Захід планує безпеку України поза членством у НАТО, Росія вбила українську письменницю, ЗАЕС живе на межі ядерної катастрофи. Акценти світових ЗМІ 3 липня

На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 3 липня.

Безпека України поза членством у НАТО

Майже всі погоджуються, що повне і негайне членство в НАТО неможливе, поки триває війна, але в Альянсу є інші варіанти, пише Politico. 

На майбутньому саміті НАТО в Литві на порядку денному стоятиме питання членства України в НАТО. Залишається питання, як можна і потрібно посилити безпеку України на цей час? І що саме має бути в комюніке саміту НАТО у Вільнюсі? 

Наразі існує консенсус, що повне і негайне членство в НАТО неможливе, поки триває війна, пояснюють експерти. Випадок Швеції демонструє, наскільки складним є прийняття нових членів, оскільки всі кандидати мають бути ратифіковані парламентами країн Альянсу. Достатньо лише однієї країни, щоб прийом застряг, і поки що всі спроби переконати Туреччину схвалити вступ Швеції були даремними.

"Щобільше, якби Україна приєдналася до Альянсу зараз, стаття 5 Договору про НАТО зобов'язала б членів Альянсу стати воюючою стороною, тобто досягти прямо протилежного тому, що канцлер Німеччини Олаф Шольц та інші лідери НАТО постійно представляли як ключову мету – уникнути прямої військової конфронтації між Альянсом і Росією", – підкреслює Politico.

Дехто із партнерів хоче запропонувати Україні перспективу членства в Альянсі одразу після завершення війни. Однак, хоча це може звучати багатообіцяюче, тут є великий підступ – якщо Росія знатиме, що безпосереднім наслідком припинення вогню або мирної угоди буде прийняття України до НАТО, вона погодиться на формальне припинення бойових дій лише тоді, як рак на горі свисне.

Таким чином, НАТО опосередковано надасть Москві своєрідне право вето на членство України в Альянсі, а це не найкращий варіант, вважають аналітики. Разом із тим колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен написав, що деякі східні партнери НАТО, зокрема Польща й країни Балтії, можуть бути готові відправити війська в Україну для надання допомоги. 

То які ж можуть бути варіанти для України? Наразі голова постійної Мюнхенської конференції з безпеки, професор міжнародного права Вольфганг Ішингер бачить три стратегії:

– Альянс міг би надати Україні всі практичні і конкретні варіанти та можливості, які передбачає членство в НАТО: від закупівель та повної участі в програмах озброєнь і техніки до освіти, тренувань і навчань, а також повного залучення й обміну досвідом у таких сферах, як розвідка, зв'язок і так далі, але без офіційного договірного членства.

– Поки що без членства у НАТО Україна повинна мати можливість покладатися на двосторонні домовленості у сфері безпеки – особливо зі США, Канадою й окремими європейськими партнерами. Це передбачає довгострокову готовність тих партнерів надавати Україні постійну фінансову і військову підтримку. Процес надання Україні військового озброєння і техніки має бути посилений таким чином, щоб результатом стало надійне стримування.

– Третій варіант – так звана оборонна ескалація. У Вільнюсі Альянс міг би дати сигнал російському керівництву, що, наприклад, відтепер будь-який російський обстріл цивільних об'єктів в Україні призведе до конкретної реакції Заходу – від поставок боєприпасів і зброї до постачання більш досконалих балістичних систем або систем дальнього радіусу дії. 

Він переконаний, навіть якщо повне членство в НАТО наразі не стоїть на порядку денному, Альянс має інші варіанти. І він все ще може значно посилити Україну.

Українська письменниця Вікторія Амелія померла від травм, яких зазнала під час ракетного удару в Краматорську

І поки країни-члени НАТО думають, які гарантії безпеки запропонувати Україні, Росія продовжує вбивати українських літераторів. Серед іноземних медіа від ранку шириться інформація про смерть письменниці та громадської діячки зі Львова Вікторії Амеліної. 

Авторка, яка працювала над документуванням російських воєнних злочинів з моменту вторгнення, була госпіталізована з переломами черепа після ракетного удару у вівторок, 27 червня, нагадує The Guardian. Амеліна перебувала в місті з делегацією колумбійських журналістів і письменників. За словами хірурга, який лікував поранену, її госпіталізували з "множинними переломами черепа". Травми виявились несумісними із життям. Її загибель збільшує кількість жертв ракетного удару до 13.

Видання також акцентує на її роботі із віднайденим щоденником Володимира Вакуленка – колеги-письменника, який був затриманий і вбитий росіянами в Ізюмі на початку війни. Щоденник, який був закопаний у його саду, слугував документацією російських звірств у реальному часі.

BBC ділиться коментарями правозахисників з приводу загибелі письменниці. Вони назвали це воєнним злочином. 

"Я українська письменниця. У мене на сумці портрети великих українських поетів. Я виглядаю так, ніби повинна фотографувати книги, мистецтво і свого маленького сина. Але я документую воєнні злочини Росії і слухаю звуки обстрілів, а не вірші. Чому?" – цитує BBC один із дописів Амеліної та повідомляє, що готується до друку її перша нон-фікшн книга англійською: Looking at Women Looking at War.

Мешканці територій поблизу ЗАЕС живуть у передчутті ядерної катастрофи

Журналісти The Washington Post підготували репортаж, який складається із розмов з мешканцями зони поблизу ЗАЕС, з огляду змін на супутникових знимках, на яких можна побачити наслідки підриву Каховської ГЕС та катастрофічне зменшення водяного покриву території поряд із ЗАЕС. 

Атомна станція постійно перебуває в небезпеці, оскільки російські та українські війська обстрілюють її околиці, але ймовірність аварії різко зросла після руйнування Каховської греблі, розташованої нижче за течією річки.

У районі, який може постраждати найбільше, якщо із ЗАЕС щось трапиться, мешкає 22-річна Надія Гез зі своїм однорічним сином та чоловіком. Надія – медсестра, каже, принаймні має під рукою таблетки йоду, щоб пом'якшити наслідки радіаційного отруєння. Їм не залишалося нічого іншого, окрім як чекати і зосередитися на щоденних труднощах, які війна вже принесла в їхнє життя.

Попередження українських урядовців та експертів з атомної енергетики про потенційну катастрофу на південному сході України набули особливої актуальності після прориву дамби, пише видання. Росіяни заклали вибухівку біля чотирьох з шести реакторів і замінували ставок-охолоджувач, який використовувався для подачі води для охолодження реакторів і відпрацьованого палива.

"Існує надзвичайно високий ризик людської помилки або, враховуючи кількість вибухівки, випадкової детонації",  – цитують вони речника Андрія Юсова. Зараз тривають відповідні навчання на випадок непередбачуваних ситуацій. Вони включають планування евакуації в певному радіусі від станції, перекриття доріг і створення контрольно-пропускних пунктів для перевірки людей на радіаційне опромінення. Мешканців, які не зможуть евакуюватися вчасно, чиновники закликали сховатися на місці, вимкнути вентиляцію і кондиціонери та заклеїти вікна зволоженою тканиною і скотчем. 

Тим часом Гроссі заявляє, що ставка-охолоджувача вистачить ще не на один тиждень і він не бачить, аби воду звідти забирали. Разом із тим WP вдалося отримати коментар українського працівника, який залишається на станції: "Загроза терористичної атаки є високою".