Як Сатана з Богом воював, коли футуристи спалили Шевченка, навіщо Сталін розводив свиней – 5 книг, які допоможуть зрозуміти історію

Джон Мілтон. Утрачений рай. – К.: Видавництво Жупанського, 2020

У цій епічній поемі, ілюстрованій неперевершеним Гюставом Доре, оповідається біблійна історія повстання Сатани проти Бога, його поразки і падіння з небес у пекло, після чого він вирішив помститися Богові, призвівши до гріхопадіння Його улюблених творінь – перших людей – і прирікши їх на вигнання із Раю. Від часу першої публікації 1667 року поема «Утрачений рай» стала вершинним явищем світової поезії та справила величезний вплив на весь подальший розвиток класичної англомовної літератури – включно із Джеймсом Джойсом, чий знаменитий “Улісс” перегукується з “Утраченим раєм” за масштабами та амбіційністю задуму, коли сюжетна історія твору розгортається на тлі всезагальної історії буття із екскурсами в міфологію, етику, психологію, лірику, музику, архітектуру тощо. Джон Мілтон присвятив сім років виснажливої праці написанню “Утраченого раю”. Перекладач Олександр Жомнір присвятив половину свого життя здійсненню першого українського перекладу цього засадничого твору світового культурного пласту, що вважається одним із найвидатніших літературних творів, написаних англійською мовою.

Джордж Орвелл. Колгосп тварин. – К.: Book Chef, 2021

Ця повість - один із найвідоміших у світі алегоричних творів — вперше опублікована 17 серпня 1945 року, а одним з перших її перекладів був український, до якого автор написав передмову. За його словами, у книзі описано події революції 1917 року в Російській імперії й становлення епохи сталінської диктатури в Радянському Союзі. Орвелл був нещадним критиком Йосипа Сталіна і ворогом сталінізму ще з часів громадянської війни в Іспанії, вважаючи, що у Радянському Союзі панує жорстока диктатура, заснована на культі особистості та посилена пануванням терору. За сюжетом, соціалізм на фермі, справді, перетворюється на авторитарний колгосп, і головна свиня стає диктатором, наче Сталін. По суті, автор, будучи палким соціалістом – як “справжні ленінці” в СРСР – розчаровується у наступному вожді, який будує не “комунізм”, а тоталітарну державу. “Тож я спробував проаналізувати теорію Маркса з погляду тварин, - пояснює автор. - Для тварин очевидним було те, що ідея класової боротьби між людьми - абсолютна ілюзія, адже коли справа доходила до експлуатації тварин, усі люди об'єднувались проти них; справжня ж боротьба точилася між людьми і тваринами. Маючи це за відправну точку, я легко продумав решту повісті. Мені не вдавалося її записати аж до 1943 року, оскільки увесь. свій час я постійно витрачав на якусь іншу роботу; і зрештою, я включив до повісті ще й деякі з тих подій, що саме відбувалися у час її написання, наприклад Тегеранську конференцію. Так і сталося, що я тримав у голові основні елементи повісті аж шість років, перш ніж власне написати її”.

Мирослав Шкандрій. Авангардне мистецтво в Україні, 1910-1930: пам’ять, за яку варто боротися. – Х.: Фабула, 2021

Ця книжка знайомить читачів з українським авангардом, а також показує, яким саме був досвід цілого покоління, що охоплює довоєнні роки в Парижі та інших столицях Західної Європи, хаос 1917-1922 років і кінець радянських 1920-х, час, коли лідер українських футуристів «палив свій “Кобзар” і період “реабілітації” Шевченка. Так само автор повертає українським авангардистам українське обличчя, викрадене колоніальним минулим, адже чимало митців, які вважали себе українцями, народились і працювали на території України, нині відомі у світі як представники російської чи європейської культури. “Дещо парадоксально, що митці з України стають відомими, але рідко коли звертається увага на їхнє коріння й ідентичність, - нагадує автор. - Цей аспект інтерпретативної матриці щодо них не застосовується, чого не скажеш, до прикладу, про Бурлюка та Малевича, які ідентифікували себе українцями, а також про Соню Делоне, Олександру Екстер, Олександра Архипенка та Володимира Татліна, які заявляли про зв’язок між їхніми роботами та українським натхненням”. Тож Україна у цій книжці вкотре постає мультинаціональною країною з багатою культурою, яка надихала сміливі мистецькі порухи, при цьому автор досліджує життя і творчість митців 20–30-х років ХХ століття, зокрема Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Івана Кавалерідзе, Дзиґи Вертова, Вадима Меллера, Михайла Бойчука. 

Мирослава Мудрак. Образний світ Георгія Нарбута й створення українського бренду. – К.: Родовід, 2020

За всі часи імперського фундаменталізму в мистецтві герой цієї книжки належав до російського “Міра іскуств”, де його наставниками були Білібін, Бакст, Добужинський, хоча найбільш плідним був саме йог київський період. В якому, нагадаймо, створення державних гербів і печаток, грошей і марок, а також ілюстрацій до не менш вишукано-химерних речей на зразок книжки “Війна грибів з жуками”. “Художній та культурний спадок, який Нарбут створив за своє недовге 34-річне життя, і досі є шифром національної та культурної ідентичності, - переконана авторка. - Сформований на зламі двох століть, як дволикий Янус всіх зачинів, видатний стиль Нарбута в українському графічному дизайні охоплює вікові символи, в яких відбилася історія країни з усіма трагічними подіями”. Сьогодні, через сто років після смерті Георгія Нарбута, видатний мистець нарешті може зайняти достойне місце в сучасному етносі нової України. Коли майбутнє України лишається непевним й ідентичність України як держави щоразу під загрозою, ретроспективний погляд на Нарбутів національний брендинг (а також його сучасних представників у мистецтві) є актуальним, як ніколи, адже він стосується нагального питання про модерну українську культуру та її вплив на сприйняття України в світі.

Джеремі Блек. Історія світу. Від найдавніших часів до сьогодення. – Х.: Віват, 2021

“Взаємозв’язок між змінами і наступництвом – це така сама невід’ємна умова існування людства, як циклічність пір року, плин часу і зміна поколінь, - нагадує автор цієї книжки. - Поряд із наступництвом, яке можна простежити з глибини тисячоліть, поряд з укоріненими звичками, культурними й психологічними моделями поведінки, які викликають повагу в ставленні до минулого, історія демонструє незмінну здатність людини пристосовуватися до середовища свого існування”. Загалом це яскраво ілюстроване ґрунтовне видання містить аналіз багатотисячолітнього періоду історії людства: доісторична доба й теорії походження людини, зародження землеробства в долині Нілу й виникнення держав у Межиріччі; падіння Давнього Риму й розвиток науки в ісламському світі; міжнародна торгівля вздовж Великого шовкового шляху й епоха Просвітництва, світові війни й революції Нового часу та проблеми сучасності. Натхненний найновішими відкриттями в галузі історіографії, автор книжки, професор Джеремі Блек аналізує події нашої історії, завдяки чому читач дістане змогу поглянути як на минуле, так і на сьогодення з нової точки зору.