Ворога відкинуто на декілька позицій: ЗСУ контратакують на Покровському напрямку. Колонка Сергія Згурця

Черговий удар по НПЗ РФ

Сьогодні вночі, 11 лютого, відбувся черговий етап далекобійного протистояння у війні на виснаження між Україною та Росією. Генеральний штаб офіційно підтвердив, що цієї ночі Збройні Сили України уразили в Саратовській області нафтопереробний завод "Крекінг" компанії "Роснєфть".

Цей завод здійснює переробку значної кількості нафтопродуктів: мазуту, бензину, дизельного пального, у тому числі й те паливо, яке використовується для забезпечення російської окупаційної армії. Серед іншого там виготовляють паливо для бомбардувальників Ту-95 і Ту-160, які, до речі, базуються на летовищі "Енгельс-2", а це за пів години їзди від заводу "Крекінг", з іншого берега річки Волга.  

На відео бачимо ефективність ударів по НПЗ, також був завданий удар і по цьому летовищу. Деталі уточнюють, наслідки з'ясовують. Однак можна стверджувати, що вже не вперше відбувається ураження цього НПЗ та авіаційної бази. Минулого місяця, 8 та 14 січня, були удари нашими дронами по цих об'єктах. Думаю, що така системна робота буде продовжена.

Загалом статистика говорить про те, що у 2024 році було виведено 14-15% виробничих потужностей РФ з нафтопереробки. Також знищується не лише нафтопереробка, але й постачання цих нафтопродуктів до потенційних споживачів, яка також суттєво знизилася у РФ коштом далекобійної стратегії глибинних ударів української армії.

Ситуація на фронті - Покровський напрямок 

Найбільш складною ділянкою, з погляду кількості бойових зіткнень, є, звісно, Покровський напрямок -  від Успенівки, Удачного, Котлиного на заході до Воздвиженки, Баранівки на сході.



Ця дуга має десь 45 км, якщо міряти по лінії зіткнення. Тут противник має дві армії, одну дивізію, але цікаво, що просування ворога за останні тижні суттєво зменшилося. Ба більше, зараз Збройні Сили України проводять контратаки на кількох напрямках, насамперед на флангах. Ми знаємо історії, коли ворог з флангів здійснював оточення наших населених пунктів, що стало певною візитівкою дій російської армії. Отож, зараз ЗСУ проводять контратакувальні дії на західному та на східному флангах.

Коли ми говоримо про західний фланг, то українська армія відбила частину населених пунктів - Котлине і Піщане, які розташовані на південний схід від Покровська, де працювала 155-та окрема механізована бригада імені Анни Київської. Ми знаємо історію цієї бригади, але її батальйони вже ефективно працюють у взаємодії з більш потужним підрозділом, штурмовим полком "Скала", який проводив штурмові дії з відбиття села Піщане. Це вкрай ефективні й результативні дії. 

За оцінками аеророзвідника Олександра Солонька, який пояснює події, зокрема й на цій ділянці, то про "Скалу" він сьогодні написав: "Це справжні звірі, неймовірне поєднання грамотного планування та відваги тих, хто прогризав порядки москалів і забезпечив налагодження взаємодії з іншими підрозділами". Тобто штурмовий полк "Скала" забезпечив ефективне просування в Піщаному. Зараз ворога там відкинуто на певну кількість позицій і він проводить переформатування своїх сил.

Були позитивні дії і в центральній частині Покровського фронту, де 69-та окрема гірська бригада провела вдалі дії в Даченському, звідки ворог намагається наступати на Покровськ. Також на сході до позитивних моментів можна віднести контратаки й відбиття позицій у Водяному Другому, який розташований на сході цього плацдарму.



На мапі бачимо дорогу, яка йде від Покровська до Костянтинівки. На  ділянці, де автомобільна розв'язка, ворог дійсно дійшов до цієї дороги. Але наші контратакувальні дії у Водяному Другому, можливо, суттєво загальмують просування противника. Загалому можемо говорити про те, що на всій цій ділянці певна перевага - на боці України з погляду контратакувальних дій.

Аналіз фортифікацій

Не можу не згадати про фортифікації на цій ділянці. Є французький OSINT-аналітик Клемент Молін, який на регулярній основі здійснює аналіз фортифікацій як українських, так і російських, використовуючи супутникові знімки різного призначення. Він фіксує, що з січня в Україні пришвидшилось будівництво оборонних рубежів навколо Покровська.



На мапі ми бачимо блакитні лінії - це те, що було збудовано впродовж січня.


На цій інфографіці є білі лінії - це те, що вдалося збудувати за січень: лінії йдуть на захід від Покровська, є й лінії з заходу на схід у бік Костянтинівки, там і протитанкові смуги, і інші фортифікації. Це на додаток  до тих фортифікацій, які вже збудовані перед Покровськом і були споруджені раніше. Зокрема, на півдні зараз бойові дії проходять по третій лінії, а ці білі лінії, які вже за Покровськом, побудовані досить швидко. Можна пояснювати значення кожної лінії, але варто зафіксувати темпи будівництва цих фортифікацій.

І ще одна вкрай цікава деталь - супутники з синтезованою апаратурою, тобто супутники з РЛС фіксують ще одну деталь фортифікацій - активне використання нашими Збройними Силами колючого дроту, точніше, це спеціальна сітка під назвою "Єгоза". На багатьох ділянках українська сторона почала активно використовувати саме колючий дріт, аби суттєво ускладнити просування піхоти противника, який зараз здійснює наступ пішими групами без бронетехніки. Колючий дріт суттєво затримує просування окупантів. До речі, активність розгортання цього колючого дроту помітна зі супутникових систем.

Чому це не робилося раніше, сказати важко, але бачимо, що цей тренд набуває такого помітного, навіть з супутників, значення. Загалом можемо говорити, що фортифікації мають важливе значення, стають складнішими та скеровані на те, аби домогтися максимального виснаження противника, що і є вагомим елементом нашої системи оборони. Фортифікації зараз почали зводити набагато активніше і їх можна розгледіти з космосу.

А який вигляд ця  війна має впритул, поговоримо з нашими військовими, які на передовій використовують весь потенціал, аби позбавити загарбника будь-якої можливості просуватися.

Віталій Литвин, командир дивізіону артилерійської розвідки окремої артилерійської бригади НГУ з Покровського напрямку розповів, що кількість застосування противником артилерії не знизилася, працюють ворожі й міномети, і ствольна артилерія, і оперативно-тактична авіація. Взаємодія українських підрозділів зараз відбувається дуже швидко за допомогою засобів ситуативної обізнаності та великої кількості БПЛА. Якщо взяти бригаду оперативного призначення "Гвардії наступу" НГУ, то вона тільки своїми засобами може знищити за місяць до 30 мінометних систем противника. Але вороги не полишають намірів щодо просування на Покровському напрямку, і після знищення їхніх мінометів, з'являються нові ворожі розрахунки. Така ж ситуація і зі ствольною артилерією – якщо ми знищили російську гармату, то з'являється нова.

Командир дивізіону додав, що загрозою для логістичних шляхів на Покровському напрямку є ворожі FPV-дрони на оптоволокні, які дуже ефективно працюють. У протидії таким безпілотникам противника має бути комплексний підхід. По-перше, треба виявляти розрахунки цих БПЛА та нищити особовий склад, операторів дронів. По-друге, покращення фортифікаційних споруд, протикумулятивні решітки на техніку, і, звичайно, пильність кожного військовослужбовця. Багато піхотних підрозділів навіть проводять стрільби з гладкоствольних рушниць, які називаються "останній шанс", тобто ти розумієш, - якщо не зіб'єш дрон перед собою, то він вб'є тебе.

Військовослужбовець зауважив, що інтенсивність піхотних штурмів ворога декілька днів тому знизилася, але на окремих відтинках ворожа активність не спадає - напрямок Піщаного та Воздвиженки, де противник хоче охопити Покровськ та Мирноград. Якщо десь зменшується кількість штурмових дій окупантів, то там вони перекривають збільшенням обстрілів з артилерії, застосуванням оперативно-тактичної авіації, щоб продовжувати виснажувати Сили оборони України на цьому напрямку.

Литвин зазначив, що три-чотири місяці тому ворог активніше просувався коштом співвідношення боєприпасів 1 до 4, 1 до 5, а подекуди – 1 до 7. На сьогодні це співвідношення трошки вирівнюється, але противник має і велику кількість артилерійських систем, які ще виготовлені в Радянському Союзі. Крім того, відомо, що армія РФ використовує і боєприпаси північнокорейського виробництва, щоб не втрачати інтенсивність штурмових дій та завдавати ударів як по Покровську, логістичних шляхах, так і по передньому краю нашої оборони.