25 грудня чи 7 січня: Як Українські Церкви проходять календарну реформу

Про що у тексті:

• Що спонукало відійти від григоріанського календаря
• Як Церкви України готувалися до переходу 
• Чи готові українці святкувати Різдво за новим календарем

Що спонукало відійти від григоріанського календаря

Існує декілька причин, які спонукали українські Церкви вийти з юліанського календаря. По-перше, він астрономічно неточний. Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. За півтори тисячі років юліанський календар відстав на 10 днів. Різниця між календарями сьогодні становить 13 днів. Занепокоєний цим Папа Римський Григорій XIII затіяв реформу юліанського календаря 1582 року. Тоді відразу з 4 жовтня настало 15, а новий календар назвали, звичайно, —  григоріанським. 

Фото: ifds.if.ua

До більшовицького перевороту Російська імперія дотримувалася юліанського календаря, попри те, що Європа до цього моменту вже давно перейшла на григоріанський. Росія не могла наслідувати цей приклад через релігійно-ідеологічні причини. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим юліанським. Мотиви політичні: "Католик православному не брат", — вважали в імперії. У той самий час УНР перейшла на новий григоріанський календар. Але Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні, трималася старої традиції. Склалася ситуація, що люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква трималася старого. 

Як Церкви України готувалися до переходу 

До питання календарної реформи знову повернулися після початку війни Росії проти України — 2014 року. Ще у 2017 році Верховна Рада запровадила додатковий неробочий день 25 грудня — аби ті українці, які відзначали Різдво за григоріанським календарем, могли повноцінно його відсвяткувати. В ПЦУ та УГКЦ аргументували, що перехід на новий церковний календар — це тривалий процес, розтягнутий у часі й потребує експертного вивчення. У грудні 2020-го, митрополит Київський Епіфаній зауважив, що таке рішення ухвалять тоді, коли до цього "дозріють віряни". Незадовго після цієї заяви Блаженніший Святослав зауважував, якщо час такої реформи прийде і в Україні, то УГКЦ переходитиме на новий календар лише разом з ПЦУ.

Фото: gettyimages

З історичних та геополітичних аспектів,  українські церкви роками піддавалися штучно насадженому впливу з однієї сторони - латинської церкви, з іншого - московської. В ексклюзивному інтерв’ю для Еспресо (вийде о 21:00 24 грудня) Блаженніший Святослав наголосив: Українська Церква має свою східну ідентичність. А тому греко-католики мають з’єднатися із православними, щоб відновити єдину Київську церкву. 

"На жаль, частина нашого релігійного середовища сьогодні є носіями впливів північного сусіда, і вони сьогодні теж повинні пройти процес дерусифікації й декомунізації. Замало просто від'єднатися юридично чи канонічно від якогось центру впливу, який сьогодні знаходиться в державі агресора. Церква - це осердя певного культурного середовища; вона віддзеркалює певну традицію певного суспільства і певного народу. Тому так важливо, щоби українська держава нарешті згадала, що і Києво-Печерська Лавра і Почаївська Лавра є державною власністю. Ці пам'ятки, духовні святині не належать окремій конфесії, а це є святині всього українського народу, і ми всі за них повинні взяти на себе відповідальність", - наголосив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук).

Повномасштабна війна Росії проти України суттєво пришвидшила трансформацію церковного календаря в Україні. Питання переходу на новий час набуло національно-політичних рис, як ще один спосіб відмежуватися від російського братського міфу.  Як для греко-католицької, так і для православної церков таке рішення було об’єктивно очевидним. Тим паче з 2022 року і дотепер українські релігійні громади активно переходять з московського патріархату до Православної Церкви України. Про перехід на новоюліанський календар Синод УГКЦ оголосив на початку лютого 2023 року. Архиєрейський собор ПЦУ — у травні, а остаточно його ухвалили на Помісному соборі ПЦУ 27 липня 2023-го. Перехід на новий календар став тим кроком, на який не наважувались десятиріччями.

Різдво стало одним з тих свят, які вже у 2023 році ПЦУ та УГКЦ вперше святкують 25 грудня, тобто за новоюліанським календарем. Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці. До того ж президент України Володимир Зеленський у липні цього року підписав указ, який синхронізує святкування окремих державних свят з новим церковним календарем. 

Як українські віряни ставляться до переходу на новий календар

Більшість українців підтримує нові зміни в церковному календарі. За даними соціологічного опитування "Центру Разумкова" позитивно ставляться до переходу на новий календар 82% вірних УГКЦ і 62% вірних ПЦУ.  Негативно до переходу на новий календар поставилися 15% респондентів, байдуже — 14%. Позитивне ставлення до цього рішення висловили 75% респондентів у Західному регіоні, 45% — у Центральному регіоні, 40% на Півдні і 28% — на Сході.
Негативно — від 6% на Заході до 24% на Сході. На Сході найбільшою є сумарна частка респондентів, яким це байдуже, або які не розуміють, що це означає, чи вагалися з відповіддю (48,5%). Навіть серед вірян УПЦ МП є 20,5 % тих, хто підтримує перехід на новоюліанський календар. Втім більша частка — понад 60%,  зберігає юліанський стиль. 

Фото: inforesist

Цього року відзначати Різдво 7 січня зможуть ті парафії, громади й монастирі УГКЦ та ПЦУ, які поки не готові до зміни календаря. Українська Греко-Католицька Церква дала час на адаптацію до 2025 року. Православна церква України не встановлювала часових обмежень.Наприклад, в Управлінні Львівської єпархії ПЦУ повідомили, що мають інформацію про одну громаду у Львові, яка залишається на юліанському календарі. Це парафія Благовіщення Пресвятої Богородиці у Сихівському районі. Зараз у ПЦУ на старому календарі залишається лише близько 120 парафій  із 8,5 тисяч! Про це наприкінці листопада повідомив голова Календарної комісії ПЦУ Олександр Трофимлюк. За його словами, парафії, які переходять з Російської Православної Церкви в Україні до ПЦУ, одразу сприймають новий календар. Однак святкові богослужіння за участі предстоятелів ПЦУ та УГКЦ цього року проведуть саме 25 грудня.

Натомість 7 січня Різдво святкує частина східних православних церков: Грецька православна церква Єрусалима, Московський патріархат, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Сербська православна церква, Польська автокефальна православна церква. Крім того, відповідно до інших календарів чи власних релігійних особливостей 7 січня Різдво святкують у деяких країнах Африки, а 6 січня — у Вірменії.

Попри розв’язану Росією повномасштабну війну проти України, наші військові теж відзначають свято Різдва на передовій. І вже другий рік поспіль роблять це 25 грудня. Напередодні наші воїни опублікували зворушливе відео,  де нагадали — перехід на новий календар є правильним вибором.