Життя в окупації: адвокатка пояснила різницю між вимушеною співпрацею і свідомим колабораціонізмом

Про те, які дії в суді можуть розцінити як співпрацю з окупантами й колабораціонізм, Еспресо розповіла адвокатка адвокатського об’єднання Актум Тетяна Лєбєдєва.

До 2022 року кількість справ про колабораціонізм була невеликою. Їх розглядали формально й зазвичай обирали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту й умовний термін покарання. Після повномасштабного вторгнення РФ ситуація змінилася.

Невдовзі після початку повномасштабної війни було внесено зміни щодо кримінальної відповідальності за колабораціонізм. Так, 15 березня 2022 року у ККУ з’явилася стаття 111-1 "Відповідальність за колабораційну діяльність", в якій було розмежовано 8 видів діяльності або порушень за градацією суспільної небезпечності: починаючи від кримінальних проступків і завершуючи особливо тяжким злочином. За цими діяннями передбачено покарання від 5 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

"Я вважаю, що кожен випадок має ретельно розглядатися судом. Суд має врахувати всі обставини справи, що змусили особу йти на співпрацю з окупантами", - сказала Тетяна Лєбєдєва.

До прикладу, підприємець, який працював у Мелітополі до окупації, продовжив свою діяльність і після захоплення міста росіянами. Він здійснював поставки води до закладів охорони здоров’я.

"Тобто людина навпаки допомагає місцевим мешканцям, забезпечуючи їх питною водою, а саме в закладах охорони здоров’я: лікарнях, поліклініках. Люди не можуть піти й купити собі воду, бо в них, по-перше, немає коштів, а по-друге, немає цієї питної води", - розповіла Тетяна Лєбєдєва.

"Тут я вважаю, що суд має врахувати саме ці обставини справи, які призвели до вимушеної співпраці (з окупантами, – ред.)", - додала адвокат по кримінальним справам.

Також адвокатка розповіла про іншого підприємця, який мав власну крамничку. Після початку великої війни він роздавав мешканцям селища харчові продукти безоплатно, як гуманітарну допомогу. Наразі проти чоловіка відкрито провадження за статтею про колабораційну діяльність, а саме ведення підприємницької діяльності на ТОТ.

За словами Тетяни Лєбєдєвої, завдання адвоката у подібних випадках – опитати свідків і з’ясувати всі обставини й мотиви, які змусили підозрюваного погодитися на співпрацю з окупантами: чи примушували людину до цього, чи погрожували її рідним і близьким тощо. 

Окрім того, така співпраця не становить суспільної небезпеки порівняно з так званим воєнним колабораціонізмом. Ба більше, у більшості випадків такі дії фактично не відрізняються від звичайної трудової діяльності цих людей до окупації, і суд має це врахувати.

Також не можна визнавати колаборантами медиків, які на ТОТ надавали медичні послуги цивільному населенню, адже їхня діяльність є вимушеною, підкреслила адвокатка.

За її словами, принцип індивідуалізації під час розгляду подібних справ має запобігти несправедливому покаранню та забезпечити захист прав громадян, які й так тривалий час вимушені були перебувати в окупації.

Що є злочином проти нацбезпеки 

Людину можуть притягнути до відповідальності у разі, якщо:

• підприємство працює та виготовляє свою продукцію на території України, а продає її до РФ. Це стаття 110-2 – фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
• підприємець працює та реалізує свою продукцію на тимчасово окупованій території. Це стаття ст. 111-2 – пособництво державі-агресору. За це передбачено позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.