Банки почали перевіряти, звідки українці взяли гроші. Як це відбувається

З вересня цього року почала діяти постанова НБУ № 42, яке зобов’язує банки перевіряти походження коштів своїх клієнтів. Що потрібно знати про це

Готуйте документи

Тепер фінустанови зобов'язані перевіряти не тільки паспорт та ідентифікаційний код клієнта, а й вимагати від нього підтвердження джерел походження коштів.

Документами, що підтверджують походження грошей, можуть бути, наприклад, довідка про доходи, документ, що засвідчує право отримання спадщини, продаж майна.

Звітувати перед банком необхідно лише, якщо сума операції перевищує 150 тис. грн або її еквівалент у валюті.

Тобто, якщо вирішили, наприклад, відкрити депозит, переказати кошти чи купити валюти на суму, більшу за 150 тис. грн - будьте готові довести, що заробили ці кошти чесно.

Та пильніше придивляються не лише до коштів звичайних громадян - юридичні особи, нерезеденти та їх представники в Україні також змушені доводити походження коштів.

Цікаво, що фінансовому моніторингу піддаватимуть не лише клієнтів банку. Якщо прагнете переказати більше 15 тис. грн, але рахунку в банку не маєте, готуйтесь до ретельних банківських розпитувань.

Якщо ж походження грошей підтвердити не вдасться, банк має право скасувати відповідну операцію і навіть заблокувати рахунок клієнта, на якому лежать "підозрілі" гроші.

Постанова передбачає класифікацію клієнтів на основі ризико-орієнотованого підходу:

• надійні (є всі необхідні документи);

• високий ризик (відмова в проведенні операції через брак якихось документів);

• неприйнятно високий ризик (інформацію про таких клієнтів банк зобов’язаний передати до Державної служби фінансового моніторингу).

Як змусять слідкувати банки

Видається, що постанова невигідна перш за все банкам - хто ж хоче допитувати кліентів, тим самим їх відлякуючи. Природно, що банки намагатимуться “лояльніше” розпитувати клієнта, як саме він заробив гроші.

Але НБУ подбав про те, щоб постанова виконувалася строго та ретельно.

За неякісний фінансовий моніторинг, тобто, приховування інформації про клієнтські рахунки, недобросовісним банкірам “світить” втрата 0,01% статутного капіталу банку.

Задля того, щоб уникнути психологічних незручностей, банки вже взялися проводити тренінги, де навчають персонал, як пояснювати людям, навіщо потрібна інформація про походження грошей.

Слідкувати за тим, щоб постанова виконувалася в кожному банку повинен спеціальний працівник - один з членів правління установи. Ним не може бути голова правління банку/керівник філії іноземного банку, головний бухгалтер банку/філії іноземного банку та його заступники. Кандидатуру цього працівника погоджує сам НБУ.

Якщо за великими банками таким чином прослідкувати й справді можливо, то чи вдасться це зробити у випадку з маленькими банками - питання. Цілком ймовірно, що задля того, щоб привабити клієнта, вони все ж закриватимуть очі на незаконність походження коштів.

Поки незрозуміло, чи можна буде як підтвердження походження коштів використовувати розписки про позику чи подарунок. В постанові про це не йдеться.

Навіщо це

НБУ декларує цей засіб як черговий крок в протидії тероризму та корупції.

Нагадаємо, до цього - в липні регулятор зобов’язав українські банки ретельно вивчати історію кожного клієнта, який купує валюту для перерахування за кордон понад 150 тис. грн.

Виняток в такому випадку становлять кошти на лікування чи навчання закордоном, а також гроші, витрачені на доставку хворого чи померлого.

Окрім того, НБУ взяв курс на так звану політику cashless, тобто зменшення готівкових розрахунків в країні на користь безготівкових. Якщо раніше українці могли купувати за готівку товари чи послуги до 150 тис. грн, то вже з початку 2017 року - це лише 50 тис. грн. Все, що вище, потрібно “проводити” через банк.

Цими кроками НБУ прагне вивести з тіні не лише зарплати, а й заощадження українців. Адже дивно, якщо людина заробляє щомісяця мінімальну заробітну плату, знаходячи при цьому можливості розміщувати на депозиті по 200 тис. грн. чи купувати автомобіль.

З іншого боку, незрозуміло, як Нацбанк збирається діяти у випадку з грошима заробітчан. Адже виходить, що людина чесно заробила гроші закордоном, збирається вкласти їх в українську економіку, але підтвердити походження не завжди здатна.

Ще одна мета постанови - розкрити кінцевих бенефіціарів компаній.

Читати також: В Україні відкрили дані про власників всіх компаній. Як їх шукати

Та все ж НБУ залишає людям, які не хочуть “світити” своїми реальними доходами, одну шпарину - покласти гроші до банківського сейфу. Хоч це й банківська сфера, згідно з законодавством, банківською послугою вона не вважається - установа надає вам лише місце в сейфі.

Щоправда, від популярних в Україні “підматрацних” інвестицій такі гроші різнитимуться хіба надійнішим рівнем захисту. Ризик втратити їх внаслідок інфляції - все одно високий.