30 тис для військовослужбовців. Про що ми не говоримо?

Усе почалося з того, що без будь-яких консультацій, дискусій (закритих), зрештою, елементарних прорахунків, було прийняте рішення про урізання виплат. Це був провал номер 1.

Далі, в кращому стилі примітивного популізму, було прийняте рішення повернути ці надбавки. Знову, без консультацій, дискусій і елементарних прорахунків. Це був провал номер 2.

Зараз ми стоїмо на порозі кризи номер 3: коли, нашвидкуруч буде прийняте рішення дещо підняти (кому і за якими критеріями — таємниця) надбавки, але паралельно, здійсниться "золота" мрія низки діячів попіднімати акцизи на алкоголь, тютюн, зрізати ПСО для Нафтогазу і щось іще.

Читайте також: Кадиров замість Пригожина під Бахмутом. Що насправді відбувається?

Цей підхід, а він уже зараз стає дуже помітним, якщо виходити з заяв міністра фінансів, його заступника і певних депутатів, не розв'яже обидві проблеми, які планують вирішити ті, хто це пропонує. А проблеми ці "справедливість" і наповнення бюджету.

Почнемо зі справедливості. Перші дві кризи, про які ми говорили, з‘явилися через відсутність будь-якого діалогу в суспільстві. Якби на першому етапі пройшло розумне і справедливе обговорення, була введена диференційована шкала виплат і до розв'язання проблеми були залучені різні впливові організації ми б не мали першої кризи.

Перші дві кризи, про які ми говорили, з‘явилися через відсутність будь-якого діалогу в суспільстві

Якби на другому етапі хтось хотів би діалогу з боку опозиції, а не просто зіграти в піар, точніше примітивний піар, ми б не мали другої кризи.

А тепер ми підходимо до третього етапу, коли ми знову хочемо наступити на ті самі граблі. І головна причина та сама: ніхто не хоче діалогу. Діалог ламає усталений чорно-білий світ. Піти на поступки, з точки зору всіх Акторів — це втратити ілюзорні проценти рейтингу. І як результат, можемо мати куди більшу проблему.

Головна причина та сама: ніхто не хоче діалогу. Діалог ламає усталений чорно-білий світ. Піти на поступки, з точки зору всіх Акторів — це втратити ілюзорні проценти рейтингу

Читайте також: Заходу вигідніше закінчити війну тут і зараз

На цьому фоні маємо традиційну проблему: Мінфін давно перетворився на бухгалтерію, яка мислить двома категоріями: десь забрати й кудись сховати. Такі дурниці, як розвиток бізнесу, робочі місця чи міграція взагалі не мають "няньок".  Мислення тут навіть не шаблонне, а примітивне: збільшення акцизу на алкоголь і тютюн точно призведуть до збільшення контрафакту і неплатежів в бюджет (втратимо по тютюну та алкоголю за даними профільних асоціацій, по тютюну 19 млрд грн, а по алкоголю - 9). Зменшення ПСО для Нафтогазу обов‘язково призведе до заяв НАКу про зрив програми по збільшенню видобутку газу на мільярд кубів в рік і вихід на газову енергонезалежність у 2023 році). Але є проста арифметика: щось до чогось додали та вписали в проєкт бюджету. На папері все красиво, в реальності не так,  але, як завжди винні інші. Хоча за всім цим стоїть, в тому числі й проста схема: все це робиться за однієї причини — це вигідно комусь із нелегалів, які обовʼязково дадуть "пару рублів" своїм лобістам від влади. Нічого нового. Так триває уже роками. І на кожному етапі такі мільярдні схеми провертаються  щороку.

Простіше кажучи, комплексний підхід, погляд на ситуацію зверху, між іншим, як і діалог з бізнесом тут просто не передбачається.

Маємо замкнене коло, вихід з якого всього лише діалог. На жаль, ця історія з 30 тисячами для військових, оголила ключову проблему нашої внутрішньої політики: відсутність і бажання думати та дискутувати. Всі на своїх рівнях закапсулювалися у своїх вузьких корпоративних історіях. І кожен катастрофічно боїться вийти за межі цих капсул.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.