Все більше росіян вступають в умовну партію Пригожина, щоб пояснити поразку, - Піонтковський
Політолог із Вашингтону Андрій Піонтковський в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на телеканалі "Еспресо" розповів про атаку на Кремль та провокацію на ЗАЕС
Яка ваша версія того, що сталося в Москві? Відео бачили всі, кремлівську реакцію читали чи чули також всі, ну і, відповідно, чекаємо на розгортання додаткових сценаріїв.
Загалом більшість експертів за добу прийшли до одностайного висновку: це кремлівська провокація, типова у стилі Патрушева - Путіна. Ви ж пам’ятаєте, як вони приходили до влади у 1999 році, підриваючи будинки, поки їх не спіймали на гарячому в Рязані. Підривали будинки, то чом би не підірвати й Кремль у цьому випадку. Я думаю, що ця провокація мала дві цілі і обидві вони провалились. Перша – якось підняти бойовий дух мас, під гаслом "Вставай, страна огромная, вставай на смертный бой, идет война народная". Ну, от навіть короткий перегляд патріотичних каналів показав, що реакція зворотна, масова реакція – це обурення бездарністю російських військових, нездатністю захистити від українських дронів, адже ця провокація сприймається у контексті десятків підривів залізнодорожних платформ. Тут вже ніхто не сумнівається, що це справа українців. Тож, задача загнати на пункти збору натхненних та обурених мобіків не вдалася. І не вдалася друга задача, міжнародний аспект ще більше провалився.
Вони ж хотіли загострити наші стосунки із союзниками, ми ж пам’ятаємо, що американці упродовж останнього часу постійно обережно рекомендували не завдавати ударів, особливо американською зброєю, по території Російської Федерації. От для мене просто прекрасною була реакція Блінкена. По-перше, він одразу сказав, що не вірить жодному слову росіян,
а по-друге, на пряме питання Девіда Ігнатіуса, ведучого оглядача Washington Post: "Чи ви б схвалювали удари українців по російській території?" - Блінкен відповів зовсім новою для американців формулою:
це справа України - обирати способи оборони від агресії і способи, що дуже важливо, він сказав, звільнення своєї території від окупантів. Це абсолютно нова постановка питання. Це те, що Блінкен завжди звичайно всередині адміністрації Байдена відстоював, але ніколи б не висловився з такою певністю. Але вона для нього характерна упродовж останніх днів, він ледь не щодня запевняє та закликає, що у жодному випадку не можна йти на перемир’я, на припинення вогню, це вигідно лише Путіну. Кого він переконує? Не нас із вами, а своїх опонентів у адміністрації Байдена, того ж Саллівана з його єзуїтською формулою "ми за непоразку України".
Позиції Блінкена й Остіна всередині адміністрації різко посилились завдяки новій стратегії Республіканської партії. Ми ж бачили, як спікер парламенту Маккарті "відшмагав по щоках" російського пропагандиста, який поставив йому питання у Єрусалимі. Пам’ятаєте, як він улесливо його виказав, не в курсі тих змін у республіканців, він сказав Маккарті: "Ми цінуємо вашу позицію проти безмежної підтримки України, скажіть, коли ж вона все-таки закінчиться?" Той накинувся на нього: "Ви неправильно мене інтерпретуєте, я підтримую Україну, я не підтримую вашу агресію, я не підтримую ваше вбивство дітей, ви воєнні злочинці, я вимагаю повного виведення військ Російської Федерації з окупованої території". Це нова, більш чітка позиція республіканської партії.
Але для чого це було взагалі робити Кремлю? Тут йдеться ж про певний символізм, тобто вони визнали де-факто, невідомо, хто за тим стояв, чи справді можливо долетіли якісь безпілотники чи це була справді гебешна їхня провокація, але у будь-якому разі вони знищили символ своєї недоторканості. Тобто, оцей от безпілотник дефлорував так звану імперську міць, потугу і ППО. Це щось подібне із тим, що було з льотчиком Матіасом Рустом, який приземлився на Червоній площі. Пам’ятаєте, пару місяців тому ми з вами говорили про подібний сценарій, і ось він розгорнувся.
Ну, вони ж ідіоти. Я про це й кажу, задача була якось надихнути народні маси, а результат вийшов зворотний. Символізм безпомічності. Подивіться зараз російські пропагандистські канали, подивіться таких мастодонтів пропаганди, як легендарний пропагандон Поддубний. Вчора він п’ятихвилинний спіч виголосив, по суті рекламу українського весняного наступу.
Він говорив про українські літаки, які контролюють всю лінію фронту, з новими антирадарними установками, про танки, про бронетранспортери. І він не приховував своєї люті,
відповідаючи на питання пропагандиста Попова: "що ж, ви вважаєте, що не можна виключати наступу українців на Бєлгород?" Він відповів: "Не можна виключати, як ми бачимо, і наступу на Кремль". Ви праві, от цю реакцію, навіть найбільш затятих фанатиків війни Путіна, викликала ця ідіотська акція російської влади. І я наполягаю на тому, що не менш важливе те, що вона викликала таке формулювання Блінкена: Україна сама обиратиме, по яких об’єктах на території Російської Федерації їй атакувати і як звільняти території від ворога. Це нова рішучість Заходу та повний розбрат думок, особливо у пропутінському середовищі. Це два результати тупої кремлівської провокації.
Цитуємо непохмеленого Медведєва, так, він дуже чітко все окреслив у своєму твіті. Зокрема, йдеться про те, що вони будуть готові наносити удари по цивільних об’єктах України. Наприклад, полювання на Зеленського там, де розташована та чи інша адміністрація. Ну, я думаю, що вони би хотіли грати саме в таку гру.
А чого вони ще не зробили? Вони погрожують якимись новими злочинами, а яких злочинів вони ще не вчинили? От вони говорять, що треба помститися за те, що на даху тієї сенатської будівлі Кремля з’явилась подряпина, а того ж дня були вбиті 26 мирних мешканців у Херсоні. То хто й кому повинен мстити? До речі, якщо вже говорити про Путіна, то Путін – це цілком легітимна ціль для українських Збройних Сил, які, як сказав Байден, будь-якими засобами можуть відбивати цю агресію, звільнятися від окупації. Тим паче воєнний злочинець, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Це все порожні погрози, вже пізно погрожувати, усі можливі злочини вони вже вчинили, це перше. А друге, якщо вже конкретно говорити про знищення адміністративних будівель у Києві, то принаймні система повітряної оборони Києва на достатньо високому рівні. Там як мінімум дві установки Patriot працюють. Вони не можуть цього зробити. Це безглузді порожні погрози. Вони не змінять настроїв української армії, вона хіба більш рішучо піде вперед.
А якщо, наприклад говорити про резонанс серед так званого глибинного російського народу, як вони сприймають те, що війна приходить зараз і в саму Росію. Йдеться ще не про масштабні військові дії, йдеться наприклад про загадкові бавовни на тих чи інших об’єктах. Дуже цікаво, який буде резонанс серед російського суспільства. Чи справді воно почне тиснутись до ноги в кірзовому чоботу, чи навпаки вони скажуть: так, почалося, ну і…
Москва думала, що такою провокацією вона підніме той глибинний народ на війну, але він ж навіть боїться оголосити мобілізацію, прекрасно розуміє, проводить її таємно, порушуючи всі закони він зараз посилає 18-річних призовників на війну, змушуючи їх під різними приводами підписувати контракти. Мотивація російських військ дуже низька. Ну і, тим паче, мені здається, всі останні виступи пропагандонів показують, що мотивація всієї армії наближається до нуля. У мене таке враження, що усе більше людей із цього воєнного табору умовно вступають до партії Пригожина, яка щодня повторює, що так,
ми героїчно боролися, я от ледь не взяв Бахмут, але нас зрадили змовники в генштабі, Шойгу, Герасимов, вони провалили підготовку армії, вони не організували постачання боєприпасів.
Це люди готуються до пояснень після поразки. Ось ця партія Пригожина зростає, єдине, що Пригожина все ж вб’є противник. Герасімов і Шойгу не будуть спокійно чекати, поки він прийде зривати з них погони та відправляти босоніж на фронт, як він погрожує. Справа в тім, що всі ключові фігури військової й політичної системи зрозуміли, що поразка неминуча. Вони вже відпрацьовують свої позиції у післявоєнній путінській Росії.
Але вони знову запустили свою шарманку, я не знаю, наскільки вона може бути реалізованою, йдеться про використання як тактичної ядерної зброї, так і про рукотворну аварію, створену на ЗАЕС. Знову вони почали качати ту тему.
Розділімо це на дві частини. Путіну дуже зрозуміло пояснили американські керівники, і власне не менш жорстко з ним говорили китайські керівники, він знає, що станеться, якщо він потягнеться до ядерної зброї. Його просто особисто вб’ють, не кажучи вже про інші наслідки для російської армії.
Але от друга провокація, про яку ви згадали, – це дуже серйозний варіант, це типово у стилі Патрушева і Путіна.
Я вже казав, що так вони прийшли до влади. Для того, щоб прийти до влади, вони підірвали 5 російських будинків. Для того, щоб утриматися при владі, вони будуть готові підірвати атомну електростанцію, не обов’язково Запорізьку. Цей варіант циркулює, про нього навіть говорив, вчора здається, міністр оборони Резніков. Вони підривають якусь станцію десь на території Росії, чи не важливо де, і звинувачують в цьому українців, у техногенній катастрофі. Але головне, що всі сили, всю армію зараз треба кинути на порятунок людей, як це було в Чорнобилі. Тому ми змушені зараз (жест доброї волі) припинити військові дії, а світова суспільна думка повинна примусити Україну припинити свій наступ. Такий план - чи пояснити народу нову поразку, чи запобігти їй, - такий план активно розробляється.
Але чи з'їдять оцей от план глибинні росіяни? Розуміємо, наскільки їх розкочегарили, наскільки їх фашизували, ну і ми розуміємо, що російський публічний дискурс просто змагається сам з собою. Тобто вони піднімають і піднімають градус істерики вже на небачений рівень, і зіскочити просто так, навіть, якщо би щось таке потужне всередині Росії шандарахнуло, навряд би їм так просто вдалося. Тому, що війська на фронті і попри те, що Пригожин регулярно постогнує про те, що йому бракує боєприпасів, ми розуміємо, що бойові дії надзвичайно криваві тривають.
Не перебільшуйте міру цього зомбування. Зомбування стосується вузького шару пропагандонів, людей із дійсно такими фашистсько-імперськими настроями приблизно 10% в Росії, але й вони, я вам засвідчую, їх гнів зараз більше скеровується не на українських "нацистів" і їхніх західних покровителів, це для них абсолютне зло, але на власне керівництво. Бездарне військове керівництво – це основна тема, яка звучить зараз у цьому хорі розлючених так званих патріотів. Це прекрасна атмосфера для контрнаступу по недовірі російської армії своєму командуванню, своєму головнокомандувачу. Я думаю, що тут дуже цікаве становище Путіна у цій сфері.
Я думаю, що всі ці пропагандони готують свою позицію, як я вже казав, військової Росії, вона така: так, ми героїчно боролися не з якоюсь Україною, а з усім блоком НАТО, з 50 державами, які об’єдналися, але нас зрадили змовники в Кремлі, в генштабі, Шойгу, Герасімов. По-перше, вони розікрали армію, вона виявилась не готова. По-друге, вони бездарно нею керували.
Оця теза зараз охоплює всі патріотичні сфери.
А у мене таке питання, а до чого тут Путін? Де у цій ситуації Путін? Якщо бездарні Шойгу і Герасімов винні у цій поразці, то хто їх призначив і хто їх підтримував. Це по суті вже антипутінський дискурс. Що я хочу сказати, коли відбудеться ця ключова подія, український наступ, вибух, знищення Кримського мосту та оточення кримського угрупування, то це буде тригером політичних змін. Але арештовувати Путіна в бункері прийдуть не звільнені з тюрми Яшин чи Кара-Мурза, прийдуть ті ж люди, які зараз із Пригожином можуть бути, які розганяють тезу про бездарне керівництво. І вони признають тоді вже, що так, ми програли, героїчно борячись, тому що у нас були не тільки зрадники у генштабі, але от найголовніший зрадник Путін, який їх покривав. От до цього зараз йде думка в Росії.
Імператриця російська працювала на німецький генштаб, щось подібне ми колись вже читали. З другого боку, Андрію Андрійовичу, розуміємо, той, хто хоч раз поїв рязанського цукру, він буде знов і знов вертатися до подібного сценарію.
Один і той самий почерк, Патрушев же організатор всіх тих брудних провокацій.
Так, можливо, вони зараз підготують і рязанський цукор, ну і призначать якогось, не знаю, того чи іншого Басаєва. З українським прізвищем звісно.
Готують дуже серйозну техногенну катастрофу у середині Росії, і навіть не важливо, кого вони призначать. Їм головне пояснення, пояснити свій відхід армії з бойових позицій, поразку. Це зараз головне завдання.
Місія нового китайського спецпредставника, яку роль буде грати він? І загалом хотів би ще з вами поговорити про так звані мирні ініціативи в лапках з боку святішого отця Папи Римського, який поспілкувався з путінським дружбаном Орбаном пару днів тому.
Він зустрічався там з двома агентами КДБ. Орбан і ще так званий Ілларіон, знаменитий Ілларіон, який керував течіями російської православної церкви, очолюваної агентом Кирилом, зараз він представник православних Угорщини. Це дуже характерно. Всі ці плани китайські, Папи Римського, Масків, Гейтсів, все це було, то все варіації 16 липня минулого року, коли до України приїхали Макрон, Шольц та Драґі зі своїм мирним капітуляційним планом, Україна повинна була здати свої території та укласти перемир’я, але їх послали вслід за російським кораблем, за тією ж адресою відправляє Україна усіх цих миротворців. От туди його й послав Зеленський, після розмови з товаришем Сі, підтвердивши позицію, що шлях до миру лежить лише через повну деокупацію української території.
Має значення українська армія і її тісна взаємодія зі США та зі всім західним цивілізованим світом. Ось на це була скерована спецоперація московська з Кремлем, підірвати відносини зі США, вони сподівались, що Штати повернуться до своїх старих тез про те, що у жодному разі не можна бити по російській території, що ви робите неподобство. Вони не зрозуміли, як і той мудак, що ставив питання спікеру Маккарті, вони не зрозуміли, що ситуація у США різко помінялася, Республіканська партія обрала стратегію вибіркової боротьби – звинувачувати Байдена у недостатній допомозі Україні і це різко посилило позицію прихильників допомоги всередині адміністрації Остіна й Байдена, і я впевнений, що в ході боротьби, яка розгорнулась, оголошення про надання озброєння здійснюватиметься упродовж робочих днів чи годин. Я впевнений, ті українські льотчики, які зараз тренуються на західних літаках у Великій Британії, Польщі, Франції, вони з’являться за штурвалами цих літаків в українському небі у вирішальні години битви за Мелітополь, Бердянськ.
- Актуальне
- Важливе