16 дивних іграшок, від яких ми шаленіли в дитинстві: лизун, веселка, тамагочі

У минулому році кожна дитина ловила покемонів на вулиці. Гра стала настільки популярною, що набрала 50 мільйонів користувачів за 2 тижні після появи. В цьому році у дітей популярний "спінер", а про покемонів всі забули.

Читайте також: Накрутити манію. Як Україну захопила нова іграшка

Але чим бавилися діти до появи спінера і віртуальної реальності? Редакція Еспресо.TV нагадує, у що грали діти різних поколінь.

1. Пружина Slinky (веселка)

Ще її назви "веселкою" через своє забарвлення. Придумав її військово-морський інженер США Річард Джеймс ще в 1943 році.

Вчений розробляв пристрій, який буде стабілізувати стан судна під час качки. Джеймс працював з пружинами, і якось впустив одну з них на підлогу. Пружина продовжила рух після падіння.

Джеймс узяв кредит в $ 500 і відкрив власну компанію "James Spring & Wire Company". Іграшка стала дуже популярною, на даний момент більше 300 мільйонів пружинок продано по всьому світу.

Дружина Джеймса  Бетті Джеймс придумала інші іграшки на пружинках. Наприклад, Slinky Dog, яка стала персонажем мультика "Історія Іграшок".

В Україні іграшка стала популярною в 90-х роках, завдяки підробкам з Китаю і В'єтнаму. Саме тому на український ринок потрапляли різні модифікації пружинок: сердечка, зірочки. Хоча оригінальна пружинка була завжди лише однієї форми.

2. Тамагочі

Віртуальний вихованець вперше з'явився в Японії в 1996 році. Спочатку "Тамагочі" був грою для портативної консолі Game Boy. Однак це виявилося незручним, і компанія Bandai випустила недорогий портативний модуль, зовні схожий на яйце, на якому було три кнопки.

Суть гри полягала у спостереженні за віртуальним вихованцем. Його потрібно було годувати, прибирати за ним і мити його у віртуальному душі. Вихованець ріс і міг навіть ходити на роботу. Але якщо господар не доглядав за ним, Тамагочі померав. Так в Японії з'являлися цілі кладовища Тамагочі.

Пізніше компанія Baidai випустила Тамагочі з інфрачервоним портом, за допомогою якого можна дружити з іншими віртуальними вихованцями і продовжувати їх рід.

В Японії через дорожнечу житла і землі складно завести домашню тварину. Золота рибка - це те невелике, що можуть дозволити собі деякі японці. Тому віртуальний вихованець став таким популярним.

Однак Тамагочі стали активно підробляти в Китаї. Саме такі підробки з'явилися на українському ринку в кінці 90-х років. На підробках було більше ніж 3 кнопки, сама іграшка могла бути не тільки у формі яйця.

Це не зупиняло українських дітей - чим більше кнопок, тим "крутіше" вважався Тамагочі. Вчителі в школах часто відбирали "вихованців", які пищали, просто на уроці.

Компанія Bandai продовжує випускати Тамагочі досі. Тепер вони вміють підключатися до інтернету. Вартість нових Тамагочі - $ 15.

3. Фішки

Їх називали сотками, кепсами, фішками або погамі.

Вважається, що гру придумали на Гавайських островах, в 1920 році. Спочатку грали кришками від молока або соку. Пізніше в 1990-х роках гра стала популярною серед школярів 9-13 років завдяки вчительці математики з Гаваїв.

Багато компаній, включаючи McDonalds, Chupa Chups, Barbie, почали випуск власних фішок. Фішки могли бути пластикові, картонні, з картинками, що переливаються. Були фішки для дорослих - LICKA GIRLS. Якщо облизати фішку, то одяг на намальованій дівчині зникав.

Суть гри полягала в тому, щоб виграти якомога більше кепсів. Для цього гравці збирали фішки, на які грали в стопку, а потім били об підлогу. Гравець забирав ті фішки, які переверталися від удару. Так само були пластикові фішки - "біти". Якщо гравці використовували біти, то тоді стопка кепсів ставилася на підлогу, а удар здійснювався битами.

Школярі придумували свої перші махінації: гра стала по-справжньому азартною. Розсмоктували картонні фішки, які підкладали вниз стопки і були легшими за інші. Або спочатку стопку ставили трохи криво. Бували й групові "розводи", коли кепси просто відбирали у одного з гравців, а підкуплені свідки нібито нічого не бачили.

У багатьох школах почали забороняти кепси, бо це вважалося азартною грою. Виробники фішок почали ставити "вартість" на самих фішках, що ще більше провокувало школярів.

Зараз кепси вважаються раритетними іграшками, і на OLX можна знайти колекціонерів, які готові купити рідкісні кепси за тисячу гривень.

4. YoYo (Йо-Йо)

Це два однакові диски або конуси, скріплені між собою віссю. На вісь намотується довга мотузка. Робота іграшки нагадує принцип руху маятника Максвелла - під своєю вагою іграшка розмотує котушку з мотузкою. Доходячи до кінця, котушка за інерцією намотує мотузку назад.

Перші Йо-йо з'явилися в V столітті до нашої ери в Греції. Тоді йо-йо робили з дерева або обпаленої глини.

Сучасна іграшка Йо-йо з'явилася в 1928 році в Каліфорнії. Тоді філіппінський емігрант Педро Флорес почав робити Йо-йо своїми руками. Іграшка стало такою популярною, що до кінця 1929 року біля Флореса було 2 заводи і 600 робітників, які випускали по 300 тисяч іграшок в день. Перше змагання по Йо-йо було в 1932 році в Лондоні.

Згодом в Йо-йо почали вставляти підшипники, щоб збільшити тривалість крутіння.

Мода на Йо-Йо в Україні почалася з акції компанії Coca Cola в 1999 році. Тоді в обмін на певну кількість кришок від напою, можна було отримати стандартну Йо-Йо червоного кольору. Або отримати суперприз від компанії - золотий Galaxy Yo-yo, у якому мріяв кожен школяр.

В основному діти ходили і збирали кришки від газованої води, щоб отримати заповітний приз. А в школах змагалися на знання трюків, чим дратували своїх вчителів.

5. Фінгерборд

Став популярним в Україні в 2000-х. Для тих, хто боявся виконувати трюки на реальному скейтборді, з'явилася копія зменшеного борду. Масштаб копії - 1: 8. Трюки на ньому можна було робити пальцями. Для цього випускалися мініатюрні рейли і бокси. Для школярів місцем трюків ставали парти і пенали.

Мініатюрні копії з'явилися ще в 1950 році і продавалися в скейт-шопах як брелоки.

Але сам рух фінгербординг з'явилося в 1998 році в Каліфорнії. Через погану погоду юний скейтір Стівен Ешер був змушений залишитися вдома, замість того, щоб піти кататися. Тоді він створив мініатюрну фігурку скейта і навіть завдав на неї зображення. Катався він на ньому за допомогою двох пальців - середнього і вказівного. Стів з'ясував, що на мініатюрі можна виконувати такі ж трюки і придумав безліч нових.

Пітеру Ешера, батькові хлопчика, сподобалася ідея. І він почав масове виробництво фінгербордів Tech Deck, які повністю повторювали реальний скейтборд. Ешер навіть домовився з провідними компаніями World Industries, Blind, A-Team, Birdhouse, Zero, Element та іншими популярними скейтерськими компаніями використовувати їх символіку.

6. Тетріс

Сама комп'ютерна гра Тетріс була написана в СРСР в 1984 році Олексієм Пажитновим. Програміст займався вивченням штучного інтелекту і розпізнавання мови. Свої ідеї вчений втілював через головоломки пентаміно. У цій головоломці пятиклітинні фігури потрібно з'єднувати так, щоб рівномірно заповнити простір без пропусків.

Але тоді обчислювальних потужностей машини Електроніка-60 не вистачало для обертання пятиклітинних фігур. Пажитнов зупинився на чотириклітинних фігурках, звідси і назва - Тетріс.

Для поширення гри на перших персональних комп'ютерах IBM PC гра була переписана через Turbo Pascal і швидко поширилася по всьому світу. А винахідник просто подарував права на гру Роберту Стейну, продавцеві програмного забезпечення в Угорщині. Той не розгубився і вже продав гру компанії Mirrorsoft.

Субліцензію також отримали японські виробники ігрових консолей, в тому числі і Game Boy, які і створили перший портативний "Тетріс".

Сама поширена портативна модель тетриса була - BrickGame. Консоль включала в себе кілька ігор: тетріс, змійку, гоночки і арканоид. З появою смартфонів пристрій втратив свою актуальність.

7. Гра в 15

Це головоломка, придумана американським поштмейстером Ноєм Чепменом в 1878 році.

Головоломка являє собою панель, з пронумерованими кісточками по всій поверхні панелі. Так як однієї кісточки спеціально не вистачає, утворюється вільне місце для пересування кісточок з місця на місце. Суть гри в тому, щоб розташувати 15 кісточок по нумерації, використовуючи якомога менше ходів.

Головоломка стала знову популярною в 1960 році, через появу програмування. Оскільки гра не має оптимального алгоритму проходження, ходи майже завжди різні. Головоломку використовували при дослідженнях штучного інтелекту, а саме для спостереження вибору дій.

Цятки були популярні до середини 90-х років, поки не з'явилися тетріси. Повну актуальність головоломка втратила після появи смартфонів.

8. Лазерка

Лазерна указка-брелок популярна до цих пір, але в 90-х роках він тільки з'явився на прилавках вуличних кіосків, в яких можна було купити все.

Дітям подобалося використовувати лазер в грі про снайперів, світити в очі перехожим. Були і різні насадки на указку, які перетворювали промінь в зображення "смайла", квіточки.

Під час відповіді біля дошки, поруч  відмінником, який відповідає,  на дошці могло з'явитися лазарное зображення оголеної дівчини (були і такі насадки), що дуже тішило школярів, і дуже дратувало вчителів.

Колекції

9. А ще збирали колекції. З 80-х років збирали пачки з під цигарок. Брали не цілу частину пачки, а тільки її кришку. Така колекція виставлялася за скло на книжковій шафі. Кожен поважаючий себе пачко-збирач повинен був мати хоча б пачку Camel, Parliament, Congress, Whinston, Pall Mall, Lucky Strike і Marlboro. 

Збиралися пачки по смітниках, іноді діти вирушали в сусідні двори у пошуках раритетів.

10. Також збиралися "плиточки" з облицювання багатоповерхівок. Крім колекціонування та обміну рідкісних екземплярів (кольорових плиточок), діти грали в ігри. Викопують ямку, в яку з відстані кількох метрів намагалися потрапити плиточкою. Переможець забирав всі плиточки собі. Чим раритетнішими були плиточки, тим вужча копалася ямка.

11-12. Були також "Лизун" і "іграшка-лицемір" або "Капітошка", які в силу своєї недовговічності купувалися у великій кількості.

Лизун нагадував просто липке желе, яке було цікаво запустити зі всієї сили в стіну. Лизун перетворювався в желейну калюжу на стіні, однак потім знову приймав форму кулі.

Іграшка була придумана для розробки дрібної моторики у дітей, однак деякі батьки ставили під сумнів корисність іграшки: лизун практично неможливо було віддерти з побілені стелі, а на шпалерах він залишав плями.

Іграшка-лицемір була наповнена чимось на зразок борошна. Їй можна було м'яти і надавати різні обриси. Однак іграшка була дуже недовговічною, зазвичай гумова оболонка лопалася, а наповнювач розсипався по всій підлозі, дивану, машині, що зовсім не радувало батьків.

13. "Каучукові" м'ячики або "Стрибунці" продавалися в тих же самих кіосках, що і лазерні указки, або в невеликих круглих автоматах. Каучуковими вони називалися умовно, так як насправді були виконані з дуже неякісної, яскравої китайської гуми. Деякі м'ячики були далекі від форми кулі, а у деяких був досить опуклий шов посередині. Тому передбачити траєкторію польоту такого м'ячика було складно.

Непередбачувані м'ячики били скло в школі, потрапляли в обличчя іншим дітям. Так як м'ячики швидко губилися, зазвичай діти носили відразу по кілька штук з собою.

14. Ляльки-тролі прийшли до нас з Данії. Ще в 1959 році датський тесляр Томас Дам зробив іграшку троля з бусиками замість очей і розпатланим волоссям в подарунок своїй дочці на Різдво. Друзі дочки теж захотіли таку іграшку. Так тесля відкрив свою компанію, яка виробляє ляльок-тролів до сих пір.

До нас вони дісталися в 1990-х роках. Діти намагалися зібрати якомога більше тролів з колекції і щоб у них були різні кольори волосся.

15. Збирали також вкладиші з під жувачок: Love Is, Turbo, Boomer, Footbal. Крім просто колекціонування, на вкладиші могли грати майже як в Кепс - кидати стопки і забирати ті, що перекинулися, собі.

16. Кіндер Сюрприз

В Італії на Великдень було заведено випікати тістечка у формі яйця з іграшками чи монетками всередині. Глава компанії Мікеле Ферреро покращив цю ідею і почав продавати шоколадні яйця. Партія Кіндер-сюрпризів, була виготовлена ​​ще в 1974 році італійською компанією Ferrero. Тоді перші "Кіндери" розкупили впродовж однієї години.

До нас вони дійшли лише в 1990-х роках. Через високу ціну не всі батьки могли дозволити собі купити ласощі з сюрпризом. Кіндери купували раз на місяць - із зарплати. Діти збирали колекції іграшок - бегемотиків, пінгвінів, левів і акул - та мінялися ними на подвір'ях.