Микола Княжицький: Мій звіт

Я обирався за списками ВО Батьківщина, всю каденцію був у цій фракції, хоча у партію Батьківщина не вступав. Я й зараз залишаюся позапартійним і не вступав до лав Народного фронту. Вважаю ці політичні сили найчеснішими та найпрофесійнішими, якщо взагалі можна так говорити про суб’єктів української політики.

Ми виконали своє політичне завдання на сто відсотків. Ми чесно відстоювали європейську інтеграцію і боролися проти посилення диктаторських тенденцій. Апофеозом цієї боротьби став Майдан, після якого політика в Україні буде інакшою. Так, змінилося занадто мало, і про це я напишу нижче, так, ми внаслідок військової агресії Росії тимчасово втратили Крим і отримали збройне протистояння на Донеччині та Луганщині. Але недаремно Майдан називали Революцією гідності, бо гідність, яка прокинулася в українців, уже ніколи не дозволить культивувати такий стиль управління, який використовували не лише Янукович, а й усі попередні президенти. У ці холодні майданні ночі я багато дискутував зі знайомими політиками, громадськими активістами. Багато з них мріяли, щоб на зміну Януковичу прийшла влада, яка задовольнить ті чи інші їхні бажання. Для мене ж  Майдан – боротьба не за владу, а за свободу. За свободу вільно займатися журналістикою, бізнесом, просто вільно жити і залежати лише від законів, але не від людей, які їх приймають чи контролюють.

Після перемоги Майдану ми повинні були провести ефективні реформи, зміцнити обороноздатність і лише після цього проводити вибори. Тому я вважав і вважаю проведення виборів зараз великою помилкою. Адже парламентська більшість для підтримки реформ існувала. Ніхто не заважав нам після успішної революції відсунути від влади олігархів і об’єднати демократичні сили. Це ми теж не зробили. І це було другою помилкою. Помилка третя – проведення виборів за старою виборчою системою. Результатом виборів стане продовження контролю над парламентом декількох політичних лідерів та декількох олігархів. Лише відкриті регіональні партійні списки могли привести в парламент гідних представників тих партій, які хотіли  в майбутньому залежати від волі виборців.

Отже, наступний парламент, обраний за старою корумпованою системою, не буде реформаторським. Можливо, він буде навіть гіршим від Верховної Ради цього скликання. Але точно він уже не буде голосувати за диктаторські закони. І в цьому, можливо, найбільший позитив. Ми на початку складного шляху. Повинні нарешті в Україні почати утворюватися повноцінні партії, а не іменні проекти, з’являтися у політиці фахівці, а не лише розкручені олігархічними медіа «герої». От цей процес зараз починається. І не у стінах парламенту, а в суспільстві. 

Я вирішив надрукувати звіт про ті закони та постанови, які я розробляв і вносив у парламент. Мало з них – прийняті, деякі – були важливими саме в той історичний період, коли подавалися. Але такі проекти, як проект про прозорість медіа власності, чи про роздержавлення комунальних ЗМІ, маю надію зможуть бути розглянуті під час засідань новообраної Верховної Ради. Закликаю моїх колег теж повідомити громадян про ті закони, які вони готували. Еспресо.TV готове надати для цього майданчики і на телебаченні, і в Інтернеті.

Аналіз законопроектної роботи народного депутата України VII скликання Миколи Княжицького

Протягом роботи Верховної Ради України VII скликання народним депутатом України Княжицьким М.Л.  внесено самостійно та у співавторстві з іншими народними депутатами 23 проекти законів України та 12 проектів Постанов Верховної Ради України. Разом 35 законодавчих ініціатив, з них

• 4 законопроекти стали законами України
• та прийнято одну Постанову Верховної Ради України

Окрім того, народним депутатом України Княжицьким М.Л. було подано суттєві поправки та пропозиції до таких законопроектів, як:

• Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України ''Про інформацію'' (у новій редакції) та Закону України ''Про доступ до публічної інформації'', реєстр. № 0947;
• "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", реєстр. № 1076;
• "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації", реєстр. № 2731.

Більшість поданих поправок були повністю або частково враховані.

Всі проекти законів подані Миколою Княжицьким можна побачити тут.

Загальний висновок:

В основному, законопроектна робота народного депутата України Миколи Княжицького, як Голови підкомітету з питань телебачення та радіомовлення Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, була направлена на удосконалення правового регулювання інформаційної сфери та захисту інформаційного простору. Зокрема, на вирішення проблемних питань впровадження цифрових стандартів мовлення, зменшення регулюючого впливу держави на діяльність провайдерів програмної послуги, удосконалення правової бази діяльності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення як єдиного органу регулювання в сфері телерадіомовлення, регулювання конвергентних медіа, відповідність українського законодавства Європейській конвенції про транскордонне телебачення тощо.

За ініціативи М. Княжицького Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації було прийнято рішення, яким роз’яснено окремі питання щодо розповсюдження в багатоканальних телемережах України програм іноземних мовників, які містять пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання національної, міжетнічної ворожнечі тощо.

Також М. Княжицький ініціював проведення конференції щодо питань відповідності законодавства України Європейській конвенції про транскордонне телебачення та  очолював Робочу групу з підготовки Закону про перехід України на цифрове мовлення. Концепція відповідного закону була підготовлена за участі провідних медіа експертів та затверджена  рішенням Комітету.