Коломойський створює свою партію ветеранів війни
Успішність проекту багато у чому залежитиме від того чи наважиться губернатор Дніпропетровщини очолити її, чи все ж залишиться "сірим кардиналом". Таким яким тривалий час був для Партії регіонів Ахметов
В Україні найближчим часом може з'явитися новий політичний проект, засновником якого виступить самий патріотичний (без тіні іронії) олігарх України і за сумісництвом губернатор Дніпропетровщини Ігор Коломойський. Багато у чому цей проект буде тією "партією війни", на яку зараз є величезний запит в суспільстві. Зараз у цю нішу прагнуть потрапити частина "Батьківщини", "Свобода", Олег Ляшко. Однак у проекта Коломойського буде перед ними одна надзвичайно велика перевага - основу партії складатимуть люди, які справді пройшли війну на Донбасі у складі добровольчих формувань. Ні для кого не таємниця, що більшості з цих батальйонів поміг саме Коломойський. Щодо обличчь партії, то ними імовірно стануть командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко і віце-губернатор Дніпропетровщини Борис Філатов.
Однак, партія Коломойського робитиме акцент не тільки на тому, що, чим би не роз'язалася, на даний момент, ситуація на Донбасі, Україні слід готуватися до нового раунду війни з Росією. Іншим важливим посилом партії стане заклик до війни внутрішньої з недобитками Януковича - "львочкіними" та "ахметовими", з продажними суддями та міліціонерами і так далі. І як приклад того, що цю "внутрішню війну" можна швидко виграти, буде наводитися Дніпропетровщина.
Тепер про мотиви Коломойського, який раніше ніколи не славився тим, що глибоко влазить в політику. Дотепер Коломойський віддавав перевагу персональним домовленостям у різних політичних таборах, часто міняв партнерів і ніколи не мав чіткої політичної позиції. Однак, схоже, його світогляд під впливом президентства Януковича суттєво змінився і він зрозумів, що або ти серйозно займаєшься політикою, або вона займається тобою. Іноді в дуже неприємних формах. І головне, що виніс Коломойський з Майдану - так це свою персональну самоідентифікацію, яка зводиться до формули "я не хочу бути Ахметовим". Справді, доля Ахметова виглядає дуже малопривабливою - багато років бути "сірим кардиналом" найбільшої партії країни, зробити Януковича президентом, а потім отримувати крихти з його стола. Але далі ще гірше - Янукович вигнаний, а Ахметов далі чекає своїх крихт вже невідомо з чиєго стола. І шансів в нього залишитися хоча би господарем Донбасу небагато.
Власне, опинитися в ситуації Ахметова і не хоче Коломойський, який не ввагаючись особисто взявся за керівництво Дніпропетровщиною. Що він з цього матиме таке ж не тактовне запитання, як і питання, що матиме Порошенко від президентства. Утім, зараз багатьом в Україні образ Коломойського як пацифікатора південного сходу (в його активі спокій на Дніпропетровщині, Одещині, Запоріжжі та багато у чому на Харківщині, фінансування добровольчих батальйонів на Донбасі, проект "великої стіни з Росією") видається небезпечним і непотрібним, а тому чимало людей хочуть його розжалувати в пересічні губернатори. І перед ним вибір - або погодитися на таку роль (губернаторство в такому разі він здасть комусь з довірених осіб, виїде до Швейцарії і знову бавитиметься в одного з "сірих кардиналів"), або йти у велику політику зі своєю партією.
І шанси зайняти поважну нішу в неї дуже не погані. Якщо Коломойський залишиться вірним кредо - "не бути Ахметовим" і персонально очолить список партії в парламент, а потім знову таки особисто претендуватиме на високі пости. В іншому разі партія ветеранів АТО стане черговим олігархічним, маріонетковим проектом, політичною одноденкою, про яку усі до наступних виборів забудуть.
- Актуальне
- Важливе