Коліушко: Нова Конституція не виключає президентсько-прем'єрської війни

- Пане Ігорю, скажіть чи не закладена в новій Конституції міна повільної дії щодо збалансованості повноважень президент - прем’єр-міністр?

- Я погоджуюся з тим,  що ті положення, які пропонується  включити в Конституцію, вони неоднозначні. По-перше, Кабінет міністрів позбавляється інструментарію реалізації державної політики і забезпечення законності на територіях. Тобто втрачаючи місцеві державні адміністрації, він нічого нового не здобуває. Тому Кабінету міністрів, вочевидь, прийдеться створювати якісь нові структури – територіальні управління, відділи по всій території України. А на це додатково виділяти величезні кошти.

По-друге, незрозуміло, яким чином і чи буде взагалі забезпечуватися дотримання законності діяльності місцевого самоврядування. Тільки місцеве самоврядування є захищеним від втручання в його діяльність. Потім можуть виникнути проблеми, що ніхто не має права їм щось сказати,  навіть якщо будуть впевнені, що порушуються закони.

Зміни до Конституції передбачають механізм реагування тільки на порушення Конституції. Але і цей механізм на мій погляд є вкрай неефективний. Тому що цей механізм передбачає звернення представників президента до президента, а президент звертається до Конституційного суду, і за рішенням Конституційного суду президент може достроково припинити повноваження рад, які порушили Конституцію. Тобто це надзвичайно важкий нездоланний шлях. В нас були випадки неодноразово, коли по команді однієї з партій сотні органів місцевого самоврядування в короткий проміжок часу, десь в два тижні, приймали відповідно сотні неконституційних чи незаконних рішень. І ви уявляєте, як Конституційний суд буде кожне це рішення розглядати, порушувати провадження по цьому рішенню, і виносити свої ухвали – це вкрай неефективно.

Крім того, ці зміни до Конституції не дають  відповіді на запитання, яке сьогодні виникло в нас, коли ми маємо дві області, більша частина яких захоплена терористично-сепаратистським повстанням за участю іноземних військ. І  як має бути на цій території забезпечено функціонування публічної влади взагалі незрозуміло. Тому що проводити там вибори неможливо. А жодної альтернативи проект не пропонує. Навіть перехідні положення.

- Чи дійсно в проекті Конституції будуть звужені повноваження президента?

- Я погоджуюсь з тим, що в діючій Конституції повноваження президента не те, що урізані – вони не збалансовані з його відповідальністю. Пам’ятаєте, конфлікт між Ющенком та Кабміном Тимошенко полягав  втому, що Ющенко посилався на 102 статтю  Конституції, і казав, за що він відповідає, а уряд посилався на 106 статтю і казав, що він не бачить там таких повноважень президента на такі дії, які він вчиняє. Щоб цей конфлікт не повторився знову правками в Конституцію  треба було привести у відповідність, те за що відповідає Президент і що визначається у 102 статті Конституції має чітко знаходити своє відображення в механізмах і в інструкційному забезпеченні спроможності президента це робити. Прикладом цього, є, наприклад, Служба безпеки України. На сьогодні неправильно,  що президент не має можливості за діючою Конституцією звільняти голову СБУ без згоди Верховної Ради. Тому що Служба безпеки – це той орган,  що забезпечує виконання президентом його повноважень щодо гарантування територіальної цілісності та суверенітету, безпеки і т.д. Якщо президент не хоче працювати з головою СБУ, він зобов’язаний мати повноваження звільняти, і в цьому ніхто не має йому перешкоджати. І ця зміна, яка пропонується, вона є правильною. Але разом з тим, чомусь така логіка поширюється на Генерального прокурора, на голову державного бюро розслідувань, які не є функціонально пов’язаними з президентом. І вони мають бути максимально незалежними.

Тому всі зміни спрямовані не на звуження, а на розширення повноважень президента відносно діючої сьогодні Конституції. Але частина з них є абсолютно виправданими, а частина – зовсім невиправданими.

Так само Антимонопольний комітет є президентським органом, і регулятори природних монополій стають президентськими органами.  Ці органи мають бути відмежовані від уряду, це правда. А чи їм потрібні бути президентськими? Тут також є великий сумнів.

- В проекті Конституції президент зберігає за собою контрольні та наглядові функції через представників президента на місцях, а місцеві адміністрації скасовуються. Наскільки серйозною буде влада у представників президента і наскільки залежні від них будуть місцеві ради? 

- Стосовно представників президента – незрозуміло для чого вони президенту. Вони не кореспондуються з повноваженнями президента. На рівні районів президент не має можливості тримати цей функціональний зв'язок. І в ситуації, коли людина когось призначає, а потім не співпрацює з ним, тобто йому не належить результат роботи цих посадових осіб. То це породжує неефективність таких призначень і корупцію.

Тут випливають посередники, які підсовують кандидатури президенту, президент не має фізично можливості розбиратися в усіх цих районних справах і немає в них потреби.

Проблема в тому, що вони не потрібні президентові, президент не може відповідати аж до районного рівня.  А з іншого боку вони ніяк не пов’язані з Кабінетом міністрів. Вони навіть внесені в розділ «Президент». РДА в чинній Конституції внесені в розділ «Виконавча влада».