Нардепка Федина розповіла, хто блокує проєкт про заборону УПЦ (МП)

Про це вона сказала в етері телеканалу "Еспресо".

"Законопроєкт про заборону УПЦ (МП) в Україні вже понад пів року лежить у Комітеті гуманітарної та інформаційної політики. Доопрацьований, з усіма врахованими правками та розробленими блоками для голосування. Включені всі вимоги, які відповідають міжнародним конвенціям з прав людини й Конституції України. Основний акцент зроблено на засадах національної безпеки України. До речі, згідно з міжнародним правом, саме питання національної безпеки дає можливість розв'язувати такі питання, як ми маємо зараз з московською ФСБшною структурою в Україні. До речі, Комітет гуманітарної інформаційної політики рекомендував законопроєкт до розгляду в залі", - пояснила Федина.

За словами народної депутатки, у ВР є кілька центрів опору розгляду законопроєкту про заборону в Україні УПЦ (МП).

"Основним лобістом, який блокує винесення законопроєкту в зал, є Руслан Стефанчук, спікер ВР. Нагадаю, що спікер ВР має можливість поставити це питання на голосування, якщо його підіймають народні депутати. Якщо більшість депутатів у сесійній залі готові проголосувати й розглядати, тоді немає жодної проблеми, і законопроєкт розглядається у залі, вноситься до порядку денного. Спікер блокує це вже кілька місяців поспіль. Другим, хто блокує, є Давид Арахамія та депутати, яких він контролює. Також законопроєкт блокують колишні депутати ОПЗЖ. Тобто вони активно працюють як у парламенті, так і поза ним на міжнародному рівні", - зауважила Федина.

Народна депутатка України також додала, що Вадим Новинський фінансує мільйонні рахунки лобістів.

"Так званим адвокатам, таким як Роберт Амстердам. Які на рівні США обливають брудом наших депутатів, розповідаючи, як в Україні утискаються права і свободи, як це зашкодить інтеграції та комунікації. На жаль, вони найняли таких людей, які мають можливість комунікувати з сенаторами й конгресменами США", - резюмувала Федина.

• Народний депутат України Микола Княжицький зазначив, що немає жодного логічного пояснення, чому керівництво ВР блокує розгляд закону про заборону УПЦ (МП).

Походження закону про заборону церкви Московського патріархату

Проукраїнські політичні сили та громадські рухи виступали з вимогою зупинення функціонування УПЦ МП ще з перших років Незалежності. Влада ж предметно зайнялася цим питання лише після повномасштабного російського вторгнення, коли правоохоронці почали масово документувати факти сприяння ворожій армії з боку структур та ієрархів церкви Московського патріархату.

1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із центрами впливу в Росії.

Підготовка та розгляд відповідного урядового законопроєкту зайняли майже рік.

Найбільший спротив відповідний законодавчий процес зустрів з боку депутатських груп "Платформа за життя та мир" і "Відновлення України", куди входять колишні "регіонали" Януковича і Медведчука, та певних середовищ всередині "Слуги Народу".

Зрештою підписаний прем'єром Денисом Шмигалем законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (№8371), що забороняє УПЦ МП, був проголосований у першому читанні у жовтні 2023 року. 

Альтернативний проєкт закону Миколи Княжицького - раніше за урядову версію

Український політик, народний депутат Микола Княжицький ("Європейська Солідарність"), що був головним розробником успішно прийнятого у 2019 році закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", пропонував власний текст закону щодо припинення діяльності церкви Московського патріархату, оскільки урядовий законопроєкт спершу, за його твердженням, виглядав "беззубо".

Його законопроєкт під №8221 називався "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій", однак, попри схвальний висновок профільного комітету парламенту, так і не був винесений на розгляд сесійної зали.

Свій підхід Княжицький пояснював необхідністю впровадження дієвих юридичних механізмів позбавлення впливу УПЦ МП на майно та громадську думку, а не обмежуватися суто декларативними м'якими заходами.

Документ було зареєстровано Верховною Радою 23 листопада 2022 року, тобто за тиждень до згаданого вище рішення РНБО, а одностайну підтримку комітету він отримав 23 грудня того ж 2022-го.