Чому Орбан приїздив в Україну. Еспресо пояснює

У вівторок, 2 липня 2024 року, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прибув з неоголошеним візитом до Києва, зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським і раптом почав закликати його до “припинення вогню”. За день до цього, 1 липня, Угорщина розпочала піврічне головування у Європейському Союзі, обіцяючи змінити курс європейської політики. А ще напередодні, 30 червня, Орбан, разом з очільниками крайньо-правих (і відповідно проросійських) рухів Австрії та Чехії, оголосив про створення нової політичної групи – яка має амбіції стати однією з найбільших у Європарламенті. 

Усі ці події демонструють єдиний тренд: посилення у ЄС радикальних рухів, схильних до дружби з Кремлем, а також те, що Угорщина буде грати в цьому процесі лідерську роль. Принаймні, до 1 січня 2025-го, коли головування в ЄС перейде до Польщі. Для України це означає загрозу можливого гальмування підтримки з боку Євросоюзу – але ситуація не критична. 

Фото: Сайт Президента України

Чому Орбан приїхав в Україну: заклик до припинення вогню і надія на поступки щодо нацменшин

Візит в Україну став першим закордонним візитом Орбана у ролі тимчасового "президента Ради ЄС", як його вже почали називати угорські чиновники. До речі, як виявилося, про зустріч у Києві Зеленський з Орбаном домовилися в минулий четвер, на саміті Європейської Ради (пам’ятаєте той емоційний діалог під камерами?).

"Моя перша поїздка після початку головування в Раді ЄС привела мене до Києва на зустріч з президентом Зеленським. Я оцінив можливість припинення вогню на певний визначений термін, що могло б дати можливість прискорити мирні переговори", – це перше, що написав Віктор Орбан в соцмережі Х по завершенні зустрічей у Києві.  

"Ми цінуємо ініціативи, які президент Зеленський зробив для досягнення миру. Я поділився… своєю думкою про те, що ці ініціативи займають багато часу, є повільними і складними через правила міжнародної дипломатії. Я попросив президента розглянути можливість, чи можна змінити порядок і прискорити мирні переговори за допомогою швидкого припинення вогню, – відкрив Орбан деталі перемовин з Зеленським. – Я оцінив можливості цього і уточнив це з президентом. Звісно, я підготую звіт про ці переговори для Ради Європейського Союзу, тобто прем'єр-міністрам, щоб були прийняті необхідні європейські рішення".

Така активна миротворчість Угорщини викликала подив і роздратування у Брюсселі, адже Рада ЄС чи Європейська Рада, що складається з представників усіх 27 держав Євросоюзу, жодного мандату на початок подібних перемовин Віктору Орбану – саме у ролі очільника держави, яка головує у ЄС – не давала. 

"Жодного мандату від 27 держав ЄС на перемовини про припинення вогню з боку України Орбан не отримував. Вочевидь, він робить це з метою почати "консультації" з цього приводу, щоб потім використати платформу головування Угорщини в ЄС для того, щоб підняти це питання у Раді ЄС і спробувати вплинути на подальший розвиток подій. Ми зможемо спостерігати за цим пізніше, але я не очікую, що це пройде", – прокоментував Еспресо ситуацію один з високопоставлених брюсельських дипломатів на умовах анонімності.

Водночас в Офісі президента Зеленського мирна ініціатива Орбана була сприйнята без негативу і вочевидь не як сюрприз.

"Сьогодні ми говоритимемо про те, як наблизити справедливий і тривалий мир", – написав у мережі Х президент України ще перед початком перемовин.

"Угорщина взяла участь у першому Саміті миру та підтримала комюніке саміту, і це говорить про готовність Угорщини бути ефективною заради повернення реальної, довготривалої безпеки – як в нашій країні, так і… в Європі. Ми предметно сьогодні обговорили те, як надалі Угорщина може проявити своє лідерство в підготовці другого Саміту миру", – повідомив Володимир Зеленський у своїй фінальній заяві.

"Ми бачимо можливість організувати другий Саміт в цьому році. Ми б дуже хотіли цього, і всю підготовчу роботу для цього можемо зробити у найближчі місяці. Ми вдячні Угорщині за підтримку в цьому і активність", – додав він.

Варто нагадати, що під час першого мирного саміту у швейцарському Бюргенштоці 15-16 червня 2024 року, українські посадовці, включаючи очільника Офісу президента України Андрія Єрмака анонсували, що у другому Саміті миру, можливо, будуть брати участь представники Росії. 

Без Росії не обійшлося і нині. Одночасно з новинами про перемовини Орбана з Зеленським, з’явилася новина про те, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто провів телефонну розмову з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим. Як підкреслили росіяни, "за ініціативою угорської сторони". Про що йшла мова – обмінювалися інформацією чи передавали інструкції – звісно, залишається лише здогадуватися.

Хоча питання припинення вогню та початку перемовин про мир було ключовим з візиту Орбана в Україну – це очевидно з заяв угорської сторони – під час розмови двох очільників держав були обговорені майже всі теми сусідських відносин: торгівля, транскордонна співпраця, інфраструктурні та енергетичні питання. За результатами готують двосторонню угоду – документ, який, за словами Зеленського, регулюватиме всі стосунки України та Угорщини та "може бути заснований на дзеркальному підході до двосторонніх відносин".

Хороша новина: два президента узгодили відкриття першої української школи в Угорщині, ще й за рахунок угорської держави.

"Буде відкрито стільки українських шкіл, скільки буде потрібно. Для нас важливо, щоб українці почувалися в Угорщині, як вдома", – наголосив Віктор Орбан. І тут же висловив сподівання на "вирішення питань угорської національної меншини". 

З останнім складніше, адже Угорщина фактично поставила Україні ультиматум на 11 пунктів, які вимагають фактично “відкотити” українське мовне законодавство у часи Януковича, і надати угорським меншинам значну (антиконституційну) автономію.

Більше про вимоги угорців читайте у новинахі – "Угорщина надіслала Україні документ, у якому вимагає повернути її нацменшині "права, які вона мала до 2015 року" та "Журналісти оприлюднили 11 вимог Угорщини до України, про які Стефанішина озвучила намір "повністю втілити"

Варто додати, що питання про нацменшини, згідно з повідомленням для преси російського МЗС, піднімалося і в розмові Сіярто з Лавровим того ж дня.

"Обговорюючи українську кризу, обидва міністри відзначили необхідність безумовного забезпечення Києвом прав усіх етнічних меншин, які проживають в країні", – йдеться у повідомленні. Такий інтерес Росії до національного питання не дивує, адже за допомогою Угорщини Москва фактично виборює для себе правові підстави ставити вимоги щодо збільшення офіційного використання в Україні російської мови.

До речі, саме негласна обіцянка уряду України виконати всі угорські забаганки стосовно нацменшин і дозволила розблокувати процес затвердження переговорних рамок – для початку перемовин про вступ України до ЄС. У результаті, Угорщина утрималася під час відповідного голосування, а перемовини було урочисто розпочато у Люксембурзі 25 червня 2024 року, менш ніж за тиждень до того, як Угорщина розпочала головувати у ЄС. 

Головування Угорщини у Євросоюзі: які повноваження воно дає, які плани озвучив офіційний Будапешт щодо України

Отже, Віктор Орбан прибув у Київ не лише як прем’єр-міністр Угорщини, але насамперед як очільник Ради Європейського Союзу – адже з 1 липня 2024 року Угорщина прийняла естафету головування у ЄС. 

Віктор Орбан
Фото: European Council

Головування в ЄС – якщо більш точно, головування у Раді ЄС – здійснюється на умовах ротації. Усі держави-члени Європейського Союзу по черзі керуют справами об’єднання протягом шести місяців. До Угорщини, у першому півріччі 2024 року, у Раді ЄС головувала Бельгі. Після неї, з у першому півріччі 2025-го, цю роль обійматиме Польща. Далі за списком головуватимуть Данія, Кіпр та Ірландія.

Головуюча країна забезпечує роботу Ради ЄС, одного з ключових органів Євросоюзу, у якому беруть участь представники всіх 27 держав ЄС, а також очолює та веде засідання Ради на всіх рівнях – від послів до міністрів. 

Угорщина почала своє головування в Європейському Союзі під девізом Make Europe great again, MEGA, "Зроби Європу величною знову", який чітко перекликається з передвиборчим слоганом кандидата в президенти США Дональда Трампа, який привів його до перемоги у 2016 році – Make America great again або MAGA, "Зробити Америку величною знову".

Перед початком головування кожна держава визначає свої пріорітети на наступні шість місяців. Угорщина виділила сім тематичних напрямків роботи:

• підвищення конкурентоспроможності ЄС;
• посилення оборонної політики ЄС;
• забезпечення послідовності політики розширення та її базуванні на досягненнях (тут – явний відсил до позиції Угорщини щодо України, яку офіційний Будапешт вважає неготовою до перемовин про вступ, наголошуючи, що Україна не повинна отримувати преференцій на шляху до членства, порівняно з Балканськими державами, які розпочали процес євроінтеграції та перемовини про вступ раніше);
• боротьба з нелегальною міграцією;
• формування майбутнього політики згуртування;
• просування аграрної політики ЄС, орієнтованої на фермерів;
• вирішення демографічних викликів.

Як бачимо, пріоритети Угорщини виглядають досить мирно й нейтрально. Але в той самий час від головування Угорщини в ЄС очікують спроби гальмування усіх проукраїнських ініціатив у рамках європейської спільноти. І ось тепер – додалося ще й лобіювання мирних перемовин та припинення вогню з боку України. Зокрема, напередодні Орбан підкреслив, що "головною метою головування Угорщини в ЄС буде наближення Європи до миру, особливо у світлі триваючого російсько-українського конфлікту". 

Але тут на руку Києву грає те, що головування у ЄС дарує великі можливості для піару та виведення на загальноєвропейський рівень проблематики, яка хвилює головуючу державу, але насправді не дає реальної влади та можливості направляти зовнішню політику Європейського Союзу. 

Співрозмовник Еспресо з дипломатичних кіл у Брюсселі наголосив, що Угорщина безпосередньо не керуватиме у Раді ЄС з міжнародних справ, яка буде опікуватися питаннями, які стосуються України: її очолює високий представник ЄС Жозеп Боррель. Те саме стосується Європейської Ради, яка має свого президента Шарля Мішеля. "Вплив Угорщини на обох цих платформах буде досить обмежений", – заспокоїв він.

Нова група Орбана: чи вдасться угорському очільнику організувати проросійське лоббі в Європарламенті

За день до початку головування Угорщини у ЄС, 30 червня 2024 року, у Відні відбулася подія, яка збудила інтерес усіх, хто цікавиться європейською політикою. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, очільник крайньо-правої (і, до речі, майже неприховано проросійської) Австрійської партії свободи FPÖ Герберт Кікль та колишній прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (партія ANO, "ТАК!"), проросійський олігарх-мільярдер, якого називають "чеським Трампом", оголосили про створення нового альянсу: "європейської патріотичної групи" під назвою "Патріоти для Європи".

"Патріоти для Європи". Зліва направо Андрей Бабіш, Герберт Кікль та Віктор Орбан
Фото: Сторінка Віктора Орбана в соцмережі Х

Мета об’єднання, як заявив Віктор Орбан на прес-конференції 30 червня, – створення великої і впливової політичної групи у Європарламенті та на загальноєвропейському політичному ландшафті. 

"Політичні зміни в Європі розпочалися! Сьогодні ми створили нову політичну групу з Андреєм Бабішем та Гербертом Кіклем. Європейці хочуть трьох речей: миру, порядку та розвитку. Все, що вони отримують від нинішньої брюссельської еліти – це війна, міграція та стагнація… Сьогодні три політичні партії об'єднали зусилля: найсильніша австрійська партія, найсильніша чеська партія та найсильніша угорська партія. Наша мета – стати найсильнішою правою групою в європейській політиці", – наголосив Орбан.

Для створення політичної групи в Європарламенті необхідно зібрати не менш, ніж 23 європейських депутата від щонайменше сімох держав (не менше, ніж одна четверта частина держав-членів Євросоюзу). За результатами червневих виборів, партія Орбана вже має 10 депутатських крісел у Європейському парламенті, партія Бабіша - 7 і Австрійська партія свободи Кікля - 6 депутатів. Це вже разом дає необхідний мінімум: 23. Але для формування політгрупи в ЄП Орбанові, Кіклю та Бабішу потрібні ще чотири держави. 

Четверта партія-член "групи Орбана" заявила про себе 1 липня. Очільник португальської крайньо-правої партії CHEGA! ("Досить!") Андре Вентура анонсував, що його партія може приєднатися до "Патріотів для Європи".  

Виникає питання, як буде співіснувати в одній групі з проросійськими політсилами португальська партія, яка завжди стояла на проукраїнських позиціях – як і вся португальська політична еліта та суспільство. І чи узгоджували "Патріоти для Європи" свою майбутню стратегію щодо України перед тим, як об’єднатися? Кореспондентка Еспресо направила відповідні запити в офіс CHEGA, а також партіям Fidesz, FPÖ та ANO, але відповіді на момент публікації цього матеріалу від жодної з них так і не надійшло.

Більше про проросійські сили у новому Європарламенті читайте в матеріалі "Вибори в Європарламент. Наскільки зросте кількість агентів Кремля серед законодавців ЄС". 

Таким чином, Орбанові залишилося знайти ще як мінімум трьох депутатів з трьох держав ЄС. Як повідомили кореспондентці Еспресо європейські політики, причетні до процесу, перемовини все ще тривають, і перелік запрошених дуже цікавий. Так, група Орбана може об’єднатися з партією Роберта Фіцо Smer, польською партією "Право та справедливість" PiS, італійською партією "Ліга" Маттео Сальвіні (Lega Salvini Premier), і навіть з французьким "Національним об’єднанням" Марін Ле Пен. Також, подейкують, що в нову крайньо-праву групу в ЄП можуть увійти як мінімум по одному правому євродепутату з Естонії (це може бути Яак Мадісон) та Греції. 

Польська PiS, до речі, напередодні заявляла, що може покинути свою чинну групу ECR (Європейські консерватори та реформісти) з вірогідністю "50 на 50". Партія у новому скликанні Європарламенту має 20 депутатів, і її втрата буде значним ударом для неформальної лідерки ECR, прем’єрки Італії Джорджії Мелоні (партія "Брати Італії"), адже з відходом PiS, група не зможе бути третьою за кількістю членів у Європарламенті. Натомість на третє місце може вирватися "група Орбана".

Група ID (Ідентичність та демократія) постраждає ще більше: звідти можуть вийти "Ліга" Маттео Сальвіні (8 депутатів) та, що ще більш болісно, "Національне об’єднання" Ле Пен/Барделла (30 депутатів).

Тобто, нова група "Патріоти для Європи" вже на старті може мати понад 80 депутатських крісел і гарантоване третє місце серед найбільших політгруп Європарламенту. Чи стане це реальністю, побачимо вже дуже скоро: Андрей Бабіш повідомив, що офіційне оголошення про створення європарламентської політгрупи відбудеться наступного тижня. 

Чого чекати Україні: чи хоче Орбан нашкодити Києву, і чи вдасться йому це

Головування Угорщини в ЄС віншує стати неприємним часом для Києва, але не повинне мати значний вплив на українську політику Європейського Союзу. Принаймні, на це сподіваються у владних коридорах в Брюсселі.

"Так, Угорщина як держава, яка головує в ЄС, зможе затягувати розгляд певних українських питань, наприклад, суто технічно, через формування порядків денних, започатковувати певні дискусії щодо певних тем, таких як ситуація з національними меншинами в Україні тощо. Але в принципових моментах щодо допомоги Україні завжди є спільна воля інших 26 членів ЄС, які можуть знайти можливості прийняти і протиснути потрібні рішення навіть через опір Угорщини. І пів року – це невеликий термін, вони минуть дуже швидко", – пояснив Еспресо один з чиновників ЄС на умовах анонімності.

Щодо створення політичної групи у Європарламенті, з цим трохи складніше. Напряму ця група – навіть якщо об’єднає абсолютно всіх обраних у ЄП крайньо-правих депутатів, що малоймовірно – все одно не отримає абсолютної більшості. Та й перші заяви нової групи присвячені, в основному, загальноєвропейській проблематиці, без прямої згадки українських питань, хоча й не без риторики "за мир". 

Європарламент
Ілюстративне фото: Reuters

Новостворена, поки що триєдина група, вже видала "Політичний маніфест для європейського майбутнього". Для більшого розуміння – кілька речень з цього документу: "Європейський Союз – колись омріяний проект, заснований на прагненні до примирення після руйнувань, спричинених двома світовими війнами та десятиліттями розділення – обернувся проти європейців, і тепер переслідує інтереси, що суперечать волі націй… Лінія політичного розлому сьогодні проходить вже не між консерваторами і лібералами, не між правими і лівими, а між централістами, які проголошують нову європейську "наддержаву", і патріотами та сувереністами, які борються за збереження і зміцнення Європи націй, яку ми так цінуємо. Тільки через перемогу і співпрацю патріотичних і сувереністських партій по всьому континенту ми зможемо гарантувати спадщину нашим дітям".

Також нова політгрупа вимагатиме "припинити тиск" на окремі держави-члени ЄС через європейський бюджет і зберегти право вето кожної держави з 27 – це те, що останнім часом дуже болить Угорщині. Тобто, поки що нічого загрозливого для України.

Та не варто забувати, що риторика, притаманна членам нової групи – яка дуже часто повторює і просуває російські наративи, зокрема, про необхідність припинення воєнної допомоги Києву та заклики до фактичної капітуляції перед Путіним – буде лунати у сесійній залі та кулуарах Європарламенту тепер гучніше. 

Адже політична група отримує як піар-можливості, так і додаткове фінансування на свою діяльність, а також має вплив на розподіл посад в Європарламенті та його комітетах, бере участь і має право голосу у Конференції президентів, що формує порядок денний ЄП та його стратегічні плани, тощо.

Нагадаємо, що перша, установча сесія Європейського парламенту десятого скликання відбудеться 16-19 липня у Страсбурзі. Під час сесії Європарламент обере президента, 14 віце-президентів та п'ятьох квесторів. До того ж, депутати Європарламенту визначать кількість та розмір постійних комітетів і підкомітетів, а також їх особовий склад.

Остаточний порядок денний сесії, з можливими доповненнями, буде ухвалений Конференцією президентів Парламенту (Президент ЄП та лідери політичних груп) під час їхньої зустрічі 11 липня.

Для того щоб бути офіційно визнаними, політичні групи повинні офіційно повідомити керівництво Європарламенту про свою назву, політичну декларацію та склад до 15 липня 2024 року.