Як виконати військову місію, позбутися бур’янів у голові та написати блискучий текст – 5 книг, які допоможуть у житті

Юрій Даценко. І стало світло... – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

За сюжетом цього ретродетективу, який продовжує історію Якова Ровнера, надворі 1900 рік, місце дії - Проскурів, Меджибіж, Летичів, Новий Костянтинів. Від часу останньої справи в Кам’янці минуло дванадцять років. І Якову Ровнєру знову випадає опинитися в епіцентрі загадкових подій. Звичайна недільна вечірня служба в сільській церкві закінчується незбагненним: смуга яскравого світла перекреслює небосхил і за кілька хвилин зникає. Повірити в “чудо Боже” чи в “австрійських шпигунів”? Списати все на примхи погоди чи таки дослухатися до старих хасидських оповідок? І як можна пов’язати моторошне світло з могилами Устима Кармелюка та напівлегендарного хасидського філософа Баал Шем Това? 

Так багато теорій і так мало відповідей, котрі б задовольнили допитливий розум проскурівського хірурга. Яків Ровнєр береться за чергове розслідування, в ході якого й сам може стати злочинцем. “Яків зітхнув і поліз до кишені. — Нехай Боже небесне світло осяває вас, пане! — жебрак мало не підскочив на радощах, не спускаючи погляду з руки Якова. А той раптом смикнувся та пильно глянув Воші в очі. — Що ти сказав про світло? — Нехай… Б-боже світло… з небес… — забубонів той. Він намагався збагнути, де саме схибив і що бовкнув не так. — Ти його бачив? — Яків ступив крок назустріч Воші. В його пальцях зблиснула монета, від чого поруч розлюченим кошеням зашипів Гісько. — Ш-чо бачив? — Воша гикнув. — Світло. — Бачив, пане… Яків на мить застиг. Голос жебрака змінився буквально на останніх словах: раніше в ньому вчувався неприкритий страх, а тепер неначе зазвучав спокій. Так кажуть правду…”. Тим часом вважається, що убивства містян якось пов’язані зі стародавніми племенами, що оселилися на кам’янецьких скелях тисячі років тому. Те, що відбувається, змушує затятого матеріаліста Ровнєра повірити у надприродне й переглянути своє ставлення до легенд. За примхою долі він виявляється втягненим у кількасотрічний конфлікт двох могутніх родів і має розкрити прадавню таємницю губернського Кам’янця”.

Василь Махно. Одновітрильний дім. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2021

Автор цієї збірки вже давно, а саме від 2000 року, мешкає в Америці, тож не дивно, що більшість його текстів - про відчуття дому і кордонів, про простори рідної для письменника Тернопільщини і Нью-Йорка. Можливо, вчитавшись в його вірші, зможемо зрозуміти,  де йому найкраще твориться, як чергує написання прозових і поетичних текстів, чи часто відчуває ностальгію за містами, які далеко. Загалом до нової поетичної збірки Василя Махна “Одновітрильний дім” увійшли вірші, написані протягом 2018–2020 років. У них — океанічні простори та безмежжя атлантичних узбереж, над якими пролітають кити, серпневі комети й серпокрильці, кукурікають дощі, а Бах, замість музики, займається плеканням бджіл. З вікон поетового дому, що пливе під одним вітрилом, видно найдрібніші деталі світу, чути, як баламкають бакени і з’являються рідні та далекі береги. Зокрема “Тернопіль запитань”, як у цій збірці. В якому “можна співати про місто кульбаб / можна в “Козі” пригадати про БАМ. / можна гортати життя як книжку, / нічого уже не заступиш стихом / насінням кульбаби розлітається хор, / нитка – окремо: окремо - пришва.

Иван Маковский. Несогласные буквы. – К.: Каяла, 2021

Про такий жанр, як у цій збірці поезій всі, здається, забули, хоч вічнозелене гасло “панк мертвий” ніхто не відміняв. Верліброві “Несогласные буквы” Івана Маковського (наче прозові “Невозвратные глаголы” Володимира Рафєєнка) походять з тієї мовної грибниці, де культура змагається з цивілізацією, хоч перемога все одно буде за декадансом з андеграундом. Тобто за архаїкою бунту і революції. “Дарк-фолк-репортаж с топких тропок между бетонными коробкАми, - попереджають нас на початку цієї збірки громадянської та ліричної поезії, - 15 лет субкультурщины и Хаоса”. 

Насправді в автора, якщо прислухатись, все цілком слушно структуровано, попри згадку про “коридор больницы”, “свастику в глазах” і Сіда Вішеса. Семенківські футуристичні ритми (“город утром / ранним раненный / выражал свои травмы / заторами и шумом трамваев”),  маяковські асоціації (“быть-или-не-быть / вопрос сниму сказав: / а ТЫ захочешь дальше жить, / когда узришь масштаб подстав?”), концептуальні пріговські кунштюки (“учти что для меня подъём / это всегда переворот”), іскренківська полістилістика (“молилась ли ты нАночь сука / лукаво пялясь в образа / сердилась ли бросала ль трубку / загадывая / все вернуть назад”), урбіністичні замальовки (“тело у города / и так израненное / израёненное / разорванное / рекой напополам”), психологічна сценки (“Анна / негаданно / нежданно / подойдя к окну отдернув занавеску / голой став на подоконник / сделав шаг на мостовую / всему миру доказала что её самопорезы / не случайны”). Попри чудове жанрово-стилістичне бездоріжжя, надривний драйв і суцільне no future (“все колодцы отравлены / страницы разрезаны / правила попраны / пути предначертаны”) в автора, тим не менш, завжди є план відходу "в вечность". І навіть маніфест його генерації: “Вписки стали / образом жизни / мамочкины дочки / капризными сучками / прошло время / веры в богемный исход / нашего / перекрученного на фарш / поколения”. Хіба не про багатьох з нас у даному випадку мова, як спитав би у Вітмена Ален Гінзберг? Чи пак, у Нобелівського комітету – Роман Скиба.

Сью Стюарт-Сміт. Садотерапія. Як позбутися бур’янів у голові. – К.: Yakaboo Publishing, 202

Збудувати дім, чи пак придбати квартиру, а також народити сина сьогодні може нехай не кожен, але багато хто. Утім, як щодо посадки дерева – третьої умови на звання «справжнього чоловіка»? І що з цього приводу думає жінка? Чи має це сьогодні взагалі якесь значення? “На цьому відрізку двадцять першого століття, - відповідає авторка цієї книжки, видатна психіатриня і завзята садівниця, - коли зростають темпи захворюваності на депресію, тривожний та інші психологічні розлади, а загальний уклад життя дедалі більше урбанізований і залежний від технологій, можливо, важливіше, ніж будь-коли, зрозуміти способи, в які взаємодіють розум і сад”. Тож авторка досліджує безліч прикладів взаємодії розуму і саду та описує, як догляд за садом може бути способом зцілити зранену душу. Від повернення свого діда з Першої світової війни до захоплення Фройда квітами, від історій хвороби своїх пацієнтів до прогресивних садівничих програм у таких місцях, як в’язниця на острові Рікерс у Нью-Йорку вона наводить вагомі приклади того, що садівництво — це набагато важливіше для нашого пізнання, ніж ми думаємо. Ось чому глибока, життєствердна і прагматична “Садотерапія. Як позбутися бур’янів у голові” - ідеальне читання для людей, які прагнуть до здорового психічного життя.


Блейк Снайдер. Як блискавично писати живучі тексти. Врятуйте кицьку! – Х.: Віват, 2021

Чи хотіли б ви, як автор цієї книжки, заробити мільйони доларів на своїх текстах, заживши слави як богоподібний метр сторітелінгу? Уявіть-но: ви пишете текст за текстом, один переконливіший від іншого. І кожна історія така пробивна, із несподіваними сюжетними ходами, огнеметними діалогами та достеменними персонажами... З посібником “Врятуйте кицьку!” навіть сама кицька може нашкрябати блокбастер про власний порятунок, адже тут є все, що стане у пригоді авторам: вправи, завдання, техніки й фішки красного письменства, щасливі знахідки та кумедні факапи. І найголовніше — чіткі формули для написання історії на мільйон! Тож вищезгаданий метр і заодно викладач Каліфорнійського університету Блейк Снайдер розробив продуктивну письменницьку методу для авторів усіх жанрів. За нею зокрема створені присвячені метру Блейку анімаційний фільм “Як приборкати дракона” і один перекладений кількома європейськими мовами роман-бестселер. Насправді це не все, просто послуговування класичним посібником Снайдера успішні райтери сприймають як буденне й самоочевидне. Як можливі мільйонні заробітки, еге ж?