5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб втратили робочі місця

Економічна ситуація

За оперативними даними Міністерства економіки України, падіння ВВП у вересні, як і у серпні, було оцінено в межах 35%, а за підсумками перших трьох кварталів 2022 року падіння ВВП в Україні оцінюється на рівні 30%. Такі оцінки Міністерства економіки підтверджують попередні оцінки про поступово адаптацію економічних агентів до умов воєнного стану та стабілізацію економіки на низькому рівні.

Довідково: за прогнозом МВФ зростання світового ВВП у 2022 році становитиме 3,2%, у тому числі країн із ринками, що розвиваються – 3,7%.

Серед позитивних для України економічних чинників були зростання експорту агропродукції: за серпень-вересень експортовано 5,5 млн тонн агропродукції. У вересні кількість експортованої продукції зросла у понад 2 рази, а кількість суден, які вийшли з портів, — майже втричі) та нарощування перевезень вантажів залізницею (+8,4% до серпня 2022 року та +41% до березня 2022 року). Окрім того, на міжнародних ринках спостерігається сприятлива для України кон’юнктура цін на зерно: вартість пшениці у річному вимірі зросла на 25%, кукурудзи – на 35%.

Пожвавленню економічної активності вже в короткостроковій перспективі може сприяти нарощення експорту через розширення механізму "зернової угоди" (як через включення інших портів, так і через розширення переліку товарів можливо експорту) та збільшення пропускної спроможності західних транспортних маршрутів. Серед негативних факторів, що вплинули на економіку, виділяють погоду (через затяжну дощову погоду в окремих регіонах у вересні пригальмувався темп збору зернових культур, загалом зібрано 62% засіяних площ зернових та зернобобових культур) та дії окупантів (постійні обстріли чинять тиск на операційну діяльність, настрої бізнесу та логістику).

Історично високий рівень безробіття, що за різними оцінками досяг близько 30% (в т. ч. за оцінками Міністерства економіки 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб втратили робочі місця) створює ризики економічного зростання в короткостроковій перспективі, а суттєва міграція (близько трьох мільйонів українців працездатного віку виїхали за кордон) є викликом для української економіки в середньостроковій перспективі.

Бюджетна сфера

В умовах незмінних ставок за державними запозиченнями, на черговому аукціоні, який відбувся 11.10.2022, Міністерством фінансів було залучено до державного бюджету лише 11.9 млн гривень на строки від 6 місяців до 1,5 року (зі ставками від 12% до 16%), а також 98,2 млн доларів США (на 6 міс. за ставкою 4,25%). При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує суттєво перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, із початку повномасштабної війни станом на 10 жовтня 2022 р. Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 149,2 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 168 млн євро, натомість від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив – 100,2 млрд грн, 974,3 млн дол. США та 468,4 млн євро.

Валютний ринок

Скорочення обсягу купівлі іноземної валюти клієнтами банків минулого тижня на тлі сталої пропозиції іноземної валюти обумовило скорочення чистого попиту на іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку. Це, своєю чергою, дозволило скоротити обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком на МВРУ з 862 млн до 608,5 млн доларів США за минулий тиждень.

Разом з тим, з огляду на збільшення чистого продажу іноземної валюти Національним банком у вересні (до 2,7 млрд доларів США), міжнародні резерви України минулого місяця скоротилися на 5,9% до 23,9 млрд доларів США, що відповідає фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту. Натомість підтримку міжнародним резервам у вересні забезпечували надходження коштів міжнародної допомоги, що суттєво перевищували виплати за зовнішнім боргом. Так, упродовж вересня надходження валюти на рахунки уряду становили 2 млрд доларів США, з яких 1,5 млрд доларів США надійшли через трастовий фонд Світового банку від Сполучених Штатів Америки,  0,5 млрд доларів США – від Європейського Союзу, 51,7 млн дол. США – від розміщення внутрішніх державних облігацій, номінованих у валюті.

Фінансовий сектор

За оперативними даними Національного банку обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору у вересні скоротився на 1,3%, як у гривні – на 0,9% за місяць, так і в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 2,3%. Також продовжує скорочуватися кредитування сектору домашніх господарств – на 1,6% за місяць, у тому числі у гривні – на 1,6% та в іноземній валюті – на 0,8%.

Водночас гривневе фондування банків у вересні розширилося внаслідок збільшення залишків коштів на рахунках компаній (+6,2%) та домогосподарств (+1,6%). При цьому, залишки валютних коштів на рахунках підприємств у вересні скоротилися на 2,2%, на рахунках населення – збільшилися на 0,6%.

Процентні ставки за новими гривневими кредитами у вересні дещо знизилися для корпорацій – на 0,4 в. п., проте суттєво зросли для домашніх господарств (з 23,1% до 36,1%). Натомість вартість гривневих депозитів зростала як за коштами корпорацій, так і населення (на 1,1 в. п. та 1,0 в. п. відповідно), відображаючи (із лагом) вплив підвищення облікової ставки НБУ.

При цьому, обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до майже 350 млрд гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності продовжують виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти дещо обмежував зростання обсягу вільної ліквідності в банківській системі.

Спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 255 пільгових кредитів на загальну суму майже 1 млрд грн, з яких близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою становила понад 13,5 тисяч на загальну суму майже 54 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів (понад 80%) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, голова наглядової Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.