Як колектори будуть працювати за новим законом. Експертне опитування

Народні депутати звернули увагу на цю проблему ще півтора роки тому. Фракція “Батьківщина” зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт № 2133, за кілька днів його підтримали у першому читанні, але далі справа не пішла.

Через рік до парламенту подали ініціативу групи нардепів на чолі із нардепкою із “Слуги народу” Ольги Василевської-Смаглюк. Цей проєкт № 4241врешті-решт ухвалили у другому читанні, а зараз вже й передалина підпис президентові.

Журналістки Еспресо Ольга Чайка і Софія Когут запитали у залучених в розробці законопроєкту, як він працюватиме і як нововведеннями зможуть скористатися громадяни.

Ольга Василевська-Смаглюк, нардепка "Слуги народу", членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики; основна ініціаторка ухваленого законопроєкту:

З дня публікації і початку дії закону повністю зміниться спосіб взаємодії між стягувачем простроченої заборгованості і людиною. Перш за все, йдеться про етичні норми.

В жодному разі не можна буде погрожувати, публікувати особисті дані, робити фотоколажі, писати листи з надписом “судовий пристав”. Тобто всі речі, які вводять людину в оману. Окрім цього, не можна буде взаємодіяти  з боржником після 20:00 і до 8:00 ранку, у вихідні і святкові дні. Автодозвон дозволяється лише протягом півгодини на день.

Повністю зміняться правила взаємодії щодо третіх сторін. Людина, коли бере в борг, ставить третю людину поручителем за цим боргом. Зараз цим можна буде скористатися, лише якщо третя особа погоджується.

Якщо людина бере в борг через сайт, її попереджатимуть, що вона нестиме відповідальність за ст. 182 Кримінального кодексу за  розповсюдження персональних даних.

Третя особа — це, зазвичай, зовсім стороння людина — сусід, роботодавець тощо. Якщо таку людину турбують, а вона не виступала гарантом повернення цього боргу, вона матиме право сказати в телефонну слухавку: “Прошу прибрати мої дані з вашої бази даних і більше ніколи до мене не звертатися”.

Якщо колектор повторно звертається до цієї третьої особи — є можливість звернутися до Національного банку, подати скаргу, і цю колекторську компанію оштрафують.

Протягом певного часу після набуття чинності законом утворять реєстр колекторських компаній. Щоб потрапити туди, компанії подадуть дані, установчі документи, доведуть, вони і їхні засновники не знаходяться на окупованій території або не є представниками країни-агресора; подадуть номери телефонів, з яких можуть звертатися колектори, персональні дані цих колекторів. 

Щоб поскаржитися на неетичну поведінку колекторів, треба буде звернутися до Національного банку України. Там є відповідний департамент, який вже зараз отримує скарги щодо колекторів. У разі дрібних порушень норм нашого закону колекторську компанію оштрафують.

У разі великих порушень компанію приберуть з реєстру і позбавлять права здійснювати стягнення простроченої заборгованості. У такому разі особа, якій телефонує колекторська компанія, відсутня у реєстрі, має звертатися до Національної поліції, щоб розібратися, які такі невідомі особи погрожують тій чи іншій людині.

Законопроєктом передбачені різні штрафи, до 170 тис. грн. Ці суми набагато більші, ніж борг, який стягується. Стягувати борг в порушення цього закону буде невигідно.

Ольга Гурбич, директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ:

Національний банк дуже позитивно ставиться до ухваленого Верховною Радою законопроєкту щодо етичної поведінки колекторів. Більше того, ми брали активну участь у його розробці в стінах комітету, в рамках робочої групи, яка була створена.

Адже за інформацією, яку ми отримали, лише за півроку регулювання діяльності небанківських фінансових установ надзвичайно велика кількість скарг надходила саме щодо цього виду діяльності, тому очевидно, що він потребував нагального врегулювання. 

Закон передбачає, що діяльність колекторів нарешті буде врегульована. Оскільки досі визначення колекторської діяльності в законодавстві не було. Вони діяли на власний розсуд.

Цим займалися в тому числі і фінансові компанії, які надавали послуги з факторингу, видачі кредитів. Але були відсутні будь-які вимоги до колекторської діяльності, зокрема, вимог до правил етичної поведінки, — найбільш болісне питання, яке якраз врегульовується цим законопроєктом.

Коли підготують нормативно-правову базу, на сайті Національного банку з’явиться реєстр колекторських компаній. Він буде доступний для всіх громадян, які захочуть з’ясувати, хто саме має надавати ці послуги з колекторської діяльності.

Окремою частиною цього закону є застосування заходів впливу Національним банком за недобросовісну поведінку, за порушення правил етичної поведінки, за порушення вимог. Найбільш крайня міра — це виключення з реєстру, і, відповідно, втрата ділової репутації такою компанією, яка порушила закон. Протягом певного часу не можна буде знову податися до цього реєстру.

Щоб поскаржитися на колекторів, людина має обґрунтувати своє звернення, підтвердити порушення. Наприклад, закон встановлює, що не можна вночі телефонувати. Людина може фіксувати телефонні дзвінки, записувати аудіо, — і направляти їх на поштову скриньку Національного банку разом з описом обставин.

Національним банком опрацьовується кожна скарга. І відповідно обґрунтовані скарги вже переходять в категорію тих, які підлягають подальшому опрацюванню в частині можливості застосування заходів впливу за виявлені порушення.

Ми розуміємо, ситуації різні, ми можемо аналізувати комплекс обставин. Тобто, якщо людині одночасно і телефонують, і пошкоджують майно, і є свідчення, що майно було пошкоджено саме цими особами — це будуть додаткові докази.

Проте, слід зауважити, що Національний банк здійснює нагляд саме за дотриманням норм щодо етичної поведінки. А щодо пошкодження майна — це вже більше категорія кримінальної справи. Тому, можливо, у цьому випадку треба буде звернутися до правоохоронних органів.

Данило Гетманцев, нардеп фракції "Слуга народу", голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики:

Законопроєкт про обмеження зловживань колекторів при стягненні заборгованості з боржників дуже важливий. Він покладе край тим зловживанням і порушенням прав, які стали системними в нашому суспільстві.

Суть законопроєкту полягає в тому, що створюється реєстр колекторів, які буде вести Національний банк України. І всі фінансові установи в державі зможуть працювати лише з тими колекторами, які внесені до цього реєстру.

В законі визначаються чіткі правила поведінки колекторів. Що це за правила? Ну, наприклад, не дзвонити вночі. Не зловживати дзвінками родичам, чи знайомим, чи тим, хто працює разом з цією особою. А якщо особа не хоче, щоб їй дзвонили, вона може просто один раз повідомити про це того, хто їй дзвонив. Образливі чи ганебні повідомлення поштою, чи смс, чи в будь-який інший спосіб, — це все заборонено.

Крім цього, Національний банк розробить етичні норми.

Якщо колектор порушує ці правила, його виключать з реєстру, і фінансова установа в країні не зможе з ними працювати.

При цьому ці правила поширюються не тільки на колекторів, а й на фінансові установи, — фактично, на всіх, хто здійснює стягнення заборгованості.

Також штрафи передбачені. Але основним є те, що компанія не зможе працювати, якщо вона не буде в цьому реєстрі. Основне — не притягнути до відповідальності компанію. Були такі пропозиції, але ми від них частково відмовилися. Основне те, що порушник втратить бізнес, оскільки жодна фінансова установа в державі більше не зможе з нею працювати.

Мар'ян Заблоцький, нардеп від фракції “Слуга народу”, представник комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики:

Законопроєкт № 4241 врегулює поведінку колекторів базово. Тобто буде стосуватися і старих звернень. Ця проблема застаріла: колектори виходять за рамки.

Колектори, з якими ми спілкувалися, кажуть, що є “чорні” і “білі” колектори. “Чорні” — ті, які не мають жодних рамок стосовно того, як їм потрібно функціонувати, порушують будь-які морально-етичні правила, не гребують навіть погрозами фізичної розправи при вибиванні кредитів. Цей закон може обмежити їхню діяльність.

Регулювати діяльність колекторів буде Нацбанк. Щодо цього була внутрішня боротьба. Я, чесно кажучи, не вважаю, що це принципово — Нацбанк чи не Нацбанк. Головне — правила, які прописані в законі.

Я думаю, що це лише один з кроків, і нам потрібно буде ще приймати окремий закон про етичну поведінку тих, хто видає кредити. Тому що є кредити під 0%, а потім виявляється, що через приховані комісії у них ставка 200%. Дуже багато компаній видають кредити фізособам, — думаю, потрібно буде врегулювати і їх діяльність. Бо це дві ланки однієї шахрайської мережі: одні нечесно видають, інші шахрайськи вибивають.