Яценюк поставив "Газпром" на "лічильник"

На вулиці Намьоткіна у Москві, де розташований головний офіс «Газпрому», панує легка паніка. Ще б пак: є ризик не лише втратити тимчасовий ґешефт, але й потенційний прибуток наступних років, який сам плив до рук.

Більше того, російського газового монополіста фактично «поставили в позу», у якій він і сам може відчути результат своєї улюбленої лінії поведінки – газового шантажу.

Цього разу Україна не піддалася на психологічний тиск, який на неї пробував чинити «Газпром» та Путін з Медведєвим цифрами на своєму віртуальному «лічильнику». І тепер у відповідь на чергову маячню – про $480 за тисячу кубів у ІІ кварталі, чи про зростання боргу до нібито $3,5 млрд., запровадження передоплати чи інші подібні закиди українські чиновники час від часу ввічливо перепитують у росіян: «Ну що, хлопці, розраховуємось по $268,5? Точно ні? Ну, як знаєте».

«Нафтогаз» вирішив піти ва-банк спочатку радше від безгрошів’я. Але загалом його позиція де-юре виглядає щоразу міцнішою. Він не визнає накручену в односторонньому порядку ціну, тому й не оплачує газ за квітень. Ще й поставив в залежність від цього попередню заборгованість (яку Київ визнав) у $2,2 млрд. І збирається перевести суперечку в судову площину, готуючи матеріали в Стокгольмський арбітраж, який «Газпромові» досі виграти ще не вдавалось (правники кажуть, що максимум, на який спромоглися юристи Міллєра – це зменшити суми притензій).

У Стокгольмі Україні потрібно довести буквально кілька речей.

Що ціна, яку з неї із 2009 року лупили Путін-Міллєр та компанія, завищена.

Що внаслідок завищеної неринкової ціни «Нафтогаз» не мав змоги вибрати передбачені контрактом щорічні обсяги газу (42 млрд. кубів).

І що Росія зі свого боку не виконала умови контракту про річний транзит через Україну не менше 110 млрд. кубів газу, а це призвело до недоотриманого «Нафтогазом» прибутку.

Також можна додати й матеріальні претензії щодо незаконного відчуження майна «Чорноморнафтогазу», «Укртрансгазу», «Укртранснафти», їх інфраструктури та ділянок Чорноморського шельфа внаслідок анексії Криму.

В підсумку ще може виявитись, що це не Україна має заборгованість перед «Газпромом», а навпаки – росіяни винні нам чималу суму.

Поки що на офіційному рівні російська сторона намагається робити хорошу міну при поганій грі. Проте вже з’явились певні сигнали, що «Газпром» готовий переграти деякі моменти.

Так учора в ЗМІ потрапила інформація, буцімто Москва може піти на поступки Україні, якщо ЄС дозволить добудувати «Південний потік» і не розповсюджуватиме на нього норми Третього енергопакету. З точки зору "Газпрому", він є перешкодою для потоку, оскільки забороняє одній і тій же компанії одночасно бути постачальником і володіти розподільними мережами та газопроводами. Тобто, позбавляє змісту саму ідею "Південного потоку" для Росії - впливати через газопостачання на Україну і Європу.

Паралельно російські чиновники намагались нагнітати ситуацію: «Якщо 7 травня Україна не розрахується – переводимо її на передоплату». Не розрахувалась. При цьому прем’єр Яценюк заявив, що "Газпрому" направили пропозицію продовжити газовий контракт по ціні $268,5 і тоді за 10 днів буде погашено весь борг. Та ще й нагадав, що Україна почала передарбітражну процедуру врегулювання газової суперечки з "Газпромом": "Ми почали передарбітражну процедуру врегулювання спору. Якщо ми досягнемо згоди по закінчення 30 днів, значить, ми не будемо в суді. Якщо такої згоди не буде досягнуто, то залишилося 24 дні і ми зустрінемося з «Газпромом» в Стокгольмі, в арбітражному суді", - підкреслив Яценюк.

Сьогодні це іншими словами повторив міністр енергетики Юрій Продан (теж один з прийомчиків росіян – повторення тези різними спікерами). А експерти і правники на брифінгу ще й у деталях розписали особливості роботи арбітражу в Стокгольмі та алгоритм підготовки та розгляду не лише позову, але й апеляції.

Після такого психологічного тиску в Олексія Міллєра не те що будуть зіпсовані святкові вихідні - у нього мав би на якийсь час пропасти апетит. Адже йдеться про можливу втрату кількох мільярдів відверто «нациганених» прибутків. Схоже, що тузів у рукавах російських газівників більше не лишилося. А час і далі працює на Україну.