Американці втрачають інтерес до війни в Україні, Орбан намагається зірвати вступ Києва в ЄС. Акценти світових ЗМІ 7 грудня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 грудня.

Американське фінансування України застрягло в кабінетах сенату

Фото: reuters

Топ-темою, яку обговорювали чи не всі світові ЗМІ, стало блокування республіканськими конгресменами законопроєкту про виділення США додаткових грошей для допомоги Україні, Ізраїлю й Тайваню. У сенаті за просування законопроєкту проголосували 49, а проти – 51 сенатор. Для просування потрібно 60 голосів.

Як пише The New York Times, поточне голосування виявило зменшення підтримки України в Конгресі.

"Невдале голосування підкреслило зменшення підтримки в Сполучених Штатах щодо продовження фінансування воєнних зусиль України в небезпечний час конфлікту, коли контрнаступ Києва не досяг своїх цілей, а російські сили перебувають у наступі. Попри те що законопроєкт похитнувся через непов’язану суперечку щодо імміграційної політики, опір, який він зустрів у Конгресі, свідчить про зменшення бажання республіканців підтримувати Україну, оскільки опитування показують, що американці втрачають інтерес до надання фінансової допомоги", - пишуть журналісти.

Республіканці виступили проти законопроєкту на суму 111 мільярдів доларів, який передбачав близько 60 мільярдів доларів на безпекову допомогу Україні й ще 14 мільярдів доларів на озброєння Ізраїлю у його війні проти ХАМАС. Вони проголосували проти, незважаючи на серію останніх закликів демократів і звернення президента Байдена, який сказав, що готовий запропонувати "значні компроміси" щодо кордону, і дорікнув їм за те, що вони покинули Україну у скрутну годину.

"Сьогоднішнє голосування запам’ятається надовго, і історія суворо розсудить тих, хто відвернувся від справи свободи", — сказав Байден в Білому домі.

Відмова від закону в сенаті означає, що Україна навряд чи зможе отримати додаткову американську допомогу до кінця року — і, можливо, пізніше. Останніми днями представники Білого дому та українські чиновники б’ють на сполох, кажучи законодавцям, що без припливу зброї у Києва закінчаться ресурси для захисту від вторгнення армії Росії до кінця року.

В інтерв’ю в середу Джейк Салліван, радник з питань національної безпеки, заявив, що "здатність України просуватися вперед і її здатність захищатися буде суттєво обмежена", якщо Конгрес незабаром не схвалить додаткове фінансування.

Президент Росії Володимир Путін "досить публічно й голосно висловив свою думку про те, що, якщо військова допомога від Сполучених Штатів припиниться, це означатиме, що Росія переможе Україну", додав пан Салліван.

Однак представники Пентагону поставили під певний сумнів заяви Білого дому про те, що в Києві скоро закінчаться американські гроші. Вони заявили, що адміністрація зможе продовжувати військову допомогу Україні протягом зими, розподіливши решту повноважень у розмірі 4,8 мільярда доларів США для відправлення Києву зброї зі складів США.

У The Washington Post відзначають, що кожен республіканець у сенаті голосував проти ухвалення резолюції. Наприклад, сенатор Берні Сандерс виступив проти цього законопроєкту через включення в нього допомоги Ізраїлю. Загалом республіканці прагнуть прив’язати переговори про допомогу Україні до змін у своїй прикордонній політиці — питання, щодо якого Конгрес десятиліттями не вживав широкомасштабних заходів.

Тепер очікується, що республіканці в сенаті знову внесуть контрпропозицію, яка містить те, чого вони хочуть щодо прикордонної політики.

Сенатор Шумер сказав, що демократи готові обговорити зустрічну пропозицію республіканців, але він закликав своїх колег з іншого боку проголосувати разом з демократами, щоб почати обговорення наявної пропозиції та внести зустрічну пропозицію як поправку для просування переговорів. Шумер зазначив, що остання пропозиція республіканців була "далекою від того, щоб хтось міг прийняти з нашого боку".

У BBC пишуть, що, попри те, що після вторгнення Росії в лютому 2022 року Україну широко підтримували обидві партії США, а також широкі були публічні прояви підтримки України, інтерес до війни серед американської громадськості значно впав, особливо тому, що вона зайшла в "глухий кут" без ясного кінця.

Опитування Economist-YouGov, оприлюднене наприкінці минулого місяця, показало, що 22% американців виступають за збільшення військової допомоги Україні, 28% — за її зменшення, а 27% — за збереження того самого обсягу.

Республіканці в Конгресі — особливо в палаті представників — дедалі більше виступають проти допомоги Україні протягом війни, що ускладнює для Білого дому отримання додаткових запитів про виділення фінансування. У 2022 році було мало опору пакетам допомоги для України, але це питання стало значно більш поляризованим, що довше триває ця війна.

Декілька сенаторів заявили, що, попри те, що будуть додаткові переговори, незрозуміло, чи можна буде досягти будь-якого прогресу до того, як Конгрес піде на свята наступного тижня.

Проросійський Орбан проти вступу України в ЄС та виділення Києву грошей на війну

Фото: gettyimages

Також важливою темою, яку обговорювали у ЗМІ, є намагання європейських лідерів зупинити Орбана, який зриває вступ України до ЄС. Як пише The Guardian, прем’єр-міністр Угорщини, найбільш проросійський лідер ЄС, хоче, щоб питання вступу України було знято з порядку денного саміту наступного тижня.

Президент Франції Емманюель Макрон має прийняти Орбана на вечерю в Парижі в четвер, а президент Європейської ради Шарль Мішель минулого тижня був у Будапешті, шукаючи вихід із цього глухого кута.

Орбан, якого багато хто вважає найбільш проросійським лідером ЄС, неодноразово заявляв, що наразі не підтримуватиме шлях України до вступу. У понеділок він надіслав листа Мішелю з вимогою зняти це питання з порядку денного на зустрічі лідерів наступного четверга та п’ятниці.

"Очевидна відсутність консенсусу неминуче призведе до провалу", — написав Орбан у листі, з копією якого ознайомилася Guardian.

Багато хто в Брюсселі вважає, що Орбан повторює улюблену тактику, щоб отримати вигоду від партнерів з ЄС, перш ніж врешті-решт погодитися з думкою більшості. Однак політичні та дипломатичні джерела в Будапешті заявили, що не вірять, що цього разу угорський лідер поступиться.  

"Після того, як він надіслав листа зі словами, що ми взагалі не повинні обговорювати це питання, я не бачу раптового відступу, — сказав Агостон Мраз, директор аналітичного центру Nézőpont, близького до партії Орбана "Фідес". - У політиці ніколи не кажи ніколи, але, як я бачу, шансів немає".

У листопаді Європейська комісія рекомендувала розпочати офіційні переговори про членство в ЄС з Україною та Молдовою. Президент ЄС Урсула фон дер Ляєн назвала це відповіддю на "виклик історії".

Рішення рекомендувати розгляд кандидатури України в члени ЄС стало рідкісною світлою плямою для Києва, що було прийнято в той час, коли ситуація на полі бою виглядає дедалі складнішою, а здатність адміністрації Байдена продовжувати надсилати кошти в Україну є дедалі хиткішою.

Насправді це буде лише першим кроком у довгому шляху в члени ЄС. Зокрема, Шарль Мішель говорив про прийняття України до ЄС до кінця десятиліття, хоча зазвичай цей процес триває довше.

Орбан тривалий час сперечався з Брюсселем з різних питань, включаючи згортання демократії в Угорщині та ерозію незалежності судової системи в його країні, що призвело до замороження десятків мільярдів євро фінансування для Будапешта. Є ознаки того, що частина цих грошей незабаром може почати надходити, і це може допомогти Орбану неохоче схвалити великий пакет фінансової допомоги ЄС для України, проти чого він також виступає. Але одні лише кошти навряд чи сприятимуть зсуву у питанні вступу, кажуть джерела.

Протягом багатьох років Орбан казав, що головна проблема Угорщини щодо України полягає в тому, що вона хоче, щоб Київ надав більше прав своїй угорській меншині. У п’ятницю український парламент має розглянути законопроєкт, який відповідає на більшість занепокоєнь Будапешта, але зараз Орбан почав критикувати Україну в більш широких рисах.

Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії в українському місті Ужгород, сказав: "З 2017 року Орбан і його команда використовували права меншин як привід. Тепер раптом він більше не транслює це посилання, він каже, що це тому, що Україна не готова, Україна не є демократичною. Це чистої води політичний шантаж".

Журналісти відзначають, що Орбан часто проводив шахрайську зовнішню політику, яка суперечила статусу Угорщини як члена НАТО, часто критикуючи Україну, зберігаючи економічні зв’язки з Росією. У жовтні він був єдиним лідером ЄС, який поїхав на саміт до Китаю, де зустрівся з Путіним, викликавши різку критику з боку інших лідерів ЄС. Він один із небагатьох європейських лідерів, які не їздили до Києва з початку повномасштабного вторгнення, і його в українській столиці точно не люблять.

У Politico пишуть, що ЄС перебуває зараз в режимі паніки за тиждень до ключового саміту, на якому обговорюватимуться важливі рішення щодо майбутнього України. Звісно, що причина цьому Віктор Орбан.

"Макрон, людина, яка ніколи не соромиться дипломатичного виклику, приймає Орбана на вечерю в четвер увечері та спробує досягти компромісу перед самітом у Брюсселі наступного тижня. Там лідери ЄС мають намір прийняти історичне рішення про залучення України до клубу з 27 країн і укласти ключову бюджетну угоду, щоб виділити 50 мільярдів євро, які стануть рятувальним кругом для економіки Києва, що руйнується через затяжну війну", - відзначають у Politico.

Дипломати з інших країн ЄС загалом привітали спробу Макрона досягти компромісу. Але запропонована вечеря також викликала критику, враховуючи, що Макрон раніше намагався досягти компромісів, які провалювалися.

"Він продовжує намагатися і постійно зазнає невдачі. Він пробував це з Трампом, потім з Путіним і намагався з Орбаном, – сказав один дипломат ЄС, додавши, що ціною цих останніх особливих відносин стали поступки Орбану, які послабили ЄС. - Вони продовжують годувати монстра і дивуються, чому він повертається більшим і просить ще".

Один з чиновників у Парижі визнав, що "Макрон має слабке місце щодо поганих хлопців. Це кидає йому інтелектуальний виклик".

Для деяких дипломатів ЄС напруженість у відносинах з Угорщиною стала щорічною традицією, оскільки Будапешт намагається використати своє право вето в Європейській раді, щоб отримати поступки або більше коштів від Європейської комісії. У найгіршому випадку невдалого саміту переговори можуть відновитися на саміті в січні або березні.