Михайло Гончар: Треба готуватись, що ця зима принесе Україні проблеми з "Газпромом"

Доходять доволі різні чутки стосовно ситуації з газом - зима холодна, українські споживачі активно використовують газ, натомість Кремль вкотре погрожує тими чи іншими газовими проблеми.

Я думаю, що така гіперактивність «Газпрому» і Кремля – адже сам Путін включився в пропагандистську кампанію на теренах Європи - щодо того, що Україна неодмінно зірве транзит газу, зумовлена тим, що у Росії останнє вікно можливості  й останній шанс довести Європі необхідність будівництва «Північного потоку-2» в обхід України, бо Україна, мовляв, ненадійна транзитна ланка, і обов’язково зірве цього року, цієї зими транзит газу до Європейського Союзу.

Друга частина цієї проблеми не менш важлива. Дійсно, зима обіцяє бути більш холодною, можливо, більш затяжною порівняно з двома попередніми роками. І в цьому контексті слід звернути увагу на те, що «Газпром» побоюється повторення ситуації 2012 року. Тоді не те, що були якісь аномально низькі морози, але трапилося так, що і на території європейської частини Росії, і на території Східної Європи – себто проміжок між Балтикою і Чорним морем: Білорусія, країни Балтії, Україна - і в Західній Європі було одночасно холодно.

І за цих обставин «Газпром» виявився неспроможним задовольнити потреби усіх споживачів: російських і зарубіжних. Що трапилося? Європа отримала газу, який їй був потрібен, на 40% менше, бо «Газпром» задовольняв, перш за все, свої потреби. Теперішня ситуація має подібні риси.

В Сургуті, в одному з центрів вуглеводневого видобутку в Росії, сьогодні -50С. Для Сургуту це градусів на 15-20 нижче від традиційної норми, зазвичай у цей час там десь в районі -30. У Москві побоюються того, що ситуація 2012 року може повторитися, і «Газпром» просто буде не в змозі задовольнити потреби і своїх, і зарубіжних споживачів. Тому відповідно готується версія: чому «Газпром» не спроможний? – тому що Україна «краде» газ.

А що могло би бути найгіршим для українських споживачів в газовому плані? На що може піти Кремль, а на що він не піде ніколи? Звісно, йдеться про перекриття так званого ефемерного рубильника

Ми чудово розуміємо, що для нас – це ні холодно ні жарко, образно кажучи, тому що вже понад рік ми не імпортуємо ані куба російського газу. Ми обходимось без нього. Те, що вони обіцяють зробити –  перекрити транзитний потік до Європи через Україну, як тільки-но Україна розпочне «красти» газ - це те, що вони можуть зробити, і, напевно, вони до цього готуються, звідси ця пропагандистська кампанія.

Але нам своє робити, адже у цьому контексті у нас є реверсні постачання газу. В Москві розраховують на те, що якщо зима буде аномально холодною, то об’єктивно в Європі може статись чи то брак газу, чи то він буде за дуже високою ціною. І що за таких обставин Україна просто не зможе придбати газ по реверсу, і обов’язково піде на якусь своєрідну газову капітуляцію.

Такі розрахунки у них робилися не раз, вони не спрацьовували. Я остерігаюсь того, що вони можуть на додаток до усіх цих пропагандистсько-технічних хитрощів-пояснень додати спробу кібератаки на нашу газотранспортну систему, подібно до того, як вони це робили минулого року 23 грудня. По суті, аби ввести нашу об’єднану енергосистему в стан блекауту.

А чим це загрожує, якщо вони хакнуть нашу систему? А вони дещо можуть, як ми бачимо по ситуації з держустановами США?

Не можна проводити прямі паралелі з тим, що стосується енергосистеми й газотранспортної системи, але звичайно вони можуть завдати певного клопоту, хоча я не думаю, що у випадку ГТС ці спроби будуть успішними.

ГТС уже витримала кілька кібератак цього року, і я думаю, що тут ми маємо більш-менш безпечну ситуацію. Однак ми не можемо виключати і різних інших дій з боку Росії. Достатньо згадати 2014 рік - це ще розпал і проекту «Новоросія», і період після того, як вони завершили окупацію Криму - два диверсійних акти на основному магістральному газопроводі Уренгой-Помари-Ужгород.

Один мав місце в травні на Франківщині, інший – у червні на Полтавщині, де це було замасковано під нібито технічний інцидент, що, мовляв, відбувся прорив труби, ніби українська ГТС дуже зношена, а труби старі й іржаві. Але подальші дослідження показали, що там були сліди вибухівки.

Себто зараз у Москви останнє вікно можливостей – довести Європі необхідність будівництва «Південного потоку-2». Тому тут піде комплекс акцій: будуть заяви, що Україна краде газ, з одного боку, з іншого боку, якщо трапиться якийсь інцидент на трубопроводах, почнуть заявляти, що ми у «Газпромі» говорили давно, що в Україні застарілі й  зношені труби, і дешевше будувати новий газопровід, аніж модернізувати українську ГТС і так далі.

І основна ставка робиться на масованість цієї пропаганди. «Нафтогаз» і «Укртрансгаз», починаючи з літа, роблять абсолютно адекватні заяви, пояснюючи ті чи інші свої кроки, ті чи інші дії «Газпрому», наприклад, з недотримання режимів тиску.

Але масив російської пропаганди, особливо в Європі, такий, що нашу аргументацію цим пропагандистським потоком буде зметено, вона десь розчиниться. Ось на це робиться ставка. Тому в принципі, я гадаю, що не так воно станеться, як гадається в Москві, але тим не менше, потрібно бути готовими до того, що цей зимовий сезон принесе нам серйозні турбулентності.

Хоча знову ж таки, не варто думати, що в Москві все так ґрунтовно продумано, аби гарантувати їм стовідсотковий успіх. Значною мірою ставка робиться на традиційні побоювання європейців, які сприймають більше негативну інформацію аніж раціональну, що притаманно людській психології. І на це теж робиться ставка російської пропаганди.