Ударна кампанія України по летовищах вглиб РФ, особливості поточного етапу бойових дій у Курській області. Колонка Сергія Згурця

Атака на російські військові аеродроми

У місцях їхнього базування і саме цієї ночі, як на мене, відбувся черговий і потужний етап української повітряної ударної кампанії зі знищення російських військових літаків, запасів засобів ураження, які ці літаки використовують, а також аеродромної інфраструктури. Далекобійні дрони СБУ та Сил оборони, Повітряних сил, Сил спеціальних операцій, Центру безпілотних систем здійснили сьогодні найбільшу атаку на російські військові аеродроми. 

І дехто хоче зробити висновок що це найбільша атака за всю війну, сподіваюсь, що насправді найбільша ще буде, але в будь-якому разі сьогодні цілями були одразу декілька ворожих летовищ. Звісно, я почав з Саваслєйки не просто так, тому що якраз один з ареодромів, які були атаковані дронами, це саме Саваслєйка. Він є базою МіГ-31, і ця база розташована за 650 км від лінії фронту у Нижньогородській області.

Що ми знаємо на сьогодні: є дані супутникової системи фіксації пожеж NASA, ці дані фіксують що є осередки пожеж. Це можуть бути або арсенали з тими ж "кинджалами" або сховище з пальним до літаків МіГ-31. Хоча є очікування, що могли бути також вражені і літак Іл-76 і, ймовірно, як мінімум один МіГ-31. На такій висновок наштовхують відео, які демонструють самі російські військові, які намагалися відбити атаку наших дронів.

Додамо ще: на цій авіабазі Саваслєйці є три майданчики для базування літаків - всі вони відкриті. В будь-якому разі, сподіваюсь, що робота дронів була достатньо ефективною, але дочекаємось супутникових знімків. Окрім Саваслєйки були ще удари по летовищах у Воронезькій області - це, власне, два летовища: Балтимор і Борисоглібськ, вони мають відстань від лінії фронту відповідно 180 і 340 км.

Є вже супутникові знімки щонайменше по одному летовищу, по Борисоглібську, де базується Су-25, Су-30, Су-34, Су-35. У західній частині летовища є удари по ангарам. Що саме в цих ангарах: засоби відновлення літаків чи засоби ураження - я думаю, про це стане відомо трошки згодом.

Фото: t.me/cxemu

Фото: t.me/cxemu

І четверте летовище - це летовище Халіно, це за 7 км від Курська. Тут найменше інформації, але я, наприклад, не виключаю, що той збитий Су-34, про який сьогодні звітував Генштаб, ймовірно міг підійматися саме з летовища в Халіно. Я думаю, що це загалом свідчить про такий системний підхід - масовий удар нашими дронами по низці російських летовищ.

Я б ще згадав удари по російській стратегічній базі Оленья - це 1800 км від українського кордону, а також удари по Морозовську - летовищу, де було знищено значні запаси російських КАБів. Ну і також удари по летовищу "Липецьк-2", тобто загалом це говорить про системні підходи. 

Ми і раніше здійснювали удари по російським летовищам, але що зараз змінилося: по-перше, удари стали більш масштабними, відстані зросли, кількість дронів, які використовуються, суттєво зросла, їхні потужності зросли. 

Курська операція 

З приводу несподіванки - ми знаємо, що це один із факторів, який суттєво впливає на лінію фронту, що демонструє, до речі, операція у Курській області, де наші Сили оборони просуваються вглиб території противника. Загалом можна припустити, що вклинення становить близько 60 км, глибина на певних ділянках - від 10 до 30 км. І сьогодні генерал Сирський відзвітував Верховному головнокомандувачу про подальше просування наших військ, додаткову кількість полонених. Кількість російських полонених за тиждень бойових дій коливається в сотнях. Насправді думаю, що там показники наближаються до тисячі: є і строковики, є ФСБшники, ті, хто належать до чеченських підрозділів. Тому поповнення нашого фонду для обміну суттєво збільшилось. Це якраз один з наслідків цієї операції.

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 7-14 серпня

 

Чого вже досягли українські військові у Курській області та які ризики

Директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, воєнний аналітик, письменник Валентин Бадрак вважає, що операція у Курській області вже вплинула на ставлення світу до війни в Україні.

"Весь світ вже тиждень починає розмови лише з українського наступу в Курській області, і це дуже серйозне досягнення, тому що завдяки раптовому наступу вдалося вплинути на російське суспільство, вплинути на західне суспільство, в тому числі на політичний істеблішмент, який почав стрімко змінювати думку про те, як і в якому обсязі потрібно допомагати Україні. 

Ще з’явився обмінний фонд, полонених величезна кількість - це так само дуже важливо. І головне, що вже зроблено - продемонстровано слабкість російської воєнної машини і слабкість режиму Путіна, крихкість кремлівського злочинного режиму загалом , і це є величезне досягнення. Деякі ЗМІ написали, що в головах чи в свідомості західних політиків почали зникати оці червоні так звані лінії щодо тиску на Путіна. 

І важливим безумовно є те, що російські війська почали відтягувати свої підрозділи, свої частини з фронту, з Харківської ділянки, навіть з Покровського напрямку, де ситуацію деякі військові фахівці називали навіть критичною. І це безумовно досягнення, це перехоплення ініціативи в цілому, це дуже важливий момент, який, безумовно, є визначальним. І те, що операцію називають блискучою - це дуже-дуже важливо.

Я коротко пройдуся по країнах, які могли б змінити своє ставлення і чимось серйозно вплинути на подальше просування українських військ. Це Сполучені Штати, які поки що зберігають заборону використання ракет, Німеччина - навпаки - вже готова дозволити, але вона ж не надавала нам крилатих ракет, Франція мовчить про крилаті ракети, Британія висловилася проти використання крилатих ракет.

Тобто виходить так, що надалі певний час Україна знову має доводити, що саме конвенційна зброя може змінити перебіг усієї війни і фактично обнулити ідеологію ядерного протистояння, що могло відбутися вже наприкінці 2022 року, потім могло відбутися всередині 2023-го. І знову таки - через гальмування заходу - цього не відбулося", - вважає Валентин Бадрак.

Ризики Курської операції

"Ризики, безумовно, дуже серйозні, і взагалі-то цей наступ, як на мене, народився з відчаю, з того, що був постійний тиск російських угруповань і не було чого робити. Проблема полягала ось в чому: невистачання резервів, невистачання ключових озброєнь і боєприпасів, і ось тепер шляхом розтягування фронту, що так само є збільшенням ризиків, українським силам оборони вдалося змінити ситуацію.

Тепер військові фахівці вже висловилися про найбільші ризики. Вони полягають, по-перше, у великій глибині просування. Де понад 60 км, якщо пройдуть українські війська, то буде дуже складно підтримувати логістику, а якщо ще далі, то взагалі буде залежати від готовності українських резервів. Те ж саме можна сказати і про фланги, закриття флангів, військові фахівці вважають дуже великим ризиком і великою потенційною проблемою.

Але ми достеменно не знаємо, якими резервами сьогодні оперує головком Сирський. Якщо припустити, що хоча б частина з тих 14-ти бригад, про які казав Верховний головнокомандувач Зеленський (він бідкався що немає, чим їх озброїти), наприклад, 4-5 бригад з них готові, то цілком можливо розвинути і подальший успіх цього наступу і навіть здійснювати дуже потужне закріплення. 

До речі, саме закріплення і будівництво потужної ешелованої оборони вже в Курській області - це дуже важливий елемент був би. Тут не можу не сказати такі слова, що окрім інженерних підрозділів, було б дуже логічно в такому вигляді закріпити приватні військові кампанії, але у нас п'ятий рік вже розмови про це і три законопроєкти, які фахівці називають достатньо пустими і далекими від того, як треба будувати приватні військові кампанії. А це можливість асиметричних дій, і в тому числі - проведення потужних інженерних робіт на вже захопленій території", - зазначив військовий експерт.

Президентські вибори у США

"Є ще один дуже важливий аспект, якому, напевно, теж присвячений цей наступ, а саме йдеться про вибори президента Сполучених Штатів. Київ відвідали два сенатори: республіканець і демократ - це Грем та Блюменталь. Два ці сенатори хочуть подати такий проєкт закону, який би забезпечив допомогу Україні на 2025 рік, це дуже важливе страхування від Трампа, будемо так казати, від пришестя Трампа.

Фахівці вже проаналізували можливість просування такого закону і кажуть, що дуже важливим було якби Каміла Гарріс, якщо б і не перемагала, але йшла в рівень з Трампом, а ще краще - якщо б вона перемагала. Тоді для спікера Джонсона це було б маркером, щоб розглянути цей проєкт, щоб підвищити свої власні політичні ставки. Бо зараз він цілком залежний від Трампа, і якщо Трамп буде перемагати і скаже йому не робити цього, він не винесе цей законопроєкт, а якщо саме Каміла Гарріс буде перемагати, то до п'ятого листопада йому потрібно внести це і потім розглянути до кінця грудня.

Отже, знову майбутнє України частково знаходиться в залежності від американського політикуму і залежить від того, яким буде перебіг саме президентської кампанії в Сполучених Штатах. Будемо сподіватися що Камала Гарріс набиратиме оберти", - зауважив Валентин Бадрак.

Як діятиме клан Путіна у відповідь на український наступ

"Ну тут насправді міститься величезна небезпека і величезний ризик, пов'язаний із тим, що спрощеним підходом до оборони і таким полегшеним просуванням українських військ Кремль може створити пастку і заманити Сили оборони більш ніж, наприклад, на 80 км вглиб. Якщо це відбудеться, і все залежить від наявності підготовлених потужних резервів (якщо вони існують), то для України це не буде проблемою і можна буде розвинути успіх і потім, в разі необхідності, перейти до оборони. Якщо ж резервів замало, а, власне кажучи, цитування українських вояків, які були поранені, і яких перекинули з інших напрямків буквально за день до наступу, не прямо, але свідчить про брак резервів, от така пастка буде дуже небезпечною. 

Тому дії Росії: вони начебто зараз тільки оговталися від раптовості і починають щось впроваджувати, але вони можуть уповільнити це штучно. Штучно уповільнити саме підготовку до відбиття і можуть штучно заводити резерви не на лінію зіткнення, а подалі, скажімо, на 20 на 30 км. Безумовно, багато чого залежатиме від розвідки і засобів ураження, тут Україна вже продемонструвала величезну потужність. Як в ураженні і аеродромів, про які ви розповідали, так і ураженні, власне, снайперською артилерією тих підрозділів, які йшли на підкріплення, які перекидалися. В українських Сил оборони тут набагато більше зараз переваги, і справді ми бачимо, що ініціатива в їхніх руках. Через це ми спостерігаємо піднесення, підвищення морально-бойового духу, це дуже важливий аспект в цій війні, і цей наступ вже виконав свою роль, незважаючи на результати майбутніх перемовин", - додав військовий експерт.