Тарас Возняк: Політична криза в Україні призведе до реваншу регіоналів і втрати суверенності

Якщо Сполучені Штати припиняють Україні допомагати, зокрема, і фінансово, за допомогою такого інструменту, як міжнародний валютний фонд, в Україну приходить  економічний колапс. Тобто гривня стає 100 гривень за долар і десятки тисяч людей виходять з цілком закономірним питанням, де наші гроші?

Це буде не тільки економічний колапс  - відбудеться чергова революція, але  вже революція не така приємна і з позитивними цілями, але революція, яка може знести не тільки політичний клас, не тільки Верховну Раду чи президента, а Україну як таку.

Третього Майдану  не буде, точніше, це вже буде не Майдан.

Це буде бунт. Майдан в принципі може бути, але Майдан може  бути тоді, коли дозріє  політичний гравець, який його організовував. Тим політичним гравцем є середній клас.  Середній клас в нас зараз складає  12-15 процентів в цілому.

Але народ не буде слухати, якщо гривня вистрелить чи впаде остаточно, падіння буде на порядок більшим,  тож, відповідно, люди вже нікого не будуть слухати.

Абсолютно згідний.  Україна ще має шанс видряпатися, але цей шанс, напевно, вже останній. Але якщо нічого не робитимуть...

Порошенко не може домовитися з Яценюком, на вашу думку, чи не хоче? Ми бачимо ось цю дивну пропозицію для Андрія Садового стати прем’єром тощо. Якщо відправлять у відставку теперішнього прем’єра, країна фактично лишиться без коаліції або в коаліції з "Партією Регіонів" у форматі опозиційного блоку. І це лякає.

Для Андрія Садового ця пропозиція кіллерська - це посадити його на місце смертника. Хто б не став прем’єр міністром, то фактично його політична кар’єра обрізається, і, напевно, наш розумний президент хоче запропонувати «тоденпляц» (місце страти. - Ред) для Андрія Садового. Думаю, що президент у цьому сенсі усвідомлює, що  відбувається.

З іншого боку,  ті кандидатури, які фігурують,  вони всі з домашньої кухні  президента Порошенка, то Ложкін то Гройсман. Це не тільки його люди, це його підлеглі, за великим рахунком,  і в цьому аспекті це виглядає просто безвідповідально.

Оскільки Яценюк має у парламенті велику фракцію, то є фігурою, яка повинна мати політичну перспективу. І в цьому контексті президент Порошенко повинен, відповідно, збалансувавши всі "за" і "проти", запропонувати йому щось  у випадку його відставки. Очевидно цього "щось" він йому не пропонує. Тобто "Народний фронт" як фракція має отримати сатисфакцію.

Але ця політична криза у будь-якому разі ударить по Порошенку, незалежно від того відставлять Яценюка чи не відставлять. Наслідком буде удар і по Порошенко, адже якщо він акумулює всю повноту влади в своїх руках, можливо міцних, але повноту, то і відповідати доведеться за усією повнотою передреволюційної ситуації.

Ви сказали те, що я не хотів говорити. Повна концентрація влади в одних руках...Один уже президент пробував зробити це, він називався Віктор Янукович, чим це закінчилося, ми всі бачимо. В ситуації з прем’єром, в ситуації з парламентом і так далі  - це ж не є домашня кухня, це не є фірма, в якій всі є підлеглими однієї особи. Це є мистецтво домовленостей, треба домовлятися.

Але, якщо вони "недоговороздатні" - тоді проблема.  Владу слід ділити, владу не треба концентрувати в одних руках, що мені здається зараз намагаються зробити. Це дорога в нікуди, це дорога, якою вже пробував іти Янукович. Вже ж два роки тому була спроба домовитись: створили парламентську коаліцію , прописали ті чи інші домовленості, так, і потім почалися закулісні ігри. А потім кожен почав тягнути на себе ковдру.

Ковдра не трісне зараз?

Ковдра може тріснути, бо ряднинка не лише слабенька, але й коротенька.

Який можливий сценарій, якщо Сполучені Штати Америки скажуть: "хлопці, ми втомилися від вас".

Тут є два варіанти. Перший як з Грецією, або вона  постійно бреше і «кидає» Європейський союз. Якщо Україна постійно бреше, отримуючи кошти, то з нею, або перестають розмовляти, або затискають її у глухий кут, як затиснули Ципраса і Грецію. Або ж країну ставлять під зовнішнє управління.

Я не думаю, що дійде до таких карикатур, як уряд Ляшка чи Парасюка. За великим рахунком, наша країна достатньо керована, ще крім всього іншого ззовні, і хтось може це вважати непатріотичним,  але у ситуації політичних еліт, котрі є в Україні, це може стати єдиним шансом. Навіть президент в якійсь мірі буде, так би мовити, під зовнішнім управлінням, подобається це йому чи ні.

Чи можливий якийсь формат відвертих публічних домовленостей?  Так, щоб вони собі сіли і поговорили: "чого вам бракує, шановний Арсенію Петровичу? Чого вам бракує, шановний Петре  Олексійовичу"?

Подібний досвід був у Польщі, в ситуації, коли було протистояння з набагато жорсткішим ворогом, з комуністичною системою. Там знайшли в собі сили публічно, за круглим столом, обговорювати майбутнє Польщі. У  нас чомусь політична культура така, що треба сховатися десь у сауні, або на дачі і десь там таємно обговорювати вашу і мою долю, долю України.

Я вважаю, що суспільство повинне вимагати від усіх гравців,  від усіх сторін цього конфлікту, і від усіх можливих гравців, Садового, Яценюка, Порошенка, Яресько оприлюднити оці розмови. Чому від народу весь час ховається те, що з нами буде?! Не з ними, а  з нами.

Ми свідомі,  чим закінчилося протистояння колишніх запеклих партнерів, "побратима" і "посестри" - Віктора Андрійовича Ющенка і Юлії Володимирівни Тимошенко – реваншем. Зараз буде найгірший  формат реваншу.

Найгірше стає дійсно найгіршим.Янукович - це ще не найгірше, що може бути, йдеться про втрату суверенності, втрату Незалежності, розподіл країни і можливе чергове роздирання її між різними країнами.