Ситуація у Курській області, перше збиття російського гелікоптера українським FPV-дроном, який запас міцності залишився у Росії. Колонка Сергія Згурця

Ситуація у Курській області

Отже, про все, що відбувається, далі ми будемо говорити через слово “ймовірно”, тому що так чи інакше вимушені саме так коментувати і аналізувати ці події. Отже, фактично вперше за всю історію бойових дій українські підрозділи зайшли на територію Російської Федерації у Курську область. Бо раніше туди заходили лише бійці Російського добровольчого корпусу та легіону “Свобода Росії”, це було в березні, а зараз ми говоримо про таку плановану військову операцію у Курській області, яка почалася 6 серпня. 

Сумарно, ймовірно, кількість залучених сил в межах батальйону, тобто 300 осіб, якщо ми не зважаємо на резерви, які мають підтримувати дію цих військ, і маємо низку відео, які підтверджують цю загальну картину, що з точки зору візуалізації ми знаємо. Відео показує переміщення машин HMMWV, Stryker з тактичним знаком трикутник - ці відео були датовані 6 серпня. Також бачили бронетехніку з такими самими знаками, бачили використання Росією своїх винищувачів, які здійснюють удари по своїй же території. 

Але якщо ми так більш спрощено спробуємо оцінити ситуацію, то наступальні дії були з двох напрямків: у бік самої Суджи, від кордону вздовж траси і на Суджу, і далі на Курськ. І це якраз з півдня від цієї траси йде річка Лешня, і другий - у напрямку населеного пункту Зелений шлях уже вздовж східного берега річки Снагость.

Чому я згадую про ці річки, тому що фактично вони обмежують флангові загрози з боку дій противника, і на цих ділянках противнику вкрай складно буде там якимось чином здійснювати контратаки, якщо на це будуть сили і засоби. 

Загалом маємо зробити висновки, які цілі ставить перед собою українська сторона, і тут можна згадати про декілька версій її оцінок. Насамперед у будь-якому разі, перше - це унеможливити просування або атаки противника з Курської області на Сумщину. Така загроза постійно існувала, - про це говорив Буданов і Зеленський, - і фактично обстріл Сум тривалий, і оця така санітарна зона, якщо вона буде створена, то звісно суттєво убезпечить Сумську область. 

Друге, - такі дії примусять противника реагувати на нові загрози, перекидати на Курщину сили і засоби з інших напрямків, насамперед  маємо на увазі Бєлгородську ділянку, тому що там у ворога левова частина угруповання "Північ". Власне, угруповання "Північ" - це 70 тис. особового складу противника, які там розподілені -  Курська, Брянська і Бєлгородська область, 50 тис. - це якраз ті, що навпроти Харківщини, а от Курщина і Брянщина - десь до 10 тис. Зараз не виключено, що якраз із Бєлгородської області доведеться перекидати противнику свої підрозділи, і це насправді спростить ситуацію на Харківському напрямку і на інших ділянках, якщо ворог буде використовувати резерви з інших ділянок. 

Також варто згадати, що через Суджу проходить одна із залізничних ліній, одна з головних ліній, що веде якраз до Бєлгорода, який є головним хабом матеріально-технічного забезпечення цього угруповання "Північ". Якраз контроль Суджи -  і фізичний, і вогневий - ускладнить ворогу перекидання сил і засобів як таких. Ну і, власне, утримання цього новоствореного плацдарму дасть можливість, використовуючи його географічні особливості, створити, повторюю, санітарну зону, і частково впливати на внутрішню ситуацію в Росії, тому що, де-факто, демонструє неспроможність російського керівництва контролювати власні кордони і ситуацію поблизу своїх кордонів

Зараз, коли там операція починалася, йшла мова про вклинення на 7 км, потім вдень уже російські z-пабліки говорили про ширину фронту 10 км і на вклинення на 15 км. А от крайня інформація вже говорить аж про 25 км і, власне, про те, що Росія втратила контроль над самим населеним пунктом Суджа, але це інформація російської сторони. З нашого боку коментарів і повідомлень немає, але в будь-якому разі ми розуміємо, що зараз ця операція перебуває в активній фазі, російська сторона жаліється, що вона здійснюється за підтримки нашої протиповітряної оборони, дронів, засобів РЕБ, які ефективно працюють в цій зоні. 

Але треба зробити таку маленьку ремарку: якщо таку операцію планують, проводять, то, звісно, враховуються всі сили і засоби - і наші резерви, і баланс цих резервів. Тому що інші напрямки залишаються небезпечними, коли ми говоримо про Покровський, Курахівський напрямки, Торецький, де ворог намагається утримувати ініціативу і намагається просуватися далі вглиб нашої території. І питання, чи є у нас резерви на такі балансуючі операції. Лінійно виглядає, що начебто треба було всі резерви кидати на ці напрямки, але інколи асиметричні рішення можуть дати набагато ефективніший і неочікуваний результат, а можуть і не дати. Тож в будь-якому разі ми спостерігаємо за цією новою сторінкою війни з Російською Федерацією і сподіваємося, що військово-політичне керівництво володіє всією інформацією, і враховує всі ризики, які виникають на полі бою.

І, до речі, ця операція на Курському напрямку додала ще одну нову подробицю бойових дій, - є відео, де український FPV-дрон влучає в російський гелікоптер Мі-28. Це, повторююсь, Курський напрямок. І це вже другий гелікоптер, який знищено, щодо першого - була інформація, що К-52 було знищено з ПЗРК. А тут ми бачимо відео знищення цього гелікоптера FPV-дроном, що говорить про розширення спектру озброєння в українській армії, який дозволяє завдавати таких болючих ударів по противнику. 

Чи можна очікувати на спекуляцію з боку РФ, що Україна хоче захопити атомну станцію? 

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак вважає, що у Курській області розгорнулась асиметрична фронтова операція - тобто не просто диверсія, а є ознаки розтягування сил, удару углиб тилу ворога.

"Тут, в принципі, з цієї точки зору все логічно, все законно. Росіяни, звичайно, будуть говорити все, що завгодно, але сам хід операції, я думаю, практика війни говорить, що все ж таки важко спростувати те, що це стосується ситуації на фронті, а не постачання газу або роботи Курської станції атомної", - зазначив експерт. 

Він зауважив, що постачання газу статистично регулюється, це прозора ситуація. І якщо постачання падає, завжди видно, з чиєї вини - чи це Україна не пропускає, чи Росія сама знизила прокачування.

"Нагадаю, що коли росіяни нападали у 22-му році,то навпаки збільшили прокачування, і в деяких місцях йшли вздовж лінії газопостачання, розуміючи, що їх не будуть чіпати. Так само і зараз видно, що ці лінії можуть використовувати для просування, але не для захоплення.Це просто асиметрична військова операція. Хоча росіяни, напевно, намагатимуться сказати щось таке політичне, ідеологічне, але це просто буде спростувати", - сказав експерт.

Рішення США про розміщення у Європі низки своїх ракет

"Те, про що зараз йде мова, - про нове покоління американських ракет середньої дальності, поки що американських. Сполучені Штати просунулись далеко, навіть коли мова йде про повторення наземних варіантів базування ракет Tomahawk - це вже такі версії, які можуть вражати, можливо, і мобільні цілі, і можуть уражати і мобільні кораблі, і наземні мобільні цілі, і головне - вони вбудовані в нову систему озброєнь, розташовані на нових пускових установках. 

Пускові установки, як можна зараз зрозуміти, у тому числі автономні дистанційно, фактично, дрони, наземні дрони, особливо, якщо мова йде про морську піхоту - є такі версії -  тобто це нове покоління озброєння  буде інтегровано в конкретний підрозділ Сполучених Штатів у Європі, він просто зараз активований саме в Німеччині. 

Сполучені Штати зараз активують такі підрозділи, вони називаються мультимодальні оперативні групи - це такі вогневі підрозділи, які є протидією того, що називаються зонами заборони. Коли ми чули про такі зони заборони, які начебто існують навколо Криму,  Калінінградської області Росії, - коли є певні кордони, на яких вогневі засоби Росії не дозволяють діяти військам інших країн. Зараз те, що створюють Сполучені Штати, - мультимодальні оперативні групи, -  навпаки прибирають цей супротив вогневий і дають військам можливість діяти на великій глибині - оперативній, тактичній в тому числі, позбавляючи, усуваючи ці перешкоди, і надаючи можливості військам Сполучених Штатів передусім діяти вільно.

От зараз такий підрозділ створюють, там будуть розгорнуті - з того, що ми чуємо, -  і старі ракети "Tomahawk", але в новій версії, в нових поколіннях, які можуть, напевно, вражати і мобільні цілі, і  ракети SM6. Ми знали цю ракету як ракету протиповітряної, протиракетної оборони флотську, але вони її модернізували і зробили з неї дуже швидку аеробалістичну ракету. Тобто така ракета схожа на "Іскандер", але значно швидше і далі вона працює

І там буде дивозброя, скоріш за все, - такі анонси є. Її називають  Dark Eagle. Власне, єдиний на сьогодні екземпляр гіперзвукової зброї, який був запланований. Ці види зброї дозволятимуть американським військам діяти вільно в тих зонах, де їм будуть заважати вільно діяти. Це не буде ядерний компонент, тобто у цьому різниця із тим, що було. Але це зараз більш реальна зброя, яка може використовуватись у військових операціях", - зазначив Олексій Їжак.

Як реагуватиме Росія? 

"У них є трішки часу, тому що мова йде про спочатку епізодичне базування з 26-го року, а потім вже постійне. Єдине практично, що зараз можна почути з російських більш-менш відкритих джерел, - вони говорять про те, що можуть прибрати всі заборони або всі власні самозаборони на те, щоб ракети "Калібр" розгортати там, де вони хочуть, на яких хочуть платформах, - не тільки на морі. Але проблема в тому, що вони давно цим намагались займатись, і так само ракети "Циркон", - розгортати їх на будь-яких платформах там, де тільки можуть.

Мова йде, звичайно, про наземні платформи, - вони найдешевші. Але проблема Росії не в тому, що в них була така заборона, а їхня проблема, що вони не можуть створити достатню кількість цих ракет. Вони можуть, мабуть, частину ракет "Калібр" перекинути з Чорноморського флоту, який нефункціональний, на наземні платформи. Але скидається на те, -  що і не тільки у якості ракет, але й у якості платформ, з яких їх запускають.

У Сполучених Штатах є  автономні, роботизовані, власне, пускові установки, дрони,  не виключаю, зі штучним інтелектом. В Росії такого не існує, вони будуть намагатись демонструвати, що можуть пускати "Калібри" і "Циркони" з наземних пускових установок, але це схоже на максимум, що вони можуть. Якщо говорити ширше, що Росія ще може зробити, мені видається. -  може продовжити цю американську лінію або клонувати її. 

Вони демонстрували такі можливості створювати, скажімо, змінювати систему управління своїми ракетними, взагалі, ударними силами так, щоб створювати єдиний кулак, можна сказати, із дронів, ракет, різних інших засобів, літаків. Тобто створювати таку систему управління, яка зможе наносити комбіновані удари. Не виключаю, що ми вже трохи це бачили в останні місяці, коли вони здійснювали комбіновані атаки. Те, що вони називають комбінованими атаками, - коли дрони, ракети, причому різного підпорядкування: морські, авіаційні, дрони армійські,-  все це загалом  працює синхронно. Не виключаю, що це найбільш небезпечне, що вони можуть робити - створювати таку єдину систему управління різних ударних засобів, які у них є або їм доступні", - вважає експерт.

Передача Росією технологій іншим країнам 

"Було таке враження, що вони лякають світ штучним розповсюдженням збройних технологій.  З останніх таких повідомлень із Близького Сходу -  Іран знову, як і в попередньому ударі, почав після візиту Шойгу попереджати Ізраїль, коли саме відбудеться напад, як він відбудеться. Тобто така форма деескалації говорить про те, що насправді Шойгу привіз до Ірану меседж, що вони не можуть надати Ірану необхідну підтримку для реальної війни з ХАМАС. 

Зрештою, це вісь зла, вісь супротиву, те, що називається  антизахідною коаліцією. Просто видно, що в них не вистачає сил на велику війну. Коли мова йде про велику гібридну війну, то в них багато сил, а коли мова йде про конкретну кількість і технології, то вони все ж таки слабкі. Думаю, що росіяни можуть говорити, що вони передадуть комусь якісь технології, але ситуація зараз така, що технології, взагалі метал, зброя - все це потрібно передусім самим росіянам, щоб витримувати цю війну і підтримувати бодай такі темпи наступу, які вони зараз мають: село на тиждень", - розповів Олексій Їжак.