Крім того, новим став і спосіб підриву: тепер, за прикладом ісламістських смертників, вибуховий пристрій підривають разом з тим, хто його приносить. 

Еспресо детальніше розповість про такі випадки, як це впливає на суспільство та до чого тут Росія.

Теракти проти ТЦК

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 5 лютого біля будівлі ТЦК трапився вибух. Як розповів голова Нацполіції Іван Вигівський, приблизно о 13:00 чоловік  підійшов до контрольно-пропускного пункту ТЦК і СП із сумкою в руках. Попросив нібито передати передачу. У ту ж мить стався вибух. Через теракт загинув сам підривник, ще двоє лікарів, військовий та перехожа отримали поранення. Глава Нацполіції Іван Вигівський заявив, що лише за цей рік це вже 9-й такий випадок. 

2 лютого, вибух прогримів біля будівлі ТЦК у Павлограді на Дніпропетровщині. Як встановили в СБУ, там було підірвано саморобний вибуховий пристрій, начинений цвяхами та гайками для посилення ураження. Унаслідок атаки поранень зазнав 24-річний військовослужбовець.

До цього, 1 лютого, у Рівному у приміщенні ТЦК пролунав вибух. Цей теракт створює новий прецедент, за яким терориста з вибухівкою підривають дистанційно. Встановлено, що вибухівка була споряджена мобільним телефоном, до якого мали віддалений доступ спецслужби РФ. Ще один ґаджет із "дистанційним управлінням" фігурант тримав у своїх руках, коли заходив до будівлі ТЦК. За допомогою камери телефона російські спецслужбісти зафіксували момент, коли агент зайшов з вибухівкою до приміщення, і одразу активували СВП через виклик. Тоді загинув сам терорист, ще восьмеро військових отримали поранення.

Також 1 лютого вже на Буковині готувався теракт проти поліціянтів. Як повідомляють у правоохоронних органах, підозрювані заклали вибухівку у покинутій будівлі одного з міст області. Для фіксації злочину вони встановили поруч пристрій для візуального спостереження. За планом російських спецслужб, передбачалася пастка: покинута будівля, анонімний дзвінок на "102" про злочин і прибуття поліції. Щойно камера зафіксувала б правоохоронців усередині, вибухівку мали активувати. Тоді вдалося уникнути жертв.

24 грудня 2024 року поблизу будівлі ТЦК у Житомирській області стався теракт. Тоді на місці НП поліціянти знайшли сумку з саморобним вибуховим пристроєм, наповненим елементами ураження з металевих кульок, та мобільний телефон. На щастя, тоді ніхто не постраждав. 

Також на одній із центральних багатолюдних вулиць Києва спецслужби РФ готували теракт. Контррозвідка та слідчі Служби безпеки України затримали російську агентку, яка була причетна до його підготовки. 

Раніше повідомлялося, що Служба безпеки України зірвала спробу російських спецслужб вчинити теракт на Одещині. Затримано 21-річну агентку РФ, яка готувала підрив адмінбудівлі підрозділу ЗСУ та припаркованого поруч автомобіля.

Виконавцями терактів є переважно підлітки або люди, які раніше вже були судимі чи наркозалежні. Загалом схема така ж, як у вербуванні коригувальників чи паліїв авто. І головна мотивація для таких людей – це гроші. Однак, як показує приклад вибуху в Рівненському ТЦК, вони стають смертниками мимоволі, а не багатшими на пару тисяч гривень.

Читайте також: "Імітували підпілля проросійських рухів". У СБУ Львівщини розповіли про паліїв військових автівок і їхніх вербувальників

Читайте також: Ворожі коригувальники: хто вони та чому йдуть на співпрацю з ФСБ

Замовник – Росія

Російська пропаганда активно використовує інформаційні технології для поширення дезінформації та маніпуляцій, спрямованих на підрив довіри до українських військових та державних інститутів. Це включає фальшиві новини, маніпулятивні повідомлення та інші форми інформаційного впливу, які посилюють соціальну напругу та поляризацію в українському суспільстві.

Спеціальні служби Росії також координують операції з вибухами в українських ТЦК. Одночасно активізується медійна кампанія, спрямована на дестабілізацію мобілізації в Україні, зазначив Андрій Коваленко, начальник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО.

За його словами, операції проти українських військових, зокрема вибухи в ТЦК, організовуються через структури ГРУ та ФСБ Росії.

"Медійна кампанія, яка розпочалася ще у 2022 році, поступово набирає обертів. Особливу увагу росіяни приділяють підриву мобілізації та впливу на медіапростір (блогери, боти, соцмережі), починаючи з 2024 року", – додав Коваленко.

За словами першого заступника голови Служби безпеки України Сергія Андрущенка, у терактах можуть бути винні російські спецслужби. Він стверджує, що РФ намагається таким чином дискредитувати діяльність ТЦК, перешкодити мобілізації та посіяти недовіру до Сил оборони України. Ці заяви Андрущенко зробив на спільному брифінгу в Києві з головою Національної поліції Іваном Вигівським. 

"Затримання злочинців СБУ та Нацполіцією відбуваються фактично миттєво, у режимі 24/7. І ми ще не мали жодного випадку, коли не знаходили виконавця злочину (підпали, диверсії, - ред.). Зокрема, з початку 2024 року і на цей момент ми вже встановили 497 осіб, причетних до таких правопорушень", — зазначив він. 

За даними СБУ, російські спецслужби залучають виконавців для підривів через месенджери та інтернет-спільноти, що пропонують швидкий заробіток. Здебільшого до співпраці погоджуються молоді люди або безробітні, яким згодом куратори вказують локацію для здійснення теракту та місце, де зберігається саморобний вибуховий пристрій, що готується іншою групою агентів.

Особливістю останніх інцидентів є дистанційне підривання вибухівки, коли завербована особа встановлює пристрій, але сама лишається поблизу. За словами Андрущенка, таким чином організатори знищують виконавця, аби уникнути свідчень та не виплачувати обіцяні гроші.

"Вони намагаються завербувати підлітків або наївну молодь, яка ведеться на обіцянки легких грошей, часто без конкретних вказівок ("поїдь туди та віднеси пакунок"). Російські куратори використовують цих людей, а потім просто залишають їх", — додав у Telegram керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони (РНБО) України Андрій Коваленко.

"Надто толерантно ставилися в Україні до міфу про жорстоке ТЦК"

Варто також зауважити, що ненависне ставлення до працівників ТЦК серед українців має й внутрішнє підґрунтя. До прикладу, Україною прокотилася хвиля корупційних скандалів. Всі пам’ятають екскерівника Одеського ТЦК та СП: під час розслідування журналістів видання "Українська правда" стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомості та автівок на мільйони доларів. І схожі ситуації з керівництвом та рядовими працівниками Центрів комплектування були чи не у всіх областях країни. Разом з багатомільйонним бізнесом з "відмазування" від служби в армії, траплялися й випадки так званої в народі "бусифікації". Хоч це були досить рідкісні інциденти, проте вони склали негативне враження щодо роботи ТЦК. 

"Командування має працювати з людьми на основі співпраці, а не примусу. Силові методи – це крайній захід у надзвичайних ситуаціях. Основне завдання – мотивувати людей, переконати їх у необхідності виконання обов’язку перед державою", – коментує колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.

Попри те, що корупційні схеми вдало викривають правоохоронні органи, а насилля зі сторони працівників Центрів комплектування не є масовим, на цих темах вдало “грають” і ворожі пропагандисти, і не надто свідомі українські "блогери".

Як розповів Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, у ТЦК так само є купа проблем, які можна було вирішувати, на які треба вказувати. По-перше, на представника ТЦК ніде не навчають. По-друге, ми самі поставили вимогу, щоб там поміняли персонал, який і був змінений на 90%. Причому прийшли десь 70% людей після фронту, які непридатні вже до бойових дій на передовій, бо вони після тяжких поранень. І ще там є певна категорія людей, які з мобілізації туди потрапили, бо були непридатні до служби в бойових частинах. 

"Але факт залишається фактом — зараз війна перейшла в іншу фазу, знайшла доброякісне підґрунтя, на яке були кинуті зернятка ненависті. Є дві речі, на які треба звернути увагу. Перше — ми, починаючи ще з 2014 року, а особливо після 2022 року, дуже толерантно, як на мій погляд, ставилися до людей, які або протидіяли, або перешкоджали мобілізації різноманітними методами: хто через ТікТок, хто якимись відосиками, хто діями псевдоадвокатів, хто заробляв гроші на ухилянтах – це все створило такий собі міф "жорстокого ТЦК", - зауважив Віктор Ягун.

"Накручуємо себе більше, ніж того вимагає ситуація"

Вадим Денисенко, фахівець з гібридної війни, зазначає Еспресо, що попри спроби Росії вплинути на внутрішню ситуацію у нашій країні навіть через теракти, говорити про поразку України у війні через думки наших громадян не можна.

"Ворог постійно вчиться, адаптується до наших пасток. Сьогодні я не можу сказати, що ми програємо або виграємо. Наразі суспільство закривається від певних тем, уникає критичного мислення. Це, мабуть, закономірно: подібна поляризація та маніпуляції відбуваються і в інших країнах за схожих умов. Але ситуація не є критичною", – каже він.

Щодо людей, які ідуть на співпрацю з ФСБ, Денисенко додає, що насправді це не є масовим явищем в Україні:

"Більшість таких осіб ловлять ще до вчинення злочину. Часто це люди з залежностями або ті, хто погоджується за мізерні гроші. Ми самі себе більше накручуємо, ніж ситуація того вимагає. Держава робить неймовірно багато. Контррозвідувальна робота СБУ в Україні – на високому рівні. Чи можна упередити все? Ні. Але велику кількість подібних загроз нейтралізують", – додає експерт.

Чого очікує Росія від терактів та дискредитації мобілізації

Як зазначив Микола Маломуж, Росія бачить розбіжність в суспільстві та намагається її загострити. Це стосується й мобілізації — для них це дуже виграшно.

"Вони сіють протистояння, поширюють фейкову інформацію про вбивства, загибель людей. Якщо хтось дійсно загинув, вони використовують це у своїй інформаційній війні.

Микола Маломуж, фото: fakty.ua

Другий аспект — це агентурна діяльність. Російська сторона провокує сутички через своїх агентів та співробітників, які працюють на території України.

Третя складова — це підготовка терактів, тобто вже безпосередня силова діяльність. Соціальні мережі відіграють тут величезну роль — вони вербують людей, заманюючи їх великими грошима. І часто це молодь, яка сприймає це як легкий заробіток, не усвідомлюючи наслідків.

Але сховатися виконавцям неможливо, і це є злочином проти держави. Тому відповідальність дуже висока", – коментує він Еспресо.

Поляризація суспільства

Напади на ТЦК та військових можуть сприяти ще більшій соціальній поляризації. Це підсилює напругу між різними політичними ідеологіями, де одна частина населення підтримує мобілізацію та боротьбу з агресором, а інша частина — протестує проти використання насильства та державних методів тиску.

Пропагандистські кампанії, як російські, так і внутрішні, можуть додатково загострювати розбіжності між патріотичними силами та тими, хто критично ставиться до політики держави.

Це створює сприятливе середовище для маніпулювання громадською думкою, що дестабілізує країну.

"Суспільство умовно поділили на дві частини: ті, які протидіють ТЦК, та ті, які працюють в ТЦК, - це одна проблема. А інша проблема — є частина молодого суспільства, починаючи з 14 років, яка живе у своїй інформаційній бульбашці й не перетинається з тим інформаційним масивом, який держава намагається донести до суспільства. Вони не дивляться інформаційний марафон, телебачення, не слухають радіо, в них є свої канали отримання інформації, причому ці канали, на жаль, не дуже якісні. І коли молода людина намагається десь підробити та шукає в Telegram-каналі швидкий приробіток, то зрозуміло, що на її непідготовлений розум досить швидко може вплинути якийсь представник спецслужб з Російської Федерації", - прокоментував генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Наслідки для мобілізації та обороноздатності

Діяльність, що підриває стабільність і моральний дух, може негативно впливати на ефективність мобілізації. Затримки в процесі мобілізації, відмова від служби або зниження кількості добровольців можуть стати серйозною проблемою для України.

Це також загрожує зниженням обороноздатності, оскільки якщо військові та добровольці відчувають небезпеку навіть в тилу, ефективність їхньої участі у бойових діях може знизитися.

Потенційні наслідки для довіри до державних інститутів

Підрив довіри до державних органів через напади на ТЦК може сприяти посиленню кризових явищ у суспільстві. Необхідність розв'язання внутрішніх проблем, як-от злочини, поширення фальшивих новин чи підбурювання громадян, може призвести до внутрішніх політичних нестабільностей.

Це може також негативно вплинути на міжнародну репутацію України, оскільки інші країни спостерігають за тим, як країна здатна справлятися з внутрішніми загрозами під час війни.

Читайте також: "До 15% населення готові до колаборації": Ягун розповів, на кого розраховані заклики РФ до спалювання ТЦК