Як затримка міжнародної допомоги вплине на українців

А у разі затримки міжнародної допомоги мільйонам українських чиновників доведеться працювати без грошей. Водночас міністерка соцполітики Оксана Жолнович обіцяє, що з пенсіями проблем не буде.

Чи є в України запас міцності, щоб протриматися деякий час без зовнішнього фінансування? Наскільки ситуація критична? Які шанси отримати не тільки слова підтримки, а рішення про виділення коштів? Пояснюємо.

Про що в тексті:

• Скільки грошей від партнерів бюджет отримав у 2023 році?
• Скільки коштів від партнерів потрібно Україні в 2024-му?
• Як вплине затримка міжнародної допомоги на економіку?
• Виклики відкладаються, або чому всі економісти говорять про ризики в 2025 році?

Скільки грошей від партнерів бюджет отримав в 2023 році?

Від початку повномасштабного вторгнення Росії видатки українського бюджету на соціальну сферу майже повністю фінансуються з міжнародної допомоги. Та й загалом це джерело стало основним для наповнення державної скарбниці. 

Станом на 15 грудня державний бюджет-2023 отримав майже $38,5 млрд зовнішнього фінансування, свідчать дані Міністерства фінансів. Це більше, ніж торік, коли надійшло трохи більш ніж $31 млрд. 

Загалом же очікується, що у 2023-му сума зовнішньої допомоги Україні сягне близько $43 млрд. 

Цьогоріч найбільшим донором став ЄС – $17,9 млрд порівняно з майже $8 млрд в 2022-му. Торік найбільша сума надійшла з США – трохи менш як $12 млрд, а цього року Штати профінансували бюджет України на $10,9 млрд. Варто зауважити, що ці цифри не враховують військову допомогу, йдеться суто про фінансування бюджету.

Окрім зовнішньої допомоги, державний бюджет отримує кошти й з інших джерел – позик на внутрішньому ринку (облігації внутрішньої державної позики), податків та інших надходжень. Гроші, які генеруються всередині країни, можуть бути розподілені на військо, а от кошти від міжнародної допомоги переважно фінансують соціальні статті бюджету.

Скільки коштів від партнерів потрібно Україні в 2024-му?

В новому році Україна навряд чи зможе розраховувати на такі щедрі надходження, як в нинішньому. За різними оцінками, в наступному році зовнішня допомога може скласти від $30 млрд до $40 млрд.

“$40 млрд – це “комфортна” цифра, вона взагалі не викликає побоювань. $30 млрд – це можливо неприємний обсяг, але він не загрожує макрофінансовій стабільності і дозволить з певними “корегуючими” рішеннями якось цей рік пройти. А от  умовні $25 млрд і нижче – це пряма загроза макрофінансовій стабільності”, –  вважає економіст Олексій Блінов, ексначальник аналітичного відділу Sense Bank.

Цю невизначеність спричинили несправджені надії на те, що Сполучені Штати проголосують рішення про пакет допомоги Україні в розмірі $60 млрд до Різдва або хоча б до Нового року. Крім того, підготовлене Європейським Союзом рішення про допомогу в розмірі 50 млрд євро до 2027 року. Однак його блокує Угорщина. Відтак, зустрічати черговий рік війни Києву доведеться без чіткого розуміння цифр майбутньої підтримки. І це – погана новина.

Олексій Блінов, ексначальник аналітичного відділу Sense Bank

Хороша новина – Україна успішно пройшла перегляд за позикою Міжнародного валютного фонду. А це – важливий сигнал для ключових партнерів. Окрім того, ні в ЄС, ні в Сполучених Штатах не ведуться дискусії стосовно надання чи ненадання допомоги Україні. Питання лише в її обсягах та своєчасності, зауважують в урядових колах.

У Міністерстві фінансів очікують на зовнішнє фінансування в 2024 році в розмірі $37 млрд, хоча раніше ця сума була дещо вищою - $41 млрд.

Агентство Fitch вбачає зменшення обсягів міжнародної допомоги в наступному році, але незначно.

“Попри політичні ризики щодо затвердження обіцяного фінансування, бюджетна допомога на 2024 рік буде лише трохи нижчою за $43 млрд, запланованих на 2023 рік", – зазначає Fitch.

Прогнозисти групи ICU також не очікують суттєвого скорочення обсягів допомоги в наступному році. Відтак, Національний банк і надалі зможе контролювати валютний ринок. І хоча економісти очікують поступову девальвацію гривні, за їхніми прогнозами, курс до кінця 2024 року складе близько 41 грн за долар.

“У нас є хороші шанси, що 2024 рік буде відносно спокійним у макроекономічному плані. Ми не обговорюємо, буде наступного року зростання чи падіння ВВП. Ми дискутуємо, наскільки економіка виросте – на 3% чи на 5%”, – зауважує Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Як вплине затримка міжнародної допомоги на економіку?

То якщо рішення про виділення Україні коштів усе-таки будуть, хоч і з певним запізненням, в чому ж біда? Проблема у своєчасності, або мовою фінансистів – ритмічності надходжень. І вона стає нагальною для українського бюджету вже в січні 2024 року. На цьому, зокрема, наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

Через затримки з фінансуванням труднощі з виконанням видатків можуть розпочатися уже з перших місяців нового року. 

“На жаль, у січні-лютому рішень, які ухвалені партнерами, недостатньо, щоб ми самостійно могли впоратися. Тому в нас наразі працює механізм плану Б", – сказав міністр.

Сергій Марченко, міністр фінансів України.
Фото: mof.gov.ua

План Б – це максимально активізувати джерела фінансування бюджету всередині країни. Наприклад, Мінфін може “домовитися” з державними компаніями про сплату державі дивідендів раніше, ніж зазвичай. Залучити більше коштів через внутрішні позики. Або використати механізм старого-доброго друку грошей.

“За нашими оцінками, в уряду є запас міцності, щоб пройти невизначеність січня-лютого. Плюс допомогла Японія, Норвегія та ряд інших країн”, –  вказує провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

В цілому ж міністерство впевнене, що потреби наступного року будуть закриті завдяки зовнішній допомозі. Питання тільки у своєчасності надходження коштів, каже Марченко. І в тому, чи не зростатимуть потреби.

“Найбільшу невизначеність нам формує сектор безпеки та оборони. Ми не можемо знати наперед у який момент там чогось не вистачить. Занадто багато запитань щодо ефективності використання коштів саме за цим напрямом", – пояснив очільник Мінфіну.

До слова, в 2023 році через потребу збільшити видатки на сектор безпеки і оборони Верховна Рада тричі переглядала закон про державний бюджет.

Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Виклики відкладаються, або чому всі економісти говорять про ризики в 2025 році?

І урядовці, і експерти сходяться на тому, що найбільші виклики для Україні у питанні фінансування закладає 2025 рік. Якщо з наступним роком все більш-менш зрозуміло, є домовленості і програма Міжнародного валютного фонду, то стосовно 2025 року невизначеність просто тотальна.

Насамперед вона пов’язана з тим, що наступного року в Сполучених Штатах пройдуть президентські вибори. Відтак, довгострокові домовленості практично нереальні.

Рятівним колом у певному сенсі могла би стати для України програма фінансування ЄС Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 млрд євро на кілька років – до 2027-го. Ця програма зосереджена на бюджетній підтримці. Кошти мають надходити “в обмін” на реформи.

Поки що вона залишається заблокована Угорщиною, але якщо буде схвалена, вже наступного року може наповнити українську скарбницю на 18 млрд євро.

Хоча дипломатам вдалося схилити угорського лідера Віктора Орбана не блокувати рішення про початок переговорів України щодо вступу до ЄС, він продовжує ускладнювати прийняття рішення про фінансову допомогу. В уряді заспокоюють: високі шанси на прийняття програми є вже в січні.

“Сигнал, який надходив з Брюселя – що Орбан погодиться на надання фінансової допомоги, але буде блокувати відкриття переговорів. А вийшло навпаки. Єдине рішення, яке неможливо обійти і ухвалити не консенсусом, – це рішення щодо переговорів. А рішення щодо грошей можна ухвалити без консенсусу. Коли ж він зрештою погодився на відкриття перемовин, то повернувся до питання грошей і сказав, що потрібно більше часу”, – розповідає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України.
Фото: gettyimages

“Питання грошей не є заветованим Віктором Орбаном. Дискусія щодо грошей продовжена на місяць, щоб уникнути вето Віктора Орбана”, – наголосив Кулеба.

В уряді наголошують, що розраховують на програму Ukraine Facility як довгострокові гроші, які можуть при потребі замістити фінансування Сполучених Штатів.

“Протягом року ми працюватимемо з партнерами щодо того, як забезпечити фінансування у 2025 році. Це непросто, тому що електоральні цикли зміщують акценти з України на інші, зокрема, внутрішні проблеми. Але ми працюємо. Тож є надії, що нам вдасться замістити одні джерела іншими", - зазначив Сергій Марченко.

Втім, навіть отримавши програму, Україні доведеться бути в тонусі реформ, навіть попри війну. Адже як і програма МВФ, Ukraine Facility вимагатиме від України змін.