Пристрасті за Телеграм: як РФ нищить українських дітей в соцмережах

Перше - це церковні структури, які досі ми не закрили. Друге - це соціальні мережі. Російські соціальні мережі, які контролюються росіянами, фінансуються росіянами і зливають інформацію росіянам.

Крім цього вони виконують і цілу низку інших небезпечних функцій. Нещодавно прочитав цікаве дослідження львівської агенції NGL.media про те, як в соціальній мережі Телеграм створюються спеціальні групи для булінгу і переслідування підлітків. Як це виглядає? Підлітки викладають фотографії своїх друзів і приятелів з образливими коментарями. Для того, щоб зняти таку фотографію, потрібно заплатити кошти. Для того, щоб дізнатись, хто саме її там розмістив, теж потрібно заплатити кошти. Такий собі бізнес, який коштує нервів, а часом і життя та майбутнього багатьох українських підлітків. Аджк булінг - це абсолютно небезпечна річ, він може довести до самогубства, знищує психіку молодих українців.

Але не лише булінгом страшні ці мережі. В коментарях під цими фотографіями і листуванням дуже багато пропозицій вживання наркотиків. Мережа Телеграм стала спеціальним інтернет-магазином із розповсюдження наркотиків в Україні. Але не лише наркотики там розповсюджуються, і про це теж говорили журналісти NGL.media.

Українська влада використовує Телеграм для пропаганди своєї діяльності. Вони закрили всі незалежні телевізійні канали. Ті, які залишилися, об'єднали в телевізійному марафоні і фактично контролюють все, що в цьому марафоні говориться, ще й фінансуючи з державного бюджету. Але все одно марафон має дуже багато обмежень: там не показують опозицію, але розповсюджувати брехню про опозицію складно, тому що зрозуміло, хто є власником цих каналів. А хто є власником Телеграм - ми не знаємо. Це збиткова російська мережа досі невідомо ким фінансується. Не знаємо, ким фінансуються анонімні канали в цій мережі… Як виникли ці канали? Давайте згадаємо історію. Телеграм використовувався як звичайний месенджер для обміну повідомленнями, поки не вирішив запустити канали для поширення інформації. Першими каналами, які стали надзвичайно популярними в Україні, стали канали нак шталт Резиденту і Легітимного. Вони розповсюджували чутки, писали, що насправді відбувається в Офісі президента. Очевидно, це не було правдою, але подавалося як правда. І люди вірили: вони щось знають. Вже пізніше в дослідженні Служби безпеки України було прямо сказано, що ці канали були створені за сприяння і за підтримки Збройних сил РФ, але продовжують вони працювати і далі. Саме завдяки цим каналам була нагнана величезна кількість людей в Телеграм, і він став мережею, з якої 73% українців отримують інформацію.

З Офісу президента почали через новостворені вже українські канали розповсюджувати фейки і брехню на своїх політичних конкурентів, а також вихваляти себе. В це вкладаються величезні гроші, мільйони доларів для розкрутки одного каналу-мільйонника. Для того, щоб потім відбити ці кошти, очевидно, треба і заробляти мільйони доларів. Звідки беруться ці кошти? З провладних структур, які платять за розповсюдження по своїх мережах і з комерційної реклами. Такий собі бізнес. Але це просто бізнес, це величезний транспорт. Тому що мережа, яка доходить до 73% українців, може розповсюджувати не тільки брехню від Офісу президента, а й правду від Офісу Президента. Вони можуть розповсюджувати брехню від нашого противника, що вони успішно і роблять зараз. В мережі з'явилися ролики, які демотивують українців мобілізуватися в армію. Тонкі, професійні, глибоко і добре зроблені, україномовні. Телеграм став головним джерелом розповсюдження цих роликів, і це лише початок, такого буде багато.

Саме тому в законопроєкті, який я подав, ми вимагаємо, щоб будь-які соціальні мережі, які займаються розповсюдженням інформації, мали офіси в Україні і реагували на зауваження українських державних служб, організацій щодо контенту, який порушує українське законодавство. Якщо цього немає, достукатися до них неможливо. Якщо ж це не буде зроблено, якщо ми не будемо знати, хто є справжніми власниками таких мереж, звідки вони фінансуються, то держава має повне право заборонити їхнє розповсюдження, принаймні в державних структурах, серед державних чиновників, забрати з комп'ютерів в структурах, які розпоряджаються персональними даними. Це може бути і приватні структури, як банки, наприклад. Тут особлива небезпека, тому що, надаючи персональні дані ботам Телеграму, ви фактично не маєте жодної гарантії, що вони не потраплять до росіян. Як це контролювати? Хто це вивчає? Ніхто. Саме тому генерал Буданов і каже про загрозу для національної безпеки від цієї мережі. 

Але не тільки від цієї мережі йде ця загроза. Пам'ятаєте, не так давно, коли ще значна частина українців сиділа в російській мережі Вконтакті, яка потім була одномоментно і абсолютно слушно заборонена РНБО, там розповсюджувалася така гра - Синій кит. Спеціальні групи велися модераторами, теж розраховані на підлітків, яких підштовхували до самогубства. Передбачити, що за цією грою не стоять руки російських спецслужб, це означає бути наївним. Закрили Вконтакті, нібито Синього кита і немає. Але от знову українські ЗМІ пишуть, що українські підлітки дуже часто хочуть накласти на себе руки. Але ж немає Вконтакті, звідки вони беруть цю інформацію? Відповідні групи створюються в ТікТоці.

Соціальні мережі несуть дуже багато користі, вони допомагають комунікувати, вони об'єднують людей. Але разом з тим вони можуть нести дуже багато шкоди, якщо є безвідповідальними і жодним чином не контролюються українською державою. Так, є соціальні мережі, такі як YouTube чи Facebook, які мають власні органи контролю. Ви не можете там когось безпосередньо ображати, інакше ваш аккаунт закриють, коментарі видалять за неправдиву і образливу інформацію.  Модерація в ТікТоціі, звичайно, є, і дехто називає її дуже жорсткою. Але за якими критеріями вона відбувається? Як саме вибирають, що закривати, що не закривати? І чому такі заклики до самогубства українських підлітків в ТікТоці з'являються? Всім цим має займатися українська держава. 

Коли були вибори в Росії, то понад 400 каналів Телеграм закрив на прохання російської влади. Тому й хизується російська влада тим, що ніколи не заборонить Телеграм в себе, що в них хороша співпраця. Тому російським солдатам дозволено використовувати лише дві мережі на фронті: Вконтакті і Телеграм. Чому це? Тому що росіяни такі ліберали чи тому що російські спецслужби і ФСБ можуть повністю контролювати ці мережі і знати, про що думають російські солдати, чого вони хочуть? Не тому, що через них не можуть зайти до них українці. Просто російська пропаганда, російський контроль набагато сильніший, а всі способи управління цими месенджерами знаходяться під контролем Росії. Сподіваюся, що закон наш приймуть і він буде ефективним. Так само, як і ефективним має бути законопроєкт про заборону діяльності Російської церкви в Україні.

Я прочитав фантастичну стенограму. Такий собі російський священик, Отець Григорій, відмовився молитися щодня в церкві за перемогу Росії, як цього вимагав керівник цієї церкви, а скоріше тепер вже російської секти - Кіріл Гундяєв. Саме він назвав цю війну війну священною, саме він фактично оголосив українцям такий собі псевдо православний джихад (назвати православними людей, які закликають до загибелі своїх братів, надзвичайно складно). І саме він вимагає від священиків молитися за це кожного разу в церкві. Я читав цю стенограму з величезним інтересом, тому що це не перший священик, кого відсторонили через те, що вони відмовляються читати цю молитву. Їх не так багато - 19 чи 20 чоловік. Але розмову і церковний суд над одним з них вдалося записати, і стенограма потрапила в медіа. Дуже цікава розмова. Священик каже: як я можу говорити і молитися за перемогу Росії, адже це означає, що я молюся за те, щоб росіяни вбивали своїх братів православних. Натомість члени російського церковного суду йому кажуть: а хто там православні, віровідступники з ПЦУ? Так, - каже священик, бо ПЦУ теж  православні. Але це ті православні, - заперечують йому його судді, - це ті, які знищують наші храми, а це означає, що ми маємо знищити всіх українців. 

Це країна, з якою нам доводиться воювати, країна, яка на нас напала, країна, яка давно не знає, що така демократія. Це країна, яка тепер не знає, що таке церква і що таке віра. Бо Російська церква перетворилася на справжню войовничу церкву. Саме тому ця войовнича церква, їхні войовничі соціальні мережі мають бути в нас заборонені, обмежені або контрольовані. Бо національна безпека нашої держави - це життя кожного з нас, а найголовніше - життя наших дітей і нашої країни.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.