Атака ЗСУ на ворожий арсенал у Брянській області, яка зброя США допоможе Україні у війні з РФ. Колонка Сергія Згурця

Атака на російський арсенал у Брянській області 

Сьогодні вночі було атаковано російський арсенал у Брянській області, це впритул до міста Карачев, де був розташований так званий 67-й арсенал ГРАУ - головного ракетно-артилерійського управління армії РФ. У ньому зберігалися різні боєприпаси, частина просто неба, і це якраз забезпечило таку гарну ланцюгову реакцію після перших вибухів. Головно йдеться про вибухи артбоєприпасів різного калібру, включно зі снарядами, які були поставлені з Північної Кореї. Детонація тривала впродовж дня. 

Ми в Defense Express раніше робили схему та описували, що в зоні досяжності у 700 км від кордонів України розташовано щонайменше шість достатньо потужних арсеналів ГРАУ. І за три останні тижні, це, власне, вже третій арсенал з цього переліку, який було вражено. І вражено досить результативно, по цих арсеналах били далекобійними дронами. Хоча часом додавалися відео зі звуками реактивного двигуна, що дозволяло окремим оглядачам стверджувати, що до цих місій долучаються і нові українські ракети, навіть таємна ракета під назвою "Паляниця". 

Нагадаю, що першим був знищений найбільший у західній частині Росії арсенал у Торопці. Там було знищено до 30 тисяч тонн різних боєприпасів та ракет, потім був арсенал в Тихорецькому. І ось черга дійшла до арсеналу ГРАУ у місті Карачев, це якраз 115 кілометрів від кордону з Україною. Це найближчий з усіх арсеналів і баз зберігання, його площа 3,5 квадратних кілометра. Очікуємо, що з'являться супутникові знімки, і ми зможемо дійсно оцінити масштаби руйнацій.

У Силах безпілотних систем підтвердили удар по цьому арсеналу і стверджують, що в Карачеві, якщо там були повністю заповнені всі сховища, то зберігалося щонайменше 22 тисячі тонн різних боєприпасів. І це, звісно, вплине на можливості російської армії вести бойові дії, тому що всі ці три знищені арсенали так чи інакше були скеровані на підтримку угруповання "Північ". Частково вони також живили угруповання "Захід", тож у будь-якому разі розуміємо, що це матиме вплив на російські можливості. Хоча окрім арсеналів ГРАУ ще є низка баз і арсеналів, до яких треба дотягуватися не лише нашими далекобійними дронами, але бажано західною високоточною зброєю. 

Яка зброя США може наблизити перемогу України 

Сьогодні редакційна стаття CNN була присвячена темі: яка б зброя могла наблизити перемогу України. Але ця стаття ґрунтується на тому, що місяць тому була секретна доповідь Конгресу щодо допомоги Україні. До цієї доповіді був зроблений перелік зброї, яку Україна хоче отримати, а Сполучені Штати поки що не передають. І цей список зробив головнокомандувач збройних сил США у Європі, генерал Кріс Каволі. 

Ця посадова особа, дійсно, детально обізнана з можливостями української армії, тому що вона в постійному контакті з нашим вищим військово-політичним керівництвом. Ми не знаємо повного переліку того, що написав Кріс Каволі, але знаємо, що є два показники з цього переліку. Це насамперед ракети класу повітря-земля. І друге - це захищена система зв'язку - мережева система Link-16, що використовується в країнах НАТО і Сполучених Штатах. 

З приводу зброї повітря-земля можна однозначно стверджувати, що йдеться про ракети AGM-158, з дальністю до 390 кілометрів. У покращеній версії - до 980 кілометрів, цю зброю ми просимо до наших літаків F-16. Поки що Сполучені Штати утримуються від передачі, тому що не забезпечено, як вони пишуть у висновках, паритет з авіацією Російської Федерації. Звісно, такого паритету тривалий час не буде, але, думаю, що тиск на американців у будь-якому разі потрібен. 

І друга складова - це якраз система Link-16 - це, власне, щось схоже на потужний модем. Або, якщо казати військовою мовою, це стандартизована система зв'язку, яка використовується силами США, НАТО, забезпечує передачу даних, будь-яких повідомлень у захищеному форматі, навіть вирішує питання свій-чужий. Система Link-16, власне, забезпечує зв'язок між різними системами розвідки, між самими літаками F-16, між літаками дальнолокаційного виявлення. І власне, створює мережеву систему, де літаки отримують повну ситуаційну обізнаність, пілоти знають, що відбувається у небі, підрозділи на землі так само обізнані і діють в єдиному мережоцентричному просторі.

Це вкрай важливо для підвищення ефективності. Якщо такої системи немає, то ті ж F-16, власне, є окремими засобами враження противника, але які не інтегровані у бойову систему. Так от Link-16 - це, безумовно, складова, яка нам потрібна, вона буде зв'язувати і ті шведські розвідувальні літаки, які очікуємо від наших партнерів - Швеції. Буде взаємодіяти між Patriot і нашими F-16. Але поки що американці побоюються, що така система може потрапити до рук Російської Федерації, що може мати негативні наслідки. 

Оці дві складові якраз Кріс Каволі і вирізняє у своїй доповіді. Хоча там, можливо, є набагато більший перелік техніки, якої зараз домагається Україна від наших партнерів. 

Засідання у форматі "Рамштайн" перенесли

Розуміємо, що питання військової допомоги Україні мало б бути порушене на зустрічі у форматі "Рамштайн". І ця зустріч 12 жовтня мала бути певним чином унікальною, тому що на неї мали з'їхатися чи не вперше лідери, президенти всіх країн, які забезпечують на сьогодні підтримку України. І ця зустріч мала дати певні оптимістичні сигнали для самої України.

Знаємо, що зараз Україна просуває План перемоги, який передбачає з одного боку - розширення постачання озброєння, а з іншого - якраз окремі питання, які стосуються гарантій безпеки для України, хоча це скоріш таки політична складова. І коли президент України здійснював візит до Вашингтону, то він так само презентував цей План перемоги, де серед іншого йшлося і про зброю, і, до речі, про дозвіл на використання американських далекобійних систем по російських об'єктах. 

Було також представлено список цілей, там близько 300 цілей, що треба знищувати на території Російської Федерації, які мають військове значення для потенціалу противника. І щодо знищення яких Україна має обмежені можливості. Але тоді рішення не було ухвалене і вважали, що таке рішення, можливо, буде обговорене і реалізоване саме за підсумками зустрічі у "Рамштайні". 

Аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак аналізував інформаційне тло навколо цієї події.

"Здається, така зустріч вже була, такого трошки дивного для "Рамштайну" очного формату,  у вересні. Щось подібне зараз мало відбутись, важлива подія у тому сенсі, що президент Сполучених Штатів завершує каденцію. Він обіцяв повернутись, він повернувся в НАТО, він має щось сказати, що буде далі. Нарешті змінився генеральний секретар, знайшли консенсусну особу, яка буде вести НАТО далі, тобто тут є така термінальна частина. І є принаймні два відомих аспекти, які зараз обговорюються стосовно майбутньої підтримки НАТО, це стосується того, що було сказано про зброю, ну і нове обговорення модальностей членства України в НАТО, як це може бути, за яких умов, якими темпами. Цього не відбулось", - сказав він.

"Рамштайн" довелося перенести через ураган, який насувається на Сполучені Штати, президент вирішив, що йому не потрібно залишати країну.

"На мою думку, ну це все ж таки такий екскюз, тому що таке враження, що взагалі американська політика зараз завмерла. З нею завмерла вся світова політика стосовно будь-яких меседжів, будь-яких кроків, які можуть якимось чином вплинути на вибори. На вибори зараз може вплинути все, що завгодно, оскільки шанси за електоральними підрахунками рівні, і будь-яка невеличка дія, яка вплине на невеличку соціальну групу в Сполучених Штатах важлива. Тому зараз є загальне бачення, що будь-яке напруження у світі - війни, конфлікти - грають електорально на стороні Дональда Трампа. Він завжди може сказати, що політика Джозефа Байдена, а відповідно і Камали Гарріс, провалилась, політика переговорів, миру і все таке, але він наведе лад. А з іншого боку будь-який мирний переговорний успіх, контакти, пригальмування війн, вони зараз би зіграли на стороні демократичного кандидата Камали Гарріс", - зазначив Олексій Їжак.

На думку аналітика Національного інституту стратегічних досліджень, у США вирішили, що зараз будь-яка участь у зустрічі воєнного формату не на користь виборам.

"Те ж саме, до речі, відбувається і з Ізраїлем, у них теж є свої проблеми, і їх також тримають за руки і намагаються сказати, що не треба зараз , ну принаймні до виборів, воювати. Тому бачимо паузу, а далі ніхто не знає. Я думаю, така зустріч все одно має відбутись незалежно від того, хто буде президентом Сполучених Штатів, принаймні європейці мають зібратись у такому форматі і вирішити, як їм далі підтримувати Україну. Якщо буде збережена підтримка Сполучених Штатів, звичайно США або мають приїхати і сказати до якого числа, або вони мають сказати, що вони не будуть більше підтримувати Україну, і це має відбутися у такому форматі, який не відбувся зараз", - вважає він.

Олексій Їжак припускає, що засідання у форматі "Рамштайн" як саміт відбудеться після президентських виборів.

Війна на Близькому Сході

Аналітик також припустив, які є умовно позитивні чи негативні наслідки від загострення ситуації на Близькому Сході для російсько-української війни.

"Треба розуміти, що нам вигідно у відносинах зі Сполученими Штатами. Для нас важливі відносини зі Сполученими Штатами. Якщо говорити про політичний вплив, можна вважати, що активні дії Ізраїлю допомагають кандидату від республіканської партії, а от спроба Ірану якось знизити інтенсивність цієї війни, або уникнути війни грає на руку кандидату від демократичної партії. Це якщо говорити про таку поточну політику, от прямо зараз, що на що впливає. Якщо говорити стратегічно, звичайно, успіхи Ізраїлю допомагають Україні, тому що вони грають за нас, це стратегія однієї війни. Тому що Ізраіль дуже послідовно, дуже технологічно вибиває Іран із того, що прийнято іноді називати "вісь зла", - зазначив аналітик. 

На його думку, невдовзі може статись так, що Іран не зможе бути хоч якоюсь опорою для Росії, ба більше - сам буде змушений шукати підтримки в РФ. 

"Можливо, ми вже побачимо на саміті БРІКС, як Іран намагається отримати будь-яку підтримку. Тому це технологічно, стратегічно добре для України, те, що робить Ізраїль. І друге - Ізраїль дає нам два дуже важливих уроки. Він спочатку знищував ХАМАС, власне, анклав на ізраїльській території, потім він взявся за "Хезболлу", яка дотична територіально. Що стосується дальніх ударів, спроб вплинути на політику Тегерану, вони просто б'ють по вразливих точках, але не намагаються перемогти Іран. Десь на дистанції вони ставлять реалістичну ціль - зруйнувати режим, який там є, і вибити економічні опори з цього режиму. Але війська вони сконцентрували там, де можна знищити безпосередню загрозу - це ХАМАС і "Хезболла", те, що безпосередньо поряд знаходиться", - каже він. 

Аналітик зауважив, що Ізраїль веде сухопутні операції, які виявились технологічно ефективними .

"А другий урок, що нам дає Ізраїль - коли вмієш воювати, коли досягаєш цілей, навіть Сполучені Штати не можуть нічого сказати. Ізраїлю дуже важко було витримувати, мені здається, тиск Сполучених Штатів стосовно того, що треба весь час зупинитись, зупинитись, зупинитись, не робити більше кроків. Але Ізраїль робить ці кроки, робить технологічно, і Сполучені Штати змушені принаймні підтримувати в основі цю операцію Ізраїлю, накладаючи тільки певні обмеження", - додав Олексій Їжак. 

Також він висловився стосовно того, чи в перспективі може відбутися суттєве зменшення оборонно-промислового потенціалу Ірану за рахунок дій Ізраїлю.

"Я так розумію, що загальний висновок Ізраїлю і союзників такий, що цей потенціал Ірану не такий страшний, все ж таки вони стріляють старими ракетами, чергові модернізації. Нових ракет небагато, тому невідомо взагалі, скільки вони можуть їх робити, точність цих ракет невисока, виробляють їх, скоріше за все, на захищених підземних заводах. Тому не можна виключити, що основний удар Ізраїлю буде по інших точках, власне, по нафтових об'єктах, які більш вразливі і більш ефективні. Ну і безпосередньо полювання на лідерів агресії проти Ізраїлю", - розповів аналітик.

Олексій Їжак зазначив, що за певними повідомленнями, Ізраїль загнав військове керівництво Ірану в бункери. 

"У Ізраїля, можливо, є вибір, чи діставати в бункерах лідерів агресії проти Ізраїлю, чи бити по виробництву у бункерах ракет і дронів, які виявились не дуже ефективними. Але треба враховувати, що у Ізраїлю дуже потужна система протиповітряної оборони, і в тому числі немає заборон союзників на роботу проти іранських засобів. Власне, союзники допомагають Ізраїлю відбивати такі атаки, тому ситуація трішки різна, порівняно з нами. Тому я не виключаю, що Ізраїль все ж таки зосередиться на режимі і на його фінансових опорах", - вважає аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.