live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Проросійські праві популісти. Чому вибори в Нідерландах небезпечні

Герт Вілдерс

фото: Flickr / Inge Hoogendoorn
Дмитро Гомон 16 лютого, 2017, 18:13
Через місяць у Нідерландах відбудуться парламентські вибори, які можуть дати старт "параду євроскептиків" і серйозно змінити подальшу долю Євросоюзу та України

Заплановані на 15 березня парламентські вибори в Нідерландах несуть велику кількість ризиків для Євросоюза та України. На даний час найбільшу підтримку голландських виборців мають євроскептики з Партії Свободи на чолі з Гертом Вілдерсом. Минулого року вони активно сприяли проведенню референдуму, який заблокував ратифікацію угоди про асоціацію з Україною. Саме на перемогу Вілдерса ставлять у Кремлі.

Загроза від Росії

Це будуть перші цьогорічні вибори в Євросоюзі, які можуть привести до влади лояльних Кремлю правих популістів і надихнути на перемогу своїх французьких і німецьких колег. Втім, на даний час робити якісь прогнози щодо результатів та наслідків парламентських виборів у Нідерландах безглуздо, бо існує занадто багато невизначених чинників.

Влада Нідерландів побоюється, що Росія спробує повпливати на результат виборів на користь вигідних їй політичних сил. Тому вже зараз у країні готуються відбивати хакерські атаки. Днями було ухвалено рішення підраховувати голоси вручну, без залучення електронних пристроїв.

"Зараз існують сигнали про те, що Росія може бути зацікавленою у впливі на результат виборів. На наступних виборах ми повинні повернуться до старих добрих ручки і паперу", - заявив днями міністр внутрішніх справ Нідерландів Рональд Пластерк.

Кого, куди і як обирають

У Нідерландах парламент (Генеральні штати) складається з двох частин - верхньої палати (Сенату) та нижньої (Палати представників). Більше владних повноважень має нижня палата, до складу якої входить 150 депутатів, обраних шляхом прямого народного голосування. Саме вона ухвалює закони.

парламент Нідерландів

Пленарний зал Палати представників. Фото: tweedekamer.nl

Верхню палату обирають непрямим голосуванням члени місцевих парламентів. Вона не може ініціювати закони, в її силах лише затверджувати чи відкидати законопроекти, ухвалені нижньою палатою.

Вибори відбуваються за пропорційною системою, тобто люди голосують за партії та їхні списки. Місця в парламенті розподіляються згідно з отриманими процентами. Оскільки нікому не вдається набрати більше 50%, урядову коаліцію створюють після домовленостей дві чи більше партій. Як правило посаду прем'єр-міністра отримує та партія коаліції, яка набрала більший процент на виборах.

Зараз урядова коаліція складається з двох сил: консерваторів з Народної партії за свободу і демократію та соціал-демократів з Партії праці. Чинний прем'єр-міністр Марк Рютте є представником консерваторів.

Строката палітра

Одна з важливих особливостей політичної системи Нідерландів - відсутність прохідного бар'єру. Через це у парламенті багато дрібних політичних сил, інколи з доволі незвичною програмою. Зараз, наприклад, там є два депутати від Партії захисту тварин і ще один від партії пенсіонерів (має назву 50plus).

Загалом у нинішньому складі Палати представників 12 політичних партій та груп. Після цьогорічних виборів їх може стати ще більше. Принаймні для участі в виборах зареєстровано 28 партій, це рекордна кількість.

Нідерланди парламентські вибори агітація

Агітаційні плакати голландських партій. Фото: Flickr / Inge Hoogendoorn

Газета Financial Times відзначає, що з 2012 року партії, які вважались "китами" політичного моря, почали втрачати позиції. Натомість все більші проценти отримували дрібні гравці. І саме вони відіграють критичну роль під час формування коаліції.

Невизначених близько 70%

Головна причина, через яку зараз дуже важко щось прогнозувати, полягає в тому, що дві третини голландців досі не визначились, за кого голосувати. Як пише видання AD.nl, серед тих, хто збирається йти на вибори, лише 28% знають точно, за кого віддадуть голос.

Причина невизначеності полягає в розчаруванні в будь-яких політиках, розповів сайту Еспресо активіст української громади у Нідерландах Олександр Снідалов: "Нація загалом дисципліновано голосує і цікавиться політикою. Нинішня ситуація нагадує український період політичних сварок після помаранчевої революції, коли чвари між провідними політиками посилили апатію".

Нідерланди парламентські вибори агітація

Агітація голландської Соцпартії в місті Гронінген. Фото: Flickr / spgroningen

А ще варто пам'ятати, що соціологи минулого року двічі помилились: перший раз з прогнозами щодо Брекзіту, а другий - з результатом президентських виборів у США. Тому сприймати цифри опитувань слід обережно.

Лідери та аутсайдери соцопитувань

Згадана Партія Свободи Герта Вілдерса зараз лідер більшості опитувань - за неї готові віддати голос близько 26-27% тих, хто визначився. Згідно з найсвіжішим дослідженням I&O Research, опублікованому 15 лютого, підтримка голландських "свободівців" впала до 20% і вони перемістились на друге місце, поступившись партії влади прем'єр-міністра Марка Рютте. За даними згаданого опитування Народну партію за свободу і демократію підтримує 24%.

Зберегти контроль над парламентом чинному голові уряду буде важко, бо його молодші партнери по коаліції мають сильне падіння підтримки. На виборах 2012 року есдеки отримали 38% голосів, а зараз за них готові голосувати 12-14% опитаних.

Щодо інших партій, то непогану підтримку мають D66 (20%), Зелені ліві (19%) та Християнсько-демократичний заклик (16%). Усі три політичні сили підтримували угоду про асоціацію з Україною на референдумі.

Соціалісти, які були проти угоди, мають поки що незначну підтримку - 11%. Своєрідною сенсацією виборів може стати партія 50plus, яка представляє інтереси пенсіонерів. Зараз у неї близько 10% підтримки, а це серйозний прорив порівняно з 2%, які партія мала в 2012 році.

Хто такий "голландський Трамп"

Про лідера соцопитувань, очільника голландської Партії Свободи Герта Вілдерса голландські та світові ЗМІ зараз пишуть багато. Його часто називають "голландським Трампом" за схожість деяких поглядів.

Герт Вілдерс

Лідер Партії Свободи Герт Вілдерс. Фото: Reuters

Один з головних пунктів передвиборчої кампанії лідера голландських "свободівців" - ісламофобія та страх перед мігрантами. Днями цей добродій дав велике годинне інтерв'ю консервативно-правому телеканалу WNL, в якому сказав, що "ідеологія ісламу більш небезпечна, ніж націонал-соціалізм".

Вілдерс вимагає, щоб Коран в Нідерландах заборонили, так само, як Mein kampf Гітлера, а всі мечеті закрили. Також політик вимагає заборонити жінкам носити паранджу, нікаб та інші традиційне мусульманське вбрання.

Як правило Партія свободи Вілдерса набирає на виборах трохи менше, ніж прогнозують опитування, пише журнал The Economist. Та навіть якщо він набере багато, матиме проблеми з пошуком союзників і може так і лишитись в опозиції - усі інші партії, які йдуть на вибори, відмовились входити в коаліцію з політиком.

Сам Вілдерс заявляє, що всі інші партії змінять свою думку щодо можливого партнерства після виборів, коли побачать його блискучий результат.

Існує й альтернативна версія. Політичний аналітик Майндарт Феннема сказав журналу, що Вілдерс не планує бути прем'єр-міністром, бо це зашкодить його бренду аутсайдера, на якому тримається його популярність.

Що Вілдерс говорить про Україну

На відміну від своєї політичної подруги Марін Ле Пен голландський політик намагається тримати дистанцію від Росії та її військових дій. Він не говорить про визнання Криму російським.

Герт Вілдерс

Вілдерс та його політична подруга Марін Ле Пен. Фото: Reuters

"Росія, звичайно, повинна забрати руки від української території, включно з Кримом, але ЄС, усвідомивши це, продемонстрував банкрутство", - вважає Вілдерс. На його думку, Євросоюз спровокував війну в Україні тим, що розпочав конфронтацію з РФ. ЄС "підлив олії у вогонь" запропонувавши угоду про асоціацію, яка посилила конфронтацію між двома групами населення.

Окрім того, Вілдерс завляє, що уряд Нідерландів даремно виділяє кошти на фінансову допомогу нашій країні. За його словами, гроші забирають у будинків для догляду за літніми людьми та надсилають у "бездонну корупційну яму".

Результати референдуму, на якому голландці проголосували проти ратифікації угоди про асоціацію з Україною Вілдерс назвав "початком кінця" Євросоюзу.

Перші прогнози

Наразі перспектива приходу Вілдерса до влади виглядає малоймовірною. Газета Financial Times підрахувала, що можливі більше десятка варіантів коаліції з п'яти та шести партій без нього. Майже в усіх випадках потрібна буде участь нинішньої партії влади на чолі з Рютте. Зокрема, варіантів з п'яти партій можливо два, а з шести партій - цілих тринадцять.

Як пише видання, процес формування буде складним та довгим. Голландці взагалі не люблять поспішати. У 1977 році формування урядової коаліції тривало 208 днів, що стало рекордом, який лише в 2010 році побили бельгійці.

Ще одна прикмета цьогорічних виборів - значне правішання риторики багатьох гравців політичного спектру. В першу чергу це стосується Народної партії за свободу і демократію на чолі з Рютте. Зокрема, прем'єр-міністр наприкінці січня 2017 року опублікував відкритого листа до громадян, в якому закликав людей, які "відмовляються адаптуватися і критикують наші цінності" поводити себе нормально або піти. Слово "мігранти" він не використав, але всі здогадались, що голова уряду мав на увазі саме їх. Це, безперечно, спроба перехопити електорат Вілдерса.

"Зараз в Нідерландському політикумі завдяки агресивній активній позиції популістів майже не лишилось заборонених прийомів. В цілому рівень пролітичної культури знизився, хоч, звісно, не до українського рівня", - відзначає Олександр Снідалов.

Угода про асоціацію

Наприкінці 2016 року Євросоюз та Нідерланди знайшли спосіб розблокувати угоду про асоціацію з Україною. Адже не ратифікували її на даний час лише голландці. Точніше, парламент ратифікував, але потім стався референдум і Рютте, зважаючи на свою хитку політичну підтримку, вирішив призупинити процес.

Читайте також: Вмовити Нідерланди. Як ЄС рятував асоціацію з Україною

І от тепер парламент Нідерландів має ратифікувати угоду вдруге. Згідно з планом, нижня палата має зробити це наступного тижня, тобто до виборів 15 березня. Це для України добрий знак, бо на даний час в Палаті представників влада має більшість, тож проблем виникнути не повинно. А от що буде після виборів - невідомо.

Днями агентство Reuters помилково дало новину про те, що голосування відкладається до виборів. Її швидко відкликали. "Так що все йде за планом. Поки", - прокоментував інцидент експерт з питань відносин Україна-ЄС, один із авторів тексту про асоціацію Тарас Качка.

Голосування у верхній палаті заплановане після виборів. "Схвалення чи відхилення Сенатом не залежить від парламентських виборів 15 березня", - відзначив з цього приводу Качка.

Втім, асоціація - це лише тактична мета України в процесі співпраці з Нідерландами та ЄС. Тому процес виборів має тримати в тонусі наших урядовців і депутатів, бо ризики великі.

новини партнерів

28 червня, 2017 середа

27 червня, 2017 вівторок

27 червня, 2017 вівторок

Відео

Введіть слово, щоб почати