Яке значення має приватна думка Фаріон? На що вона впливає?

Є Закон про забезпечення функціонування української мови як державної.

Я свого часу підтримав багатьох ініціаторів прийняття Закону про мову (а проєктів було багато). Це і Головатий (він почав цей процес), і Матіос, і Сироїд, і Подоляк, і Іллєнко, і Кремінь і десятки інших відомих людей. Ще більше зробили мовні активісти Шамайда, Матис, Чепура, Смолій, Кобелєв та багато інших. Звичайно, покійний професор Василенко...

Для мене було важливо не продовжити багаторічні балачки, а виписати закон грамотно, щоб він встояв у КС, переконати більшість з різних фракцій за нього проголосувати. Це була значно складніша боротьба, ніж зараз, під час повномасштабного вторгнення, за заборону РПЦ.

Якби не підтримка тодішнього спікера Андрія Парубія, нічого б не вийшло. Якби Порошенко не був президентом — теж.

Наш закон не регулює сфери приватного життя!!! В окопі чи у відпустці воїни, як і всі громадяни, мають право спілкуватися будь-якою мовою. Так було і є. Головне — аби розуміли одне одного. Бійці іноземного легіону спілкуються мільйоном мов. Але усі команди віддаються українською, українською здійснюється документообіг в ЗСУ, як і всюди у державі. І про це написано у законі. І він виконується. Ніхто не віддає команди "смірно"

Яке значення має приватна думка викладачки ВНЗ зі Львова? На що вона впливає?

От стосунки між Зеленським і Залужним (дай Боже, щоб були прекрасними), кошти на зброю, корупція, інтеграція у ЄС — впливають.

Але наше суспільство, "вилікуване" марафоном і телеграмом воліє цього не помічати. На Ірині Дмитрівни хайпувати безпечніше…

Але це з першого погляду. Її дурниці (радикальні, провокаційні чи щирі — не знаю) нічого б не були варті, якби їх не розкручували у суспільстві, не влаштовували "громадські обговорення". На тих же каналах, де розкручували Дубінського.

Медведчуківська тактика — закинути провокацію, розкрутити її й використати. У цьому випадку, щоб зупинити суспільну українізацію. Бо тепер говорити українською у ЗСУ ніби як і соромно. Не переходиш на російську — підтримуєш Ірину Дмитрівну у її позиції. А те, що її позиція — лише позиція експолітикині та приватної особи, яка ні на що не впливає — байдуже.

Читайте також: Проросійські сили повертають собі порядок денний в Україні. Чому?

Так і з "кримським хлопчиком, якого мовознавиця здала ФСБ". Якщо це правда і необережний чи навмисний злочинний ідіотизм львівської викладачки, а не вигадана ФСБ історія, то навіщо далі на всіх каналах тиражувати дані цього студента? Цим має оперативно займатися СБУ. Жодної логіки не бачу, окрім навмисної чи пасивної участі у російській ІПСО з метою депопуляризації української мови.

І нарешті. Щотижня чудові люди у проєкті Шелтер, яким я опікуюся організовують курси з української мови, історії та культури для тимчасово переміщених осіб у Львові, Стрию, Червонограді, Івано-Франківську, Чернівцях, Полтаві й Києві. Ми будемо збільшувати цю мережу. Я роблю зараз фільм про це. Люди зі Сходу і Півдня нашої держави вдячні за цю роботу. Ми не дорікаємо їм за незнання мови, а вони прагнуть її вивчати, і радо допомагаємо. Без галасу і змаганні у патріотизмі між тими, хто володіє українською на різних рівнях.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів