Чиновники Німеччини затівають торгову війну зі США. Як так вийшло

Низка останніх заяв німецьких можновладців щодо санкцій проти Росії викликає занепокоєння. Вони незадоволені намірами США посилити санкції проти енергетичного ринку РФ. Зокрема, німцям не подобається, що під санкції може потрапити проект "Північний потік 2". Деякі вже натякають на можливість виникнення торговельної війни Євросоюзу та США.

Бізнес дорожчий

Останню резонансну заяву зробила міністр економіки та енергетики Брігітта Ципріс. За її словами, закон про санкції, який ухвалив американський Конгрес, порушує міжнародне право.

"Америка не може штрафувати німецькі підприємства за те, що вони здійснюють економічну діяльність в іншій країні. Звісно, ми не хочемо торгової війни. Але важливо, щоб Європейська Комісія розглянула контр-заходи", - сказала вона.

Раніше подібні заяви лунали від німецького МЗС та бізнес-організацій. А також від президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, який з багатьох питань висловлює солідарність з Німеччиною.

Наприклад, речник МЗС Німеччини Мартін Шефер вважає, що Сполучені Штати посилюють санкції проти російських підприємств заради досягнення власних економічних цілей.

Читайте також: Трамп погодився розширити санкції щодо Росії, ЄС проти. Що це взагалі таке

"Вводити контр-санкції - це остання річ, якої ми хочемо. Але маємо зберігати цю опцію", - заявив керівник бізнесового об'єднання Східний комітет німецької економіки Міхаель Гармс.

Він порівняв нові санкції з дамокловим мечем, який висітиме над тими німецькими підприємствами, які ведуть бізнес з Росією. Навіть у часи "холодної війни", наголосив він, допускалися відносини з Росією в енергетиці.

Європейські компанії занепокоєні з приводу санкцій, тому що вони включають "екстериторіальний ефект", пише видання Tagesspiegel. Це означає, що коли каральні заходи будуть застосовані до "Північного потоку 2", кожен постачальник матеріалів, постачальник послуг чи будівельна компанія підпаде під дію санкцій.

Але незважаючи на весь цей масив заяв, зарано співати пісні про "Фрау Ріббентроп".

Санкції та вибори

Більшість різких заяв про американські санкції роблять не чужі Росії люди. І Брігітта Ципріс, і керівник МЗС Зігмар Габріель - представники в уряді Соціал-демократичної партії.

Німецькі есдеки давно сповідують політику зближення з Росією та Східною Європою. На їхню думку, не слід змішувати економічні стосунки з Росією та покарання її за анексію Криму та війну на сході України.

Соціал-демократів підозрюють також в тому, що вони знаходяться під впливом свого колишнього лідера Герхарда Шрьодера, який зараз входить до керівництва проектом "Північний потік 2". Проект, запевняють вони, суто економічний. Хоча давно відомо, що для Путіна газ - інструмент політичного тиску.

Технічно соціал-демократи зараз є колегами по уряду з християнськими демократами, яких представляє Ангела Меркель. Проте оскільки вже 24 вересня мають відбутися вибори в німецький парламент, ці дві сили нині - затяті політичні конкуренти.

Тому виступи есдеків на захист німецької економіки від зазіхань американців слід розглядати саме через призму виборів. Як, до речі, і сумнівну заяву Габіреля про те, що санкції з Росії слід знімати поступово, не чекаючи повного виконання мінських угод.

Про те, що різкі слова Ципріс та Габріеля щодо санкцій США політично обумовлені заявив і очільник комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики, член партії християнських демократів Норберт Реттген.

За його словами, пише Tagesspiegel, дискусія потребує не погроз, а "трансатлантичної кооперації та діалогу".

До речі, діалог вже відбувається. У проект закону про санкції саме з подачі європейських партнерів були внесені зміни. Було піднято ліміт припустимої участі в фінансуванні енергетичних проектів Росії з 10% до 30%.

Що чекати Україні

Україні в усій цій історії слід виявити витримку. І для початку дочекатись результатів виборів, які визначать, яким буде політичний склад наступного німецького уряду та хто його очолить.

Цілком імовірно, що соціал-демократів у ньому вже не буде і тоді позиція щодо Росії буде значно жорсткішою. Але й у випадку, якщо вони туди потраплять, це не трагедія.

Власне, ця партія ніколи не піддавала сумніву ключові для нас питання - належність Криму Україні, російську агресію тощо. Українська дипломатія успішно співпрацювала з соціал-демократом Штайнмаєром.

Хоча це не відміняє існування гострих питань до Німеччини, особливо щодо "Північного потоку 2".