є в цьому баченні взаєморозуміння між європейськими лідерами?

Це дуже чітка та потужна позиція Естонії, яку поділяють і наші сусіди.  

Європа солідарна з Україною, а Європейський Союз надає їй значну підтримку. Усі розуміють, що в Україні на кону стоїть надзвичайно багато, і результат цієї жорстокої агресії визначить основи світового порядку, заснованого на правилах, і створить нову архітектуру європейської безпеки не лише на найближчі роки, а й, можливо, на десятиліття.

Це дійсно так. Ми багато знаємо про фінансову, військову та гуманітарну допомогу, яку Естонія надає Україні, але значно менше відомо про ваш внесок у сферу ІТ-підтримки. Адже Естонія є однією зі співголів так званої ІТ-коаліції.  

Чи могли б ви розповісти більше про цю ІТ-коаліцію? Чого вдалося досягти на сьогодні?

Так, звісно. Як я вже зазначала, ми є відносно невеликою країною, але прагнемо допомагати Україні всіма можливими способами. Зважаючи на те, що Естонія є лідером у сфері цифрових технологій, ми також активно підтримуємо Україну в цьому напрямку.  

Зокрема, Естонія є частиною ІТ-коаліції та однією з країн-донорів Талліннського механізму. Нещодавно у Києві ми організували захід високого рівня в рамках цього механізму. Захід включав триденні кібернавчання, спрямовані на посилення кібербезпеки та обмін досвідом у цій критично важливій сфері.

Тут, у Києві?

Так. Ми організували його разом з нашими українськими колегами. Багато хто знає, що естонці мають високі навички в ІТ та цифрових технологіях, і ми використовуємо цей досвід, щоб допомогти і в цій сфері.

Щиро дякуємо. Ви також суттєво допомогли нам у гуманітарній сфері. Чи не могли б ви розповісти про це трохи докладніше?

Ми надали гуманітарну допомогу на суму понад 30 мільйонів євро.  

Хочу підкреслити, що естонський народ щодня відправляє гуманітарну допомогу до України. Це генератори, ковдри, медикаменти та інші необхідні речі. Часто читаю в новинах, що з Естонії надходить дедалі більше допомоги.  

Окрім цього, ми передаємо транспортні засоби для військових на фронті, включно з медичними автомобілями.  

Я впевнена, що кожен естонець щодня думає про те, як допомогти Україні, і не лише думає, а й активно діє, роблячи свій внесок у вашу боротьбу.

Це чудово. Дякую за це.

Як мені відомо, близько року тому естонські законодавці ухвалили закон, який дозволяє конфіскувати російські активи. Що вдалося досягти в цьому напрямку за останній рік?

Естонія була однією з перших країн, яка ухвалила закон, що дозволяє конфісковувати заморожені російські активи. Ми стали лідерами в цьому питанні, оскільки вважаємо, що потрібно використовувати не лише відсотки, а й самі активи на благо постраждалих від російської агресії.  

Звісно, законотворчі процеси потребують часу. Закон був ухвалений парламентом, і зараз відповідні органи влади Естонії виконують необхідні процедури для його реалізації.  

Не знаю, чи це на щастя, чи ні, але в нас небагато російських активів на території країни, адже ми обережно ставилися до цього питання протягом останніх 20 років. Однак ті активи, які є, мають важливе значення, оскільки цей закон створює прецедент. Він показує нашим європейським колегам, що такі заходи можливі, і підтверджує, що законодавство Європейського Союзу дозволяє такий тип конфіскації.  

Сподіваємося, що якомога більше країн наслідуватимуть наш приклад, посилюючи тиск на агресора та підтримуючи справедливість.

Але чи наслідують вони вас?

Так, звісно. Ми підтримуємо тісний контакт із колегами з інших країн Європейського Союзу, оскільки вони також зацікавлені у перейнятті нашого досвіду — як саме ми реалізували цей процес і змогли ухвалити відповідний закон. Я щиро сподіваюся і зберігаю оптимізм щодо того, що все більше країн наслідуватимуть наш приклад.

У мене є ще одне запитання щодо ухвалення цього закону. Процес пройшов гладко, чи були певні перешкоди?

Ні, все пройшло без ускладнень. Парламент Естонії, як виразник волі народу, твердо підтримує Україну. Депутати чудово розуміють, що саме поставлено на карту. Тому процес ухвалення закону у нашому парламенті відбувся без жодних перешкод.

Зрозуміло. Моє наступне запитання стосується майбутнього після закінчення війни. Після перемоги розпочнеться масштабна відбудова України. Ця жорстока війна залишила значні руйнування, і країні знадобляться великі зусилля для відновлення. Наскільки мені відомо, Естонія планує активно долучитися до цих процесів.

Так, безумовно. Ми почали відновлювати Україну ще під час війни.  

Естонія стала першою країною, яка розпочала цю роботу у 2022 році, адже ми вважаємо, що не варто чекати завершення війни — відбудова та реконструкція мають відбуватися негайно. Ми обрали для підтримки Житомирську область, де вже побудували дитячий садок, міст і реалізували низку інших важливих проєктів.  

Звичайно, ми продовжимо цю роботу й після завершення війни, бо розуміємо, що тоді потреби стануть ще більшими. Багато українців, які через руйнування були змушені покинути свої домівки й зараз перебувають у Європі, прагнуть повернутися додому. Це означає, що їм будуть потрібні житло, дитячі садки, школи та інша інфраструктура.  

Ми твердо зобов’язуємося продовжувати підтримку й відбудову України після війни та щиро сподіваємося, що цей день настане дуже скоро.

Чи правильно я розумію, що ця співпраця, зокрема у сфері реконструкції, не обмежуватиметься лише Житомирською областю?

Ні, наша співпраця не обмежується лише Житомирською областю. Однак наш підхід до відбудови та розвитку виходить далеко за межі будівництва дитячих садків чи інших об'єктів. Ми зосереджуємося на комплексних рішеннях, таких як навчання вчителів, організація літніх таборів для дітей в Естонії та інтеграція кожного проєкту в річний або безперервний процес.  

Хоча ми активно допомагаємо й іншим регіонам, де потрібна термінова підтримка, для досягнення сталого й довготривалого розвитку ми спрямовуємо наші основні зусилля саме на Житомирську область.

Чи зацікавлений естонський бізнес інвестувати в Україну зараз і після війни?

Наразі ситуація ускладнена через триваючу війну та жорстокі атаки з боку Росії. Проте інтерес естонських компаній до інвестування в Україну залишається високим.

Варто зауважити, що до початку повномасштабної війни багато естонських компаній уже успішно працювали в Україні. На жаль, деякі з них мали виробничі потужності в регіонах, які зараз перебувають під російською окупацією. Попри ці труднощі, інтерес до України залишається високим.

Ще один важливий напрямок підтримки з боку Естонії — це надання притулку громадянам України, які були змушені тікати від війни в лютому 2022 року. Чи можете ви поділитися статистикою щодо того, скільки українців нині перебуває в Естонії під захистом вашого уряду?

Наразі в Естонії проживає майже 40 000 українців.  

Судячи з того, що я читаю в естонських газетах і бачу у медіа, вони добре інтегрувалися та загалом задоволені своїм життям у нас. Водночас, звісно, вони залишаються дуже занепокоєними ситуацією в Україні та переживають за своїх близьких.  

Ми також побудували дві школи для українських дітей, щоб забезпечити їм можливість отримувати освіту та легше адаптуватися до нових умов.

Аннелі Кольк,фото: gettyimages

Дві школи?

Так. В одній зі шкіл діти мають можливість навчатися за українською програмою паралельно з естонською. Ми вважаємо, що збереження мови та культури є надзвичайно важливим.  

Сподіваюся, що в Естонії українці почуваються як вдома, наскільки це можливо за даних обставин.

Я впевнений, що вони теж так вважають.  

Добре, давайте перейдемо до іншого питання. Я щиро сподіваюся, що за кілька років Україна приєднається до Європейського Союзу як повноправний член. Проте перед цим ще потрібно зробити важливі кроки, вирішити низку внутрішніх питань і впровадити необхідні реформи.  

Як посол Естонської Республіки в Україні, яка живе і працює тут, який ваш погляд на те, чого вже вдалося досягти Україні, і які подальші кроки необхідно зробити для вступу до Європейського Союзу? На чому, на вашу думку, слід зосередити зусилля?

На це запитання я могла б відповідати годинами, адже це не просто кілька кроків — це цілий комплекс заходів, які має виконати країна, щоб приєднатися до Європейського Союзу. Більшість із них є технічними, але вони також передбачають внесення численних змін до законодавства.  

У Естонії процес вступу до Європейського Союзу тривав майже сім років. Для України ситуація ускладнюється через війну та пов’язані з нею фінансові труднощі.  

Однак те, що я бачу, викликає великий оптимізм. Український парламент дуже швидко ухвалює необхідні реформи та закони. Я впевнена, що Україна зможе стати членом Європейського Союзу швидше, ніж це вдалося нам.  

Проте попереду ще багато роботи. Кожна сфера має бути приведена у відповідність до норм і стандартів ЄС. Це передбачає прийняття всього комплексу законодавства Європейського Союзу.  

На щастя, у вас є багато друзів у Європі, які готові допомагати. Більшість країн ЄС обрали одну чи дві галузі, в яких вони пропонують свою підтримку Україні. Більше того, ви вже маєте багато союзників усередині Європейського Союзу, які допомагають вам підготуватися до цього важливого процесу.

Розумію, про кого ви говорите, і повністю погоджуюся, що у нас є багато друзів за межами України, які активно допомагають нам наблизитися до членства в ЄС. Водночас, усвідомлюю, що без виконання нашого "домашнього завдання" тут, в Україні, це стане неможливим.   

Як громадянин України, я вважаю, що корупція залишається однією з ключових перешкод на шляху до вступу в ЄС.  

Спираючись на ваш досвід, коли Естонія працювала над вступом до Європейського Союзу, яку б ви дали нам пораду, щоб подолати цю проблему та успішно пройти цей складний шлях?

Хочу зазначити, що верховенство права, захист фундаментальних прав та ефективна антикорупційна політика — це ключові питання, які важливі у всьому світі, не лише для України. Кожна країна, яка прагне приєднатися до Європейського Союзу, повинна відповідати цим стандартам і впроваджувати необхідні норми.  

Моя порада — підтримувати дуже тісний діалог з Європейським Союзом та його представниками, щоб мати чітке розуміння того, які конкретно реформи потрібні й які нормативні акти необхідно прийняти. Також надзвичайно корисною буде співпраця з країнами, які нещодавно пройшли цей шлях, наприклад, з Естонією чи іншими країнами Балтії. Їхній досвід може стати безцінним.  

Коли я бачу Ольгу Стефанишину, її команду та їхню наполегливість, у мене немає сумнівів, що Україна подолає всі виклики.  

Головне — дотримуватися встановлених правил і виконувати вимоги. Усе інше обов’язково прийде з часом.

До речі, що було головною проблемою для Естонії перед тим, як її прийняли до Європейського Союзу?

Ми не стикалися з серйозними проблемами, хоча, звісно, були певні виклики, пов’язані з питаннями національних меншин та їхніх прав.

На той час у нас був дуже компетентний головний переговорник, і завдяки його професіоналізму, а також наполегливій роботі команди, нам вдалося подолати ці труднощі. Загалом, не було значних проблем в окремій конкретній сфері, які б стали серйозною перешкодою.

Ви вже згадали про національні меншини. Чи вважаються росіяни національною меншиною в Естонії?

Ні, у нас є й інші народи, які вважаються національними меншинами. У нас є білоруси та багато інших національностей, які живуть в Естонії і вважають Естонію своїм домом.

"Говорячи про росіян, зі слів моєї дочки, яка зараз живе в Естонії, я зрозумів, що багато російськомовних естонців не бажають інтегруватися в естонське суспільство, вивчаючи естонську мову або, як вони могли б висловитися, 'ставати естонцями.'   Чи дійсно це є проблемою?"

Безумовно, серед російськомовних естонців ще є ті, хто не хоче вивчати естонську мову чи отримувати естонське громадянство. Проте таких людей стало значно менше, ніж 30 чи навіть 20 років тому. Водночас ніхто не може змусити когось набути громадянство певної країни — це особисте рішення кожної людини.  

Багато з них мають статус постійних резидентів з посвідкою на проживання Європейського Союзу, що дає їм змогу вільно подорожувати між Росією та країнами-членами ЄС.  

Варто зазначити, що молоде покоління дедалі більше усвідомлює важливість вивчення естонської мови для здобуття якісної освіти та перспектив. Вони активно інтегруються в естонське суспільство, що свідчить про позитивні зміни.

Я щиро сподіваюся, що вони інтегруються.

Моє наступне запитання стосується перспектив майбутньої співпраці між Україною та Естонською Республікою. Які ключові галузі можуть стати основою для нашого партнерства?

Я можу назвати чимало секторів, але першим, безумовно, є оборонний сектор.  

Естонські та українські оборонні компанії вже демонструють високий рівень співпраці. Естонія добре розуміє, що Україна зараз перебуває в умовах активних бойових дій і має безцінний досвід та інформацію з передової в режимі реального часу. Багато естонських компаній тестують свою продукцію у співпраці з українськими партнерами. Оборонний сектор, без сумніву, стане тим напрямком, який зазнає значного розвитку в найближчому майбутньому.  

Другий важливий напрямок — це цифровий і кібер-сектор.  

Естонія та Україна входять до числа найбільш розвинених у цифровому аспекті країн світу. У цій сфері Естонії також є чому повчитися в України, яка продемонструвала вражаючі досягнення. Водночас Естонія готова поділитися своїм досвідом із впровадження цифрових інновацій. Як невелика країна, Естонія має перевагу в швидкості адаптації та реалізації нових технологій.  

На мою думку, саме ці два напрямки — оборонний сектор та цифрові й кібер-технології — будуть ключовими у співпраці між нашими країнами, як у короткостроковій перспективі, так і після завершення війни.

Отже, ви не лише маєте намір допомагати нам, але й очікуєте, що ми допоможемо вам у певних сферах.  

Щиро дякую. Моє останнє запитання стосується події, яка сталася близько місяця тому. На жаль, уламки російського військового безпілотника впали на ваше помешкання. Сподіваюся, ніхто не постраждав і все обійшлося. Як відреагували на цей інцидент ваші колеги в дипломатичних колах?

Так, на жаль, будинок, у якому я живу, постраждав від удару російського безпілотника.  

У той момент я була вдома. Спершу ми з чоловіком перебували в укритті, а це була одна з тих ночей, коли повітряна тривога могла тривала чотири, п’ять чи навіть шість годин. Через поганий зв’язок в укритті ми не мали змоги отримувати актуальну інформацію. Тож коли побачили, що повітряна тривога завершилася, вирішили повернутися до квартири. І саме тоді це сталося.

Ви були в квартирі в цей час?

Так, ми були в квартирі, але одразу вирішили піти звідти. Хочу скористатися нагодою, щоб подякувати рятувальникам і працівникам поліції, які миттєво прибули до нашого будинку. Я щиро вдячна всім за оперативну допомогу та підтримку.  

Особлива подяка моїм колегам у посольстві та в естонських міністерствах, які щиро хвилювалися за нас. На щастя, з нами все було гаразд.  

Цей досвід лише зміцнив нашу рішучість допомагати Україні. Ми особисто відчули те, що переживають українці щодня — як дрони літають біля будинків навіть у такому великому місті, як Київ. Ми впізнаємо їх на звук і тепер знаємо, як це, коли безпілотник влучає у твій будинок. Це сповнює нас ще більшою рішучістю діяти і підтримувати вас.

Це випробування допомогло мені краще зрозуміти, через що українці проходять щодня. На щастя, у нашому будинку ніхто не постраждав. Але ми постійно читаємо в новинах про те, що під час таких обстрілів гинуть мирні українські жителі.  

Сподіваюся, що, ділячись своїм досвідом, ми зможемо донести до світу, що ця війна реальна. Вона триває у великих містах, маленьких містечках і селах, а Росія свідомо обирає своєю мішенню цивільне населення. Я звикла називати речі своїми іменами, тому це геноцид і воєнний злочин.

Ще раз хочу подякувати своїм колегам в Україні та Естонії за підтримку. Це випробування стало для мене додатковим стимулом докладати ще більше зусиль для допомоги Україні.