Хто такий Віктор Орбан – шанувальник Путіна, друг Трампа, опонент України

Орбана можна назвати найбільш одіозним політиком Європи, якому поки що вдало вдається балансувати між членством в Євросоюзі та НАТО та побудовою авторитарної держави з відвертим обмеженням прав і свобод її громадян. Тим і цікаво проаналізувати, які фактори вплинули на формування Орбана як політика, які цінності він поділяє.

У цьому тексті пояснюємо:

• Хто такий Віктор Орбан: його політичний шлях та динаміка переконань
• Орбан, Путін і Трамп – що їх об’єднує
• Орбан проти України: як очільник Угорщини блокує українські ініціативи в ЄС 
• Чи справді Орбана можна назвати агентом Кремля

Хто такий Віктор Орбан: від романтика-демократа до найбільш “поганого хлопця” Європи

Віктор Орбан – рекордсмен серед лідерів держав Європейського Союзу з безперервного перебування на чолі держави. Він керує Угорщиною 14 років, починаючи з 2010-го. (До цього політик вже був на посаді прем’єр-міністра: з 1998 по 2002 роки, але про це трохи пізніше). За час довгого правління Орбан “добився визнання”: Європейський парламент ще у 2018 році прийняв резолюцію про те, що політика Орбана протирічить основоположним європейським цінностям. У державі є проблеми з верховенством права, суди залежні від влади, утискається опозиція, ЗМІ підконтрольні владі, порушуються права ЛГБТ-спільноти тощо.

“Угорщина більше не може вважатися повноцінною демократією. Ситуація погіршилася настільки, що Угорщина перетворилася на "електоральну автократію", – констатувала ще одна резолюція Європарламенту від 15 вересня 2022-го. 

Відтоді критика в бік Угорщини лише зростає, а Віктор Орбан її фактично ігнорує, заявляючи про те, що він як демократично обраний прем’єр-міністр, мовляв, захищає інтереси угорських громадян – а Євросоюз сам має змінитися. 

“Брюссель занедбав європейський народ. Ніколи раніше не було такої дистанції між політикою Брюсселя та інтересами і волею європейських народів. Нам потрібні зміни в Брюсселі!”, – заявив Орбан 20 лютого 2024 року. Наразі інших важелів впливу на нього, аніж вмовляння та легкий економічний шантаж, інші держави ЄС не мають.

До статусу найбільш “поганого хлопця” Європи угорський очільник йшов через роки політичної боротьби. 

Віктор Орбан
Фото: Getty Images

Віктор Орбан народився 31 травня 1963 року поблизу міста Секешфехервар, у сільській родині місцевого інженера-агронома та вчительки-логопеда. У інтерв’ю на початку політичного шляху він зазначав, що родина, мати і два його молодші брати (обидва зараз, звісно, успішні бізнесмени), зазнавала домашнього насилля від батька. В дитинстві Орбан захоплювався футболом, і досі залишається запеклим вболівальником. Цікавий факт з його біографії: під час служби в армії він потрапляв на гауптвахту, зокрема, через неявку на службу під час Чемпіонату світу з футболу 1982 року, а також – за те, що вдарив унтер-офіцера через особисту сварку.

Кар’єру політика Віктор Орбан розпочав під час навчання на юридичному факультеті будапештського університету ім. Етвеша Лоранда, куди він вступив у 1983 році, і де відразу обійняв активну позицію, вже наступного року очоливши студентське самоврядування. З 1985 року він заснував студентський журнал Századvég (“Кінець століття”), друк якого фінансувався філантропом (угорського, до слова, походження) Джорджем Соросом. У 1986 році Орбан захистив магістерську роботу про польський рух "Солідарність", написану на основі особистих зустрічей та інтерв'ю з його лідерами.

30 березня 1988 року Віктор Орбан став одним з засновників партії Fidesz, Альянс молодих демократів (“Фідеш”, Fiatal Demokraták Szövetsége). Альянс боровся за повалення радянської окупації Угорщини, яка тривала з часу невдалої “революції” 1956 року, коли прем'єр-міністр Угорщини Імре Надь був страчений за намагання Угорщини вийти з Варшавського договору – і з-під впливу СРСР. 

Саме під час церемонії перепоховання Імре Надя у центрі Будапешту 16 червня 1989 року, 26-річний Орбан піймав свій зірковий момент: він проголосив промову, яка принесла йому впізнаваність у всій Угорщині і вивела у велику політику. Виступаючи перед багатотисячним натовпом на площі Героїв, Орбан зухвало закликав до проведення вільних виборів та виведення радянських військ з Угорщини. 

Молодого політика сприйняли так добре, що влітку 1989-го його запросили як одного з лідерів та речника Fidesz взяти участь у перемовинах з правлячою компартією про мирний перехід Угорщини до засад демократії. Тоді, нагадаємо, було домовлено про проведення наступного року перших вільних виборів, а в 1991-му з Угорщини були повністю виведені радянські війська.

1989 рік, палкий 18-річний демократ Орбан виступає на мітингу на площі Героїв у Будапешті
Фото: brusselstimes.com

У тому ж 1989 році Віктор Орбан, за підтримки фонду Сороса (де, до речі, він підпрацьовував на неповний робочий день з 1988 року як юрист та соціолог), отримав стипендію на навчання в Оксфорді, США, в Університетському коледжі Пембрука – як перспективний молодий активіст, що долучився до повалення комуністичного режиму Угорщини. 

Але з Оксфорду довелося повернутися достроково: у 1990 молодий політик взяв участь у перших після демократичної трансформації Угорщини вільних парламентських виборах, і був обраний депутатом, знаходячись на чолі списку партії Fidesz. Він став і лідером парламентської фракції своєї партії, куди увійшли 24 депутати (всього в парламенті Угорщини 386 депутатських крісел). 

У 1993 року Орбан нарешті формально очолив партію Fidesz, з чого почалася її трансформація з радикально-ліберальної студентської організації на потужну політичну силу, яка з роками приєднувала та поглинала інші політичні рухи правоцентристського ліберально-консервативного спектру.

У 1994 році, вже вдруге член парламенту, Орбан очолював комітет з європейської інтеграції Угорщини (держава стала членом ЄС у 2004-му). У 1998 році він вперше обійняв посаду прем’єр-міністра, і став найбільш молодим прем’єром Європи у віці 35 років. У 1999 Угорщина була прийнята в НАТО, у чому була велика заслуга й про-євроатлантичного очільника уряду.

У 2000 році партія Fidesz доєдналася до респектабельного політичного клубу Європейської народної партії, який об’єднує право-центристські проєвропейські політичні партії. У 2002 році Орбан був обраний віце-президентом ЄНП, протримавшись на цій посаді до 2012 року.

Молодий Віктор Орбан (ліворуч) та експрезидент США Білл Клінтон
Фото: lossi36.com

Та після поразки на виборах у 2002 та 2006 роках, Орбан почав змінюватися – і не в бік демократичних цінностей. З проєвропейського ліберального молодого демократа він перетворився на авторитарного популіста, який бореться з мігрантами, представниками ЛГБТ-спільноти, ромами та євреями. А віднедавна – опосередковано, і з Україною на користь Путіна, намагаючись заблокувати допомогу Києву з боку ЄС.

За вісім років перебування в опозиції партія Орбана знову здобула підтримку виборців на популістичних лозунгах, зокрема, вимагаючи відмінити медичну та освітню реформи чинних на той час урядів. У 2010 році Fidesz отримала 68% місць у парламенті – тотальна перемога. З тих пір Орбан більше не втрачав владу в Угорщині. Маючи парламентську більшість, він затвердив нову Конституцію, яку протягом правління змінював ще понад десять разів. Своєю місією відтоді Орбан назвав розрив з “ліберальними догмами Заходу” і побудову “нової угорської держави”, яка б базувалася на традиційних цінностях.

Віктор Орбан
Фото: European Council

Показовий момент. Трохи більше, ніж чверть сторіччя після того, як грант Сороса відкрив перед Орбаном двері престижного навчального закладу в Оксфорді, влітку 2017 року, в Угорщині з’явилися білборди з обличчям американського філантропа зі словами: "Не дамо Соросу сміятися останнім". Розміщення реклами фінансувалося урядом Орбана, таким чином він відреагував на позицію Джорджа Сороса щодо заохочення прийому іноземних мігрантів у Євросоюзі.

Захисник “традиційних цінностей”

На політичному старті у 1989 році молодий Орбан називав себе “ліберальним агностиком”. Зараз він навпаки підкреслює свою прихильність до традиційних християнських цінностей Угорщини, які Віктор Орбан визначив наступним чином: родина, суверенітет, свобода і віра.

З поверненням на посаду прем’єра у 2010 році, Віктор Орбан послідовно приймав закони, які обмежували права ЛГБТ-спільноти, зокрема трансгендерних людей, називаючи саме їх існування “несумісним з християнськими цінностями”. Також Орбан відомий своєю боротьбою з іноземними мігрантами, зокрема мусульманського походження, неодноразово заявляючи, що існує "дуже чіткий зв'язок між терористичними актами та міграцією".

У той самий час традиціоналіста Орбана постійно звинувачують у корупції та непотизмі. Іштван Тіборч, зять Віктора Орбана вважається одним з найбагатших людей країни. У 2023 році Transparency International назвала Угорщину найбільш корумпованою державою ЄС. 

Папа Франциск також зустрівся з родиною Віктора Орбана і сфотографувався з ними. На світлині також є доньки та онуки прем'єр-міністра, відсутній лише його син Гашпар
Фото: topsztori.hu

Віктор Орбан одружений, має п’ятьох дітей: чотирьох дочок та сина. З майбутньою дружиною Аніко Левай (Aniko Levai) познайомився в університеті, вони побралися коли Вікторові було 23. Син угорського прем’єра Гаспар Орбан (Gaspar Orban) є кадровим військовим, і наразі проходить службу в рамках місії угорської армії у африканській державі Чад у чині капітана.

Фактор Путіна

Незважаючи на те, що Угорщина є членом ЄС та НАТО, Орбана називають другом та союзником, а все частіше – й маріонеткою Путіна. 17 жовтня 2023 року він фактично виправдав всі ці звинувачення – першим серед лідерів держав Європейського Союзу провівши дружню двосторонню зустріч з Путіним після його кривавого повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. 

(Щоправда, заради справедливості, варто зауважити, що у квітні 2022 з Путіним також зустрічався канцлер Австрії Карл Негаммер – у Москві, в резиденції Путіна Ново-Огарьово – який за зачиненими дверима обговорював з кремлівським диктатором війну в Україні та “газові питання”. Але, на відміну від кейсу Орбана, візит Негаммера мав за офіційну мету “вирішення питань гуманітарного характеру в Україні”, і відбувся після зустрічі австрійського очільника з Зеленським в Києві, де Негаммер засудив російську агресію і закликав до посилення санкцій проти Москви).

Тим не менш, фото рукостискання Орбана і Путіна на саміті в Китаї обійшло весь світ. А ще більше шокували висловлювання лідера Угорщини, держави-члена НАТО та Євросоюзу. 

Віктор Орбан і Володимир Путін зустрічаються в Пекіні, Китай, вперше після початку російсько-української війни
Фото: MTI/Miniszterelnöki Sajtóiroda/Fischer Zoltán

"Угорщина ніколи не хотіла конфронтувати з Росією. Угорщина завжди прагнула до розширення контактів", – сказав Орбан Путіну, згідно з російським перекладом його виступу на російському державному телебаченні. За його словами, двосторонні зв'язки між двома країнами постраждали через санкції ЄС проти Москви.

Віктор Орбан почав публічно зближуватися з путінською Росією після свого другого приходу на посаду прем’єра у 2010 році. За першого його прем’єрства у 1998-2002 стосунки з Москвою навпаки були прохолодними. Можна припустити, що Орбан захопився особистістю російського диктатора Путіна, який став для нього рольовою моделлю – адже в Угорщині він робить фактично те саме, що і Путін в Росії, утискаючи опозицію, отримуючи контроль над ЗМІ, зміцнюючи роль держави у всіх сферах суспільного життя. 

У 2015 році Орбан з явним незадоволенням заявив виданню Politico, що Путін “не має жодних особистих почуттів" до лідерів і не встановлює з ними дружні стосунки, тому його не можна назвати другом російського президента. "Чи є хтось, хто бачив особистість Путіна?" – запитав тоді угорський прем’єр в журналіста. 

"Щоб вважатися хорошим європейцем, ти повинен зневажати Путіна, як диявола, - продовжив Орбан в інтерв'ю італійській La Republica в січні 2018 року. - "У минулому ми, угорці, багато страждали від Росії… Тим не менш, варто визнати, що Путін зробив свою державу знову видатною, і що Росія знову є важливим гравцем на світовій арені".

Після того, як Росія вторглася в Україну, анексувала Крим та захопила частину Донбасу, саме Орбан доклався до боротьби з міжнародною ізоляцією Путіна. Зокрема, запросивши його у Будапешт у лютому 2015 року – першим у ЄС після початку великої війни. Власне, цьому були й економічні пояснення: 60% газу, який на той час споживала Угорщина, постачалося з Росії. Також Угорщина досі є великим споживачем російської нафти – яка, до речі, досі постачається через південну гілку нафтопроводу "Дружба" через Україну, на угорський державний нафтопереробний завод MOL поблизу Будапешта.

У той час, коли інші держави ЄС зменшують споживання російських енергоносіїв, поступово відмовляючись від них, Угорщина зараз залишається їх найбільшим покупцем у Європі. Також Росія будує в Угорщині нову атомну електростанцію Paks II на березі Дунаю.

Плакат на мітингу в Польщі
Фото: Wiadomosti.pl

"Ми переконані, що ізолювати Росію від Європи не раціонально”, - переконаний Орбан. - "Той, хто думає... що європейська економіка може бути конкурентоспроможною без економічної співпраці з Росією, хто думає, що енергетична безпека може існувати в Європі без енергії, яка надходить з Росії, ганяється за привидами".

1 лютого 2022 року, за лічені тижні до повномасштабної агресії Росії проти України, коли західні лідери попереджали про вторгнення Путіна вже відкрито, Орбан приїхав у Москву. "Це наша дванадцята зустріч, що досить рідкісне явище. Ті, хто були моїми колегами-лідерами в Євросоюзі, всі вже пішли… У нас двох найдовша пам'ять про стосунки між Європейським Союзом і Росією", – наголосив тоді Орбан.

“У миру є ім’я, це ім’я – Дональд Трамп”

Зустріч Віктора Орбана та Дональда Трампа 8 березня 2024 року в приватному маєтку останнього Мар-а-Лаго у Флориді, на відміну від публічних стосунків Орбана з Путіним, має підтвердити те, що з Трампом вони є саме друзями. У серпні 2022 року два політики вже мали дружню зустріч в гольф-клубі Трампа в Бедмінстері, штат Нью-Джерсі.

Трамп та Орбан у гольф-клубі американського екс-президента у 2022 році
Фото: hungarianconservative.com

Цікаво, що за чинного президентства Джо Байдена, Орбан жодного разу з ним не зустрічався, але багато критикував.

Відповідаючи на запитання з приводу березневого рандеву з Трампом під час дипломатичного форуму у турецькій Анталії 1 березня 2024 року, Віктор Орбан заявив, що чекає від зустрічі "дуже багато чого в особистому плані". "Я люблю заколотників за натурою, і він теж їх любить", - сказав він, і додав, що має з Трампом “чимало спільного в поглядах”.

Перемога Трампа на виборах президента США, на думку угорського прем’єра, принесе мир в Європу та завершення війни в Україні. "Я повністю переконаний, що якби на момент російського вторгнення в Україну Трамп був президентом Сполучених Штатів, то цього не сталося б. Я в цьому абсолютно впевнений. Тому якщо Трамп знову стане президентом, він зможе зупинити цю війну", - наголосив Орбан.

Це не вперше, коли Орбан хвалить Трампа і покладає на нього надії на встановлення миру в Україні. "Сьогодні я не бачу іншого лідера в Європі чи Америці, який був би достатньо сильним, щоб зупинити війну. У миру є ім'я – це Дональд Трамп", – заявив Віктор Орбан у січні 2024-го в інтерв’ю французькому журналісту. Цю тезу неодноразово повторював як сам Орбан, так і найвищі угорські посадовці.

У квітні 2023 року, коли проти Трампа були висунуті кримінальні звинувачення, Орбан опублікував заяву зі словами підтримки екс-президентові США, закликаючи його "продовжувати боротьбу".

Що стосується справжнього ставлення самого Трампа до Орбана, про рівень важливості особистості Орбана для екс-президента США може свідчити наступна його цитата. Під час передвиборчого виступу в штаті Нью-Гемпшир у жовтні 2023 року, Трамп зауважив: “Є така людина, Віктор Орбан. Чули про нього? Це один із найсильніших лідерів у світі. Він – лідер Туреччини". Буквально через хвилину Дональд Трамп виправився і уточнив, що Орбан все ж є лідером Угорщини. Але сам факт помилки є досить красномовним.

Щоправда, варто зауважити, що Трамп заявляв про "повну підтримку і схвалення" передвиборчої кампанії Орбана 2022 року.

Орбан проти України

“Україна – одна з найбільш корумпованих держав світу”, – заявив Віктор Орбан в інтерв’ю французькому Le Point, опублікованому 8 грудня 2023 року. “Росія натомість належить до іншої форми цивілізації, – історично, політично, географічно, традиційно – але це не повинно стати причиною відмови від співпраці з нею”, – наголосив Орбан у тому ж інтерв’ю. 

"Деякі лідери ЄС кажуть, що те, що зараз робить Європейський союз (щодо України) – раціонально і що з цього вийде щось позитивне. Інші, навпаки, вважають, що це призведе головним чином до військового, фінансового і політичного краху України. Це моя позиція", - наголосив Орбан. І, ніби в підтвердження цих слів, почав блокувати буквально усі ініціативи Європейського Союзу з допомоги Україні.

Власне, ще з жовтня 2023 року Будапешт блокує роботу Європейського фонду миру (European Peace Facility), з якого Євросоюз виплачував державам-членам ЄС кошти як компенсацію за надання Україні військової техніки та боєприпасів з їх власних арсеналів.

У грудні 2023 року Орбан не дозволив лідерам ЄС схвалити виділення Україні фінансування на наступні чотири роки, поставивши під загрозу нормальне функціонування української економіки. 

Деталі про грудневий саміт Європейської Ради, та як лідери ЄС намагалися побороти опір Орбана – читайте в матеріалі Еспресо: Що вирішив саміт лідерів ЄС щодо України: перемовини про вступ та вето Орбана на гроші для Києва.

Лише 1 лютого, під тиском європейських лідерів і прямим шантажем з боку Єврокомісії з погрозою припинити дотування угорського бюджету з бюджету ЄС, угорський прем’єр погодився на створення Українського фонду (Ukraine Facility) у розмірі 50 млрд євро. Але через його втручання Київ досі не отримав від ЄС ні копійки допомоги у 2024 році – адже вказаний проект мав повторно пройти усі формальні процедури затвердження, включаючи голосування у Європарламенті та Радою ЄС на міністерському рівні. Перший транш у розмірі 4,5 млрд євро Україна все ж має отримати у березні 2024-го.

Володимир Зеленський та Віктор Орбан
Фото: European Council

Негативною залишається позиція Віктора Орбана і щодо перспектив вступу України в ЄС. Якщо на згаданому вже вище саміті лідерів Євросоюзу у грудні він дозволив схвалити початок перемовин про вступ з Україною (вийшов з зали засідань “попити кави” на прохання очільника Німеччини Олафа Шольца і не брав участь у голосуванні), то тепер Орбан цілком може заблокувати наступні кроки в цьому напрямку.

Більше про те, як Орбан може надалі блокувати шлях України до ЄС – читайте в матеріалі Еспресо
Геть від Москви: як повномасштабне вторгнення Путіна відкрило Україні двері до членства в ЄС. 

Також Орбан постійно виступає проти посилення санкцій ЄС щодо Росії, хоча в останній момент не вдається до блокування, погоджуючись з кожним наступним пакетом.

Агент Кремля чи “прагматичний цинік”?

Питання, чи має така відкрита “любов” Орбана до Путіна та блокування допомоги ЄС Україні прагматичні корені, чи угорський очільник все ж має домовленості з російським диктатором на реалізацію його вказівок щодо послаблення ЄС і НАТО зсередини – залишається відкритим. Європейські політики і депутати багато критикують Орбана за “антиєвропейськість”, але здебільшого уникають прямих звинувачень в роботі на Кремль, щоб зберегти можливість домовлятися з Угорщиною, і втримати її в рамках європейської орбіти впливу.

Кореспондентці Еспресо вдалося поставити кілька запитань угорському депутатові Європейського парламенту Мартону Дьондьоші, президентові партії “Йоббік-Консерватори” (Jobbik-Conservatives), який є запеклим політичним опонентом Віктора Орбана.

Мартон Дьондьоші, президент партії Jobbik-Conservatives
Фото: twitter.com/GyongyosiMarton

В Україні Дьондьоші відомий тим, що у 2015 році їздив “спостерігачем” на вибори до окупованого Донбасу і до повномасштабного вторгнення Путіна стояв на явно проросійських політичних позиціях, але в 2022 році вибачився за це перед українцями в інтерв’ю “Українській правді”. 

Очільник Jobbik тоді заявив: політичні стосунки партії з Росією були помилкою, росіяни використали їх в своїх інтересах, у тому числі й плануючи велике вторгнення в Україну. Нині Дьондьоші та його однопартійці, з його слів – на боці України. На відміну від Віктора Орбана, який, як неодноразово заявляв Мартон Дьондьоші у сесійній залі Європарламенту, є “маріонеткою Путіна”.

– Пане Дьондьоші, якщо називати режим Орбана маріонетковим режимом Росії, то чи означає це, що він дійсно реалізує порядок денний, надісланий йому з Москви? Тобто, блокуючи українські проекти на рівні ЄС, Орбан просто хоче додати собі політичної ваги, щоб з ним рахувалися та його вмовляли, чи він дійсно є агентом впливу Кремля? Або і те, і інше?

– Я думаю, що існує багато факторів, які необхідно враховувати при аналізі поведінки Орбана. Він одержимий владою, і він зрозумів, що збереження влади і дотримання європейських цінностей демократії та верховенства права несумісні. Тому він обрав неліберальну версію демократії, яка є евфемізмом для авторитаризму в стилі Путіна. 

Стиль правління Орбана повністю змодельований за зразком путінського режиму, адаптований до угорського смаку, подібно до того, як “гуляш-комунізм” був адаптованою версією соціалізму, що диктувався Радянським Союзом. Згідно з його політичними розрахунками, відбувається зміна світового порядку, коли Захід постійно занепадає, а на зміну йому приходить Схід. Таким чином, він може керувати Угорщиною за авторитарними стандартами, в союзі з Росією та Китаєм, які надають військовий захист і дешеві енергоносії, а Китай – інвестиції та фінанси. 

Орбан служить російським інтересам, блокуючи, накладаючи вето всередині ЄС і НАТО, а китайським – надаючи прямий доступ до європейських ринків як країна-член ЄС і Шенгенської зони. Всі задоволені. 

Однак особисто я не можу виключити варіант, що колишні співробітники КДБ шантажують угорську політичну еліту, яка почала свою політичну кар'єру у 80-х роках в комуністичну епоху під російською окупацією.    

– Яку винагороду Орбан вже має або очікує отримати від Росії за свої дії? Гроші, більший вплив?

– Як я зазначив вище, є варіант, що Орбана шантажує Путін. 

Але з суто прагматичної точки зору, він розраховує на підтримку Путіна для збереження свого режиму. Підтримка може надаватися у вигляді дешевих енергоносіїв (нафта, газ, проекти атомної енергетики, такі як Paks 2), грошей. Обіцянок територіальних придбань – наприклад, Закарпаття! – військової підтримки тощо. 

Але також Орбан хотів би відігравати роль керівника "європейських операцій" Путіна. З усіх "неліберальних" лідерів Європи (Ле Пен, Сальвіні, Вілдерс тощо) він, безперечно, найздібніший і найхаризматичніший.

– Чому ЄС не зупиняє очевидно антиєвропейську діяльність Орбана, використовуючи, наприклад, процедуру статті 7 Угоди про ЄС? Чому немає консенсусу щодо цього?

– Процедура за статтею 7 є складною, для її застосування потрібен повний консенсус, якого важко досягти серед 27 країн-членів. Проти цього завжди була опозиція: раніше "Право і справедливість" у Польщі, тепер Фіцо у Словаччині. Але в той самий час більшість країн не хочуть реалізовувати "ядерний варіант" проти Угорщини, що цілком зрозуміло. Я думаю, що більшість лідерів вважають, що все ж таки легше мати Орбана на борту і укладати з ним болючі угоди, ніж мати “неприв’язану гармату” (loose cannon – англійська ідіома, яка означає ненадійну людину - ред.) в ЄС.

Кореспондентка Еспресо звернулася за коментарями до канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, а також до його політичного директора Балаша Орбана, зокрема, з уточненням позиції щодо Володимира Путіна, чи вважає очільник Угорщини останнього агресором та воєнним злочинцем, але відповіді наразі не отримала.