Чорне в одязі і світле в людях, не брали ні снаряди, ні кулі: що відомо про Валькірію і Берсерка – пару, яка загинула разом на фронті

Рятувала від надважких поранень у найпекельніших умовах, і найкритичніших ситуаціях.  Її саму врятувати не змогли. Дівчині було 28 років. Як сама писала – вела свою особисту війну зі смертю, за життя кожного зі своїх. 

Не врятували й коханого хлопця Валентини – Данила Ляшкевича з позивним Берсерк. Він загинув від російського КАБу. Воював з окупантами з 2014 року, боронив Київ під час повномасштабного вторгнення. Пара загинула 1 листопада внаслідок удару ворожої авіабомби.

Про загибель пари військових повідомили у медслужбі 3-ї Окремої штурмової бригади.

Що відомо про Валентину Нагорну

Валентина Нагорна до ЗСУ долучилась на початку повномасштабної війни. Любила Донбас, обожнювала котів, закликала допомагати війську і сподівалась, що Схід України назавжди звільниться від окупантів. Була чемпіонкою України з паверліфтингу у своїй ваговій категорії.

"Хто б що не казав, але Донбас для мене став, як другий дім. Терикони, поля, природа - настільки неймовірні для мене, що я кожен раз дивлюся на них і насолоджуюсь, як маленька дитина. З кожним днем я закохуюсь у цей край все більше і більше. І я маю надію, що Схід буде Українським, без гнид та орків", – писала Валькірія.

У своїх дописах закликала ставати донорами крові, писала про безмежну любов до роботи. 

"Звичайно, краще б її взагалі у нас не було, але ми @ab3.medservice викладаємося на всю, аби боротися зі смертю".

За таку відданість медичній справі на фронті президент України Володимир Зеленський нагородив Валентину Нагорну медаллю "За врятоване життя" у грудні минулого року.

Спогади про Валькірію

Побратими та посестри Валькірії пригадують її у світлих спогадах, як люблячу і мужню воїтельку, яка знала ціну життя і смерті.

"У травні 2022 на півдні ти переконувала, що не зможеш заснути, коли хтось хропе, але чудово спала під огидну сирену, яка вила всередині приміщення. Під хропіння ти теж спала. В підвалах, бліндажах, кімнатах і ямах. Зі всім моїм скепсисом щодо відсутності медичної освіти у тебе, у 2022 році ти довела, що можеш і будеш. Біотехнолог і майстер манікюру, яка, як ніхто, знала ціну життя і смерті. Тобі підкорялися штанга і життя людей на стабі. За кілька днів до переведення з медроти, ми говорили про смертність бойових медиків. І ти жартома сказала мені, що колись може і ти станеш однією з них", — писала керівниця медслужби 3-ї Окремої штурмової бригади  Вікторія Ковач. 

Валентина Нагорна надала медичну допомогу величезній кількості поранених, але ніколи цим не вихвалялась.

"Ти любила чорне в одязі й світле в людях. Ти була неординарною в усьому — від килима в передпокої, якого лякався кіт, до "понюхай, які прикольні парфуми". Ми говорили про ножі й людський біль, про помсту за загиблих і про людську любов. Ти читала книги та любила довгі вії. Ти вміла любити й відчувати життя — з театром у вільний вечір у столиці й навчанням у медакадемії".

"Ти та з небагатьох, які завжди мене підтримували, попри свої труднощі, не те місце і не той час. Я радію нашому знайомству, нашій співпраці й нашій дружбі. Я пишаюсь, що маю у своєму житті таку людину, яка є прикладом легкості, радості та щирості, відповідальності й відваги. Валькірія, ти гідна людина, ти класна людина, ти справжня. Твій слід в моєму серці", – писала військова Оксана Оверченко.

З початком Великої війни Валентина приєдналася до ТрО "Азов" Київ. Рятувала поранених в складі екіпажів медичної евакуації та на стабілізаційному пункті Третьої штурмової.

"Валькірія була прикладом гідності та сили. Завжди прагнула вдосконалювати свої навички, щоб ще ефективніше допомагати тим, хто цього потребував. Її шлях для усіх нас є прикладом — шляхом відваги, рішучості та постійного руху вперед. Її чин надихатиме інших торувати свій шлях. Валькірія назавжди залишиться частиною родини медичної служби 3 ОШБр", – написали у бригаді.

Що відомо про Данила Ляшкевича Берсерка 

Великою втратою для Збройних сил України й для побратимів стала загибель хлопця Валентини – Данила Берсерка Ляшкевича. Він знав що таке війна ще з 2014 року. 

“Разом воювали, разом кохали, разом "на щиті"… Хай ваші душі будуть завжди разом. Навіки в строю! Валькірія та Берсерк" — написала волонтерка Лілія Матвєєва.

Побратим із 3-ї штурмової бригади Роман Трохимець зазначив, що Данило був багато разів поранений, але щоразу повертався в бій. 

"Тебе не долали ні снаряди, ні кулі. Лише КАБом, запущеним з літака, вороги змогли знищити твоє фізичне тіло. Знаю, що ти не боявся смерті та сприймав її гідно, як чоловік і як воїн. Познайомились в перші дні повномасштабної війни. Він вже тоді мав великий досвід боїв з 2014 року Між битвами за Київ навчав всіх медицині. Жорстко, без цензури, і з витонченим гумором. Так, що всім доходило, як рятуватись і рятувати", –  написав Трохимець.

Він розповідає, що Берсерк врятував багато тварин, маючи на диво добре серце і майстерні навички ветеринара. Але ще більше Данило прославився порятунком людей. 

"Воїн, який витяг з того світу безліч людей, військових і цивільних. Завдяки знанням, якими ти щедро з усіма ділився, я і сам рятував життя людей на фронті й декілька разів в тилу. Коли ти був на позиціях, всі раділи, бо не було страху, паніки та заціпеніння. Панували жарти, авантюра і військовий драйв", – згадує Ляшкевича побратим. 

Подруга Валентини – Даша Кохан – написала, що дізнавшись про загибель Берсерка, писала їй слова підтримки, ще не знаючи, що дівчини також уже нема серед живих.

"Писала тобі сьогодні, коли дізналась про загибель Берсерка, ще не знаючи, що ти пішла разом з ним. І що моє повідомлення вже ніколи не буде прочитане. Ти мала прийти в зал. Ми мали за традицією випити каву. А коли я раптово побачила вас на побаченні, ми обіймались з тобою хвилин 5, поки Берсерк стояв поруч і сміявся з нас. Обіймались так міцно, наче востаннє. Я сумуватиму за тобою. Дуже. І усім розповідатиму, хто така Валькірія. Але для мене ти назавжди Валюшка.

Валюшка, з паралельного класу, близька людина для нашої сімʼї, яка ходила в зал, була чемпіонкою України з паверліфтингу у своїй ваговій категорії і яка до нестями обожнювала котів. Тепер ви у кращих світах. Вдвох. Разом", – написала жінка.

Берсерк про війну

Військова, волонтерка і блогерка Олена Білозерська намалювала портрет загиблої пари військових. Вона також додала, що за кілька днів до загибелі Валькірія перевелася бойовим медиком у розвідвзвод. 

"Щоб зрозуміти, якою людиною був Данило  "Берсерк", варто прочитати його спогад про один з боїв під Авдіївкою:

"Спробуйте збагнути, ви перебуваєте в одному з найвмотивованіших підрозділів Збройних Сил, який пройшов, як йому здавалось пізд*чку сторіччя (Бахмутська кампанія), і от барабанний дріб і тобі кажуть: "Тулим на Авдос, пацани"

Той, хто на війні не перший день, зрозумів все й одразу. Прибувши на локації, як це буває в більшості випадків, почався збір оперативної обстановки і все стало зрозуміло навіть тим, хто до цього не встиг відкрити очі. Щобільше, ми зрозуміли (я сказав: "пацики, Бахмут 2.0 пАнеслась!"), що часу на теревеньки вже просто немає, забили магазини і висунулись. Прибувши на точку та розгорнувши старлінк, ми зрозуміли, що ЛБЗ змінюється щосекундно, часу на роздуми не було. Атака, оборона, відхід, підхід, за день можна було змінити позицію 3-4 рази.

Так от, до чого я тут. Я не побачив жодного бійця зі своєї бригади зі страхом на обличчі, з якимось розчаруванням, трьохсоті реально благали, щоб їм дозволили продовжити бій, командири хапали зброю і зустрічали ворога, в якийсь момент мені здалось, що навіть двохсоті продовжують бій. Я вдячний кожному хто є і хто  був, боротьба триває…".

У Данила залишилось двоє дітей від попередніх шлюбів", – написала Білозерська.