“Зимовий” чи “літній” час? Як Зе-влада намагається збагачуватись на переведенні годинників, - розслідування Тетяни Чорновол

Про це йдеться в розслідуванні Тетяни Чорновол спеціально для програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на телеканалі Еспресо.TV.

Чи будемо ми переводити годинник цієї осені? Хто зацікавлений в тому, щоб Україна назавжди перейшла на “зимовий час”? Чому Європа вибирає перехід  на літній? Шукаймо відповіді на ці питання, від яких залежить не тільки наш комфорт, але й мільярди гривень.

Почнемо з того, що ще два роки тому Європарламент затвердив вибір європейців відмовитися від переведення годинників.  Вибір перейти на постійний зимовий чи на постійний літній був наданий на розсуд кожної країни ЄС.  В цих країнах обирало суспільство і більшість обирала літній час.  Під час загальноєвропейського онлайн-опитування  європейці  також підтримали  літній час. Воно і зрозуміло:  західний світ це передовсім міська культура, якій важливіший світлий вечір ніж ранній світанок. Адже саме на вечірні години після робочого дня припадає більша частина особистого вільного часу.

Однак Європа, ще не перейшла на літній час назавжди. Цієї осені більшість країн Європи знову переведуть годинник. Бо ще не вщухли дискусії. Греція, Португалія та Великобританія взагалі зайняли позицію, що вони в таке не грають, і будуть і надалі переводити годинник. Отож  Європа ще  в процесі.

А ось  нашій “зеленій владі” чомусь не терпиться і думка суспільства її не цікавить.  Ще цієї весни, коли вся Європа дружньо перейшла на літній  час і вже було зрозуміло, що людство надає йому перевагу  моновлада   протягувала в парламенті закон, щоб назавжди залишити Україну у “зимовому часі”. Ініціатором  законопроєкту став тодішній віцеспікер, і нинішній спікер від “Слуги народу” Руслан Стефанчук.

І хоча весною  навіть “слуги” з ним  не погодилися - законопроєкт набрав 212 голосів, а нещодавно на брифінгу Руслан Стефанчук повідомив, що Рада повернеться до цього питання, після переходу  на зимовий час.

Отже, в цьому році Україна знову переходить на зимовий і спікер  Стефанчук  хоче, щоб  назавжди. Підстави  відмовитися від переводу  годинника у зеленої  влади  така сама, як і у прихильників такої “реформи”   Європі. Стефанчук вважає, що це корисно для здоров’я. Однак на відміну від Європи, де суспільство вирішує на якому “літньому” чи “зимовому” часі зупинитися, “зелена влада”, як бачимо, все  вирішила сама, відтак це буде  “зимовий час”.
Проте, чи корисніше це для здоров’я? “Зимовий час”  означає, що літом буде темніти на годину раніше, зате серед ночі у нас буде світити сонце.   Навіть в найдовший в році день у нас буде куций світлий вечір - в Харкові сонце зайде за обрій о 19.30, а в Києві о 20:00, зате зійде сонце в  Харкові  о  третій  ночі, а ще через півгодини підніметься і над Києвом.    

Але найгірше нас чекає восени. Зараз ми насолоджуємося  “бабиним літом” через рік ми його не дуже побачимо, адже добиратися додому з роботи доведеться в темряві.  В середині жовтня захід сонця в Києві буде о 17:00, а в Харкові трохи по четвертій. Тобто більш - менш світло вечорами в Україні, коли українці мають особистий вільний час,  буде  лише в червні-липні. Лише 2 місяці в рік з 12, хіба це не буде сприяти росту депресій? З цих причин, країни, де влада питає своїх громадян, вони переважно вибирають літній час. Зрештою люди більше звикли жити при “літньому часі”. Адже в Україні більша частина року  був літній час -7 місяців, в деяких країнах “літній час” - 8 місяців.
Виникає питання: чому тоді “зелена влада” та її спікер Руслан Стефанчук обирають  нам  “зимовий час”? Стефанчук називає “зимовий час»”  природним для України,  тому, що сонце в зеніті, тобто у найвищій точці на небосхилі над Києвом  близько  12:00.   Тобто астрономічний полудень в Києві  припадає на полудень на годиннику.  Проте хто сказав, що для сучасного суспільства середина дня о 12:00 - це “природно”?  Навпаки полудень літнього часу, який в Києві припадає на 13:00, більше відповідає циклу життєдіяльності  українців та й загалом всього людства.

Якби  весною “слуги”  проголосували  б “зимовий час”,  то ми б зараз були б  країною  з аномально  раннім полуднем  об 11.44  в Києві, і о 11:00 на Сході Країни. А це означає, що цикл світового дня у нас був би геть не  синхронізований з життєдіяльністю.  Адже навряд чи б ми стали  прокидатися о 5 годині ранку, а лягати о 19:00.
Окрім цього, за статистикою, українці зовсім не жайворонки. Судячи за графіками споживання електроенергії о 6 ранку, країна спить, що зимою, що літом. Мінімальна активність починається о 7 ранку. Мінімальна. Воно і зрозуміло – графік життя країни зсунутий більше на вечірній час.  Офіси починають працювати здебільшого о  9 годині, багато закладів обслуговування відкривається о 10-11, на пізнішу годину навчання  переходять школи.  Робочі години переважно до 18:00. Далі, треба добратися додому, треба переробити купу домашніх справ. Отож, українці лягають пізно і, відповідно, не встають рано. Та й корів у селах, яких треба доїти, теж вже майже не залишилося. 

Та сама ситуація і в країнах Заходу, суспільство на референдумах та опитуваннях  віддає перевагу літньому,  а не “природному” зимовому полудню.  У Польщі опитували поляків, тож 78% підтримують відмову від переводу годинників. А тепер зверніть увагу: лише 4 % за “зимовий час”, 74% за літній. Через океан, в конгресі США чекає розгляду законопроєкт про постійний літній час, бо такої думки більшість в суспільстві. Навіть 60% французів, як показує опитування за літній час. Це й дивно, оскільки Парижі істинний полудень літом аж після  14-тої години. Тобто їх зимовий час, як наш літній. Якщо ж ми перейдемо на зимовий час, а французи на літній, то у нас з ними буде такий самий час, з  тією тільки різницею, що коли в Парижі ще буде в усю  світити сонце, то у нас вже буде глуха ніч.  Навколо  нас кілька країн вже перестало переводити стрілки годинників.  Туреччина “зафіксувала”  літній полудень. Середина дня в Анкарі зараз о 13.34 годині. А ось Росія вибрала “зимовий  час”. Щоправда, він з секретом: для європейської частини Росії,  там де в Москві та Санкт Петербурзі  час лише називається “зимовим”, насправді ж є літнім - сонце в зеніті там о 13 годині.  Білорусь також зафіксувала літній полудень на цілий рік в Мінську середина дня  о 13-тій.   

Такі країни Євросоюзу, як Естонія, Литва і Латвія, які розташовані на одній з нами довготі, також хочуть залишити літній час. І їм байдуже, що в такому разі у них буде єдиний час з РФ.  Тамтешні політики та суспільство  вважають, що відрізнятися від Росії треба рівнем життя, а не втратою  цілої  години вечірнього світла.

Так чому ж зелена влада так пхає зимовий час? І чому на відміну від країн Заходу у нас суспільства не запитують думки?

Зауважимо, що  скоро буде рік, як прийнятий закон про референдум.  Можемо пригадати, як палко “Слуги народу” критикували попередників за те, що рішення в державі приймалися без консультації зі суспільством.

Хіба не чудова можливість обкатати закон в питанні часу? Тим паче, що Президент Зеленський обіцяв, що на референдумі будуть вирішуватися всі  питань, які можуть роз’єднувати суспільство.
“Верховна рада розробить і прийме закон, який чітко встановить види й механізми референдуму і нарешті надасть українцям механізми вирішувати долю того чи іншого важливого для них питання. Зробимо це разом!” - заявляв президент України Володимир Зеленський.

І тут бачимо, що за гарними словами нічого не стоїть.  Західні країни  запитують у своїх громадян, як їм зручно. Українська влада- ні. 

Нагадаємо про опитування, яке “зелена влада” проводила під час місцевих виборів.  Це був якраз зручний момент, щоб дізнатися думку суспільства, щодо літнього чи зимового часу. Однак в переліку питань було геть не доречне питання  про Будапештський меморандум, а ось про час в якому людям зручно жити влада не спитала. Цікаво, що в цьому питанні не лише суспільство, а навіть депутати Верховної Ради не мають вибору. Законопроєкт Стефанчука про “зимовий час” є, проте альтернативного - про літній немає.Чому така наполегливість? В такій ситуації логічно виникає питання, а може ця історія не про біологічні ритми, а  про гроші.

В   Україні за останні роки було побудовано безліч сонячних електростанцій. Сонячної генерації стало так багато, що  літом її не може прийняти енергосистема. Зокрема, проблема з генерацією в першій половині дня. Життєдіяльність країни починається набагато пізніше ніж сходить сонце й електростанції починають генерувати струм.  А коли змістити годинник на “зимовий час”, то  зайвої ранкової сонячної генерації стає ще більше. А тут є важливий нюанс. Це найдорожча генерація: “зелений тариф” нагадаємо, це  середньому 5 грн за кіловат годину.  І, ще нагадаємо,   якщо споживачі цю енергію не споживають, то все одно мусять за неї платити. За законом 2020  року, коли “зелені” генерують зайве, “Укренерго”  купує у них “відмову від генерації” по тій же ціні, що генерацію. Отож це велика  безгосподарність в енергетиці  переходити на  зимовий час влітку.   І тому  дуже дивно, що ініціатор законопроєкт спікер Стефанчук заперечує економічні втрати.  Це ж логічно  –  раніше темніє, раніше включається електрика   –  і логічно, що  вечірні піки споживання забезпечуються тепловою енергетикою Ахметова.

Великі це додаткові прибутки чи не великі не важливо? Вони є. Отже, ми знайшли точно одну людину, якій вигідний перехід на “зимовий час”, це Ринат Ахметов. Чи випадково спікер від “зеленої влади” так затято проштовхує “зимовий час”, коли “зелений” уряд очолює прем’єр близький до Ахметова?  Прибутки від  своєї сонячної енергетики Ахметов  при зимовому часі не втрачає. Зайва сонячна генерація це збитки для споживачів та бюджету, а не для власників. Адже в  Україні працює закон щодо “зелених”:  бери й  плати, або не бери, але все одно плати.

Відтак зимовий час - це додаткове розбалансування і так розбалансованого енергоринку. І це відіб’ється або в платіжках, де виростуть тарифи, або ці кошти будуть забиратися кишень простих українців  в інший спосіб, через інфляцію та зменшення соціальних виплат.

Отож якщо говорити про гроші й зимовий час, то для всіх українців, за винятком  Ахметова і ще кількох власників об’єктів теплової генерації  це мінус. А на фоні того, який апокаліпсис нам загрожує в енергетиці цієї зими, дивно спостерігати затяту позицію влади щодо переходу на “зимовий час”. В сховищах немає газу його ціна на зовнішніх ринках - рекордна, на складах ТЕС немає вугілля, а “Енергоатом”  при “зелених»” вже традиційно не витягує зимову генерацію. Все це означає, що нам загрожують віяльні відключення. За таких умов “зеленій владі”  було б навпаки зручно перейти на “літній час”, щоб  в наші домогосподарства в зимові дні освітлювало хоча б природне світло. Чи влада вже прийняла рішення прогнутися перед Путіним, щоб  отримувати російський газ подешевше, електроенергію та потяги  дружби з вугіллям з ОРДЛО?

Після всіх цих викликів та питань в нашій темі може бути лише один висновок.  І він простий. Владі займатися питанням  часу зараз не на часі.  Перше, треба дочекатися рішення країн ЄС, а лише потім вирішувати, як буде в нас. Друге, у нас так  достатньо  питань, які роз’єднують суспільство і проблем, які погіршують якість нашого життя. Забирати у людей годину “світлого часу” геть не розумно і жодної популярності владі не додасть. 

Третє. Це якраз те питання, де владі треба запитати суспільство. А не співати солов’ями наскільки важлива думка кожного, а  приймати рішення в інтересах одного - олігарха. Врешті, а що там з деолігархізацією?