Інтерв’ю

Як зміняться пенсії та навіщо мегареєстр соціальної підтримки. Велика розмова Еспресо з міністеркою соцполітики

Андрій Яніцький
4 грудня, 2023 понедiлок
20:59

Оксана Жолнович очолює міністерство соціальної політики під час великої війни, коли бюджет дефіцитний, а витрати зростають драматично. До звичайних демографічних викликів додалися мільйони переселенців, постраждалі від війни, падіння добробуту. Система соцвиплат кульгала й у мирні часи, а зараз змушена змінюватися. Що пропонує міністерка?

Пані Жолнович народилася у Львові у 1979 році, вчилася в Університеті ім. Франка на юриста, захистила кандидатську на тему "Система трудового права в Україні". Балотувалася до Верховної Ради у 2014 році від партії "Сила людей", була радницею міністра соцполітики та відповідала за соціальну політику в Офісі президента у 2020 році. Торік парламент призначив її соціальною міністеркою замість Марини Лазебної.

Поза роботою Оксана Жолнович — дружина та мати, власниця собаки породи бернський зенненхунд, любить вирощувати квіти. Під час карантину розводила фіалки. "Всю хату засадила, їх було понад 60. Я виросла в селі, тому для мене все, що пов'язане з вирощуванням, творінням, приносить заспокоєння", — каже пані міністерка.  

З цієї розмови ви дізнаєтеся:

  • Навіщо міністерство створює єдину базу пільговиків
  • Як змінюється система соцдопомоги
  • Чи є Пенсійний фонд банкрутом
  • Чи потрібна накопичувальна пенсійна система
  • Як повернути українців з-за кордону
  • Як змінюється система усиновлення

"Лише депутати можуть зупиняти фінансування пільг"

У Конституції записано, що Україна — соціальна держава. Це так?

В Україні понад 39 видів соціальних програм, — і це лише ті, які фінансуються з державного бюджету, не враховуючи видатків місцевих бюджетів на соціальну підтримку. Є питання щодо їхньої ефективності й сучасності, а також відповідності до цілей. Це потрібно переглядати. Але в нас є квоти для працевлаштування людей з інвалідністю, допомога малозабезпеченим. Тому – так. Україна – соціальна держава. 

Як це відображається в бюджеті?

На програми міністерства виділено понад 460 млрд  гривень, включаючи  272  млрд – переказ до Пенсійного фонду. Ще близько 500 млрд – це власні  надходження пенсійного фонду  Пенсійний фонд. Тому сумарно майже  1 трлн гривень йде на соціальні видатки.

Скільки українців отримують такі виплати?

10 мільйонів 710 тисяч пенсіонерів, майже 3 мільйони людей з інвалідністю, понад 3 мільйони домогосподарств із субсидією чи пільгою на житлово-комунальні послуги, 60 тисяч дітей із статусом сиріт чи позбавлені батьківського піклування… Категорій отримувачів допомог багато.

Але чи всі задекларовані соціальні виплати забезпечені грошима?

Не всі. Деякі допомоги системно зупиняються. Наприклад, санаторно-курортне лікування - ця стаття в бюджеті зупинена.  Деяким категоріям громадян було визначено дуже пільгові умови призначення пенсій, але платники податків і державний бюджет не взмозі генерувати той обсяг коштів, який необхідний для таких виплат, і тоді законом було встановлено максимальну  межу для отримання пенсії (10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб). Тепер частина пенсіонерів судиться з Пенсійним фондом  через суди. У суди за доплатами до пенсій пішли й пенсіонери, що проживають в зонах радіаційного забруднення. 

Тобто депутати можуть спочатку пообіцяти якусь пільгу, а потім зупиняють її виплати?

Так, лише депутати можуть зупиняти фінансування пільг у бюджеті. Це не ми вирішуємо. Ми як міністерство щороку подаємо загальну потребу, мінфін проводить розрахунки, які з цих потреб можна закрити. Далі Кабмін виносить проєкт бюджету на розгляд депутатів, і вже вони вирішують.

Оксана Жолнович, міністерка соцполітики України (у центрі кадра)

Фото: Фейсбук Мінсоцполітики. Оксана Жолнович, міністерка соцполітики України (у центрі кадра)

"Набагато краще створювати послуги, а не платити малі гроші на руки"

Як війна вплинула на соціальні виплати? Чи стало їх більше? 

Загальна кількість різних допомог не змінилася, але кількість отримувачів таких допомог буде змінюватися. Ми працюємо над єдиним Соціальним кодексом, щоб зібрати всі виплати з різних законів в один документ. Деякі з пільг не працюють і непотрібні, наприклад, позачергове право на встановлення стаціонарного телефону. Це вже не має жодного сенсу. Тобто ми хочемо оптимізувати цей перелік: проаналізувати, для чого ця пільга, чи вона працює. Чи можна різні види пільг і виплат об'єднати.

Загалом існують два види соціальних виплат: постійна та тимчасова. Якась постійна ситуація, наприклад, коли людина втрачає здоров'я і потребує догляду чи підтримки. Або тимчасова, коли у житті щось надзвичайне. Допомога з безробіття. Або народження дитини. Зараз існує разова допомога та виплати впродовж трьох років. Але чи потрібно розтягувати ці дрібні виплати на три роки невеликими сумами? Чи не краще надати жінці муніципальну няню або розвинути мережу садочків, щоб мати скоріше могла повернутися на ринок праці? 

Набагато краще створювати послуги, а не платити малі гроші на руки. Це дозволяє батькам відпочити, соціалізуватися, працевлаштуватися, підтягнути свій економічний рівень. В довгостроковій перспективі це працює краще. 

"Ми створюємо єдину інформаційну соціальну систему"

Іноді виплати отримують ті, хто не мав би їх отримувати. У інтерв'ю Forbes ви розповіли про переселенця, який отримував допомогу, і купив "Мерседес". Це ж шахрайство? 

У цьому випадку не йдеться про шахрайство. Коли почався масовий виїзд людей із зони бойових дій, їхали різні люди: і бідні, і багаті. Майже 5 млн людей водночас. І на той час для виплат переселенцям не було жодних майнових критеріїв. Виплати сягнули величезної суми 57 млрд гривень.

Ми переглянули цей підхід у серпні 2023 року, і встановили термін надання допомоги переселенцям шість місяців. Прибрали допомогу тим, хто виїхав за кордон і не повернувся без поважної причини протягом 30 днів. І тим, хто купує дорогі речі. Тобто у тому гучному випадку із купівлею машини не йшлося про шахрайство, просто змінилися правила надання допомоги.

Як ви це контролюєте?

Це прозоре цифрове рішення, є інтеграція з Дією, з реєстрами: померлих, прикордонників, майна.  

Ми створюємо ЄСС – єдину соціальну систему, де буде видно все.  Яку допомогу людина отримує, по яких програмах. Реєстр отримувачів соціальної підтримки готовий і поступово наповнюється. Переселенці вже там. Далі йдуть особи, які отримують субсидії. Далі ще десять допоміг, які стосуються  дітей та людей з інвалідністю. Ми поступово затягуємо в Реєстр інформацію щодо всіх виплат та послуг, за рік-два там будуть всі українці, які отримують соціальну допомогу.

Чи зможе громадянин зайти в особистий кабінет і подивитися власні дані? Як-от зараз можна зробити із Пенсійним фондом.

Зараз цього функціоналу немає, але буде. Буде кабінет отримувача допомоги й соціальної послуги. І коли людина претендуватиме на послугу, вона побачить всі можливі варіанти. Бо зараз люди іноді не усвідомлюють, яку допомогу і чому саме таку вони вже отримують, і на яку мають право. Кажуть, наприклад, що пенсія маленька. Але додайте ще 2000 гривень субсидії, ще 1000 гривень – надбавка на догляд. Можливо, ще якась допомога надається. І сукупно вже вийде помітна сума. Все має бути пораховано.

Оксана Жолнович, міністерка соцполітики України

Фото: Фейсбук Мінсоцполітики. Оксана Жолнович, міністерка соцполітики України

"Грошова виплата вирішує проблему людини лише на короткий проміжок часу"

Раніше було популярно казати про монетизацію пільг. Чи це рішення?

Була ідея монетизувати пільги на проїзд. Але зараз фактично в пільговиків безліміт на поїздки. Тобто якщо зафіксувати конкретну суму, то це буде обмеження обсягу прав, а це протирічить закону. Інша справа, що потрібно рахувати реальну кількість наданих послуг.

У нас сьогодні є надбавки на догляд за окремими категоріями громадян, але вони не працюють, коли немає ринку доглядачів. Тут було б краще запустити таку соціальну послугу. Таких послуг бракує, немає фахівців, немає стандартів. Наше завдання – розвинути такий ринок послуг, показати його людям.

Але є випадки, коли монетизація працює. Наприклад, коли ми монетизуємо субсидії, то це стимулює людину економити. Тоді частина суми залишається в людини на руках, держава не витрачає валюту на закупівлю енергоресурсів. Це win-win ситуація. 

Іноді потрібно давати людині вибір. У випадку із пакунком малюка людина може отримати або набір дитячих речей, або гроші. Може бути, що людина скаже: в мене це вже третя дитина, всі речі є, а гроші знадобляться.

Чому би не перейняти європейський досвід? Наприклад, у Німеччині є і виплати, і послуги. Українські біженці потрапляють у систему соціальної допомоги, після чого її "ведуть" через всі освітні та адаптаційні програми.

Так, це реальна підтримка. А в нас переселенцю  дають невеликі гроші, а далі роби, що хочеш. Ми плануємо це змінити. Щоб людина не думала сама, де знайти житло, де зареєструватися, до кого звернутися, якщо ти в стресі. А людині в стресі потрібен такий супровід крок за кроком. 

У випадках домашнього насильства або якщо у родині зловживають алкоголем грошима проблему не вирішити. Навпаки, гроші можуть погіршити ситуацію. Таким людям потрібна дієва допомога, психолог, терапія. Тому ми зараз багато зусиль вкладаємо в те, щоб розбудувати саме послуги. Бо тільки послуга може вирішити проблему людини, довести її до економічної самостійності. А грошова виплата вирішує проблему людини лише на короткий проміжок часу. 

"Немає нічого гіршого, ніж стабільна мізерна зарплата чи допомога"

"Українці мають вийти з зони комфорту". Ці ваші слова на міжнародному форумі сталого розвитку викликали бурхливу реакцію в соцмережах. Що ви мали на увазі?

"Зона комфорту" для кожного своя. Якщо ви читали Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі", то знаєте, що навіть у концтаборах люди створювали собі умовні зони комфорту. І коли їх нарешті звільняли, вони не вірили в це і не розуміли, що з цією свободою робити. Тобто люди тягнуться до зрозумілих та стабільних умов, навіть якщо вони незручні. А наше завдання – покращити життя людини, вивести її з цього стану, стимулювати до змін.

Ось нам, наприклад, дуже важко евакуювати людей з зони бойових дій. Хоча вони у жахливих умовах: під постійними обстрілами, із ризиком загинути. Але якщо людина не розуміє, куди її перевезуть, де вона буде жити, які там будуть умови, то вона обирає ці зрозумілі страшні умови під обстрілами. Це її умовна зона комфорту.

Ось що я мала на увазі, коли говорила про вихід із зони комфорту.

Треба розвиватися, треба зростати. Немає нічого гіршого, ніж стабільна мізерна зарплата чи допомога. Людина тримається за ці виплати і боїться їх втратити замість того, щоб побачити інший горизонт та інше краще життя. 

Ось саме система соціальних послуг може людину вивести з такого стабільно поганого стану. Сказати людині: ось в тебе пенсія по інвалідності 2500, ти сидиш вдома сам, без соціалізації. Давай ми тобі допоможемо: знайдемо роботу, познайомимо з колективом, навчимо, будемо тебе підтримувати три перших місяці на робочому місці, щоб тобі не було так страшно. І ти зможеш отримувати 5-10 тисяч на місяць, в тебе буде коло спілкування. Роботодавець отримає дотацію, ти отримаєш більше грошей, а найголовніше – спілкування. Всі виграли.

Здається, це називається кейс-менеджмент. Ось такий конкретний модельний приклад. 

Це так. Ми також розробили цифрове рішення, щоб ми кожен такий випадок відслідковували. Щоб ми могли вести таку людину, підтримувати та бачити, якщо на якомусь етапі виникає проблема. Тому що етапів таких може бути багато: центр соцслужб, центр зайнятості, психосоціальні послуги. І ми маємо проконтролювати, що людина вийшла з нашою допомогою зі своїх складних життєвих обставин.

Оксана Жолнович, міністерка соцполітики України

Фото: Анастасія Погорєлова/Еспресо. На фото Оксана Жолнович, міністерка соцполітики України

"Не інтернат, а усиновлення – найкраще рішення"

Президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні не має бути інтернатів, тобто установ, де діти знаходяться цілодобово. Яке ваше ставлення до цього питання?

Повністю підтримую цю тезу. Реформа інтернатів не проста, світоглядна. Досі багато людей вважають, що система ефективна. Тоді як з моєї точки зору, це жахлива система. Дитина в інтернаті не має права на вибір сніданку, не має права його проспати, не має права ані на власне рішення, ані на власність.

В мене є знайомий, який був у дитинстві у інтернаті для дітей, які не бачать. І він про нього добре згадує.

Вашому знайомому дуже пощастило. Є інтернати, де дуже складний профіль. Де діти без соціалізації.

Ми бачили ці жахливі відео з Чернівецькій області.

Там складні діти із серйозними хворобами, а система так побудована, що доглядальниці просто фізично не можуть присвятити кожній дитині стільки часу, скільки потрібно. Це діти у закритому просторі, і це жахливо.

Як пізнає світ маленька дитина? Вона пізнає його голосом, доторком, нюхом, невербалікою. Коли чує запах мами, вона заспокоюється. Коли відчуває погладжування, заспокоюється. Коли їй говорять у відповідь – вчиться розмовляти. 

Нічого цього в інтернаті немає. Дитина кричить доти, доки не перестає кричати. Коли вона перестає кричати, то замикається в собі, бо більше не чекає на допомогу ззовні. І це найперший і найгірший психологічний злам. 

Яке рішення цієї проблеми? Тільки родина. Не інтернат, а усиновлення – найкраще рішення, його треба популяризувати.

Але усиновлення – це процес непростий, це я ще дуже ввічливо кажу.

Ми повністю змінюємо цю систему, також є цифрове рішення. Але всюду у світі це повільний процес. Бо йдеться про людину, це має бути зріле рішення. Уявіть собі: взяв дитину, пожив короткий час і віддав назад. Це гірше, ніж довгий процес усиновлення. Тому ми дивимося, як має відбуватися знайомство, що має бути попереднє спільне проживання ще до усиновлення. Ми дивимося, де можливі корупційні складові, де бюрократичні проблеми, і всі ці проблеми прибираємо. Плануємо змінити систему до наступного червня. І тоді вже нарощувати кількість людей, які готові усиновлювати.

Потрібно також збільшити кількість психологів, які навчають майбутніх батьків. Бо їм важливо налагодити з дитиною контакт. Це найчастіше вже старші діти, старші 10 років, які вже були в родинах, звідки їх вилучили з різних причин. Деякі пережили насильство, недогляд, знущання. Вони травмовані, до цього треба бути готовими і з ними треба працювати. Людям, які хочуть взяти дитину, треба розуміти, що це не іграшка. Це свідома пожертва свого часу, любові, емоцій, щоб зробити цю дитину щасливою. Тому ще один напрямок роботи - це розвиток прийомних родин, професійних родин, які по суті за оплату здійснюють догляд за дітьми. І це все одно набагато краще і дешевше для бюджету, ніж інтернати.

"Ми хочемо, щоб повернулося якомога більше людей"

Якщо порівнювати ту саму Німеччину та Україну, то там виплати з того ж безробіття 500-800 євро на людину, а в нас значно менші. 

В нас 500-800 євро не кожен має, хто працює. Ми же маємо бути коректними та порівнювати країни по всіх параметрах: і по рівню заробітків, і по рівню цін. І навіть якщо десь ми вже по цінах зрівнялися, то наші економіки різні. Зрештою, в нас економіка зруйнована війною.

Як нам повернути українців з-за кордону за такої великої різниці у рівні підтримки?

Це не довічна підтримка. Соцвиплати закінчуються, і далі потрібно працювати. Ми вже бачимо, що з Польщі дуже багато людей або повертаються, або їдуть у інші країни, бо в Польщі ця підтримка фактично припинилася. Але в інших країнах також почнеться скорочення соцвиплат для українців. І якась частина буде змушена повернутися. 

Зі свого боку ми хочемо, щоб повернулося якомога більше людей. І рішення тут може бути лише комплексним, тому що людям потрібна не тільки безпека, не тільки сильна армія та розмінування, а й житло, і робота. Зрозуміло, потрібні соціальні сервіси, бо потрібна реінтеграція. 

Українці повернуться з-за кордону, вони зустрінуться із навченими соціальними працівниками, які зустрінуть, проведуть і допоможуть їм адаптуватися. Я сподіваюся, що для них приємним сюрпризом буде те, як все змінилося в нас із соціальними послугами. 

"Пенсійний фонд закриває видатки по всіх пенсіях за віком"

Ми змушені фінансувати частину видатків Пенсійного фонду з державного бюджету. Чи це значить, що Пенсійний фонд – банкрут і система не працює? 

Ні, Пенсійний фонд закриває видатки по всіх пенсіях за віком. Але в нас також є спеціальні пенсії: військовим, чорнобильцям, суддям, прокурорам. Тобто це пенсії, які розраховуються за іншим принципом, ніж пенсії за віком. Відповідно, це гарантія, яка не є страховим ризиком, і держава для покриття цих гарантій спрямовує окремий трансферт, статтю видатків  з бюджету в Пенсійний фонд.

Бюджет Пенсійного фонду в цьому році більше ніж 450 млрд гривень саме страхових внесків. Додатково з бюджету йде доплата ще на близько 250 млрд. Тобо бюджет закриває десь третину витрат.

Пенсії в Україні надзвичайно маленькі – менше 150 євро. Чому так?

Тому що тривалий час відбувалася "зрійнялівка". Найменші пенсії зростали, а більші лишалися на тому ж рівні. Це несправедливо. І ось коли є така несправедливість, то молодь також втрачає будь-яку мотивацію сплачувати пенсійні внески. Бо скільки би ти не сплачував, то отримуєш однаково невелику суму. Ми зараз це також змінюємо.

Тобто наразі солідарна система не є вигідною?

Вона не є ідеальною, але наразі це найкращий спосіб заощадити. Не банк, не боргові папери, не страхові компанії, а саме Пенсійний фонд. Поясню на цифрах. Ми зараз сплачуємо у Пенсійний фонд приблизно 18% своїх офіційних доходів у середньому. А коли виходимо на пенсію, то отримуємо - навіть при сьогоднішніх дисбалансах – приблизно 30% своїх офіційних доходів. Де ще ви можете на таке розраховувати? В жодному банку таких відсотків немає.

Більше того, коли ви відкладаєте гроші у страховій компанії, вона обмежує вас по часу: 10-20 років виплат і все. Держава вас не обмежує, скільки ти живеш – стільки й отримуєш пенсію.

Багато розмов про те, що треба запустити накопичувальну систему пенсій, другий рівень у парі з солідарною системою, яка існує. Як ви до цього ставитеся? 

Позитивно ставлюся. Накопичувальна потрібна, вона має йти в парі солідарною, це персоніфікований рахунок людини, яким ти керуєш сам. Але накопичувальна система також має певні ризики, тому що ці гроші потрібно правильно інвестувати, щоб вони не пропали. І для цього потрібен розвинутий інвестиційний ринок, фінансовий ринок. Зараз війна, і його складно розвивати. Але на етапі післявоєнної відбудови в нас буде економічне зростання, і це буде вдалий час для старту накопичувальної системи. 

Зараз ми робимо цифрове рішення, щоб здешевити управління коштами, тому що якщо дуже багато витрачається на адміністрування, накопичувальна система сенсу не буде мати. Ми працюємо над тим, щоб система була настільки зрозумілою і прозорою, щоб не було ризиків шахрайства.

Якщо всі ці ризики убезпечити, тоді накопичувальна система допоможе доповнити пенсійну історію людини. 

Далеко не всі українці отримують офіційні доходи. З різних причин, іноді й роботодавець не сплачує, а каже працівнику, що сплачує.

По-перше, ви можете це перевірити самостійно на сайті Пенсійного фонду. По-друге, я всіх закликаю сплачувати єдиний соціальний внесок, бо, як я вже казала, це найкраща система заощадити на старість на сьогодні. 

Але якщо вже така ситуація, що людина не сплачувала або не має відповідного стажу. Вона залишається у старості без виплат?

Є соціальна допомога для таких людей непрацездатного віку. Наступає вона з 65 років, і вона не буде великою, але вона є. Тому ми і соціальна гуманна держава, що платимо навіть тим, хто нічого не вносив у нашу загальну скарбничку. Ми не можемо залишати людей помирати на вулиці. Хоча б і у мінімальному розмірі, але держава про таких людей також дбає.

PS Бонус для читачів, які хочуть знати більше про ввезення гуманітарної допомоги

Вже після запису цього інтерв'ю журналістка Еспресо Христина Парубій відвідала онлайн-захід за участі міністерки соцполітики Оксани Жолнович. Там вона поставила пані Оксані ще кілька запитань про ввезення гуманітарної допомоги.

гуманітарна допомога

Гуманітарна допомога.
Фото: поліція Рівненської області

З першого грудня почали діяти нові правила ввезення гуманітарної допомоги. Зокрема Міністерство соціальної політики запровадило електронну систему обліку гуманітарної допомоги. Це означає, що тепер кожна громадська організація, яка хоче ввезти гуманітарний вантаж в Україну, має одноразово зареєструватися в систему, отримати унікальний код, який далі вказувати в декларації на митниці.

А ось на митниці до першого квітня ще будуть діяти два способи ввезення вантажу. Паперова декларація, яка діяла раніше або ж можна спробувати заповнювати електронний документ. Поки що за старою схемою діє лише одна відмінність – у паперовій декларації потрібно вказувати код організації з системи.

Чому важливо запровадити електронний кабінет? 

Якщо іноземні організації хочуть передати допомогу для України, вони зазначають організацію, яка повинна отримати товар, тобто отримувача. Отримувачі допомоги в законодавстві чітко передбачені – це юридичні особи, тобто громадські організації, благодійні фонди, реабілітаційні центри, надавачі соціальних послуг, органи місцевого самоврядування чи військові частини. Далі отримувачі зобов'язані роздати цю допомогу набувачам. Набувачами можуть бути фізичні особи, що постраждали, люди, котрі опинилися в складних життєвих обставинах, а на час воєнного стану ще й реабілітаційні центри чи військові частини. Гуманітарною допомогою вважаються лише ті речі, які роздали, а не продали.

До повномасштабного російського вторгнення у нас діяла система, яка передбачала всі елементи завезення, розподілу та звітування про гуманітарну допомогу. Організації подавали декларацію, формували пакет документів, надсилали його у Міністерство соціальної політики. Тоді засідала робоча група і перевіряла кожну партію гуманітарної допомоги. З початком великої війни ми скасували усі робочі групи, тому що такі великі об'єми гуманітарної допомоги жодна робоча група не могла б опрацювати. І ввели декларативний принцип ввезення гуманітарної допомоги. На митниці організації подавали декларацію на отримувача і допомогу ввозили в Україну. Разом з тим залишався старий звіт, де передбачені персональні дані отримувачів, їх ідентифікаційні номери та паспортні дані. Зрозуміло, ці звіти протягом повномасштабної війни ніхто не подавав і організації залишалися в певній невизначеності, як діяти, щоб довести, що гуманітарну допомогу справді роздали. А в державі не розуміли скільки гуманітарної допомоги і якої заходить в Україну. Ми не бачили обліку. Тому, враховуючи досвід повномасштабної війни та законодавство, ми запропонували автоматизовану систему обліку гуманітарної допомоги. 

Чому електронна система корисна?

Перш за все ми даємо зручний кабінет, в якому можна швидко зареєструватися за допомогою електронного цифрового підпису керівника чи уповноваженої особи.  У ньому організації один раз самостійно реєструються як отримувачі допомоги. А далі формують електронні декларації на кожен вантаж. Не потрібно все детально і поштучно відображати. Можна вказувати упаковками, контейнерами, можна обирати різну тару, яка підходить для кожної опції. Це передбачено в електронній системі. 

Також в системі передбачено списання товару. Це новація, яку ми запровадили. Раніше це питання висіло в повітрі і не вирішувалося. Зараз у системі ми даємо можливість отримувачам уточнити те, що до них зайшло і вказати, що товару приїхало менше чи потрібно якесь списання. До прикладу, потрапила машина під обстріл. Було горіння, товар не просто випарувався. Тоді предстаники МНС, поліція будуть складати акти, оформляти документи, що дозволяють списати такий товар. І звітувати організації будуть лише за те, що в них залишилося. 

Як з першого грудня ввозити гуманітарну допомогу в Україну?

З першого грудня організації, які хочуть бути отримувачами гуманітарної допомоги, повинні одноразово зареєструватися в системі, отримати унікальний код та заповнювати електронну декларацію. Враховуючи те, що в організацій було певне нерозуміння, побоювання, що електронна система не запрацює, ми внесли зміни і зробили чотиримісячний перехідний період. Відтак з першого грудня до першого квітня ми дозволяємо використовувати звичні для організацій паперові декларації і водночас пробувати використовувати електронну систему. Єдина зміна у паперових деклараціях – потрібно внести персональний код, який організація отримала під час реєстрації.

За ці чотири місяці ми побачимо проблеми, які виникають, врегулюємо їх і будемо мати зручний інструмент для наших організацій та іноземних донорів. Адже іноземні організації будуть розуміти, як ця допомога рухається в Україні і ми будемо прозорі. Для держави це важливо, щоб розуміти, скільки отримуємо гуманітарної допомоги і чого нам ще бракує. 

Що відбувається з автівками на кордоні?

Багато було питань щодо автівок, але тут нічого не змінюється. Громадські організації можуть отримувати автомобілі, але повинні їх передати військовим частинам чи іншим набувачам. У себе залишати їх не можуть. Громадські організації та благодійні фонди піднімають питання, щоб певну частину автівок залишати для своїх потреб, але поки що ми не можемо це вирішити. Наразі розпочали обговорення в рамках робочої групи з народними депутатами і будемо вирішувати на законодавчому рівні. Я цілком розумію організації, які потребують автівки для своїх статутних цілей, але які це автомобілі мають бути, скільки їх має бути - проблема, яку треба ще вирішити. 

Як передавати автівки окремо військовим? 

Буде така можливість, коли буде підписаний Закон України 9111. Його нещодавно проголосували у Верховній Раді України. Документ дає можливість напряму завозити автівки для військовослужбовця фізичної особи. Це гарна новація, але механізм зможу розповісти лише після того, як закон буде підписаний і набере юридичної сили. Чорновик ми вже маємо, але поки що не буду розповідати. Ми виконаємо норму закону одразу, як вона запрацює. 

Звітування: чому важливо подавати звіти, як це робити та в який термін?

Протягом повномасштабного вторгнення були випадки, коли постачалися продукти і зберігалися без звіту на складах. Потім виявлялися величезні тонни гуманітарної допомоги, яку ми змушені були викинути через невчасну роздачу. Тому фіксація і розуміння, що відбувається з гуманітарною допомогою допоможе нам оперативно реагувати, щоб нічого не пропадало з того, що передають партнери. Тобто громадські організації стають отримувачами гуманітарної допомоги по електронній декларації, а далі звітують, що з нею відбувається. Не обов'язково роздати допомогу протягом 90 днів. Але її щомісяця потрібно фіксувати. До прикладу, якщо ви отримали зимовий товар влітку, то в електронній системі вказуєте - зберігається. 
Звіт повинен бути заочний від організації. Можна вказати, до прикладу, 100 тонн гречки ми роздали в Краматорську для тисячі людей певного числа. Адресу потрібно вказати, але вона на дашборді не буде відображатися, бо ми розуміємо, що є ризики. Вона буде відображатися на рівні регіону. Передавати військовим засоби тактичної медицини ГО теж зможуть. Тому що військові є кінцевим набувачем гуманітарної допомоги. Ми навіть не будемо вимагати від організацій прізвище, ім'я, по батькові. Просто, роздали сотні військовослужбовців медичні засоби в таку частину. 

Але потрібен акт прийому – передачі від набувачів. Ми сподіваємося на добросовісність і будемо вибірково це перевіряти. Втім організації мають мати акти у своїх внутрішніх документах.

Насправді ви піднімаєте проблеми, які є й зараз. Тому ми придумали електронну систему, щоб бачити їх. Поки все було паперово, всі робили, як хотіли і розраховували, що якось воно потім буде. Як тільки ми сказали, що перенесемо все у правову площину, з'явилося безліч питань, що робити. Ми зараз кожен кейс будемо розглядати окремо, для цього створили робочу групу.

Якщо немає юридичного рішення, будемо його шукати. Я розумію, що люди сьогодні витрачають свій час, зусилля, кошти, щоб допомогти. Тому в кожному конкретному випадку хочу, щоб ми за їхню діяльність дякували, а не водили до правоохоронців за формальні порушення. 

Теги:
Читайте також:
Київ
+1°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 38.2
    Купівля 38.2
    Продаж 38.75
  • EUR
    Купівля 41.35
    Продаж 42.16
  • Актуальне
  • Важливе
2024, середа
28 лютого
04:57
Львів- місто шпигунів!
Поліція Британії підозрює вже шосту особу у шпигунстві на користь Росії
03:17
Париж
Мерія Парижу повідомила про викрадення сумки з планами безпеки Олімпіади 2024
03:02
Держдепартамент США
Держдеп США заявив, що ЗСУ змушені економити боєприпаси через бездіяльність конгресу
02:48
санкції проти Росії
Виробники чипів мають робити більше, щоб їхні мікросхеми не потрапляли у зброю армії РФ, - сенатор США
02:02
Оновлено
обстріл, ППО
РФ атакувала Україну "шахедами" ввечері 27 лютого: в Одесі через уламки сталось замикання в електромережі
01:56
Impressions on a Brick: у Відні відкрилась виставка кераміки присвячена війні в Україні
01:43
землетрус Туреччина Ізмір
У Туреччині стався землетрус: експерти закликають готуватись до нових потрясінь
01:32
Зеленський прибув до столиці Албанії
01:22
Київ Цифровий
QR-квитки та мапа міських вбиралень: у "Київ Цифровий" велике оновлення
00:34
Обласний бюджет
Шість держкомпаній перерахують у бюджет 50% дивідендів у лютому
00:21
У черзі на словацькому кордоні помер український водій
2024, вiвторок
27 лютого
23:57
Володимир Путін і Сергій Шойгу
"Спецслужби України готували теракт на Запоріжжі": добірка російських фейків за 27 лютого
23:53
Оновлено
Зеленський і Макрон
Макрон заявив про можливе введення військ в Україну: Столтенберг, країни НАТО та Росія відреагували
23:34
Оновлено
Журналіста Михайла Ткача на пішоходному переході збив автомобіль
Затримання в Польщі журналіста Ткача прокоментував посол Зварич, у соцмережах з'явилося повідомлення про "фейк"
23:06
штучний інтелект
Open AI заявила, що газета NYT зламала ChatGPT, щоб отримати дані для позову про авторські права
22:35
Ексклюзив
Придністров'я
"Придністровським питанням" росіяни тестують реакцію Заходу, - дипломат Огризко
22:18
ВАКС
Заволодіння 11,4 млн грн Укрзалізниці: одному групи з підозрюваних обрали запобіжний захід 
22:14
Військовий літак Іл-20М КООТ-А
Франція піднімала в повітря винищувачі Mirage, аби перехопити літак РФ
21:56
Евакуація, вимушені переселенці, біженці
"Українцям у Ризі натякають, що час повертатися додому": росіяни запустили маніпуляцію
21:47
Латвія
Латвія продовжила на рік обмеження на в'їзд громадян РФ
21:30
Конгресмени зустрілися з президентом США Джо Байденом
Байден зустрівся з конгресменами щодо допомоги Україні. Подробиці
21:29
Саміт Вишеградської четвірки у Празі 27 лютого 2024 року
Публічна суперечка через війну в Україні й запевнення в подальшій співпраці: підсумки саміту Вишеградської четвірки
21:25
Оновлено
Сінево
Компанія "Сінево" заявила, що досягла домовленості з ДБР. Деталі
21:11
Інстаграм
Конкурент Instagram залучив $30 млн інвестицій, - Bloomberg
20:51
Ексклюзив
ворожий Су-34
"Збили всупереч протидіям РФ": Defense Express про знищення двох російських літаків Су-34
20:45
Аналітика
Сергій Згурець
Про створення ракетної коаліції та ймовірність нового наступу противника. Колонка Сергія Згурця
20:38
Оновлено
На фото: Співачка LP
У Литві скасували концерт співачки LP, яка подякувала російським фанатам за худі з триколором
20:37
Прапор 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка
"Ми виходимо на відпочинок": 110-та бригада, яка боронила Авдіївку, оголосила про ротацію
20:00
OPINION
Ігор Гулик
"Другая Украіна" держзрадника Медведчука
19:54
ЗСУ. Війна з Росією. Військові новини
Росія атакує на 7 напрямках, відбулось 86 бойових зіткнень за добу
19:38
Оновлено
Володимир Зеленський і Мухаммад бін Салман аль Сауд
Зеленський обговорив Формулу миру та співпрацю між країнами зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії
19:34
Літак "Мрія"
Справу про знищення "Мрії" передали в суд: експосадовцям ДП "Антонов" загрожує до 15 років тюрми
19:30
Ексклюзив
Європарламент
Допомога для України: кореспондентка Еспресо розповіла, коли Рада ЄС проведе наступне голосування
19:21
Інфографіка
Іван Калюжний
УПЛ: "Олександрії" загрожує технічна поразка за матч із "Шахтарем"
19:12
На фото: Анна Асті з самоварами в Росії
У Росії скасували концерт співачки Анни Асті
19:05
адмірал Тоні Радакін
Британії потрібно суттєво збільшити запаси боєприпасів після двох років військової допомоги Україні, - головнокомандувач ЗС
19:00
Огляд
переможні новини
Переможні новини 734-го дня війни: збиття російських Су-34 та створення коаліції з постачання Україні далекобійного озброєння
18:57
світ Китай технології наука
У Китаї вперше клонували тибетських кіз
18:57
Донеччина, Авдіївка, Желанне
Українські війська стабілізували лінію оборони на Авдіївському напрямку, - Тарнавський
18:42
Король Норвегії Харальд
Короля Норвегії Гаральда V госпіталізували з інфекцією у Малайзії 
Більше новин