Як реформувати мобілізаційну систему

Як від друзів, так й від незнайомих мені людей. Вакансію ми закрили доволі швидко, й вже 22 грудня я повідомив про це. Але люди досі питають, як можна потрапити служити до нашого підрозділу. З деякими навіть зустрічався, намагався відповідати на їх запитання...

• Чи є можливість служити на посадах, які враховують мій цивільний досвід роботи?
• Можете порекомендувати куди мені з моїми скілами було б варто спробувати?
• Як військова облікова спеціальність (ВОС) впливає на посаду при мобілізації та чи можна її змінити?
• Чи може керівник підприємства без військової кафедри потрапити в армії на керівну (не солдатську) посаду? Як призовнику-солдату отримати офіцерське звання?
• Йти до військкомату вже зараз, чи зачекати Закону про мобілізацію, може, буде краще?
• В ТЦК мені обіцяють, що з моїм айтішним досвідом я буду служити в штабі, а не в ДШВ, це правда?
• Якщо я не служив, мене обов’язково направлять на навчання? Куди? А що буде після навчань?
• Чи варто підписувати контракт?

Й багато іншого.

Причому, жодна людина, з ким я спілкувався, не збирається ховатися від мобілізації. Пишуть: "Служити готовий, але так, щоб від мене була максимальна користь!". Всі вони освічені, відповідальні, патріотичні, самодостатні. З професійної точки зору всі вже давно реалізувалися, побудували успішну кар’єру. Всі чітко усвідомлюють, що небезпека втрати держави нікуди не зникла і що вони мають служити. Ну, звісно, це моя особиста бульбашка, в якої я живу, спілкуюсь. Можливо, у когось інший досвід. Але всіх чоловіків з моєї бульбашки турбує одна річ – невизначеність!

Читайте також: Що таке справедлива мобілізація?

Подивися обидві пресконференції: й Зеленського, й Залужного. Відповідей там не було. Навпаки. Таке відчуття, що у влади взагалі немає ніякого плану. Головком каже: "Дайте мені людей, бо мені воювати треба!". А старший начальник: "На фіга вам стільки? Та, у нас й грошей немає!".

Те, що Зеленський хоче перекласти відповідальність, – правильно на 100%. Це вкрай погано. Але те, що мобілізація – не справа Залужного – вірно максимум на 99%. Тому, що ТЦК, які виконують мобілізаційну роботу, підпорядковані СВ, які є частиною ЗСУ, якими керує ГШ. Тож, на роботу військкоматів за своєю посадою головком (теоретично) може впливати через свого підлеглого – командувача Сухопутними військами. Чи це насправді працює? Мені важко сказати. Та, й взагалі, як військовий, не можу я обговорювати (а тім паче, критикувати) дії своїх прямих командирів – Сирського та Залужного.

Зате мобілізацію – можу. Отже, як, на мою думку, можна швидко збільшити її ефективність?

1. Надати можливість частинам напряму обирати людей на вільні посади

Насправді це працювало деякий час. Саме таким шляхом (за відношенням) я й потрапив на відповідну посаду у свою частину. Все, як і в бізнесі: за рекомендацією, надіславши резюме, пройшовши інтерв’ю, отримавши погодження комбрига. Але у січні 2023 року (тобто рік потому), за наказом головкома, "відношення" скасували. Начебто для того, щоб запобігти корупції та надати ТЦК можливість комплектувати нові бригади для контрнаступу (але це неточно).

З часом "відношення" все ж таки знов запрацювали, але з великими складнощами (ну, за виключенням окремих бригад, які, скоріш за все, мають дозвіл головкома), шляхом горизонтальних зв’язків. Саме таким чином нещодавно ми перехопили в ТЦК людину на вільну сержантську посаду, про що я писав раніше. Наскільки це складно, чудово розписано тут

Отже, чому важливо повернути "відношення"?

По-перше, частина зацікавлена в якісному особовому складі. Бо це напряму впливає на KPI командирів. Баласт нікому не потрібен, його вже достатньо. Якщо у (нормального) командира буде вибір – він завжди обере найкращого. Звісно, тут є нюанси, бо штабні посади часто заповнені просто "своїми" людьми. З цим треба боротися, але не шляхом обмеження можливостей для нормальних людей.

По-друге, людина, яка мобілізується, зацікавлена в тому, щоб служити в хорошій частині (таке точно буває), з адекватними командирами (інколи зустрічаються), на посаді зі зрозумілими обов’язками (це майже неможливо, але хай буде). Коли ти розумієш куди потрапиш – рішення йти в армію (психологічно) приймається набагато легше, бо дає відчуття контролю свого майбутнього.

По-третє, відновити "відношення" – це швидкий та простий спосіб залучити в ЗСУ фахових цивільних, яких від добровільної мобілізації стримує неможливість вплинути на вибір місця служби. Для цього не потрібні нові закони чи погодження з владними структурами, бо це робиться наказом головкома.

Не знаю, яка кількість людей таким чином може поповнити лави ЗСУ, але в масштабах всієї країни, думаю, це можуть бути десятки тисяч протягом року. Причому, це будуть мотивовані фахівці, а не баласт.

Читайте також: Що таке справедлива мобілізація

2. Призначати керівників підприємств на управлінські посади та надавати їм офіцерські звання

Один мій товариш, Сергій Кабалін, ІТ-директор з досвідом роботи у великих мережевих компаніях, зараз сержант НГУ, був направлений військкоматом на посаду телефоніста (хоча, треба признати, що йому надали право вибору в межах декількох солдатських посад). На мою думку, він має достатній досвід, щоб працювати начальником зв’язку батальйону або, навіть, бригади.

Інший, Олег Мельник, молодший сержант ЗСУ, колишній комерційний директор декількох українських дистриб’юторських компаній, також працює на сержантській посаді, в нашому підрозділі ППО. Хоча, напевно, був би більш корисним армії як ЗНШ батальйону/бригади, або відповідав би за якісь окремий напрямок в частині. Звісно, після мінімального досвіду та навчання, але впорався б!

Чи була у них можливість отримати скерування на ці посади при мобілізації? Ні, бо вони за званням перебувають у військової ієрархії майже у самому низу ланцюжка. Попри свій досвід, якого немає у більшості молодших "офіцерів-піджаків", які автоматично отримують "мінімайора" (молодшого лейтенанта) маючи за спиною лише військову кафедру 10-20 років потому.

Тобто, людина, яка у цивільному житті керувала підприємством 100-500 працівників, мала величезну відповідальність та різноманітний досвід, працювала як кризовий менеджер або бізнес-консультант, впроваджувала системи управління, займалася трансформацією компанії, оптимізацією бізнес-процесів, підбором персоналу, мала зарплату, з якої сплачені податки рахувалися більш за грошове забезпечення військового, така людина потрапляє в ЗСУ фактично на посаду молодшого помічника менеджера відділу продажів, якщо проводити аналогію з цивільним життям.

Й водночас в штабах повно людей, які 90% часу займаються тим, щоб уникати відповідальності та збільшувати паперовий обіг прикриваючи свою дупу. У підсумку маємо 40+ журналів на підрозділ з 20 людей! Але ж ми хочемо в НАТО, правда? То давайте вже починати реформи, хоча б вводити справжній електронний документообіг, а не той, що тільки для передачі паперових документів.

Здається, запит на реформи є в ГШ та у самому низу, на взводному рівні. Все що між ними – максимально їх гальмує. То, чому б не залучати на реформаторську роботу людей з бізнесу?

Гадаю, охочих знайдеться чимало. Якщо треба, той й відповідні посади рівня ЗНШ можна ввести: а-ля CDO. Маєш управлінський досвід – ось тобі на вибір запити від в/ч та направлення на прискорені офіцерські курси. Впевнений – після таких змін, навіть конкурс на ці посади буде!

Читайте також: Чому не можна мобілізувати тільки бідних?

Насправді в ЗСУ таких точок, де б знадобився управлінський досвід – безліч! І знов-таки, для подібних змін не треба приймати нові закони, все вирішується на рівні ГШ. Можливо вже вирішується. Сподіваюся на це.

3. Визначати ВОС за досвідом роботи, а не за первинною освітою

Формально ВОС мала б спрощувати облік та мобілізацію людей, але насправді зовсім не відображає фах мобілізованих. Це призводить до випадків, коли "за освітою фізик, фізичний факультет КНУ Шевченка, військова кафедра за напрямком радіолокаційних станцій, але по факту 15-річний досвід проєктного менеджменту в міжнародних консалтингових компаніях на різних проєктах (в тому числі з оптимізації бізнес-процесів)".

Тому дуже хотілося б щоб ТЦК мали можливість змінювати/призначати ВОС, спираючись на реальний досвід людини, навіть на базі стандартних резюме або шляхом анкетування призовника. Чи треба для цього змінювати нормативну базу? Думаю, що ні.

Звісно, я не фахівець з питань мобілізації, у військкоматах також ніколи не працював, але як би запропонували взяти участь в реформуванні цієї системи – (можливо) не відмовився б. Бо зараз виступаю у ролі умовного користувача, а цікаво було б попрацювати на стороні постачальника.

Хто зна, може запросять після демобілізації. Начебто залишилося вже менше половини терміну (якщо рахувати 36 місяців)

Всім, хто отримав (отримує) повістку, бажаю знайти правильне місце служби, де від вас буде найбільша користь для наближення нашої Перемоги!

Джерело

Про автора. Володимир Поздняков, капітан ЗСУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.