Чому не слід читати казки Гіркіна на ніч дітям

Те, що головний терорист ДНР Ігорь Гіркін ще й письменник-казкар відомо давно, але  Еспресо.TV вирішило детальніше поцікавитися його літературним доробком.

Отже, серед творів лідера сепаратистів у Вікіпедії значиться три публікації, дві з яких на військову тематику, а одна казка-фентезі для дітей, але критики зазначають, що дітям молодше 13 років бажано її не читати.

Історичні публікації Гіркіна присвячені білому руху в період громадянської війни 1917-1920 років, в яких він висловлює свої монархічні погляди і знання деталей як любителя військових реконструкцій.

За обсягом публікації невеликі. Одна брошура на 56 сторінок (у співавторстві з іншими любителями реконструкції військової історії).

Також є посилання на його статті в декількох дисертаціях російських істориків, що досліджували період громадянської війни.

Свій досвід війни в Югославії Гіркін описав у невеликій статті «Боснійська щоденник. «Спецназ Росії». І ряд статей про війну в Чечні і Дагестані в інтернет-виданнях, де він критично висловлюється щодо ліберальної політики Бориса Єльцина.

Великого внеску ні в художню літературу, ні в науково-історичну йому поки зробити не вдалося, однак Гіркін володіє вузько-специфічними знаннями деталей військової історії.

Публікації в виданні "Завтра"

Усі публікації Гіркіна відображають його шовіністичні погляди і готовність до збройної боротьби за їх реалізацію. За оспівуванням шовіністичного білого руху часів громадянської війни 1917-20 рр.. простежується неповага до інших політичних поглядів і навіть до інших народів багатонаціональної Росії.

Сторінки з книги "Детектив замку Хельдіборн"

Так само Ігорю Гіркіну належить "Детектив замку Хельдіборн". Видавництво "Перехід" публікує його в 2014 році, а PR-агентство «Соціомастер» під керівництвом Олександра Бородая її рекламує. Цю книгу в красивій палітурці можна знайти в книжкових магазинах Києва та інтернет-магазинах за ціною близько 200 грн. До речі, в Росії книгу продають удвічі дешевше.
 

Оповідає терорист про домових, що живуть у старому родовому маєтку лицарів Хельдіборнов і розслідують зникнення фамільного скарбу. Їм допомагають всі мешканці будинку. Події розвиваються як у видимому, так і в чарівному світі.

«Характерно, що у Стрєлкова войовничі саме домовики, хоча в фольклорних джерелах вони завжди відрізняються зовсім не агресією, а бешкетництвом і різного роду приколами, - властивість швидше піарника, ніж воїна. Але чого не зробить домовик, якщо він справжній патріот свого будинку", - так міркує один з критиків.

"І вчить (Стрєлков - Ред.) "правильному патріотизму" молоде покоління. Виходячи з вищесказаного, як мені здається, мирного вирішення конфлікту між новою українською владою і самопроголошеної Донецької народною республікою в осяжному майбутньому чекати не доводиться. Тому що Стрєлков бачить більше сенсу у війні, ніж у мирі», - коментує твір Олег Хлєбніков, шеф-редактор відділу сучасної історії російської «Нової газети».

Автор Гіркін у своїх казках війну вважає «природнім і гідним заняттям для благородної людини». Причому в проміжках між «зовнішніми війнами» вітає війни з рівними по знатності «своїми» і з «гидкими і віроломними зрадниками». Теми зрадників особливо багато в цьому фентезі.

Замок для всіх позитивних героїв Стрєлкова - штука сакральна, держава в державі, яке треба захищати до останньої краплі крові не тільки від «зовнішніх» далеких ворогів, а й від живуть по сусідству. Обнесений високими стінами - щоб миша не проповзла і не виповзла.

Головні позитивні герої були «страшно войовничі», тому «захоплюючих наук, мистецтв тоді і в помині не було».

Тобто юному читачу від Гіркіна має стати відомим що нудні науки завжди можна замінити цікавою війною.